Финансовое планирование. Разработка на конкретном предприятии

 

 
Зміст

Введення                                                                                                                   4

Розділ I. Теоретично – методологічні засади фінансового планування компанії                                                                                                                    8

1.1 Сутність, завдання, методи та  принципи фінансового планування             8

1.2. Особливості фінансового планування                                                          16

1.3. Місце фінансового планування в розробці стратегії компанії                   22

Розділ II. Фінансове планування та порядок його організації на прикладі КП «Южекогеоцентр»                                                                                                 34

2.1. Загальна економічна характеристика  підприємства                                   34

2.2. Порядок оперативного фінансового планування                                        68

2.3. Фінансове планування компанії та його оцінка                                          72

Розділ III. Напрями удосконалення фінансового планування компанії          77

3.1. Розробка фінансової стратегії підприємства                                               77

3.2. Використання бізнес – планування  в діяльності компанії                         79

Висновки                                                                                                                96

Список використаних джерел                                                                              99

Додатки                                                                                                                 101

 

Введення

 

В умовах ринкової економіки, самостійності підприємств, їх відповідальності за результати діяльності виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану і перспективних фінансових можливостей. На вирішення таких питань і направлена фінансова стратегія підприємства. Розробка фінансової стратегії — це галузь фінансового планерування. Як складова частина спільної стратегії економічного розвитку, вона повинна узгоджуватися з цілями і напрямами останньої. У свою чергу, фінансова стратегія робить істотний вплив на спільну економічну стратегію підприємства. Зміна ситуації на макрорівні і на фінансовому ринку вабить корекцію як фінансової, так і спільної стратегії розвитку підприємства.

Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об'єктивні економічні закономірності ринкових стосунків, розробляє  форми і способи виживання  і розвитку в нових умовах. Фінансова стратегія включає методи і практику формування фінансових ресурсів, їх планерування і забезпечення фінансової стійкості підприємства в ринкових умовах господарювання. Фінансова стратегія охоплює всі форми фінансової діяльності підприємства: оптимізацію основних і оборотних засобів, формування і розподіл прибули, грошові розрахунки, інвестиційну політику.

Всесторонньо враховуючи фінансові можливості підприємств, об'єктивно оцінюючи характер внутрішніх і зовнішніх чинників, фінансова  стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічних можливостей підприємства умовам, які склалися на ринку товарів і фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності і вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії повинні підкорятися спільній стратегії економічного розвитку і прямувати на максимізацію прибутку і ринковій вартості підприємства. При розробці фінансової стратегії слід враховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків можливості диверсифікації діяльності підприємства.

В процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється виробництву конкурентноздатної продукції, виявленню грошових доходів, мобілізації внутрішніх ресурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню і розділенню прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених засобів, ефективному використанню капіталу підприємства.

Важливе значення для  формування фінансової стратегії має облік чинників ризику. Фінансова стратегія розробляється з врахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи і інших непередбачуваних обставин.

Основу перспективного фінансового планування складає  прогнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає можливість визначити один з варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

Основою фінансового  прогнозування є узагальнення і  аналіз наявної інформації з наступним  моделюванням і обліком чинників можливих варіантів розвитку ситуації і фінансових показників. Методи і способи прогнозування мають бути досить динамічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Таким чином, фінансове  планування визначає найважливіші показники, пропорції і темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства.

Звернувшись до вищесказаного, дає можливість стверджувати, що вибрана тема дипломної роботи є актуальною і вимагає подальшої розробки. У зв'язку з цим, метою даної дипломної роботи є дослідження і аналіз фінансового планерування на підприємстві і пошук шляхів його удосконалення на прикладі КП «Южекогеоцентр».

При цьому основними  завданнями, які ми постаралися вирішити, з'явилися наступні:

1. Визначити теоретичні основи фінансового планування на підприємстві;

2. Розгледіти необхідність, вміст фінансового планування і види фінансових планів;

3. Дати характеристику нормативних документів, які використовуються під час планування;

4. Виявити інформаційне  забезпечення складання фінансових планів і методи планування;

5. Дати оцінку спільній  економічній характеристиці діяльності  підприємства і провести аналіз  планової роботи на підприємстві;

6. Оцінити систему  стратегічного і оперативного фінансового планування на підприємстві;

7. Розробити фінансову стратегію підприємства;

8. Визначити використання бізнес – планування в діяльності компанії.

Предметом наших досліджень послужила  фінансово-господарська діяльність і здійснення фінансового планування на підприємстві КП «Южекогеоцентр».

Основні методи дослідження, які використовуються в даній  дипломній роботі, – це методи  аналітичного порівняння, зіставлення  показників, а також індексний  метод, що дозволяє визначити основні  тенденції розвитку досліджуваного об'єкту.

Теоретичною основою для написання дипломної роботи є: законодавчі акти (Закони України, Ухвали, Інструкції), матеріали періодичного друку, а також монографічна література вітчизняних авторів.

Проблеми ефективності фінансового планування на підприємстві, наукові аспекти теоретичних і практичних питань фінансового планування і методи оцінки її ефективності висвітлені в науковій праці провідних учених-економістів: Балабанова І.Г., Бандурка О.М., Дьякової В.Г., Любушина Н.П., Лещева В.Б. і ін.

Дипломна робота складається з введення, трьох розділів, 8 підрозділів, виводів, списку літературних джерел і додатків.

 

Розділ I. Теоретично – методологічні засади фінансового планування компанії.

1. Сутнicть, завдання, методи та принципи фінансового планування.

 

Планування разом з передуванням, доповнюючим прогнозуванням і економічним аналізом, що обґрунтовує його, є складовою частиною управління економікою. Воно може застосовується на загальнодержавному рівні (народногосподарське планування), на рівні галузей (галузеве планування) і регіонів (регіональне планування), окремих сфер економіки (наприклад, соціальне або бюджетне планування), підприємств, компаній, фірм. Цілком застосовне планування і на рівні домашнього господарства, сім'ї у вигляді, скажімо, планування родинного бюджету [14, с.652].

У широкому сенсі слова  планування є визначенням майбутнього, побудовою активного образу, моделі бажаного і наміченого майбутнього  стану економіки при одночасному  встановленні шляхів, способів, засобів  і термінів досягнення цього стані, кінцевих рубежів планованих дій. Плани практично завжди орієнтовані на певну мету, на вирішення завдань, що стоять перед економікою, що  знаходить віддзеркалення в показниках плану, його числових параметрах, що фіксують ступінь вирішення соціально-економічних завдань, просування до наміченої кінцевої мети. Планові показники відображають також спрямованість економічних дій, проміжні результати, види і об'єми ресурсів, що витрачаються, для досягнення планових цілей.

Плани найтіснішим чином  зв'язані з часом, оскільки вони розробляються на певний період, що іменується плановим періодом. Результуючі показники планів фіксуються на момент часу, відповідний закінченню планового періоду. У масштабах економіки загалом найбільш поширено річне планування, але цілком можливо економічне планування на декілька років. Спостерігаються спроби планування економіки на десятеро - двадцятирічний період, але це вже скоріше плани-припущення, плани-прогнози, оскільки невизначеність майбутніх умов функціонування економіки не дозволяє зумовити її картину через такий значний час. Проте ця трудність не виключає розробки довготривалих планових проектів, програм, що стосуються вирішення окремих науково-технічних, екологічних і інших проблем.

Невизначеність, властива ринковим умовам господарювання, визначає невідкладну необхідність планування або моделювання діяльності підприємства. При цьому фінансове планування можна визначити як один з найголовніших інструментів зміни напрямів фінансових потоків на підприємстві [17, с.416].

Планування - це процес розробки і прийняття цільових установок кількісного і якісного характеру з визначенням шляхів найефективнішого їх досягнення. Такі установки розробляються у вигляді «дерева цілей».

Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування є однією з функцій управління, тому фінансове планування - це функція управління фінансами.

Функції управління - це частина управлінської діяльності. Вони визначають формування структури  управлінської системи.

Планування в управлінні - це:

1) конкретизація цілей  управління в системі показників  фінансово-господарській діяльності  підприємства;

2) розробка стратегії  і тактики діяльності, орієнтованої  на досягнення цілей менеджменту.

З точки зору менеджменту  функція «планування» полягає в  розробці змісту і послідовності дій для досягнення сформульованих цілей.

План підприємства, який враховує працю людей і рух  ресурсів (матеріальних і фінансових), має силу наказу для відмічених у  ньому осіб і структурних одиниць. У плані чітко і докладно наголошуються:

- мета діяльності підприємства  і його структур за плановий  період, кількісно виражена системою  встановлених показників з вказівкою  конкретних видів випуску і  характеру роботи;

- методи і терміни  ув'язки засобів і цілей; 

- етапи і терміни  виконання робіт;

- виконавці плану по  термінах і видах робіт;

- методи, етапи і засоби  контролю виконання плану.

Практично вся система  господарського управління і регулювання  виробництва заснована на методах  планування. Оскільки завершення одного етапу роботи служить початком наступного, зв'язати всі етапи без допомоги планування неможливо.

Необхідність складання  планів визначається багатьма причинами, найважливішими з яких, є:

1) невизначеність майбутнього;

2) координуюча роль  плану;

3) оптимізація економічних  наслідків. 

Невизначеність майбутнього  полягає не у визначенні точних цифр і орієнтирів стану фірми в майбутньому, а у встановленні важливих напрямів  (коридору), в межах яких може варіюватися той або інший показник.

Зміст координуючої ролі плану полягає в наявності  добре деталізованих цільових установок, які дисциплінують оперативну і перспективну діяльність підприємства.

Оптимізація економічних  наслідків полягає в тому, що будь-яке  неузгодження або збій діяльності системи  потребує фінансових витрат на його подолання. Якщо є план, ймовірність збою є  нижчою.

Відомо, що прогнозування  сконцентроване на найбільш вірогідних подіях і результатах. Якщо уявити заздалегідь що саме може відхилити заплановане в будь-яку іншу сторону, тоді найімовірніше, що підприємство помітить небезпечні симптоми, а, отже, зможе зреагувати швидше, щоб виправити становище.