Споживчий кредит

Економічні аспекти взаємовідносин учасників НСМЕП

Політика НБУ

Національний банк України як розроб­ник системи виробив політику, спрямова­ну на зменшення затрат капіталу для всту­пу в систему нових учасників. Ця політика базується на таких принципах:

• НБУ як замовник жорстко контролює ціни на складові елементи системи, які постачатимуться монопольно (сьогодні це картки та модулі безпеки);

• виробники (розробники) постачають складові елементи системи на конку­рентній основі;

• постачальників учасники системи ви­бирають довільно;

• із постачальниками-монополістами НБУ підписує рамкові угоди, щоб учасни­ки системи отримали знижки, передбачені у разі оптових закупівель.

Комісійні

Для тримача картки ціна товару чи по­слуги при безготівкових розрахунках не повинна перевищувати ціну товару чи послуги при звичайній оплаті готівкою. Кожна операція з платіжною карткою може супроводжуватися відповідною фінансовою трансакцією, відносно якої завжди існує банк-еквайєр та банк-емітент. У НСМЕП комісійні стягуються у дохід учасників, які обробляють ці тран­сакції. А загалом комісійні розподіляють­ся між:

• банком-еквайєром;

• системою в особі одного або кількох процесингових центрів;

• банком-емітентом.

Джерела комісійних:

• тримач картки;

• комерсант;

• банк-еквайєр.

Загалом комісія, що утримується із дже­рела комісійних, розподіляється на основі коефіцієнтів між банком-еквайєром, сис­темою (процесинговими центрами) та банком-емітентом. Комісійні бувають загально-системними — тобто однаковими, встано­вленими централізовано на певний період для всіх учасників системи, та банківськи­ми — визначеними окремими банками як предмет їх фінансової політики у встанов­ленні цін на банківські послуги.

Якщо відносно фінансової трансакції банк-еквайєр та банк-емітент представ­лені одним банком, то комісія системі не сплачується. Якщо джерелом комісії вис­тупає тримач картки, комісія з нього, як провило, не утримується.

У НСМЕП комісійні з клієнта вирахову­ються за готівковими операціями водно­час із виконанням самої операції. У таб­лиці 2 наведено інформацію щодо того, хто виступає джерелом комісії, стосовно яких операцій та ким встановлюються ко­ефіцієнти компонент цієї комісії.

Таблиця 2.2

Джерела та порядок встановлення комісійних

1. Коефіцієнти комісійних встановлюються системою, але при розрахуванні значення комісії – комісія еквайєра визначається за залишковим принципом.

2. Ця комісія визначає оплату послуги за обробку трансакцій; сплата за перерахування коштів може стягуватися з клієнта емітентом окремо, на основі інформації про відповідну трансакцію адресного платежу типу 1.

У разі проведення комунальних пла­тежів за обслуговування фінансової трансакції розраховується банк-еквайєр своїми коштами. Джерелом прибутку банку-еквайєра є зовнішні надходження коштів із інформаційного центру кому­нальних платежів, на АРМах якого вста­новлено термінали банку-еквайєра.

Величину цих надходжень та їх періодичність обумовлено договором між банком-еквайєром та інформаційним цен­тром комунальних платежів.

Банк-еквайєр, встановлюючи свої термінали на АРМах інформаційної сис­теми комунальних платежів, сприяє роз­ширенню сфери її послуг клієнтам, нада­ючи можливість використовувати без­готівкову оплату послуг комунальних підприємств.

Знижки та надбавки

У платіжних терміналах передбачено механізм установки знижок/надбавок. Однак у сферах торгівлі та послуг пе­редбачено лише механізм знижок, який може використовуватися на місцях опла­ти товару/послуг у комерсанта з метою заохочення безготівкових розрахунків. Встановлення коефіцієнтів знижок — у компетенції адміністратора відповідно­го закладу, в якому ці товари/послуги на­даються тримачем карток.

Варіанти функціонування банків у НСМЕП

Щоб дати можливість банкам-учасни­кам оптимізувати свою роботу та витрати, НСМЕП передбачено кілька можливих варіантів їх функціону­вання.

Основні положення, прийняті в НСМЕП:

• окремим учасником системи може бути банк (юридична особа) або його філія (що має МФО), у якій встановлюється ав­томатизована карткова система (АКС). Для цього філія має отримати дозвіл го­ловної контори свого банку;

• учасник системи за міжбанківськими операціями повинен працювати виключно через процесинговий центр;

• процесинговий центр, як правило, є структурним підрозділом НБУ або ко­мерційною установою, юридично незалежною від банків, які має на обслуговуванні;

• комерційний банк (філії якого є учас­никами системи) може мати власний про­цесинговий центр. За таких обставин він обслуговує лише свої філії;

• учасник системи може мати своїх агентів (банки або їх філії), у яких не встановлено АКС. Тоді учасник системи бере повну фінансову відповідальність за них перед іншими учасниками. Емісія карток проводиться з іменем банку-учасника, в міжбанківському клірингу агенти безпосе­редньої участі не беруть. Розрахунки з ними проводить учасник системи.

Інформаційну взаємодію із САБ ви­світлено у документі “НСМЕП. Опис інтерфейсу з системою автоматизації банку”.

Взаємодія (інтеграція) з іншими платіжними системами

Взаємодія НСМЕП, таких міжнародних систем, як VISA і EUROPAY, а також інших систем, які вже діють в Україні, базується на таких принципах:

• використання стандартів ISO;

• взаємне використання інфраструктури (платіжних і банківських терміналів, банкоматів, каналів зв'язку і протоколів), взаємна маршрутизація повідомлень на рівні процесингових центрів;

• використання єдиних технологій взаєморозрахунків, резервування та страхування.

Найбільшою перешкодою щодо взаємодії різних платіжних систем є відсутність міжна­родних стандартів за смарт-картами. Діючих стандартів ISO явно недостатньо, особливо коли йдеться про безпечний обмін інформацією зі смарт-картою. Більшість цих проблем будуть розв'язані з переходом міжнародних платіжних систем на смарт-карти і Java-технології.

На сьогодні НБУ та VISA International домо­вилися про співпрацю з метою узгодження єдиних технологій за смарт-картовими систе­мами. Найближчим часом буде створено спільні робочі групи з таких напрямів: стан­дарти, технології то безпека. Робота цих груп спрямована на досягнення максимальної інте­грації орієнтовно у 2001—2002 роках. Інте­грація йтиме шляхом використання узгоджен­ня стандартів із VISA Int., яка нині їх розробляє на основі Java-стандартів. І відбуватиметься це узгодження не лише на рівні карток, терміналів, банкоматів, а й на рівні технологій, прото­колів та регуляційної бази. Це дасть змогу от­римати майже повну інтеграцію і використову­вати у банках, процесингових центрах одні й ті ж апаратні то програмні модулі.

Взаємодія з уже діючими в Україні платіжни­ми системами, які застосовують смарт-карти (U.E.P.S., Smart City), бачиться в узгодженій їх адаптації до вимог НСМЕП. Причому процес переходу повинен відбуватися поступово, з мінімізацією втрат для банків, процесингових центрів і населення.

Етапи впровадження системи

Першим етапом впровадження системи є втілення пілотного проекту. В рамках цьо­го етапу планується створити два процесингові центри (головний —у м. Києві та регіональний у м. Харкові) та впровадити кілька банківських підсистем у кожному з цих регіонів. У київському регіоні визначено 4 банки-емітен­ти, у харківському — 2. Функції процесингових центрів виконуватимуть ЦРП та РРП НБУ. Функції Розрахункового банку покладаються на ГУ НБУ. Крім того, НБУ емітуватиме також карт­ки для своїх співробітників.

На цьому етапі планується відпрацювати технічні, організаційні та деякі нормативні питан­ня. Регулятивні документи (положення про сис­тему, регламент роботи системи, типові догово­ри між учасниками, інструкції тощо) матимуть тимчасовий характер, на період дії пілотного проекту. Результати його втілення аналізува­тиме державна комісія. Роботи передбачено провести у цьому році.

Після завершення етапу пілотного про­екту планується поширити систему на всі регіони України. Нормативна база врахо­вуватиме результати проведення поперед­нього етапу.

Інформація про учасників розробки НСМЕП наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Інформація про учасників розробки НСМЕП