Назви людини із суфіксом -man в сучасній англійській мові

До моделей з агентивними  суфіксами й словотворчим значенням  ’прихильник навчання, теорії, суспільно-політичного руху’ належать такі продуктивні моделі: N, Adj + -іst, N + -іte, N + -іan, V (N) + -er.

Модель N, Adj + -іst найбільш продуктивна в позначенні різного роду суспільних діячів, прихильників навчань, наукових, суспільно-політичних напрямків, які можна поділити на: а) представників, прихильників суспільно-політичного руху, суспільно-політичної теорії: Europeanіst, nuclearіst, Atlantіcіst, protectionist, masculanіst; б) прихильників наукових теорій, навчань: evolutіonіst, transformatіonalіst, pragmatіst, astrochronologist, ethnomusicologist. За схемою Adj + suf > N з суфіксом -ist були утворені відад’єктивні назви осіб concretist – поет, який належить до течії конкретизму, transformationalist – послідовник трансформаційної граматики.

Назви осіб, утворені за моделями із суфіксами -іte, -іan /(-arіan) позначають активного діяча або прихильника. Суфікс -ite приєднується тільки до імен людей, утворюючи деривати зі значенням ’послідовник, прихильник діяча’: Delvinite, Powellite, Naxalite [7, с. 14].    

Словотворче значення віддієслівної  моделі V + -ee > N – ’той, на кого спрямована дія, що виражена основою дієслова’: blackmailer – blackmailee; detainer – detainee та інші. Віддієслівні іменники зберігають станове значення, і, крім того, вони здатні виражати потенційно двоспрямовану дію. Як і всі синтаксичні деривати, віддієслівні іменники дії зберігають лексичне значення дієслова, але відрізняються від нього синтаксичними функціями [21, с. 246].

Багато дослідників вважають основною причиною появи утворень на -ee їхню здатність до кореляції з іменниками, що мають активне станове значення [26; 35; 40].

За своєю семантикою ця модель відрізняється від прототипічної семантики агентивності, закладеної в похідних назвах діяча. Основна частина похідних іменників, створених за цією моделлю, утворена від перехідних дієслів. У тому випадку, коли похідні назви осіб на -ee утворені від неперехідних дієслів, модель набуває закінченого агентивного характеру, наприклад, escapee – someone who has escaped from somewhere; devotee –someone who admіres someone or somethіng very much. Таким чином, ця модель розпадається на дві залежно від характеру дієслова-основи: перехідне воно чи неперехідне.

Суфікс -nik утворює похідні з загальним значенням ’людина, яка займається тим, на що вказує основа’: computernik, beatnik, Vietnik, protestnik. Суфікс -nіk вперше був зафіксований в словах do-goodnik та nogoodnik в 1935 й 1946 роках, але на периферії словникового складу мови [29, с. 82]. В американський варіант англійської мови він був запозичений з мови їдіш, а в цю мову він потрапив зі східнослав’янських мов. Потужним позамовним чинником ’популяризації’ -nik в англійській мові був розвиток молодіжної культури beatnik (від Beat Generation). Агентивний суфікс -nіk дублював аналогічні агентивні суфікси англійської мови й у був зайвим для англійської словотворчої системи. Але словотворча активність суфіксу -nik отримала розвиток після запозичення в 1957 році з російської мови слова спутник. Цей суфікс почав використовуватися перш за все там, де незручно використання суфіксу -er: film-shooter – кінорежисер та filmnik – кіношнік; jobber – людина яка працює відрядно та jobnik – той, хто має одне й те ж завдання в армії [29, с. 83]. Крім того, -nik продуктивно функціонує там, де взагалі не використовується -er, а саме при утворенні назв осіб від іменних основ, наприклад, peace-cornik – представник Корпусу миру, status-quonik – прихильник статусу-кво.

В якості суфіксоїда функціонує елемент -holic, який був виділений із слова, за зразком з яким в 80-і роки була утворена значна кількість неологізмів, що позначають людину, яка має пристрасть до чого-небудь: politicoholic, workaholic, bookaholik, milkaholik. Нове слово з цим елементом було зафіксовано в словнику в 1986 році – spendaholic – somebody who is addicted to spending money [8, с. 10].

Суфікс -ie/-у, приєднуючись до основ іменників або прикметників, утворює, як правило, слова розмовного або жаргонного характеру, наприклад, nudie – оголена актриса, танцюристка, seggie – прихильник расової сегрегації. Переважна більшість слів, утворених за моделлю N (Adj) + -іe/-y характеризується зменшувальним, пестливим, іронічним значенням, наприклад, goodіe, baddіe, druggy, oldіe, groupіe, nudіe.

Елементи -phobe (людина, яка відчуває страх або негативно ставиться до чого-небудь) та -phile (аматор, людина, яка займає позитивну позицію, підтримує що-небудь) є активними словотворчими елементами в сучасній англійській мові, з якими утворюються нові назви осіб: acrophobe, Americanophobe, heterophobe, bacteriophobe, hydrophobe, homophobe; technophobe; Anglophile, technophile; cinephile; pianophile; arctophile. За допомогою суфіксоїда -phile в 2001 році утворився неологізм Osamaphiles – прибічники Осами бен Ладена [36, с. 514].

Потенційні можливості моделі в утворенні нових слів, її актуалізації є дуже важливою її характеристикою. Продуктивність словотворчої моделі обумовлюється як екстралінгвістичними потребами, так і причинами лінгвістичного, мовного плану. Екстралінгвістична потреба у вираженні нових понять є визначальною в розвитку системи словотворення й продуктивності окремих моделей, при чому тут відбувається добір тих моделей, що здатні найбільш адекватно виразити нове явище. Результатом екстралінгвістичного впливу на мовні утворення, їхнього пристосування до вираження нових явищ є зміна існуючих і поява нових словотворчих значень у моделей. Поряд із соціальними екстралінгвістичними потребами в позначенні яких-небудь явищ, словотворення виконує й інші функції. Найбільш значимою є функція утворення нових слів для задоволення потреб раціональної організації висловлюваного змісту, більш точного вираження думки.

1.3 Лексико-тематична класифікація похідних іменників зі значенням ’особа’

Діяльність людей пов’язана  з різноманітними заняттями, професіями, положенням у суспільстві, тобто  назви осіб є найрізноманітнішими  позначеннями людини у сукупності всіх суспільних відносин.

Г.А. Уфімцева пропонує загальний розподіл розряду назв осіб, виходячи з основних сфер прояву людини: біолого-фізіологічних і антропологічних; соціально-трудових і родинних відносин людини; сфери психічної діяльності й емотивних оцінок людини [34, с. 115].

Ю.С. Степанов зазначає, що група ’люди’ взагалі не може членуватися на підкласи. Єдине членування, що можливе – це членування на індивіди за допомогою системи власних імен [32, с. 86].

С.В. Силинський подає усі англійські назв осіб у вигляді дев’яти семантичних полів [30]:

1) назви з загальним значенням особи;

2) агентивні назви осіб;

3) назви людей за антропометричними  чи біолого-фізіологічними ознаками;

4) назви людей за ознаками  родинних і сімейних  стосунків; 

5) назви людей за ознаками  національності й місця проживання;

6) назви людей за ознакою соціального  й майнового стану; 

7) назви людей за ознакою світогляду;

8) назви людей за якісною ознакою,  інакше кажучи, назви визначених  рис і особливостей людей;

9) назви людей за ознакою міжособистісних  стосунків.

Детальне вивчення англійських агентивних назв осіб показує, що можливі кілька семантичних типів цих назв, якщо виходити з розбіжностей у диференціальних семантичних компонентах.

Якщо розглядати диференціальний  семантичний компонент як вихідну  ознаку, то всі англійські агентивні назви осіб розподіляються між чотирма семантичними мікрополями: агентивні назви осіб зі значенням функції (в основі – сема ’професійне заняття’), агентивні назви осіб з актуальним значенням (в основі – сема ’непрофесійна діяльність у визначений момент часу’), агентивні назви осіб зі значенням стану (в основі – сема ’непрофесійної діяльності, пов’язаної з якісним станом особи’) і агентивні назви з результативним значенням (в основі – сема ’непрофесійна діяльність, що осмислюється як результат’).

До семантичного поля агентивних назв осіб зі значенням функції належать іменники, що називають людину за дією, що вона зобов’язана виконувати (хоча й не обов’язково виконує).

Мовне значення функціональних назв осіб складається: з категоріальної семи ’person’; інтегральної семи ’doer of the actіon’; диференціальної семи ’certaіn occupatіon’.

До статусних назв осіб належать слова, що називають особу за ознакою  перебування цієї особи в якомусь, обумовленому ситуацією, становищі. Серед  статусних назв осіб є чимало дериватів. В їхній семантиці спостерігаються такі ж процеси переходу дієслівних семантичних ознак у семантику назв осіб, що й в актуальних назвах осіб, з тією лише різницею, що в останніх присутньою є сема ’виконувач дії’, тоді як у статусних назвах осіб ’дія’ і ’діяльність’ не є домінуючими семами.

Семантичне поле антропометричних назв осіб складають лексичні одиниці, що називають людей за ознаками статі  чи віку. Усередині поля таких назв осіб можна виділити два семантичних  центри, навколо яких групуються лексичні одиниці. В одному випадку це центр із семантичною домінантою ознаки статі. Навколо другого центра зосереджена лексика із семантичною домінантою ознаки віку: youngster, teenager, geezer тощо.

Семантичне поле назв осіб, що називають  людей за ознакою родинних і сімейних стосунків, утворюється при взаємодії двох груп слів: назв осіб, що називають споріднення, й назв осіб, що називають людей за ознакою віднесення до шлюбу й родини. Серед перших можна виділити підгрупу слів, що називають факт споріднення узагальнено (relatіve); чи щодо займаного місця в генеалогічній послідовності; або за ознакою родинних стосунків.

Три семантичних типи назв осіб, що називають людей за національними  ознаками, расовими і ознаками місця  проживання, можна розглядати в межах одного семантичного поля. Уся сукупність іменників, що називають людей за ознакою національності і місця проживання, розподіляється між двома семантичними центрами. В одному випадку семантичним центром є ознака національності, в іншому – ознака місця проживання.

До семантичного поля іменників, що називають людей за ознакою соціального  й майнового стану, належать слова, у семантиці яких присутня сема ’person of a certaіn socіal posіtіon’. Це – назви: керівників; правителів, монархів, титулованих та інших осіб, що займають високий чи, навпаки, низький майновий й соціальний стан у суспільстві; військові звання.

У семантичному відношенні ’соціальні імена’ досить різноманітні. Основним семантичним чинником, що поєднує досить різноманітну лексику, є наявність в їхній семантичній структурі категоріальної семи ’certaіn socіal posіtіon’, представленої в актуальному значенні слова у виді варіантів ’hіgh socіal posіtіon’ чи ’lower socіal posіtіon’.

Однак у багатьох лексичних одиниць, що складають це поле, виділяється третій семантичний компонент, зокрема в групі військових звань і посад: у них крім сем ’person’ і ’certaіn socіal posіtіon’ присутня сема ’occupatіon’ чи ’functіon’. Ці семи поєднують лексичні одиниці цього поля з полем агентивних назв осіб. Але інші семантичні компоненти (заняття, походження та інші) стосовно семи ’certaіn socіal posіtіon’ виступають як вторинні. У цілому, в основі номінації лежить принцип ієрархії.

Семантичне поле назв осіб зі значенням світогляду складають  іменники, що називають людей за ознакою переконань, філософських, політичних поглядів чи політичної діяльності. До назв осіб зі значенням світогляду належать насамперед ті слова, в яких присутня інтегральна сема ’переконання’, які визначаються в словниках як ’one who belіeves’, ’one who adheres’. У багатьох назвах осіб зі значенням світогляду семний склад не обмежується наявністю сем ’особа’ й ’переконання’, оскільки світогляд, політичні погляди людей часто знаходять відображення в практичній діяльності (політичній тощо), у поведінці, манерах, одязі. Тому семну структуру назв осіб зі значенням світогляду в багатьох випадках доповнюють диференціальні семантичні компоненти ’діяльність’, ’поводження’, ’зовнішність’.    

Антропоцентризм став однією з головних ознак наукової парадигми кінця ХХ – початку ХХІ століття передусім в гуманітарних науках. У лінгвістиці антропоцентризм став одним з основних факторів, який зумовив зосередження лінгвістичних студій на вивченні мови у співвідношенні з людиною, її мисленням, світобаченням, роллю людини у створенні культури, цивілізації, на виявленні здібностей людини до пізнання світу, що відображається й у мові. Антропоцентричний принцип пов’язаний зі спробами розглядати мовні явища в межах діади ’мова та людина’. Антропцентризм, який акцентує увагу на людині, автоматично висуває на перший план вивчення назв осіб, антропономінацій, персоналій.   

У класифікаційно-пізнавальній діяльності людини словотворення відіграє важливу роль, виступаючи основним способом поповнення словникового складу мови. Когнітивний підхід до словотворення дозволяє прослідкувати процес формування нового поняття й нового слова, встановити ті фрагменти досвіду та знань людини, які отримали своє позначення в актах номінації за допомогою словотворчих засобів. Англійські назви осіб утворюються  через систему моделей, які мають різну ступень продуктивності, за допомогою яких реалізується процес номінації. Продуктивність словотворчої моделі обумовлюється як екстралінгвістичними потребами, так і причинами лінгвістичного плану. Назви осіб утворюються переважно шляхом деривації і словоскладання; конверсія та абревіація є менш продуктивними словотворчими засобами.

Семантичне поле назв осіб за ознакою властивої референту  риси, поєднує іменники різних типів: характерологічні й поведінкові особливості людей; звички й нахили людей; здібності і навички людей; психофізичний стан людей; зовнішні риси; розумові здібності людей.

Важливою характеристикою семантики  назв осіб є те, що, називаючи конкретну  особу, вони в той же час асоціюються  з її діями, вчинками, поведінкою. Назви осіб характеризуються семантичною подвійністю: називають особу за якою-не будь ознакою, але й стійко асоціюються з діями, вчинками, поведінкою їхніх носіїв; відображають різні сторони буття й у значній мірі використовуються не тільки для того, щоб назвати особу, але й для того, щоб дати про неї деяку інформацію чи висловити своє ставлення.

РОЗДІЛ 2

НАЙМЕНУВАННЯ ОСОБИ ІЗ СУФІКСОМ -MAN У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Суфікс -man має високу словотворчу активність у сучасній англійській мові (medіaman, pressman, commіtteeman, cameraman, weatherman, hammerman, horseman, iceman, Chinaman, milkman). Природа елементу -man в подібних утвореннях ще повністю не розкрита. По-різному визначається словотвірна роль морфеми -man, яка одними лінгвістами розглядається як напівсуфікс (Мєшков), а іншими – як морфема проміжного типу, напівафікс (відносний афікс) (Степанова, Фляйшер, 1984; Кубрякова, 1974; Конецька, 1993), напівсуфікс (Царьов). О.В. Муругова притримується точки зору тих лінгвістів, які вважають, що слова з -man в якості другого компоненту входять до складних слів [42; 44; 31; 10 та ін.]. Різні трактування термінологічного та понятійного характеру визначаються складності самої проблеми, а також авторським підходом і матеріалом дослідження. Не ставлячи за мету участь у дискусії по проблемі називання морфеми -man, визнаємо актуальність зазначеного питання не лише для словотвору, але й для лексикології та граматики, вважаємо різні підходи до названого явища природними, відносимо морфему -man до суфіксів [11, с. 52-58]. П.М. Каращук зазначає, що в таких утвореннях як headman, infantryman, ploughman і т.п. -man є вторинним компонентом складних слів, адже володіє усіма ознаками, що притаманні живим афіксам, і майже нічим не відрізняється від суфікса -er, який модна розглядати як синонім суфікса -man: hammerman – hammerer, workman – worker, huntsman – hunter, signalman – signaler та ін. [10, с. 27].