Споживчий кредит

Згідно з багатьма прогнозами кредитні картки стануть невід’ємною частиною майбутньої системи платежів і вийдуть далеко за рамки своєї традиційної кредитної ролі.

Картки туризму та розваг. Це – “платіжні” картки згідно з вищенаведеною термінологією. Випускають їх компанії, що спеціалізуються на обслуговуванні указаної сфери, наприклад “American express” i “Diners club”. Картки приймаються сотнями тисяч торговельних і сервісних підприємств у цілому світі для оплати за товари і послуги, атакож надають власникам різні пільги щодо бронювання авіаквитків, номерів у готелях, отримання скидок на ціни за товар, страхування життя.

Основні відмінності цього виду карток від банківських кредитних карток полягають, по-перше, увідсутності разового ліміту на купівлю і, по-друге, в обов’язку власника картки погасити заборгованість протягом місяця без права пролонгації кредиту. У разі просрочення платежу з власника картки знімається збільшений відсоток.

У вказаних системах також існують індивідуальні й корпоративні картки.

Приватні платіжні картки підприємств торгівлі й послуг. Застосування цих карток обмежено замкненою мережею торговельних установ, наприклад – системою універмагів або заправних станцій певної компанії. Кредит надає сама компанія, вона ж отримує відсоток за позиками. З 70-х років набули поширення банківські приватні картки, за допомогою яких можна здійснити купівлю в окремих магазинах зі скидкою, але випуск карток, видачу кредиту на покупки і розрахунки щодо оплати торговельних рахунків здійснює банк – учасник угоди. Інколи картки такого типу випускаються для членів окремо визначених професійних груп (пілотів, адвокатів) або осіб, які мають спільні інтереси (наприклад, філателістів). Їх називають клубними картками.

Дебетні картки. Дебетну картку називають також карткою готівкових коштів, або карткою активів, і вона має такі характеристики своїх особливостей і функцій:

дебетна картка – це пластикова картка, на якій є прізвище та ім’я її власника та клієнта певної фінансової установи, де він має на рахунку грошові кошти; тут можуть бути заначені види операцій, що виконуються за цим рахунком;

дебетна картка має магнітне кодування і зчитується ЕОМ. Це – зручний інструмент для проведення автоматизованих платіжних операцій за допомогою терміналів;

дебетна картка є для власника зручним засобом використання платіжних операцій шляхом прямого зменшення розмірів його фінансових активів замість збільшення зобов’язань чи боргу;

дебетна картка звідповідною системою зв’язку є потенційною можливою зміною готівкових коштів або звичайних чеків у багатьох платіжних операціях у сфері індивідуальних розрахунків.

Дебетна картка, з юридичного погляду, може стати кредитною, якщо вона наділяється будь-якою специфічною рисою кредиту (наприклад – можливістю надання кредитного овердрафту). Можна сказати, що картка, яка служить виключно для кредитних операцій, очевидно, є кредитною. Та, яка може бути використана тільки в автоматах касирах або для прямих дебетових операцій у торговельних точках, є дебетною карткою. Дебетна картка починає відігравати більш важливу роль у зв’язку з розвитком системи електронного переказу фінансових коштів. Окрім кредитних операцій, вона знаходить застосування в автоматах-касирах і гарантійних операціях з чеками. У майбутньому дебетна картка може стати основним інструментом фінансових операцій у магазинах роздрібної торгівлі і відіграти ключову роль у систеьі надання фінансових послуг, яка значно відрізнятиметься від існуючої системи.

Ринок дебетних карток усе ще далекий від насичення, і чисельність їх потенційних споживачів безперервно зростає у міру того, як ця картка поступово входить у повсягденне життя.

Практика свідчить, що в першу чергу послугами дебетних карток зможуть користуватися особи, які:

                       частіше від інших користуються банківськими послугами;

                       виписують велику кількість чеків;

                       мають нижче середнього сальдо чекових рахунків;

                       мають фінансові ресурси вищі за середні;

                       мають картки для оплати за поїздки (у тому числі туристичні) і розваги;

                       користуються всім набором можливостей банківських карток або карток для оплати за послуги магазинів;

                       мають дохід вищий за середній;

                       відносяться до катеогрії швидше молодих, ніж старших сімей.

Таким чином, дебетні картки потенційно можуть задовольняти велику різноманітність споживчих потреб.

Отже, дебетні картки можуть бути використані у трьох випадках:

                       для зняття грошових сум у відділенні банку;

                          у мережі автоматів-касирів;

                          як незалежні замінники чеків уторговельних закладах.

Якщо виходити з данних фірми “Visa” найближчими роками поширення дебетних карток цілком може досягти 60% теоритичного розрахункового рівня насичення ринку цього виду послуг.

Картки для банківських автоматів. Це – різновид дебетних карток, які дають можливість власнику рахунку в банку отримувати готівку в межах залишку коштів на рахунку через автоматичні пристрої, які встановлені в банку, торговельних залах, на вокзалах. При наявності грошової картки можна одержати готівку протягом доби, також у вихідні та святкові дні. Крім цього, власник позбавлений необхідності відвідувати своє відділення банку і може користуватися автоматами, розташованими у торговельних цетрах, на вокзалах тощо.

Банки в США встановлюють ліміт щоденного зняття грошей з рахунку через автомати – до 200 доларів. За останні роки в багатьох країнахавтомати, які належать різним банкам об’єднуються в мережі колективного користування, які об’єднують певний район або мають загальнодержавний характер. Такі великі мережі автоматів (наприклад, Plus у США) дають можливість здійснювати операції в глобальному масштабі.

Деякі типи автоматів виконують більш широкий спектр операцій, крім просто зняття грошей з рахунку; вони дозволяють, наприклад, вносити гроші на вклад, робити внесок для погашення позики, одержувати виписку про стан банківського рахунку,переказувати гроші з одного рахунку нна інший (наприклад, з ощадного – на поточний).

Слід ще раз зазначити, що картки для автоматів пов’язані не зкридитною лінією (як у випадку з банківською кредитною карткою), а з поточним або ощадним рахунком власника картки в банку. Тому в більшості банків система розрахунків зацими картками адміністративно і функціонально відокремлена від системи банківських карток.

Картки для купівлі через термінали вторговельних пунктах. Картки цього виду (POS – Point of Sale) також відносяться до розряду дебетних.

Вони “прив’язані” до чекового або дебетного рахунку власника карткми і не передбачають автоматичного надання кредиту. Картка POS виконує функції банківського чека,однак її застосування більш надійне, оскільки індетифікація власникапроводиться в момент здійснення операції ігроші перераховуються на банківський рахунок торговельного підприємства негайно. За останній час набули поширення дебетні картки власних мереж. Їх випускають банки, які беруть участь у регіональних системах торговельних терміналів, не підключених до загальонаціональних комунікацій. Банки приваблюють ті обставини, що в цьому випадку не потрібно платити комісійні за передачу інформації загальними комунікаціями.

Вище зазначалося, що при використанні POS-карток сума купівлі негайно знімається з рахунку покупця. Це не вигідно останньому, тому що при інших формах розрахунків (чек, кредитна картка) він одержує відстрочення платежу. Для торговельників угоди на обслуговування POS-карток обходяться дорожче, ніж при використанні чеків. Це зумовило відносно повільні темпи збільшення кількості операцій зкартками вказаного типу.

Чекові гарантійні картки. Ці картки видають власникам поточних рахунків у банку для ідентифікації чекодавця і гарантії платежу за чеком. Картка базується на кредитній лінії, яка дозволяє власнику рахункукористуватися кредитом (овердрафтом). При цьому банк гарантує торгівельнику одержання грошей за чеком у межах встановленого ліміту в тому випадку, якщо на рахунку чекодавця відсутня необхідна сума.

Основні правила користування чековою гарантійною карткою:

                    підписи на чеку і на картці повинні бути ідентичні;

                    сума чеку не повинна перевищувати ліміту, зазначеного на картці;

                    якщо сума виплати за чеком перевищує суму коштів на рахунку, з власника знімають комісійні за використання кредитної лінії і відсотки за овердрафт.

“Електронні гаманці”. Це картки, що призначені для оплати різноманітних товарів або послуг у багатьох підприємствах торгівлі та сфери послуг. Потенційно можуть використовуватися як усередині однієї країни, так і в міжнародних масштабах, але інколи їх використання обмежується певним регіоном. Платіжна спроможність таких карток обумовлена певною сумою, яку власник картки попередньо вносить емітенту цієї акртки або його агенту. Кошти можуть вноситись безпосередньо на картку готівкою або з використанням депозитного рахунку власника картки. Надається багаторазового “завантаження електронного гаманця”.

На поточний момент “електронні гаманці” ще не одержали широкого розповсюдження в жодній державі світу, однак у багатьох країнах розгортаються екперементальні проекти щодо запровадження кількох різних схем організації такої системи. Передбачається, що незалежно від вибору остаточної схеми функціонування “електронних гаманців”, вони поступово замінюватимуть при виконанні дрібних індивідуальних (таких, що не повторюються) платежів.

Ще одна класифікація пластикових карток пов’язана з їхніми технологічними особливостями. Найбільш розповсюджені картки двох видів – з магнітною смугою і з вбудованою мікросхемою (які мають назви chip card – чіп-картка, або smart card – смарт-картка, чи “інтелектуальна” картка).

Картки з магнітною смугою мають на звороті магнітну смугу, де записані дані, необхідні для ідентифікації особи власника картки при її використанні в банківських автоматах і електронних терміналах торговельних закладів:

                             банківські реквізити власника картки, тобто адреса, код його банку і відділення, а також номер його рахунку;

                             розпізнавальний напис, що відповідає секретному персональному коду власника;

                             строк дії картки;

                             максимальна сума, яку має в розпорядженні власник картки і яка зменщується при кожному знятті коштів із рахунку;

На початку 80-х років цю інформацію було використано для часткової автоматизації розрахунків. Перш за все, щоб замінити операцію механічного друкування банківських реквізитів і коду клієнта на квітанціях, комерсантів почали забезпечувати новими пристроями, які можуть читати цю інформацію і видавати відповідну квитанцію. Ці ж пристрої видають касовий звіт і можуть акумулювати суми і підготовляти їх до переказу в банк. Тим самим вони дозволяють уникнути нагромадження квитанцій у центрах їх обробки.

На наступному етапі було впроваджено систему платежів у реальному часі за допомогою електронних платіжних терміналів: завдяки тій самій магнітній картціклієнт може через касу магазину, обладнаного такими терміналами, безпосередньо пов’язаними з його банком, віддати розпорядження зняти гроші з його рахунку й одразу ж внести їх на рахунок продавця.

Коли картка встановлена у відповідні зчитуючі пристрої, індивідуальні дані власника передаються комунікаційними мережами для одержання дозволу на проведення операції. На картках великих міжнародних карткових асоціацій Visa i Master Card магнітна смуга має кілька доріжок для фіксації необхідних відомостей у закодовані формі. На одній з доріжок записано персональний ідентифікаційний номер (PIN – Personal Identification Number), який вводиться власником картки за допомогою спеціальної клавіатури при використанні ним банківських автоматів і терміналів POS. Набрані цифри порівнюються з PIN-кодом, що записаний на смузі. У випадку, якщо вони не збігаються, власнику дається можливість зробити ще кілька спроб набору PIN-коду. Потім картка вилучається або повертається власнику (єврокартка).

Картка з мікросхемою була винайдена у Франції 1974 року й одержала широке розповсюдження в цій країні та за кордоном. Вбудована в картку мікросхема (чіп) складається із запам’ятовуючих пристроїв для збереження інформації та процесора, який є комп’ютером і здатний обробляти інформацію, записану на запам’ятовуючих пристроях. Ці мікропроцесори постійно вдосконалюються для розширення функціональних можливостей картки і підвищення її надійності. Такі картки називаються також “інтелектуальними” картками, або смарт-картками.

На основі записаних у мікросхемі відомостей трансакція з використанням картки може здійснюватись в автономному режимі (off-line), тобто без безпосереднього зв’язку з центральним процесором банківської комп’ютерної системи в моментздійснення трансакції. Оскільки картка сама зберігає в пам’яті суму коштів, які є на банківському рахунку, то авторизації тут не потрібно: якщо ліміт перевищений, трансакція не відбудеться. Якщо ж сума трансакції менша від суми ліміту, то в момент її здійснення сума вільного ліміту буде зменшенаі записується новий залишок, який може бути використаний при наступній купівлі. При внесенні грошей на рахунок ліміт поновлюється, про що робиться новий запис у мікросхемі.

Картка з мікросхемою має чимало переваг перед карткою з магнітною смугою:

                        якщо картка з магнітною смугою є лише пасивним засобом збереження інформації, то картка з мікросхемою може реагувати і записувати в свою пам’ять інформацію про попередньо виконані трансакції;