Організація короткострокового банківського кредитування під оборотні засоби

     У зв'язку з дією цього механізму  відповідно до зміни облікової ставки НБУ відбувається й коригування  відсоткових ставок у комерційних  банках. Стимулювати розвиток виробництва  може лише низька відсоткова ставка.

     При визначенні конкретної величини відсоткової  ставки комерційний банк ставить  двояке завдання: по-перше, відшкодувати за рахунок відсотка всі свої витрати  та отримати належний прибуток; по-друге, зацікавити клієнтів (позичальників) такою  відсотковою ставкою, при якій вони брали б кредити саме в цьому  банку.

     В установах банків нарахування відсотків  здійснюється з використанням процентних чисел. Процентне число — це сума залишків заборгованості за позичкою за той період, за який проводиться нарахування відсотків. Залишки за неробочі дні беруться в тій же сумі, що й за попередній день. Одержана сума залишків перемножується на відповідну частину відсоткові ставки (1/12 від річної при підрахуванні залишків за місяць, 1/4 від річної — за квартал) [36].

     Для нарахування відсотків розмір відсоткової  ставки, що передбачена кредитним  договором, ділиться на фактичну кількість  днів року. Одержане число перемножується на залишок заборгованості і кількість  днів періоду, за який нараховуються  відсотки.

     Відсоткові  ставки та сума нарахованих відсотків  записуються у відомість нарахованих  відсотків, виводиться загальний підсумок за відомістю. Відомість нарахованих  відсотків зберігається у документах дня за внутрішньобанківськими операціями разом із стрічками підрахунку залишків. 
 
 
 
 
 
 

3.4. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ  КОРОТКОСТРОКОВОГО 

КРЕДИТУВАННЯ

     Механізм  короткострокового банківського кредитування на переробних підприємствах недосконалий. Це пов'язано з недостатньо розробленою нормативно-правовою базою, яка не враховує специфіку сільськогосподарського виробництва. Адже переробні підприємства обслуговуються комерційними банками на загальних умовах. На сьогоднішній день, відсутність конкурентного середовища в банківській системі призвело до встановлення надмірно високих процентних ставок за користування кредитними ресурсами для сільськогосподарських підприємств, що вплинуло на їх фінансовий стан. Ми вважаємо, що ці питання необхідно досліджувати і у майбутньому. Ситуація постійно змінюється, і механізм короткострокового банківського кредитування сільськогосподарських підприємств вимагає подальшого вивчення і постійного удосконалення [1].

     Забезпеченню фінансовими ресурсами дрібних аграрних підприємств сприяє  сільськогосподарська кредитна кооперація. В економіці України вона поступово посідає належне місце. Частка кредитних спілок у чисельності небанківських фінансових установ у 2010 році є найбільшою – 59%, але їх активи займають лише 8–10% у сукупних активах.  Враховуючи світовий досвід розвитку сільськогосподарської кредитної кооперації, запропоновано послідовні етапи  її розвитку в Україні, в результаті здійснення яких буде створено її вищий орган – центральний кооперативний банк. Підтримати заснування цього банку має Аграрна палата України. Основою для його створення буде наявність у країні широкої мережі первинних і регіональних кредитних кооперативних структур. Регіональні об’єднання кредитних спілок або обласні кооперативні банки  пропонується заснувати при державній підтримці за двома схемами: держава повністю або частково формує статутний капітал обласних кооперативних банків, а первинні кооперативні кредитні організації (кредитні спілки/ кооперативи) беруть на себе зобов'язання викупити у держави її частку в статутному капіталі кооперативних банків протягом 10–20 років; держава надає первинним кооперативним організаціям (кредитним спілкам/кооперативам) цільовий довгостроковий (10–20 років) безвідсотковий кредит на внесення паю у створення обласного кооперативного банку [7].

     В межах банківських механізмів кредитування аграрних підприємств має діяти змішана система сільськогосподарського кредитування, яка характеризується функціонуванням на кредитному ринку комерційних банків і спеціалізованих кредитних установ. Для розширення ринків кредитування й удосконалення механізмів його функціонування пропонуємо створення в неспеціалізованих банках підрозділу – «відділу кредитування аграрних підприємств».

     Розгортання діяльності такими спеціалізованими банківськими установами як кооперативні, іпотечні (земельні) банки, фінансово-агропромислові групи сприятиме формуванню комплексної системи банківського обслуговування сільськогосподарських товаровиробників на засадах розмежування можливостей фінансово-кредитних установ і потреб аграріїв. В межах реалізації подібних систем, банки та формування можуть започаткувати нові підходи спеціалізації як за підгалузевим, так і масштабним (за спектром та обсягами операцій) принципом обслуговування своїх клієнтів. Даний напрямок вироблення моделей банківського обслуговування передбачає концентрацію необхідних зусиль відповідних банківських установ з надання  інвестиційних (довгострокових) та кредитних (короткострокових) позик, шляхом фінансової підтримки окремих організаційно-виробничих процесів.

     Для удосконалення пропонуємо  створення системи регіональних сільськогосподарських банків, серед засновників яких будуть сільськогосподарські підприємства. Відповідно до розробленої перспективної моделі регіональної системи кредитування сільськогосподарських підприємств провідним інститутом кредитування аграрних підприємств в регіоні має стати Сільськогосподарський банк. Пріоритетними завданнями такого банку визначено: участь в освоєнні регіональних програм розвитку і підтримки аграрного кредитування; інвестування в агропромисловий комплекс шляхом кредитування, зокрема надання гарантій із формуванням довгострокових ресурсів шляхом випуску облігацій та інших способів  мобілізації капіталу;  обслуговування лізингових компаній, діяльність яких спрямована на відновлення основних засобів сільськогосподарських товаровиробників і переробників сільськогосподарської продукції; активізація діяльності, спрямованої на повернення коштів фонду пільгового кредитування та інших бюджетних коштів, одержаних сільськогосподарськими підприємствами [22].

     Державна  підтримка пільгового кредитування підприємств аграрного сектора  вплинула на діяльність сільськогосподарських  підприємств. Збільшилася питома вага короткострокових кредитів у структурі  джерел фінансування, знизилися ринкові  процентні ставки за користування кредитними ресурсами підприємствами аграрного сектора. Ми вважаємо, що така підтримка необхідна сільськогосподарським підприємствам і в надалі у вигляді постійної державної Програми підтримки аграрних підприємств [7].

       Встановлено, що державна підтримка  на ТОВ «Комбікормовий завод» через здешевлення відсоткових ставок за кредитами засвідчила б свою ефективність: значно покращуватиметься позитивна динаміка кредитних надходжень у переробне підприємство; збільшуватиметься частка одержаних довгострокових кредитів. Для удосконалення пропонуємо підтримати створення фонду кредитної підтримки аграрних підприємств і формувати його з певного (наприклад 0,5)  відсотка виручки від реалізації продукції без врахування податку на додану вартість та акцизного збору виробленої всіма підприємствами; з одержаних коштів за надання будь-якої допомоги; коштів що надходять від повернення наданих фондом кредитів та плати по процентах за ці кредити; добровільних внесків суб’єктів підприємницької діяльності та інших джерел.

     Механізм  пільгового кредитування має потребу  в удосконаленні. Адже, компенсація частини процентної ставки по кредитах від ПриватБанка сільськогосподарським підприємствам не повинна бути прямо пов'язана з обліковою ставкою НБУ. Пільгова ставка також не повинна залежати від процентної ставки обслуговуючого банку. Вона може бути фіксованою і диференційованою – залежно від пріоритетних цілей використання, терміну кредитування, фінансового стану ТОВ «Комбікормовий завод». 

     Виконаний аналіз фінансової стійкості ТОВ  «Комбікормовий завод» підтверджує їх важкий фінансовий стан. У більшості сільськогосподарських підприємств відсутні власні джерела на формування оборотного капіталу. Виробнича діяльність здійснюється за рахунок позикових коштів. За аналізований період (2008-2010 роки) фінансовий стан переробного підприємства Близнюківського району, Харківської області в цілому характеризується як нестійкий і вимагає залучення додатково вільних грошових ресурсів. З метою удосконалення організації короткострокового кредитного процесу на ТОВ «Комбікормовий завод» розроблено зразки договору овердрафту та платіжне доручення, відсутність яких на переробному підприємстві є істотним недоліком.

       З метою своєчасного повернення короткострокових кредитів необхідно удосконалювати їх забезпечення. Поряд із заставою майна сільськогосподарських підприємств необхідно ширше використовувати поручительство. Поручителем можуть виступати фонди кредитної підтримки, які необхідно створювати на рівні регіону і фінансувати з місцевих бюджетів. На сільськогосподарських підприємствах необхідно формувати з прибутку фонди фінансового забезпечення (за умови наявності прибутку) для своєчасного погашення короткострокових кредитів і процентів за їх використання.

     Проведені дослідження виявили потребу ТОВ «Комбікормовий завод» у розробці комп'ютерної програми розрахунку нормативу оборотних засобів і потрібності в короткострокових банківських кредитах. 
 
 

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ

     На  сучасному етапі одну з найважливіших  ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє короткостроковий банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання.

     Нарощування короткострокового кредитування сприяє зниженню облікової ставки Національного банку, темпів інфляції та збільшення ресурсної бази банків, адже чим вищим є темпи інфляції в країні, тим меншою є частка короткострокових кредитів у кредитному портфелі банків. З 12 серпня 2009 року облікову ставку було встановлено в розмірі 10,25% річних, нещодавна (майже рік після того), - з 8 червня 2010 року її розмір було зменшено - до 9,5% річних, проте через місяць її розмір зменшено ще на один відсоток. Отже чинний з 8 липня 2010 року розмір облікової ставки НБУ становить 8,5% річних.

     Проведені розрахунки дозволили прийти висновку, що в  2010 році у у ТОВ «Комбікормовий завод» були власні оборотні кошти, які у ввою чергу мали тенденцію до зменшення. Причиною такого спаду показників може бути не досконале використання політики  управління оборотними активами, що встановлює необхідну потребу в оборотних активах, визначає їх склад і структуру та джерела, з яких повинні фінансуватися ці активи. Коефіцієнт покриття показує відношення грошових коштів підприємства до чистого оборотного капіталу, який у 2008 році становив 18,9, у 2009 – 10,85 та у 2010 – 8,96. Вцілому показник пропорційно зменшується, але при цьому даний показник  >1, що в принципі характеризує нормальне функціонування підприємства, але  якщо у подальшому відбуватиметься спад коефіцієнта покриття у ТОВ «Комбікормовий завод», то з`явиться  необхідність залучення підприємством вільних оборотних коштів.  Співвідношення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності та заборгованості кредиторам за досліджуваний період поступово знижується, що у порівнянні звітного 2010 з базисним 2009 роком зменшилась на 1,21.

     Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує співвідношення власних оборотних коштів підприємства до власного капіталу, що у свою чергу сягає нормативного значення від 0 до 1 та за базисний і звітний рік залишився майже незмінним, тобто для покриття зобов’язань підприємства використовується лише незначна частина власного капіталу підприємства. Коефіцієнт фінансової залежності ТОВ «Комбікормовий завод» має неістотні перевищення даного показника (2008 – 1,05; 2009 – 0,11; 2010 – 1,10), що у свою чергу покає мінімальну залежність підприємства від кредиторів. Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу у відсотковому співвідношенні складає 225,0 %. У порівнянні 2010 року з 2009 0,01, що показує зростання вартості позичкового капіталу у майні ТОВ «Комбікормовий завод». У 2010 році на підриємстві отримані збитки від реалізації продукції у розмірі 6,42 грн. за 1 ц реалізованої продукції. Такий стан показників рентабельності реалізованої продукції обумовлений перевищенням повної собівартістості над виручкою. Рентабельність власного капіталу у розрізі досліджуваних років також варіює та у свою чергу у 2008 році – 9,90%, у 2009 сягає максимального значення 13,85, у 2010 – мінімального 6,89. З відси випливає, що кожна грошова одиниця, яка є капіталовкладенням чи інвестуванням власника підприємства приносить збитки у розмірі 6,89 грн. Аналізуючи період окупності ТОВ «Комбікормовий завод» в динаміці показників, можна помітити істотні їх коливання, але у 2010 році воно досягло максимального значення 3,09 у порівнянні із 2008 та 2009 роками, що в принципі є позитивною тенденцією для підприємства. В 2010 році ТОВ «Комбікормовий завод» мало хитливе фінансове положення. Дана ситуація характеризується недоліком у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. У цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.