Сполучуваність прикметників WARM І KALT в сучасній німецькій мові

Оскільки у  вибірці виявлено вживання прикметника  як у атрибутивній, так і предикативній  функціях, а також сполучуваність декількох прикметників з іменником.

При дослідженні  атрибутивного ад’єктива погоджуємося  з думкою Ґ.Гельбіга та Й.Буша відносно зарахування до даної групи дієприкметників І та ІІ і розглядаємо їх у нашій роботі. Не можемо підтримати позицію авторів граматики Дудена про артиклі, займенники та числівники в ролі атрибутивного прикметника і не беремо їх до уваги у дослідженні.

 

2.4. Синтагматичні зв’язки прикметників на позначення температурних характеристик

Семантика слова  визначається сукупністю його парадигматичних  та синтагматичних зв’язків, які відіграють важливу роль у системі мови. Парадигматичні відношення допомагають виявляти загальний семантичний зміст слів, який конкретизується особливостями в семантичному лінійному ряді, де створюються передумови для визначення тої чи тої лексико-семантичної парадигми. Синтагматичні відношення, які реалізуються в мовленні, перебувають у відношенні контрасту [62, c. 101]. Різниця між обома типами відношень полягає в тому, що елементи одного з них пов’язані синтагматичним, тобто лінійними відношеннями, а елементи іншого – парадигматичними [24, c. 39]. Хоча парадигматичні та синтагматичні відношення не розділені чіткою межею, їх функції можуть розглядатися з позицій діалектичної єдності загального та окремого.  Вони розкривають складний комплекс семантичної взаємодії лексичних одиниць, в якому кожне слово зберігає свою індивідуальність та своєрідність ЛСВ [42, c. 96-101].

Синтагматичні потенції слова як основної лексико-семантичної  одиниці мови актуалізуються і реалізуються лише в системі складних синтагматичних і парадигматичних відношень з іншими лексико-семантичними одиницями – лексико-семантичними варіантами і лексико-семантичними мікросистемами [24, c.39].

Оскільки суть будь-якого  явища можна пізнати через  його ознаки, то й охарактеризування  предмету, явища або людини зводиться до виділення у них певних якостей. Дослідження мовних засобів, якими послуговуються лінгвісти, передбачає виявлення у текстах значної кількості лексичних одиниць, що позначають дані ознаки.

Прикметники групи температури позначають точну температуру в градусах або належать до певної категорії встановлених норм, яким  при суб’єктивній характеристиці властиві відхилення, що пояснюються індивідуальним сприйняттям температури. Однак це не стосується позначення температури замерзання і кипіння, в яких так само,  як і при вказівці на температуру тіла (нормальна, підвищена, висока), нема потреби точно називати градуси. Часто подаються інші дані зміни температури (fallende, steigende Temperatur) або завершений стан (angestiegene Temperatur).

Група прикметників, що позначають температуру, об’єднується інтегральною антонімічною парою kalt – nicht kalt. Значення лексеми nicht kalt (нехолодний) розкривається завдяки двом прикметникам: heiß (гарячий), який становить безпосередній лексичний антонім до kalt, та warm (теплий), що визначає температури, середні між гарячими і холодними. Погодні  та кліматичні показники подаються в аналізованих нами прикметниках не як ознаки температури, а крізь призму їх сприятливості – несприятливості для життя людини. Позначення температури є здебільшого реляційним і не завжди досконалим при характеристиці ознак різних явищ або предметів. Наприклад:

Wenn er sie dann heim begleitete, empfand sie, es gehe sich seltsam leicht; die kalte Luft trage einen, man habe Sie beugten sich zusammen hinaus, die andere suchte; schließlich streckte sie den Arm aus [H. Mann. Novellen, S. 123].

Und ich komme mit kaltem Wasser! [H. Mann. Die Göttinnen, S. 203]

Als sie die Kerzen gelöscht, ging sie mit ihrem schwebenden Schritt ans Fenster, das sie öffnete, um die herbstlich frische Morgenluft hereinzulassen [H. Mann. Der Untertan, S. 35].

 При зіставленні таких позначень береться до уваги природно зумовлена температура тіла людини (36 – 37°C). Предметам навколишнього середовища притаманні інші ознаки температури.

Для прикметників температури характерне відображення  ознак зовнішнього впливу навколишнього  середовища на людину або самого середовища, в якому вона перебуває. Наприклад:

Als er jetzt nicht mehr aufstampfte und sein Recht forderte, sondern nur weinte, fühlte er auf einmal um seinen erhitzten Nacken einen kühlen Arm [H. Mann. Die Göttinnen, S. 433].

Deines warmen Blutes befällt, nicht ebenso gut den Erregungen gälte, die aus einem Tintenfaß steigen [H. Mann. Die Göttinnen, S. 73].

Eine Hand krümmte sich am Herzen, die andere tauchte frostig in Kissen, die knisterten [H. Mann. Der Untertan, S. 715].

Прикметники можуть бути носіями ступеня інтенсивності  температури. До них належать:

1) композити, складовою частиною яких є прикметник, що безпосередньо вказує на ступінь інтенсивності. Наприклад: Es mußte dort drunten so mildwarm und lauschig sein [S. Lenz. So zärtlich war Sulezken, S. 13];

2) компаративні прикметники, інтенсифікатором яких виступають іменники чи дієприкметники, що є носіями температури. Наприклад: brennendheiße Augen, feuerheiße Hände, glühendheiße Augen. (пор.: неможливі компаративні утворення – sonnenheiße Hände, ofenheiße Hände).

Оскільки серед антонімічних прикметників kalt – heiß та  прикметників, що становлять проміжний ступінь температури warm – kühl (noch nicht heiß – nicht mehr kalt), найбільш вживаними є  kalt та warm, розглянемо детальніше їх семантичну структуру:

Прикметник kalt, його семантичні відтінки та частотність вживання

1. позначає наявність малої кількості тепла або його відсутність:

Er nahm ihre Hand, er fand sie eisig und einen kleinen fadenförmigen Puls an ihr, der aussetzte [H. Mann. Die Göttinnen, S. 722]

Große frische Wasserkürbisse rundeten sich, rötlich gespalten, neben ihr im Ginster; sie streckte nur die Hand aus, und der Saft troff dar Bach zog gelinde an ihr vorbei [H. Mann. Die Göttinnen, S. 529];

2. відсутність почуттів: 

Er wandte das schmale blasse Gesicht den Damen zu, einer nach der andern, und lud mit kühler langsamer Stimme seine Gäste ein, ihm in die Galerie zu folgen [H. Mann. Recclan, S. 107];

3. Наведемо приклад несподіваної сполучуваності, що позначає стан людини, приголомшеної якоюсь інформацією (пор. з укр.: волосся стало дибки):

Seine Haar wurzeln wurden kalt, während er las [M. Walser. Ehen in Philippsburg, S. 97].  

Прикметник kalt у переносному значенні позначає душевний стан людини, пов’язаний з відчуттям внутрішнього, душевного холоду: ein kalter Blick. Словосполучення kaltes Herz позначає не стільки внутрішній холод людини, скільки її черствість та байдужість.

Прикметник warm, його семантичні відтінки та частотність вживання

1. мати порівняно високу температуру, але нижчу за ту, яку прийнято вважати гарячою:

Der Finger, der über ihr Gesicht gestrichen hätte, wäre gewiß in warmes Blut getaucht: so flüssig war ihr Gesicht [H. Mann. Novellen, S. 185].

Sie streckte ihm diese weißen Arme entgegen, und ein warm blühender Garten umfing ihn [H. Mann. Novellen, S. 314];

4. заспокійливий, приємний:

Und den Bedenken von Kranken zuliebe schickst du das heiße Leben fort? [H. Böll. Billiard um halbzehn Roman, S. 70];

Ich sang, ihm gefällig zu sein, das Ganze vor allen Spaziergängern; - und hier ist der Beutel, den er mir dafür gab. Willst du ein freundliches Gesicht machen? [H. Böll. Billiard um halbzehn Roman, S. 241];

5. здатність зігрівати, зберігати тепло:

Denn leichter wärs gewesen, mich ins warme Gedränge hinbegleiten zu lassen [H. Mann. Reclam, S. 360]; 

Als ich dann im Grunde eines parkähnlichen Gartens vor dem Tore der Stadt das freundliche weiße Haus betrat, das er bewohnte, fand ich mich angenehm enttäuscht [H. Mann. Reclam, S. 7];               

6. сердечний, приємний:

So mache ich die Runde, phantastisch angezogen von dem Fest im Saal, dem farbigen Glanz, der hervorströmt, von der Musik, dem Scharren auf Parkett, von Stimmengewirr und warmen Düften [H. Böll. Billiard um halbzehn Roman, S. 428];

Sie nahmen so heißen Abschied, daß sie am Ende wieder halb entkleidet ihm in den Armen lag [M. Walser. Ehen in Philippsburg, S. 84].               

Прикметники температури вживаються як у прямому, так і переносному значенні: пор.: kalte Hände,  але: kaltes Herz (перен.), kühle Hände – kühle Augen:

Dieses ausgekühlte Herz begann zu beben [M. Walser. Ehen in Philippsburg, S. 79] (пор. з укр.: зачерствіле серце).

Як згадувалося вище, існує низка прикметників, у яких компаративна частина значно впливає на вираження ступеня температури: feuerheiße Stirn, eiskalte Nase. Як і прості прикметники, компаративні композити  вживаються також у переносному значенні: eiskaltes Lächeln.  Однак не кожна речовина (стихія і т.д.) може бути складовою частиною прикметника температури: schneekalt(e Hände) – неможливе словоутворення (пор. укр.: холодний, як лід – холодний, як сніг).

            Варто вказати на існування  ще одного виду прикметників, де температура природно зумовлена і є невід’ємним елементом життя людини: bei der jungen  warmen Haut; mit einem kühlen Schweiß:

Sie stand auf, trat schon wieder vor den Spiegel und puderte mit einer mechanischen Bewegung ihr Gesicht, das sich plötzlich mit einem  kühlen Schweiß bedeckt hatte [H. Böll. Billird um halbzehn Roman, S. 194].

До вживаних прикметників, що позначають наявність  вищої температури, належить heiß. Можливе його використання і в переносному значенні для передачі перенавантаження, цікавості, нетерплячого чи надто збудженого стану людини. Наприклад: Seh ich dich nicht wieder? Dachte die Grusinskaja und bei dem Gedanken wurden ihre Augen heiß [Böll, 8] .    

Mit heißem Kopf schoß er aus seinem Appartement und knallte draußen sogleich gegen einen Herrn [Böll, 4].       

Інші прикметники, що містять часткові ознаки температури

Існує низка  прикметників, які не є власне прикметниками  температури, однак містять у  собі ознаки тепла чи холоду. У них  відчуття температури залежить: 

1) від кольору, наприклад, голубувате, сірувате чи білувате забарвлення може підсилити відчуття холоду (білий, як сніг та холодний, як сніг; сірий, як земля та ін.):  kühle graue Augen;

      2) від значення іменника чи  дієслова, від яких утворився  прикметник:

Wasser:  wäßrige Augen – позначає прохолоду;  glitzern: glitzernde aufmerksame Augen – позначає випромінювання тепла та радості;   

        3) від стану: regloses Auge  – позначає холод.

До перелічених  вище прикладів можна додати ще ряд  інших словосполучень, в яких  поєднання певних прикметників з  іменником  вказує на наявність тепла  і холоду (прикметники почуттів):  тепло: glänzende Augen; leuchtende Augen; vеrliebte Augen; холод: böse Augen.

       Прикметник heiß  часто позначає швидкі запальні рухи, а kalt – повільні та продумані.

Наведемо приклад  несподіваної сполучуваності: alte kühle Schönheit, що позначає холодність та непідступність старшої жінки.

Прикметники температури відзначаються семантичною багатогранністю  та різноплановістю.

 

 

 

2.4. Синтагматичні  зв’язки прикметників в моделі  «досліджуване слово-прикметник + слово-іменник»

Для більш конкретного  дослідження синтагматичних звʼязків, на нашу думку, слід детальніше розглянути зв’язки досліджуваних прикметників в моделі «досліджуване слово-прикметник + слово-іменник». Дані стандартних синтагматичних звʼязків прикметників з іменниками подані у таб. А. 13. Всі іменники, які вжито у тексті з досліджуваними прикметниками менше 10 раз, обробці не піддавалися, зважаючи на низький ступінь вживаності.

Для вивчення сполучуваності прикметників потрібно знати, з якими  підкласами іменників вони поєднуються  в одній синтагмі за моделлю „досліджуване слово-прикметник + підклас слів-іменників”.

Процедура дослідження  синтагматичних зв’язків розглядуваних  прикметників з підкласами іменників  передбачала наступний ряд операцій:

1. Складання  картотеки прикметників на позначення  розміру та виділення підкласів (розрядів) іменників, зафіксованих у художніх текстах.

2. Упорядкування  отриманих даних у таблиці.

3. Складання  на основі одержаних таблиць  альтернативних (чотирипільних) таблиць для подальшої статистичної обробки.

4. Статистичний  аналіз чотирипільних таблиць  за допомогою критерія χ² та коефіцієнта спряженості К.

5. Обробка та  інтерпретація даних.

Відповідно  домінантні прикметники WARM і KALT є найчастотнішими у вибірці. У німецькомовній літературі дані прикметники вживаються для позначення температурних ознак обʼєкту і виступають у ролі специфікатора: більш холодний / теплий чи менш холодний / теплий порівняно із іншим обʼєктом або навколишнім середовищем.

WARM. Домінанта WARM відзначається найчастотнішими звʼязками у підгрупах нейтральні найменування людей (46), атрибути людини, частини її тіла, одягу (14), фауна (17), природа та її стан (18), їжа, страви (15), одиниці мови та мовлення (43). Стандартні синтагматичні зв’язки прикметникова лексема WARM утворює з тими ж підкласами, з якими були зафіксовані найчастотніші словосполучення:

1. WARM + іменники, що позначають нейтральні найменування людей (χ² = 29,28; К = 0,06). Наприклад: Denn leichter wärs gewesen, mich ins warme Gedränge hinbegleiten zu lassen [H. Mann. Novellen, S. 360].
2. WARM + іменники, що позначають атрибути людини, частини її тіла, одягу (χ² = 323, 52; К = 0,21). Наприклад: Wie sehr wünschte ich, es wäre anders - und daß das Herzklopfen, das mich beim Rapschen Deines warmen Blutes befällt, nicht ebenso gut den Erregungen gälte, die aus einem Tintenfaß steigen [H. Mann. Die Göttinnen, S. 73].
3. WARM + іменники, що позначають флору (χ²=77,13; К=0,1). Наприклад: Sie streckte ihm diese weißen Arme entgegen, und ein warm blühender Garten umfing ihn [H. Böll. Billiard um halbyehn Roman, S. 314].
4. WARM + іменники, що позначають природу та її стан (χ²=8,61; К=0,03). Наприклад: Inzwischen ward es ein früher, warmer Sommer [H. Mann. Der Untertan, S. 190].
5. WARM + іменники, що позначають їжу та страви (χ²=7,26; К=0,03). Наприклад: »Setzt Euch!« sagte der eine der Männer, ein Vollbärtiger, überdies mit einem Schnauzbart, unter dem er den Mund schnaufend immer offen hielt, zeigte, komisch anzusehen, mit der Hand über den Rand des Kübels auf eine Truhe hin und bespritzte dabei K. mit warmem Wasser das ganze Gesicht [F. Kafka. Romane und Erzählungen, S. 25].
6. WARM + іменники, що позначають одиниці мови та мовлення (χ²=7,31; К=0,03). Наприклад: Und gab offenbar sehr schnell warm Antwort, denn schon klingelte Fritz [F. Kafka. Romane und Erzählungen, S. 225].