Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2013 в 23:55, курсовая работа
Метою дослідження є вивчення вживання і сполучуваності прикметників з іменниками на рівні підкласів слів і виявлення обов’язкових та факультативних доповнень з представленням їх частотних характеристик та вивчення синтагматичних відношень у мікросистемі прикметників на позначення температурних характеристик.
Відповідно до цього в роботі ставляться такі завдання:
1. Охарактеризувати стан вивчення у сучасній лінгвістиці питання сполучуваності й валентності прикметників.
2. Висвітлити проблематику почерговості та послідовності у сполучуваності німецьких прикметників.
3. Проаналізувати наявні семантичні класифікації прикметників та визначити їх нові основні семантичні підкласи.
4. Визначити закономірності функціонування прикметників температурних характеристик та проаналізувати їх семантичні ознаки.
5. Вивчити за допомогою статистичних методів сполучуваність прикметників, що позначають температурні характеристики.
ВСТУП ………………………………………………………….......
РОЗДІЛ 1. ВАЛЕНТНІСТЬ ТА СПОЛУЧУВАНІСТЬ У ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Системні відношення в мові …………………………………..
1.2. Трактування понять сполучуваності та валентності у сучасному мовознавстві ……………………………………………
1.3. Поняття синонімії у лінгвістичній парадигмі ………………..
1.3.1. Проблема полісемії …………………………………………..
1.4. Статистичні прийоми та методи вивчення лексики …………
1.4.1. Методи дослідження сполучуваності лексичних одиниць ..
1.4.2. Шляхи дослідження парадигматичних відношень у лексиці
1.4.3. Визначення суттєвих зв’язків методом обчислення критерію хі-квадрат (c2) та коефіцієнта взаємної спряженості К..
Висновки до першого розділу …………………………………….
РОЗДІЛ 2. ПРИКМЕТНИК, ЙОГО СПОЛУЧУВАНІСТЬ ТА СЕМАНТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ
2.1. Методи інвентаризації ЛСГ слів ………………………………
2.2. Інвентаризація ЛСГ прикметників WARM та KALT ……….
2.3. Вибірка. Частотні характеристики підкласів прикметників WARM-KALT ……………………………………………………….
2.4. Синтагматичні зв’язки прикметників на позначення температурних характеристик ……………………………………...
2.4. Синтагматичні зв’язки прикметників в моделі «досліджуване слово-прикметник + слово-іменник» ………………………………
Висновки до другого розділу ……………………………………..
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………
ДОДАТКИ …………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ………………
СПИСОК ІЛЮСТРОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………..
Не піддавалися детальному дослідженню несуттєві синтагматичні зв’язки для прикметника WARM з іменниками підкласів «почуття, емоції», «абстракції», «багатство, цінність».
Для прикметника KALT характерна сполучуваність з майже усіма підкласами іменників.
1) KALT + іменники, що позначають нейтральні найменування людей (χ2=888,67; К=0,43). Наприклад: Er befragte es mit all seiner Seele, die Hände faltend, wankend und nach Atem ringend, unter fliegender Hitze und kalten Schweißausbrüchen обильное потение, zerstört und von Jammer hingerafft - ein steckengebliebener Komödiant [H. Mann. Novellen, S. 97].
2) KALT + іменники, що позначають атрибути людини, частини її тіла, одягу (χ2=81,62; К=0,11). Наприклад: Da fühlte er die kalte Hand des andern und besann sich [F. Kafka. Romane und Erzählung, S. 336].
ВИСНОВКИ
Семантика слова розкривається не ізольовано, а у сполученні з іншими словами. Саме “сполучуваність лексико-семантичного варіанта в контексті” [9, с. 83] дає можливість збагнути його справжнє значення.
1. У
дослідженні розкривається
2. Запропоновані
деякі міркування щодо
3. Проведено класифікацію прикметників на позначення портретної характеристики людини, яка лягла в основу дослідження.
4. Запропоновано
семантичне впорядкування
5. Результати
дослідження показали, що за критерієм
частотності підкласи
ДОДАТКИ
Таблиця А.1
Вага домінанти «WARM» у тлумаченні слів початкового списку
(підгрупа «теплий»)
№ |
Досліджувані прикметники |
Synonym wörterbuch |
Großes Wörterbuch |
Duden |
Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache |
Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache |
ABBYY Lingvo |
W сер. | |
1. |
heiß |
1 |
1 |
1 |
1 |
- |
1 |
0,83 | |
2. |
glühend |
0 |
0,5 |
- |
0,9 |
0,1 |
- |
0,25 | |
3. |
herrlich |
0,64 |
0 |
- |
0,27 |
0 |
- |
0,15 | |
4. |
freundlich |
0,44 |
0,33 |
- |
0,72 |
0,24 |
0,43 |
0,36 | |
5. |
frisch |
0 |
0,83 |
- |
0,54 |
- |
0,23 |
0,26 | |
6. |
schön |
0 |
0,66 |
- |
0,27 |
0 |
0,01 |
0,15 | |
7. |
mild |
0 |
0 |
- |
0,45 |
0 |
0,18 |
0,1 | |
8. |
herzlich |
0,7 |
0,5 |
0,67 |
0,81 |
0,33 |
0,77 |
0,63 | |
9. |
mollig |
0,39 |
0 |
0,66 |
0,09 |
0,2 |
- |
0,32 | |
10. |
sommerlich |
0,61 |
0,7 |
0,83 |
- |
1 |
- |
0,52 | |
11. |
lau |
0 |
0 |
0,5 |
- |
0 |
- |
0,08 | |
12. |
verschlagen |
0 |
0 |
0,33 |
- |
- |
- |
0,05 | |
13. |
gefühlsbetont |
0,32 |
0 |
0 |
0,63 |
- |
- |
0,16 | |
14. |
fühlend |
0,11 |
0 |
0 |
0,36 |
- |
- |
0,08 |
Таблиця А.2
Вага домінанти «KALT» у тлумаченні слів початкового списку
(підгрупа «холодний»)
№ |
Досліджувані прикметники |
Synonym wörterbuch |
Großes Wörterbuch |
Duden |
Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache |
Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache |
ABBYY Lingvo |
W сер. | |
1. |
kühl |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 | |
2. |
frisch |
0,73 |
- |
0,88 |
0,85 |
0,1 |
0,98 |
0,59 | |
3. |
herbstlich |
0,25 |
- |
0,75 |
- |
0,3 |
0,31 |
0,27 | |
4. |
winterlich |
0,24 |
- |
0,63 |
- |
0,24 |
0,23 |
0,22 | |
5. |
frostig |
0,67 |
0,5 |
0,5 |
0,83 |
- |
0,73 |
0,53 | |
6. |
eisig |
0,6 |
0,1 |
0,3 |
0,3 |
0,4 |
0,81 |
0,41 | |
7. |
frieren |
0,58 |
0,7 |
0,25 |
0,75 |
0 |
0,18 |
0,41 | |
8. |
ungerührt |
0,7 |
0,83 |
0,13 |
0,5 |
0,33 |
0,77 |
0,54 | |
9. |
gefühllos |
0,39 |
0,23 |
- |
- |
0,2 |
- |
0,13 | |
10. |
gleichgültig |
0,61 |
0,2 |
- |
- |
1 |
- |
0,3 | |
11. |
gefroren |
- |
- |
0,1 |
0,07 |
- |
- |
0,03 | |
12. |
weißlich |
- |
- |
0,07 |
- |
- |
- |
0,1 |
Таблиця А.3
Вага домінанти «kühl» у тлумаченні слів початкового списку
(підгрупа «холодний»)
№ |
Досліджувані прикметники |
Synonym wörterbuch |
Großes Wörterbuch |
Duden |
Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache |
Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache |
ABBYY Lingvo |
W сер. | |
1. |
kalt |
1 |
0,1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,34 | |
2. |
frisch |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 | |
3. |
herbstlich |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
4. |
winterlich |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
5. |
frostig |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
6. |
eisig |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
7. |
frieren |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
8. |
ungerührt |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
9. |
gefühllos |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
10. |
gleichgültig |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
11. |
gefroren |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
12. |
weißlich |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Таблиця А.4
Вага домінанти «frisch» у тлумаченні слів початкового списку
(підгрупа «холодний»)
№ |
Досліджувані прикметники |
Synonym wörterbuch |
Großes Wörterbuch |
Duden |
Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache |
Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache |
ABBYY Lingvo |
W сер. | |
1. |
kalt |
0,5 |
0,03 |
0,2 |
0 |
0 |
0 |
0,06 | |
2. |
kühl |
0,73 |
0 |
0,88 |
0,85 |
0,1 |
0,98 |
0,59 | |
3. |
herbstlich |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
4. |
winterlich |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
5. |
frostig |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
6. |
eisig |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
7. |
frieren |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 | |
8. |
ungerührt |
0,07 |
0,03 |
0,03 |
0,05 |
0,03 |
0,07 |
0,02 | |
9. |
gefühllos |
0 |
0 |
- |
- |
0 |
- |
0 | |
10. |
gleichgültig |
0 |
0 |
- |
- |
0 |
- |
0 | |
11. |
gefroren |
- |
- |
0 |
0 |
- |
- |
0 | |
12. |
weißlich |
- |
- |
0 |
- |
- |
- |
0 |
Информация о работе Сполучуваність прикметників WARM І KALT в сучасній німецькій мові