Споживчий кредит

                        інформаційні можливості смарт-картки значно ширші, ніж у карток з магнітною смугою;

                        можливість оперативного поновлення даних у пам’яті мікропроцесора;

Важливою перевагою картки з мікросхемою є її висока надійність. Дуже швидко злочинці навчились розпізнавати секретні коди карток з магнітною смугою, викрадати й використовувати ці картки або виготовляти фальшиві і використовувати їх в автоматах для видачі готівки. Наприклад, у 1990 році збитки компаній Visa i Master Card у результаті таких махінацій оцінювались у 500 млн. доларів. Мікросхему імітувати набагато важче. Вона має декілька ступенів захисту і підробити інформацію, записану на ній, дуже важко або зовсім неможливо. Якщо картка викрадена і новий власник захоче скористатись нею для отримання грошей через автомат, то при неправильному введені PIN-коду мікросхема руйнується і картку  не можна більше використовувати.                                                           Інформаційні можливості картки з мікросхемою значно ширші, ніж у карток з магнітною смугою (якщо картка з магнітною смугою дозволяє зберігати інформацію обсягом в 1 Кб, тобто 1024 біти, то картка з мікросхемою – 8 Кб, із збільшенням у найближчому майбутньому до 16 Кб, а в подальшому навіть до 64 Кб із використанням іншої технології). Крім того, її перевагою є можливість оперативного поновлення даних у пам’яті мікропроцесора.

Картки з мікросхемою мають відносно високу вартість (у 5-7 разів вищу порівняно з магнітною карткою). Крім того, їх введення в обіг у країнах, які з початку створення системи карткових розрахунків орієнтувались на магнітні картки, ускладнюється. Там встановленні десятки і сотні тисяч одиниць обладнання, не пристусованного для зчитування інформації з мікросхеми, а заміна цього обладнання на пристрої, сумісні зі смарт-акртками, вимагала б значних капіталовкладень. Тому експнрти не чекають швидкого впровадження смарт-карток у таких країнах, як США, Канада, Бельгія тощо.

І нарешті, останні нововведення в технології карток – це лазер і голографія. Оптична пам’ять і запис за допомогою лазера не тільки забезпечують візуальне відображення інформації на картці, а й дозволяє збільшити ємкість пам’яті до 1,2 Мб. Але це все тільки пасивні картки, якщо на них немає мікропроцесора.

Зарас найнижчу собівартість мають картки з магнітною смугою завдяки їх масовому виготовленню, однак собівартість карток з мікросхемою найближчим часом повинна значно знизитися, враховуючи можливості їх широкого розповсюдження.

Кредитні і дебетні картки можуть існувати як на основі пластикових карток з магнітною смугою, так і на основі карток з мікросхемою, але “електронний гаманець” може бути реалізований лише у вигляді смарт-картки. Більшість емітентів замінюють існуючі картки з магнітною смугою на картки з мікросхемою, щоб усі види карткових послуг (кредитні, дебетні та “електронного гаманця”) можна було надавати з використанням однієї картки. Крім того, смарт-картки забезпечують значно більший захист від шахрайства.

У свою чергу, в цих великих класах платіжних систем можна виділити окремі підкласи, що займають особливе місце у платіжній сфері.

2.4. Кредитні картки як інструменти економіки

Метою створення національної сис­теми масових електронних платежів (НСМЕП) є розробка та впровадження в Україні відносно дешевої, надійно захищеної автоматизованої системи без­готівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі “оff-lіnе”. Вона обіцяє стати прибутковою для банків і держави, а за належної підтримки ос­танньої — і для комерсантів та населення.

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати това­ри і послуги у безготівковій формі, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних та карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки припливу “живих” грошей, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових при­бутків громадян у вигляді відсотків за за­лишками на їхніх банківських рахунках.

У червні 1997 року Національний банк України постановою Правління взяв на себе розв'язання усіх питань щодо проек­тування і фінансування робіт зі створення Національної системи масових електрон­них платежів (розрахунки фізичних осіб у торгівлі, сфері послуг тощо). Це рішення підтримали й комерційні банки. Отже, роз­почалася завершальна стадія втілення масштабного задуму. Результатом попе­реднього етапу було запровадження у 1994 році Системи електронних платежів (СЕП) між банками України. Треба сказа­ти, що створення Національної системи масових електронних платежів в Україні — набагато складніше то дорожче завдання. Тому для побудови НСМЕП НБУ розробив нову політику. Ось її основні положення:

1. Створення і функціонування націо­нальної системи масових електронних пла­тежів ґрунтується на залученні як держав­них, так і недержавних джерел фінансу­вання.

2. НБУ координує виконання всіх робіт із питань створення НСМЕП, а фінансує їх лише частково.

3. У створенні НСМЕП бере участь ба­гато фірм на конкурентній основі.

4. Власниками елементів НСМЕП мо­жуть бути різні суб'єкти господарювання.

Отже, НБУ розробляє загальну кон­цепцію національної системи масових електронних платежів, силами своїх фахівців готує програмно-технічні рішен­ня для її верхнього рівня (розрахункового банку, процесингових центрів, системи безпеки), нормативну базу, фінансує ство­рення програмного забезпечення смарт-карт, визначає вимоги щодо інших еле­ментів системи.

Розробку програмно-технічних комп­лексів банківського рівня, програмного забезпечення терміналів, банкоматів, на­лагодження взаємодії торгових терміналів із торговими системами беруть на себе інші фірми, за якими залишається право власності. НБУ лише контролює виконан­ня вимог специфікацій і надає дозвіл на використання цих рішень у НСМЕП.

Структура системи

НСМЕП має функціонально повний набір апаратних, програмних та ор­ганізаційних засобів, які разом забезпечу­ють керування інтелектуальними мікро­процесорними картками, терміналами, банкоматами, інкасацією трансакцій, процесингом, клірингом, а також інтерфейс та інтеграцію з банківськими системами.

Одним із основних елементів НСМЕП є картки на інтегральних схемах (КІС) ви­робництва фірми “Siemens AG”, програмне забезпечення якої розроблено з ТО “Фінтронік” на замовлення НБУ.

Структура захисту картки і системи в цілому дає змогу безпечно виконувати платіжні операції в режимах “off-line” та “on-line”. Контроль інформації у НСМЕП повністю автоматизований і в штатних режимах не потребує втручання людини, і гарантує високу надійність системи.

Загальна структура НСМЕП (див. схему):

• центр системної ініціалізації та системної персоналізацїї (НБУ);

• розрахунковий банк НСМЕП на базі Головного управління НБУ;

• головний процесинговий центр (ГПЦ) на базі ЦРП НБУ;

• регіональні процесингові центри (РПЦ) в обласних управліннях НБУ або комерційних підприємствах — до 25 РГ на всю Україну;

• банки-емітенти і банки-еквайєри НСМЕП зі своїми банківськими підсистемами, торговельною інфраструктурою та інфраструктурою сфери послуг.

Структура головного та регіональних процесингових центрів (див. схему):

• сервер авторизації (СА) із системним модулем безпеки (Н5М);

• сервер бази даних (СБД) із системним модулем безпеки;

• АРМ керування учасниками (ГПЦ);

• АРМ маршрутизації (ГПЦ);

• АРМ зв'язку з розрахунковим боком (ГПЦ);

• АРМ моніторингу (ГПЦ, РПЦ);

• АРМ адміністрування (ГПЦ, РПЦ);

• АРМ персоналізації (ГПЦ, РПЦ);

• АРМ звітів (ГПЦ. РПЦ).

Банківська підсистема.

• сервер авторизації (СА) із системним та банківським модулями безпеки (НSМ);

• сервер бази даних (СБД) із банків­ським модулем безпеки;

• АРМи підсистеми банку;

• банківські термінали (ВSТ) із термі­нальними модулями безпеки (SАМ);

• банкомати з модулями безпеки SАМ;

• телекомунікаційне обладнання для з'єднання із РПЦ (ГПЦ), системою авто­матизації банку (САБ), торговельною інфраструктурою та інфраструктурою сфери послуг.

Торговельна інфраструктура то інфра­структура сфери послуг складаються із:

• платіжних терміналів із модулями без­пеки SАМ;

• ЕККА, адаптованих до використан­ня у НСМЕП;

• таксофонів, адаптованих до викори­стання у НСМЕП;

• електронних торговельних систем, наприклад, система продажу квитків “Експрес – УЗ”, електронних банківських сис­тем, наприклад, систем комунальних пла­тежів тощо.

Кількісні показники системи:

• кількість учасників (банків) у системі необмежена;

• максимально кількість “on-line”- операцій за 1 секунду (для банку) — не менше 10;

• мінімальна вимога до терміналів — зберігання не менше 500 “on-line”- трансакцій до обов'язкового їх розвантажен­ня;

• розвантаження терміналів — кана­лами зв'язку (протоколи — Z-modem, ТСР/ІР, ВSС) або трансферними картка­ми;

• розвантаження банкоматів і таксо­фонів за “off-line”- трансакціями — канала­ми зв'язку.

У НСМЕП застосовуються картки із чіп-модулями типу SLЕ44СХХS фірми Sіеmеns АG Semiconductors. Залежно від призна­чення картки використовуються такі чіп-модулі:

SLЕ44С42S для платіжних карток, карток комерсанта та карток сервісних службовців;

SLЕ44С160S для термінальних мо­дулів безпеки, трансферних карток та кар­ток банківських працівників.

Основні характеристики чіп-модулів:

• 8-бітний мікроконтролер виконаний за КМОП-технологією;

• система команд сумісна зі стандарт­ним 8051 мікропроцесором;

• постійна пам'ять програм — 17 Кбайт;

• електрична пам'ять із можливістю пе­резапису - 4 Кбайти для SLЕ44С42S та 16 Кбайтів для SLЕ44С160S;

• тактова частота від 1 до 5 МГц;

• напруга живлення 2.7—5.5 В;

• операційна система УкрКОС V1.01;

• фінансові додатки Укркоін V 1.01.

Картки та платіжні інструменти системи

Типи карток у НСМЕП за функціональним призначенням

Усі картки, що застосовуються у НСМЕП, можна умовно поділити на платіжні та служ­бові.

Платіжні картки видаються клієнтам для здійснення таких фінансових операцій:

• платежу за товари та послуги;

• отримання готівки;

• комунальних та адресних платежів (довільних, за № МФО та банківських ра­хунків отримувачів);

• проведення операцій завантаження та от­римання виписок із рахунків.

Службові картки видаються відповідним службовцям та призначені для авторизації до­ступу до відповідних функцій компонент систе­ми (функцій терміналів, АРМів та інше).

Платіжні картки

Платіжні інструменти

Платіжна картка може містити такі платіжні інструменти (один або два одночасно): елек­тронний гаманець та електронний чек.

Електронний гаманець - анонімний або персоналізований — призначений для опе­рацій невеликими сумами.

• Анонімний гаманець банк-емітент видає фізичній особі, не відкриваючи їй окремого поточного рахунку для завантаження. Заван­тажується анонімний гаманець лише за готівку в банках — учасниках системи за участю ка­сира банку та клієнта (операція проводиться в режимі “on-line”). Платіжні операції та видача готівки можуть виконуватися в усіх терміналах та банкоматах системи (в режимі “off-line” — із консолідованого карткового рахунку).

• Персоналізований гаманець банк-емітент видає фізичній особі, обов'язково відкриваю­чи їй окремий рахунок. Завантажується персо­налізований гаманець і з рахунку, і готівкою (у режимі “on-line”). Ця операція здійснюється ли­ше в банках — учасниках системи за участю касира банку (при операції з готівкою) та: клієнта. Платіжні операції та видача готівки можуть виконуватися в усіх терміналах та банкоматах системи (в режимі “on-line”— із поточ­ного рахунку та “off-line” — із консолідовано­го карткового рахунку).

Електронний чек призначений для платежів середніми та великими сумами. Він видається в банку фізичним та юридичним особам (корпо­ративна картка, для підзвітної особи), причому банк-емітент обов'язково відкриває їм окре­мий поточний рахунок, а також окремий, на кожну картку, чековий рахунок. Завантажується електронний чек лише в банках — учасниках си­стеми (банкоматах та банківських терміналах) за участю касира банку (операції з готівкою) та клієнта — як із рахунку, так і готівкою. Заван­таження в обох випадках виконується в режимі “on-line” до банку-емітенту. Виконують платіжні операції та видають готівку в усіх банківських терміналах і банкоматах системи (в режимі “off-line”). Окрім того, електронний чек відкри­ває доступ до поточного рахунку — можна ро­бити платежі або отримувати готівку безпосе­редньо з нього (в режимі “on-line”).