Організація короткострокового банківського кредитування під оборотні засоби

     Основою для пред’явлення овердрафту зазвичай являється наявність поточного  рахунку в банку, надходження  на нього виручки від господарської діяльності підприємства, а також належні фінансово-економічні показники і відсутність істотних ризиків, що можуть бути присутні у бізнесі позичальника.

     Існують такі види овердрафту:

1. Бланковий – беззаставний овердрафт, який надаэться на поточний рахунок клієнтам з доброю репутацією та стабільними надходженнями. У даному випадку нема необхідності у забезпеченні овердрафту, оскільки гарантією повернення коштів є обороти на рахунку клієнта;
2. Забезпечений – вид кредиту, який надається клієнту (нерухомість, транспорт, основні засоби, товари тощо), або гарантію (поруку) третьої сторони.

     Як  основне джерело забезпечення банки  можуть приймати в заставы товари в обороті, майновы права та дебіторську заборгованість та на інкасовану банком-кредитором виручку. А також гарантії та поруки платоспроможних юридичних та фізичних осіб.

     Овердрафт – найпростіший вид нецільового  банківського короткострокового кредитування. Для ТОВ «Комбікормовий завод» овердрафт вигідний тим, що у будь-який момент за рахунок банка може поповнити свої обыговы кошти, яких бракує для проведення розрахунків. Тобто, завдяки овердрафту, ТОВ «Комбікормовий завод» отримує можливість належним чином працювати та здійснювати необхідні платежі навіть за тимчасом відсутності коштів на рахунку. Це є важливим, зокрема, для своєчасної сплати розрахунків з контрагентами. При власноручному порівнянні овердрафту з іншими кредитами, що надаються банком виділяються наступні переваги:

1. Спрощений процесс надання кредиту;
2. Простота отримання кредитних коштів (шляхом надання до банку платіжних документів на оплату або розпорядження на проведення платежу за системою «Клієнт-Банк»;
3. Отримання коштів без відкриття окремого позикового рахунку;
4. Можливість отримання кредиту без оформлення застави в межах розрахункового бланкового ліміту кредитування;
5. Можливість збільшення щомісячного ліміту кредитування призростанні обсягів надходження коштів на поточний рахунок;
6. Автоматичне погашення кредиту за рахунок надходжень на поточнмй рахунок клієнта (без складання окремого платіжного доручення);
7. Наразування відсотків тільки на обсяг реально використаних клієнтом позикових коштів (економыя коштів клієнта на відсотках);
8. Відсутність обмежень за цільовим використанням.

     Також можна додати, що погашення звичайного кредиту гарантує отримання нового, а овердрафт відновлюється разом із поверненням боргу.

     Головна сума отриманого кредиту повинна  використовуватись в господарській діяльності ТОВ «Комбікормовий завод». Інші витрати переробного підприємства за договором овердрафту (сплата комісійних за встановлення ліміту та надання кредиту) можуть бути віднесені до складу валових на підставі підпункту 5.2.1. Закону про оподаткування прибутку підприємств [17].

     Оскільки  овердрафт є операцією з розміщенням  та поверненням коштів за договором  позики, то відповідно до підпункту 3.2.5. Закону про ПДВ така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ. Витрати, на сплату штрафів чи пені, передбачені  договором овердрафту  за несвоєчасне  погашення основної суми кредиту, не відносяться до складу валових (пп. 5.3.5. Закону про оподаткування прибутку підприємств) [17].

     З даних спостережень, ми вважаємо, що овердрафт являється резервним проте оптимальним варіантом для ТОВ «Комбікормовий завод», оскільки даний вид кредитування забезпечує нормальну діяльність підприємства і стабільне фінансове забезпечення господарської діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. СПОСОБИ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ВІДСОТКІВ ЗА КРЕДИТ

     Рівень  відсоткової ставки є головною умовою проведення кредитної операції. Крім наведених вище чинників, що визначають рівень відсоткових ставок комерційних  банків, можна виділити ще такі чинники: об'єкт кредитування, ступінь ризикованості проекту, рівень ставки податку на прибуток банку, умови надання аналогічного виду кредиту на загальнодержавному та регіональному кредитних ринках, можливості банку щодо додаткового залучення кредитних ресурсів, а позичальника щодо отримання такої ж позики в інших банках, наявність різних форм матеріального забезпечення позики тощо. За великими позиками відсоткова ставка нижче, ніж за дрібними.

     У банківській практиці широко використовується термін "маржа". Маржа — це різниця  між відсотковими ставками; для процесу  кредитування — це різниця між  ставками виданих кредитів (ставки позичкового відсотка) і залучених  депозитних коштів (ставки депозитного  відсотка). Зрозуміло, що маржа має  бути такого рівня, щоби забезпечувати  належну рентабельність комерційного банку і створювати фінансові  ресурси для його розвитку. Проте банк, що орієнтується на довгострокові перспективи своєї діяльності, не розглядає максимізацію маржі як визначальну свою мету і першочергове завдання. Часто буває економічно вигідніше інше: створити пільгові умови для постійних клієнтів, сприяти розширенню їх кола, надавати допомогу в розвитку їхньої фінансово-господарської активності тощо. Робота на перспективу у сфері управління відсотковими ставками більшою мірою сприятиме забезпеченню ліквідності, рентабельності й розширенню діяльності комерційних банків [6].

       Централізоване  регулювання рівня відсоткових  ставок здійснюється НБУ на базі зміни  офіційної облікової ставки. Облікова ставка НБУ є нині одним із основних важелів регулювання фінансово-кредитної  сфери національної економіки. Українські комерційні банки враховують цей  важливий норматив у своїй кредитній діяльності.  

     Методика  визначення облікової ставки НБУ  базується на п'яти основних принципах:

     • забезпечення позитивного реального  рівня ставки відносно інфляції;

     • встановлення у межах коридору ринкових відсоткових ставок комерційних  банків за кредитами та депозитами;

     • наближення до рівня міжбанківських відсоткових ставок у стабільній ситуації на грошово-кредитному ринку;

     • урахування інших чинників (обмінний курс, ліквідність банківських установ, попит на кредит у кінцевих споживачів тощо);

     • відповідність поточній політиці НБУ  щодо регулювання грошово-кредитного ринку.

1. Розмір відсоткової ставки НБУ

       З 12 серпня 2009 року облікову ставку було встановлено в розмірі 10,25% річних, нещодавна (майже рік після того), - з 8 червня 2010 року її розмір було зменшено - до 9,5% річних, проте через місяць її розмір зменшено ще на один відсоток. Отже чинний з 8 липня 2010 року розмір облікової ставки НБУ становить 8,5% річних [36].

     Розмір  облікової ставки НБУ широко використовується в цивільно-правових, господарських відносинах, наприклад для визначення в договорі розміру нарахування пені за прострочення зобов'язання. Відповідно до ст.1048 Цивільного Кодексу України [39], якщо договором позики не встановлено розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. Це загальне положення застосовується в господарській практиці щодо зобов'язань, на які поширюється положення договору позики.

     Рис. 2. Динаміка зміни облікової ставки НБУ за період 2005-2010 рр. 

     Відповідно  до ст.1 Закону України "Про національний банк України" від 20 травня 1999 року №679 облікова ставка  Національного  банку  України: 

     -  виражена  у відсотках  плата,  що  береться  Національним  банком  України  за рефінансування  комерційних  банків  шляхом  купівлі  векселів  до настання  строку  платежу  по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші, а згідно з Положенням про процентну політику Національного Банку України, затвердженого Постановою Правління НБУ №389 від 18.08.2004 року, облікова ставка - один  з  монетарних інструментів,  за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів   грошово-кредитного   ринку   орієнтир   щодо  вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період, і є основною   процентною  ставкою,  яка  залежить  від  процесів,  що відбуваються  в   макроекономічній,   бюджетній   сферах   та   на грошово-кредитному ринку [38].

     Для розрахунку % -в за користування кредитом встановлюється диференційована відсоткова ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непокритого залишку по кредиту і узгоджується наступною таблицею.

2. Співвідношення строку використання овердрафтового кредиту до процентної ставки, згідно договору про надання овердрафтового кредиту ПриватБанком ТОВ «Комбікормовий завод» станом на 2007 рік

  У договорі станом на 2008,який є доповнюючою  згодою обох сторін  підвищились %-ві ставки. Згідно договору, збільшення або зменшення заборгованості по кредиту не впливає на зміну початку періоду нескінченного користування кредитом. Датою закінчення періоду нескінченного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

3. Співвідношення строку використання овердрафтового кредиту до процентної ставки, згідно додаткового договору про надання овердрафтового кредиту ПриватБанком ТОВ «Комбікормовий завод» станом на 2008 рік

     Розмір  овердрафту повідомляється ТОВ «Комбікормовий завод» у виписці за картковим рахунком за попередній місяць.

     Овердрафт діє до закінчення терміну дії  договору на обслуговування картки. У  випадку перевипуску картки овердрафт  автоматично встановлюється на перевипущену картку.

     Заборгованість  по овердрафту погашається під час  надходження коштів з рахунку  підприємства.

     Сплата  відсотків за користування овердрафтом  здійснюється щодня за фактичну кількість  днів користування овердрафтом.

     Підвищення  облікової ставки спрямоване на скорочення видачі Національним банком кредитів комерційним банкам, а тим самим  на зменшення обсягу кредитних ресурсів на грошово-кредитному ринку. Навпаки, для збільшення кредитних ресурсів в економіці НБУ знижує облікову ставку. Зниження облікової відсоткової ставки заохочує видачу кредитів.