Споживчий кредит

По-друге, важливою особливістю українського ринку пластикових карток є той факт, що основними елементами систем платежів є банківські картки. Банки-емітенти активно конкурують між собою, прагнучи залучити більше клієнтів. Результатом гострої конкурентної боротьби є зниження вартості карток і вартості комісійних за користування ними.

По-третє, розвиток інфраструктури (сітки торгових і сервісних точок, які приймають картки до сплати, банкоматів, розрахункових центрів і т.д.) відстає від темпів випуску пластикових карток.

По-четверте, українські банки в більшості випускають в обіг дебетові картки в зв’язку з особливостями економічної ситуації в країні (інфляція, криза неплатежів, підвищені економічні ризики та ін.). Банки прагнуть застрахувати себе від  можливих втрат і тому при видачі навіть кредитної картки вимагають внесення страхового депозиту, який перевищує ліміт кредитування, що по при всякі сумніви ставить суть “кредитної угоди” під сумнів.

На думку представників ділових кіл Заходу, підписання ряду угод і робота українських банків по розвитку електронних послуг свідчать про прагнення нашої країни приймати активну участь в технічному оновленні і розвитку міжнародних ділових зв’язків.

Разом з тим, цілком очевидно, що впровадження кредитних та інших пластикових карток в Україні слід розвивати на основі ретельного аналізу практики використання карток за кордоном, їх переваг і недоліків.

На даний час споживчі позики надаються індивідуальним позичальником різними комерційними банками. При цьому до основних факторів, які вживають на вибір форми кредитного договору в умовах кредитування, можна віднести макроекономічні фактори (загальна економічна і політична нестабільність, рівень офіційної процентної ставки НБУ, інфляційні очікування населення, купівельна спроможність гривні, її стабільність, розвинутість валютного і фондового ринків, кон’юнктура ринку позичкових капіталів і т.д.) і мікроекономічні фактори, які діють на рівні банку та його клієнта (конкурентоздатність банку, ризики, які відчуває він та його клієнти, платоспроможність клієнта, якість забезпечення позики, чи є клієнт постійним клієнтам банку, чи має постійне джерело доходів і т.д.) Ці та багато інших факторів приймає до уваги банк при розробці своєї кредитної політики, яка визначає строки кредитування, рівень взаємних процентних ставок та інші умови кредиутвання.

Аналіз практики кредитування індивідуальних клієнтів в Україні дозволив нам зробити ряд висновків. Перш за все сучасна практика кредитування населення різними комерційними банками має ряд загальних особливостей, які властиві початковому етапу розвитку споживчого кредитування в Україні.

По-перше, відомо що в умовах монобанківської системи ні банки, ні тим більше ощадні каси кредитуванням населення не займались. Як наслідок відносно нова практика кредитування фізичних осіб насичена проблемами. До числа останніх можна віднести:

-         недоліки процесу кредитування (наприклад, аналіз кредитоспроможності індивідуальних позичальників, якщо він взагалі проводиться, носить, як правило, формальний характер; складність процедури оформлення видачі позики; складнощі із забезпеченням поверненості: нерідкість випадків нецільового використання позик або несвоєчасного погашення населенням заборгованості перед банком);

-         використання готівкових коштів при видачі і погашенні позики, що не сприяє економії витрат обігу;

-         відсутність економічно обгрунтованої процентної політики;

-         проблеми законодавчого характеру (відсутність необхідних законів і наявність законів невисокої якості) та ін;

-         відносно вузький (в порівнянні із західною практикою) спектр видів споживчих позик.

Наприклад, українські банки поки не надають позик: з індивідуальними умовами, по кредитних картках, в формі овердрафту за поточним рахунком клієнта, цільових позик на освіту дітей, студентам та ін. Розширення практики платної освіти в нашій країні ставить питання про впровадження позик на освіту.

По-друге, складна ситуація в країні (політична та економічна нестабільність) накладає свій відбиток на розвиток кредитних відносин банків з населенням. Аналіз ринку, проведений нами з точки зору рівня доходів населення, купівельної спроможності, забезпечення банківськими з установами в регіональному аспекті показав, що питання розвитку несе в собі певні ризики: ризик різкого знецінення цінних паперів, прийнятих в забезпечення позики, втрати майна клієнта в результаті стихійного лиха і т.д., шахрайства з боку позичальника, вибуття останнього з постійного місця проживання в невідомому напрямку і т.д. Тим не менше, в умовах платіжної кризи, яка вразила банківську систему, важливою характеристикою сучасного стану ринку кредитів є можливість забезпечити велику поверненість за споживчими позиками, ніж по позиках, наданих підприємствам і організаціям.

Вивчення показало, що сучасна українська практика кредитування індивідуальних клієнтів на споживчі цілі потребує свого вдосконалення як з точки зору розширення об’єктів кредитування, так і диференціації умов надання позик. Відомо, що більшість комерційних банків в нашій країні сьогодні зводять “обслуговування фізичних осіб” до залучення коштів по вкладах. З нашої точки зору необхідно вдосконалювати комплексне банківське обслуговування населення, надаючи останнім широкий вибір банківських кредитів і послуг, збільшуючи доходи, формуючи ресурсну базу банку, розширювати кредитні взаємовідносини з населенням. Макроекономічна стабілізація в цілому і подолання інфляції також дозволять населенню ширше використовувати банківські позики для вирішення життєво важливих проблем. Все, що вказує на необхідність подальшого розвитку і вдосконалення кредитних зв’язків комерційних банків з населенням на основі вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду.

За останній рік в Україні комерційними банками надано кредитів на суму 699,3млн.грн. (48% від кредитного портфеля) тобто на 34,1% більше порівняно з 01.01.1999р. Майже все кредити надані фізичним особам 92,1% в національній валюті.

Подальший розвиток і вдосконалення взаємозв’язків коштів з населенням можливо і доцільно здійснювати на основі вивчення і впровадження на практиці сучасного вітчизняного і зарубіжного досвіду. Використання досвіду інших країн в галузі кредитування фізичних осіб може проходити по мірі накопичення комерційними банками досвіду по кредитуванню, зміцненню матеріально-технічної бази, забезпечення необхідними кадрами, в декількох напрямках:

а) вдосконалення нових видів позик, які використовуються і проваджуються;

б) підвищення якості банківського обслуговування населення;

в) диференціації умов надання позик в залежності від виду позики, строку використання, рівня доходів позичальника і т.д.;

г) уніфікація порядку оформлення і використання кредитів;

Подальше покращення організації кредитування індивідуальних позичальників потребує рішення ряду проблем. Споживчі кредити на даний час видаються не тільки кредитними інститутами, але й підприємствами і організаціями, котрим кредитні функції не властиві. Крім того, кредитування споживчих потреб населення багатьма організаціями перешкоджає вирішенню багатьох питань. Наприклад, відсутнє планування споживчих кредитів в цілому по країні. В кредитних планах банків передбачають лише кредити, які видаються ними. Невизначеність перспектив подальшого розвитку споживчих кредитів.

Вище сказане підтверджує необхідність рішення питання про поступову концентрацію видачі всіх видів споживчих кредитів в банківській системі, і, в першу чергу, в Ощадбанку, який маж широку сітку своїх закладів, максимально наближених до населення.

Зосередження в Ощадбанку видачі споживчих кредитів, поряд із розвитком даної сфери банківських послуг в інших комерційних банках на альтернативній основі повинно сприяти подальшому розвитку їх основної функції – організації ощадної справи. Тому умови видачі кредитів доцільно органічно пов’язати із зберіганням коштів населення за вкладами, державних цінних паперів, цінних паперів місцевих органів влади і самого банку. Одночасно в перспективі доцільно розвивати різні форми кредитування фізичних осіб (поточного та інвестиційного характеру), враховуючи при цьому зарубіжний досвід.

У зв’язку з цим є доцільним суттєво розширити перелік видів позик, які надаються клієнтам на освіту, на організацію власного бізнесу, а також надавати різноманітні послуги, в тому числі інформуючи клієнтів про програми стимулювання інвестицій і підприємництва.

Крім того, позитивний ефект для розвитку кредитування індивідуальних позичальників мало б також:

-         введення цільових житлово-будівельних вкладів та надання на цій основі першочергового права на отримання інвестиційного кредиту власникам вкладів після дотримання встановлених умов, строку зберігання і необхідної суми накопичення коштів по вкладу;

-         проведення маркетингових досліджень банків з метою виявлення потрібних населенню нових видів позик;

-         підвищення рівня інформованості власних клієнтів банків про нові види кредитів і банківських послуг;

-         максимальний облік інтересів клієнта, індивідуальний підхід при кредитуванні.

Розвиток кредитних відносин населення з банками — це питання не тільки економічне, але й політичне та соціальне. Попри необхідну економічну та політичну стабілізацію, розробки комерційними банками соціально-орієнтованої кредитної політики у взаємовідносинах з населенням, він потребує також модернізації форм і методів кредитування, вдосконалення процентної політики в умовах надання і погашення кредитів, використання досвіду зарубіжних країн з ринковою економікою.

ВИСНОВКИ

Розкриваючи основні питання роботи, було зроблено спробу визначити необхідність та суть, проблеми, знайти шляхи розвитку споживчого кредитування в Україні в умовах переходу до ринкової економіки.

Аналіз практики кредитування індивідуальних клієнтів в Україні дозволив зробити ряд висновків. Перш за все сучасна практика кредитування населення різними комерційними банками маж ряд загальних особливостей, які властиві початковому етапу розвитку споживчого кредитування в Україні.

По-перше, відомо, що в умовах монобанківської системи ні банки, ні тим більше ощадні каси кредитуванням населення не займались. Як наслідок відносно нова практика кредитування фізичних осіб насичена проблемами. До числа останніх можна віднести:

-                      недоліки процесу кредитування (наприклад, аналіз кредитоспроможності індивідуальних позичальників, якщо він взагалі проводиться носить, як правило, формальний характер; складність процедури оформлення видачі позики; складності із забезпеченням поверненості; нерідність випадків нецільового використання позик або несвоєчасного погашення населенням заборгованості перед банком);

-                      використання готівкових коштів при видачі і погашенні позики, що не сприяє економії витрат обігу;

-                      відсутність економічно обґрунтованої процентної політики;

-                      проблеми законодавчого характеру (відсутність необхідних законів і наявність законів невисокої якості) та ін;

-                      відносно вузький (в порівнянні із західною практикою) спектр видів споживчих послуг.

По-друге, складна ситуація в країні (політична та економічна нестабільність) накладає свій відбиток на розвиток кредитних відносин банків з населенням. Аналіз ринку, проведений нами з точки зору рівня доходів населення, купівельної спроможності, забезпеченості банківськими установами в регіональному аспекті показав, що питання розвитку несе в собі певні ризики, ризик різного знецінення цінних паперів, які прийняті в забезпечення позик, втрати майна клієнта в результаті стихійного лиха і т.д., шахрайство з боку позичальника і т.д. Тим не менше, в умовах платіжної кризи, яка вразила банківську систему, важливою характеристикою сучасного стану ринку кредитів є можливість забезпечити велику поверненість за споживчими позиками, ніж по позиках наданих підприємствами і організаціями.

Вивчення показало, що сучасна українська практика кредитування індивідуальних клієнтів на споживчі ціни потребує свого вдосконалення як з точки зору розширення об’єктів кредитування, так і диференціації умов надання позик. Відомо, що більшість комерційних банків в нашій країні сьогодні зводить “обслуговування фізичних осіб” до залучення коштів по вкладах. З іншої точки зору, необхідно вдосконалювати комплексне банківське обслуговування населення, надаючи останнім широкий вибір банківських продуктів і послуг, збільшуючи доходи, формуючи ресурсну базу банку, розширювати кредитні взаємовідносини з населенням.

Макроекономічна стабілізація в цілому і подолання інфляції також дозволять населенню ширше використовувати банківські позики для вирішення життєво важливих проблем.

Подальший розвиток і вдосконалення кредитних взаємозв’язків банків з населенням можливо і доцільно здійснювати на основі вивчення і впровадження на практиці сучасного вітчизняного і зарубіжного досвіду. Використання досвіду інших країн в галузі кредитування фізичних осіб може проходити по мірі накопичення комерційними банками досвіду по кредитуванню, зміцненню матеріально-технічної бази, забезпечення необхідними кадрами, в декількох напрямках:

1)                              вдосконалення нових видів позик, які використовуються і впроваджуються;

2)                              підвищення якості банківського обслуговування населення;