Організація короткострокового банківського кредитування під оборотні засоби

       Бланковий овердрафт надається  клієнтам, термін господарської  діяльності яких перевищує 6 місяців.

       Ліміти кредитування сумою до 2 млн. грн. визначаються відповідно з методикою визначення ліміту.

       Всі заявки на овердрафт лімітом  понад 2 млн. грн.., а також заявки  на надання овердрафту на умовах, відмінних від стандартних, повинні  розглядатися відповідно з методикою, яка застосовується для аналізу при звичайному кредитування.

       Ліміт овердрафту може бути  змінений протягом терміну дії  договору овердрафту, як за ініціативою  банку, так і за ініціативою  клієнта.

       Банк самостійно зменшує ліміт  овердрафту, повідомивши клієнта  в термін, передбачений договором.

       В автоматизованій банківській  системі технічне встановлення  ліміту по кожному договору  овердрафту здійснюється працівниками, які отримали такі права згідно  наказу керівництва філії чи  за розпорядженням Департаменту кредитних операцій.

       Філіями (регіональними управліннями) рішення про надання овердрафту може бути прийняте самостійно в межах встановлених для них лімітів повноважень на здійснення кредитних операцій [24].

       Рішення про надання овердрафтів  в обсягах, які перевищують  повноваження філії, приймається Кредитним Комітетом Головного Банку відповідного рівня.

       Плата за овердрафт може вираховуватися  у вигляді:

• процентного доходу (відсотків);
• непроцентного доходу:
• комісії за встановлення ліміту по овердрафту;
• комісії за збільшення ліміту по овердрафту;
• комісії за проведення платежів за рахунок овердрафту.

       Ліміт розраховується:

• при погодженні заявки на овердрафт;
• в період дії договору – щомісячно, в перші два робочих дні місяця;
• при погіршення фінансового стану клієнта.

       При здійснення платежів за  рахунок овердрафту, клієнт надає  операціоністу платіжне доручення на суму, яка перевищує залишок грошей на рахунку.

     Операціоніст  перевіряє:

• наявність претензій до рахунку клієнта;
• суму платіжного доручення на відповідність сумі незаповненого ліміту клієнта по овердрафту на момент надання платіжного доручення.

       Якщо претензії до рахунку  відсутні, і сума платіжного доручення  не перевищує суму незаповненого  ліміту по овердрафту, операціоніст  проводить платіж.

       Нарахування відсотків в балансі  банк проводить щоденно. Відсотки  нараховуються на залишок по  кожному траншу виходячи з  терміну використання траншу і відповідної цьому терміну відсоткової ставки.

       При терміні користування від  одного до трьох днів (включно)  з моменту надання кредитного траншу – застосовується ставка інтервалу «1-3 дні»;

       При терміні користування від  чотирьох до семи днів (включно)  з моменту надання траншу – відсотки нараховуються по ставці інтервалу «4-7 днів» за весь період використовування траншу;

       При терміні користування від  восьми до п’ятнадцяти днів (включно)  з моменту надання траншу –  відсотки нараховуються по ставці  інтервалу «8-15 днів» за весь  період використовування траншу;

       При терміні користування від  шістнадцяти до тридцяти днів (включно) з моменту надання  траншу – відсотки нараховуються  по ставці інтервалу «16-30 днів»  за весь період використовування  траншу;

       При терміні користування від  тридцяти одного дня (включно)  та більше з моменту надання траншу – відсотки нараховуються за підвищеною ставкою на весь період використання траншу.

       Процентні ставки розраховуються  Департаментом фінансових ризиків  щотижня, кожен понеділок і,  у випадку їх зміни, затверджуються  Головою Правління або його  Заступником в сфері кредитування.

       Комісія за встановлення ліміту  овердрафту нараховується у вигляді  відсотків від встановленої договором  суми ліміту овердрафту. Розмір  – від 0,1% до 1% від суми ліміту. Термін сплати комісії – дата  нарахування.

       Надання овердрафту здійснюється  тільки після сплати клієнтом  комісії.

       Нарахування комісії проводиться  в день укладання договору  овердрафту. Комісія нараховується в національній валюті.

       Клієнт повинен повністю погасити  заборгованість по кожному кредитному траншу на наступний робочий день після закінчення 30 днів з дати виникнення даної заборгованості, але не пізніше терміну закінчення дії договору. У випадку непогашення кредитного траншу у вказаний термін видача кредитів овердрафту припиняється (ліміт обнулюється).

       Пеня за несвоєчасну проплату  відсотків і комісії нараховується  у випадку, якщо проплата процентів і комісії прострочена більше ніж на 2 дні з дати проплати вказаної в договорі ( на третій банківський день з дня виникнення зобов’язань по проплаті відсотків і комісії). При цьому пеня нараховується за всі календарні дні прострочки [30].

       Кошти, які поступають на поточний  рахунок клієнта, направляються  на погашення зобов’язань по  овердрафту наступним чином:

• сумнівна заборгованість за нарахованими відсотками;
• сумнівна заборгованість за нарахованою комісією;
• прострочені відсотки;
• прострочена комісія;
• відсотки, що підлягаю сплаті;
• нарахована комісія;
• сумнівна заборгованість по сумі основного боргу;
• прострочена заборгованість по сумі основного боргу;
• поточна заборгованість по сумі основного боргу.

       Погашення пені здійснюється  самостійно.

       Овердрафт не надається клієнту,  ні на який рахунок, якщо  мають місце претензії до будь-якого  з поточних рахунків клієнта  в банку.

       При виникненні претензій до  поточного рахунку клієнта і  наявності заборгованості клієнта  по овердрафту у відповідній  валюті, засоби, які поступають на рахунок, направляються спочатку на задоволення виставлених до рахунку претензій, потім – на погашення заборгованості по овердрафту у встановленій черговості.

     Банк, який за договором банківського рахунку  здійснює платежі з рахунку клієнта, попри те, що на ньому немає коштів, вважається таким, що надав власнику рахунку кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (п. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України). [30]

       Погашення кредиту і відсотків  здійснюється автоматично, за  рахунок надходжень на поточний  рахунок клієнта. Овердрафт обслуговується  за такою схемою: якщо сума платежу, зазначена у платіжному документі клієнта, перевищує залишок коштів на розрахунковому рахунку, різниці (дебетове сальдо) автоматично оплачується банком за рахунок кредиту але в межах невикористаного ліміту. Якщо сума платежу перевищує залишок ліміту, плата банком не здійснюється. Ліміт овердрафта зазвичай обмежується сумою, не перевищуючи 30% від місячного надходження доходу реалізації продукції на поточний рахунок в банку. Строк погашення, як правило, складає 2-3 тижні.[2]

       Звичайно овердрафт надається  в гривні. Надання овердрафту  в іноземній валюті не заборонено  законодавством, тому кожний банк  самостійно вирішує, надавати  чи ні таку послугу своїм  клієнтам. Проте овердрафт в іноземній валюті може бути наданий лише підприємству, яке має стабільні надходження в іноземній валюті на поточний рахунок. На даний час відсотки за овердрафтом у середньому становить 15-18% річних – у гривнях і 10-13% річних – у валюті. [36]. Вони вищі ніж при звичайному кредитуванні, але якщо врахувати той факт, що з використанням овердрафту розрахунки можна здійснити в будь-який необхідний момент (що є важливим для погашення зобов’язань перед бюджетом), то доцільніше сплатити відсотки банку з віднесенням їх до валових витрат, ніж сплачувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату податків.

       Безготівкові розрахунки можуть  здійснюватися підприємствами не  лише за допомогою електронних  і паперових документів на  переказ, але й документів за  операціями із застосуванням  спеціальних платіжних засобів,  то банківський кредит може  надаватись їм у формі кредитування  як поточного, так і карткового  рахунків підприємства.

       Основою для пред’явлення овердрафта  зазвичай являється наявність  поточного рахунку в банку,  надходження на нього виручки  від господарської діяльності  підприємства, а також належні  фінансово-економічні показники  і відсутність істотних ризиків,  що можуть бути присутні у  бізнесі позичальника.

       Вимоги до забезпечення овердрафту  є більш лояльними порівняно  зі звичайними кредитами. Як  основне забезпечення банки можуть  приймати в заставі товари  в обороті, майнові права на  дебіторську заборгованість та  на інкасовану банком-кредитором  виручку. А також гарантії та  поруки платоспроможних юридичних та фізичних осіб.  
 

2. ПЕРЕВІРКА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ  І КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

     Стрімкий  розвиток світової фінансово-економічної  кризи, зокрема в Україні, негативно  позначився на роботі окремих підприємств. Так в листопаді 2010 р. було зафіксоване значне невиконання плану обсягів реалізації продукції по деяких підприємствах, в подальшому очікується погіршення ситуації, що вимагає оперативного антикризового реагування саме на рівні підприємств. Розвиток кризових явищ викликає зацікавленість держави в максимальному збереженні підприємств, які мають необхідний потенціал виживання та є стратегічно важливими для країни в цілому або певних регіонів.

     Процес  виведення підприємств з кризового  стану має відбуватися не хаотично та безсистемно, він має бути належним чином організований та скоординований. Розуміння цього обумовлює доцільність  визначення основних підходів, що повинні розроблятися у процесі антикризового управління підприємством.

     Основним  завданням управління підприємств  в умовах кризової ситуації стоїть завдання відновлення та зміцнення  рівня фінансової стійкості, що визначається на основі якісного аналізу показників його діяльності.

    Фінансовий  стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками  ліквідності й платоспроможності. Розрізняють поняття майнової (абсолютної) ліквідності та фінансової (відносної) ліквідності. Майнова (абсолютна) ліквідність означає здатність активу трансформуватись у кошти. Ступінь ліквідності активів визначається тривалістю часу, необхідного для цієї трансформації [29].

    Фінансова ліквідність означає готовність і спроможність підприємства виконувати свої зобов'язання у повному обсязі та у встановлені кредитною угодою строки. Це визначається політикою  підприємства щодо збереження ліквідності, основне завдання якої — уникнення  неліквідності і неплатоспроможності  завдяки пошуку в необхідних обсягах  резервів коштів та інших ліквідних активів.

    Суттєвою  ознакою ліквідності є формальне  перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими  пасивами. Водночас варто уникати  ситуації збереження залишків коштів та інших резервів високоліквідних  активів на довгий термін поза виробничим процесом, бо це призводить до зниження рентабельності виробництва. Про погіршення можливостей ліквідності підприємства свідчить збільшення іммобілізації власних обігових коштів та появи неліквідів: простроченої дебіторської заборгованості, векселів одержаних, прострочених тощо. У таблиці 3.1. розкрито фактори, які впливають на збільшення або зменшення ліквідності підприємства.