Іпотечне кредитування в Україні

ВСТУП

       Необхідність створення та розвитку цивілізованого іпотечного ринку в нашій країні є об'єктивною реальністю обумовленою сучасним етапом становлення ринкових відносин в Україні. Формування і налагодження функціонування іпотечного ринку відкриває нові фінансові можливості і стимули для економічного і соціального розвитку країни шляхом включення в ринковий оборот такого виробничого ресурсу як нерухомість і в першу чергу землі й активізації на цій основі механізмів довгострокового кредитування вітчизняної економіки.

       Іпотека – це важливий фінансово-економічний інструмент ринкового господарства, який сприяє активізації інвестиційної діяльності суб'єктів підприємництва та одночасно забезпечує надійний захист інтересів кредитора. У міру поглиблення ринкових відносин в Україні сфера застосування застави нерухомості постійно розширюється. Однак в умовах кризи, яку переживає наша країна, ще й сьогодні значно підвищується ризик невиконання боржником своїх зобов'язань, хоча неплатоспроможність та недобропорядність боржників існує і в умовах стабільної економіки. Саме тому кредитору необхідні гарантії. В усьому світі застава майна вже не одне століття є одним із найнадійніших способів забезпечення зобов'язань та залучення іноземних інвестицій в країну.

       Запровадження в Україні іпотечного ринку пов'язано з вирішенням значних проблем політичного, соціально-економічного та правового характеру. Розв'язання цих проблем має грунтуватися на науковому підході до їх вирішення. Це потребує формування ряду важливих теоретичних положень, пов'язаних з формуванням та функціонуванням іпотеки, додаткової розробки і глибшого осмислення її сутності з метою відшукання оптимальної національної моделі іпотечного ринку та шляхів його розвитку в Україні.

       Теоретичні аспекти іпотечних відносин та іпотечного кредитування досліджуваних багатьма зарубіжними і вітчизняниминауковцями та практиками.

       Основні  проблеми розвитку іпотечних відносин та іпотечного ринку досліджено в працях відомих зарубіжних вчених: С. Роуза, М. Левіна, Д. Ван-Хуза, Р. Страйка, І. Телгарського, М. Равіса, Дж. Фрідмана, Н. Ордуея, Ф. Фабоцці, російських економістів Н. Зелєнкової, Г. Циліної, А. Ужегова, В. Кудрявцева, О. Кудрявцевої, М. Логінова та ін.  Вивченню проблеми іпотечного кредитування присвячені дослідження українських вчених, таких як О. Євтух, В. Кравченко, В. Лагутін, К. Паливода, П. Єщенко, С. Кручок, І. Пучковська, М. Дем’яненко та багато інших. Ними вивчено сутність іпотеки та іпотечного ринку, функції та роль основних суб’єктів іпотеки, моделі організації іпотечного кредитування, страхування ризиків, притаманних іпотечному кредитуванню тощо. Однак деякі питання, пов’язані з функціонуванням ринку іпотечного кредитування досліджені ще не у повній мірі. Це стосується проблем використання іпотечних продуктів для підвищення рівня ліквідності комерційних банків, обгрунтування шляхів удосконалення іпотечного кредитування посткризовий період тощо.

У цьому зв¢язку дослідження питань щодо проблеми іпотечного кредитування та перспектив його розвитку в Україні набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень з цього питання.

Метою дослідження є теоретико-методолігічне обгрунтування механізму іпотечного кредитування та розробка практичних рекомендацій щодо його удосконалення.

Відповідно до поставленної мети в роботі вирішуються такі завдання:

• розкрити теоретико-методологічні аспекти іпотечного кредитування;
• дослідити стан функціонування ринку іпотечного кредитування в Україні;
• обгрунтувати проблеми функціонування ринку іпотечного кредитування на основі вивичення вітчизняного та зарубіжного досвіду;
• проаналізувати фінансовий стан та фінансові результи діяльності АКБ «Аркада»;
• охарактеризувати організацію іпотечно житлового кредитування на базі АТ ХК «Київміськбуд» та АКБ «Аркада»;
• розробити пропозиції щодо удосконалення механізмуіпотечного кредитування.

Об¢єктом дослідження є процес функціонування ринку іпотечного кредитування в Україні.

Предметом дослідження  є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів функціонування ринку іпотечного кредитування в Україні.

Методами дослідження  є дієлектичний метод пізнання соціально-економічних явищ і процесів в ринкових умовах з використанням системного та ситуаційного підходів. При написанні даної магістерської роботи, зокрема, застосовувались наступні методи та прийоми економічних досліджень: абстрактно-логічний, статистико-економічний, розрахунково-конструктивний, монографічний та інші.

Інформаційною базою  дослідження є статистичні матеріали Міністерства аграрної політики України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, нормативні документи, аналітичні матеріали НБУ, наукові публікації, праці вітчизняних та зарубіжних науковців, вчених та фахівців  з проблем дослідження, звітність окремих комерційних банків, первинні матеріали власних досліджень та ін.

Дипломна   робота складається з чотирьох розділів. У першому розділі роботи розглядаються теоретичні поняття, функції, класифікація іпотеки та іпотечного ринку; правові основи ефективного функціонування іпотечного кредитування в Україні; проблеми функціонування іпотечного кредитування в Україні; моделі і механізм іпотечного кредитування в Україні.

 У другому розділі роботи аналізується сучасний стан іпотечного кредитування в Україні, фінансовий стан АКБ „Аркада” чи особливості організації іпотечно житлового кредитування на базі АТ ХК «Київміськбуд» та АКБ «Аркада».

У третьому розділі роботи обгрунтовуються напрями удосконалення механізму іпотечного кредитування в Україні; наукові рекомендації щодо використання іпотечних продуктів для підвищення рівня ліквідності комерційних банків; пропонуються заходи щодо можливості  застосування  зарубіжного досвіду з іпотечного кредитування в Україні.

У четвертому розділі  роботи розглядаються питання охорони праці у комерційному банку; нормативно-правове забезпечення і  правильна організація охорони працівників комерційного банку; досліджується функціонування заходів з охорони праці на прикладі АКБ „Аркада”.

       Дипломна робота включає 4 розділи, має    сторінок тексту,    таблиці,   рисунків,    літературних джерел і     додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ІПОТЕЧНОГО

КРЕДИТУВАННЯ

 

       1.1.  Поняття, функції, класифікація іпотеки та іпотечного ринку

 

       Іпотека  в сучасному визначенні – це  спосіб визначення виконання  зобов’язань, за яким нерухоме майно, що є предметом застави, залишається у заставодавця або в третьої  особи. Іпотечні відносини мають багатовікову історію. Вони є невід'ємною складовою сучасних економічних систем.

       Більшість дослідників при визначені терміну "іпотека", пов'язують її сутність із позиковим капіталом. Зокрема, на думку Кручок С. І. іпотека є "кредитом, одержаним під заставу нерухомості" [27, с. 42]. Вчені Грищук Н. В., Крилова В. В., Набок Р. М., Незнамова А. С., Шитко О. П. під іпотекою розуміють "заставу нерухомого майна (землі, приміщення та ін) для одержання позики (кредиту)" та "фінансовий інструмент, який полягає в наданні кредиту під заставу нерухомості" [17, с. 35].

       Щодо системи іпотечного кредитування, то, на нашу думку, доцільно її розглядати як сукупність взаємопов’язаних складових елементів (об’єктів, суб’єктів, інструментів) іпотечного кредитування, які функціонують на основі іпотечних принципів та нормативно-правового забезпечення.

       Об’єктом іпотечного кредитування є іпотечна нерухомість промислового, аграрного та житлового сектора національної економіки. При іпотечному кредитуванні довгостроковий кредит надається позичальнику на будівництво або придбання у власність предмета іпотеки з подальшим підприємницьким його використанням. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про іпотеку” предметом іпотеки можуть бути один або декілька об’єктів нерухомого майна за таких умов:

      - нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

       - нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об’єкт права власності [51].

       Досить широкий перелік предметів іпотеки дозволяє зацікавити банки у видачі кредиту. В Україні право оренди також може бути предметом іпотеки в якості забезпечення виконання зобов’язань орендаря перед третіми особами. Право оренди може передаватись в заставу банку або іншим спеціалізованим організаціям, які здійснюють заставні операції. При заставі права оренди орендар зберігає орендні права (право користування орендованою нерухомістю) на весь термін дії іпотечних відносин відповідно до умов договору оренди. Крім того, орендар має можливість відчужувати свої права оренди з переведенням свого боргу за зобов’язаннями, що забезпечені заставою, на набувача орендних прав. Про своє рішення орендар повинен попередньо повідомити орендодавця.

       Таким чином, речові права на нерухомість можуть використовуватись в якості забезпечення виконання зобов’язань.

       Об’єкти іпотечного кредитування тісно взаємопов’язані із суб’єктами іпотечних відносин. Використовуючи об’єкти іпотечного кредитування як предмет застави, суб’єкти іпотечного кредитування вступають в іпотечні відносини. Суб’єктами вітчизняної іпотеки будемо вважати осіб (учасників), які діють в системі іпотечного кредитування. Їх можна розділити на дві групи: основні і допоміжні (ті, які обслуговують іпотеку).

       До основних суб’єктів належать:

       - позичальник (іпотекодавець) – особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель (особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи-боржника) (ст. 1 Закону України “Про іпотеку”) [51];

       - кредитор (іпотекодержатель) – особа, яка надає позичальнику у встановленому законом порядку іпотечний кредит. Кредиторами виступають іпотечні банки, спеціальні іпотечні компанії, комерційні банки;

       - інвестори – особи, які проводять перерозподіл фінансових ресурсів через механізм купівліпродажу цінних паперів, забезпечених заставними.

       Допоміжними суб’єктами іпотечних відносин в Україні пропонуємо вважати:

       - державну іпотечну установу, основним завданням, якої є сприяння подальшому розвитку іпотечного кредитування в Україні, зокрема шляхом рефінансування іпотечних кредиторів (банків і небанківських фінансових установ), які провадять діяльність з надання забезпечених іпотекою кредитів за рахунок коштів, отриманих від розміщення цінних паперів, та запровадження ефективних механізмів підвищення рівня їх ліквідності;

      - страхові компанії – здійснюють обов’язкове страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування (відповідно до ст. 8 Закону України “Про іпотеку” [51]), страхування якості земельних ресурсів, титульне страхування, особисте страхування позичальників, страхування цивільно-правової відповідальності учасників іпотечних відносин.

       Безперечно, що суб’єкти іпотечного кредитування зобов’язані діяти на підставі законодавчо встановлених норм та принципів іпотечного кредитування. Функціонування системи іпотечного кредитування в Україні базується на загальних кредитно-фінансових, спеціальних кредитно-фінансових, соціально-правових та соціально-економічних принципах.

       Законом України "Про іпотеку" досліджувану категорію визначено як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користування іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами [51].

       З цього приводу слід зазначити, що право заставодержателя на задоволення своїх вимог у разі невиконання зобов'язань заставодавця за рахунок реалізації заставленого майна дають й інші види забезпечення, зокрема рухомим майном. Тобто, забезпечення повернення кредиту не є характерною рисою виключно іпотеки. Іпотека характеризує тільки вид забезпечення - нерухоме майно.

       Основні особливості іпотечного кредиту, як основної форми зобов'язання під заставу нерухомого майна, що зумовлені його специфікою:

       По-перше, іпотечний кредит - це кредит під чітко визначену заставу, предметом якої є нерухоме майно. Законом України "Про іпотеку" нерухомим визначено майно, до якого відносять земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, а також повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти;