Інтелектуальна власність

Таким чином, експертиза заявки на знаки для товарів і послуг по суті має своїм завданням передусім  перевірити, чи не співпадає заявлене позначення з тими зображеннями, які не можуть одержати правову охорону. Це досить складна і копітка робота.

Перелік позначень, наведених  в Законі, що не можуть бути визнані  як знаки для товарів і послуг, умовно можна поділити на чотири групи.

Першу групу складають  символи, позначення, відзнаки, що мають  уже офіційно визнане значення для  держави чи суспільства. До цієї групи належать: герби, прапори, емблеми, офіційні назви держав; скорочені або повні найменування міжнародних і міжурядових організацій. Сюди ж відносяться офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки. За згодою компетентних органів або власників позначень вони можуть вноситися до знака як елементи, що не охороняються.

Другу групу позначень  складають позначення, які не відповідають вимогам законодавства. Вони або не мають розрізняльної здатності, або є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду, або лише вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товару або надання послуг. Так, не визнаються, наприклад, знаками для товарів і послуг позначення у вигляді чаші, обвитої змією, оскільки це позначення є усталеним символом для фармацевтичних препаратів і взагалі для медицини. Численні словесні позначення, такі як „Укрторгреклама”, „Промінвестбанк”, „Українська біржа нерухомості” та інші підпадають під зазначений виняток і можуть бути внесені до знака як елементи, що не охороняються, якщо вони не мають домінуючого розташування в зображенні знака. До цієї ж групи належать позначення, які не можуть бути визнані знаками тому, що здатні ввести в оману споживача щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар чи надає послуги. Не визнаються знаками позначення, що є загальновживаними символами і термінами.

До третьої групи позначень, які не можуть одержати правову охорону, Закон відносить такі, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з:

– раніше зареєстрованими  знаками чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для однорідних товарів і послуг;

– знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна;

– фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Установи заявки стосовно однорідних товарів і послуг;

– найменуваннями місць походження товару, крім випадків, коли вони включені до знака як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім’я осіб, які мають право користуватися такими найменуваннями;

– сертифікаційними знаками, зареєстрованими в установленому  порядку.

Українським виробникам довелося відмовитися від вживання таких назв як „Коньяк”, „Шампанське”, які майже зникли з етикеток. Така продукція має походження з відповідних провінцій Франції – Коньяк і Шампань і тому такі позначення в Україні не можуть бути визнані знаками для товарів. Проте вони можуть бути визнані знаками для відповідних товарів в поєднанні з іншими словами.

Експертиза України відмовила американській фірмі „Сінгрен” у реєстрації знака „Київська Русь” для спиртних напоїв, тому що це історична назва місцевості, яка й сьогодні, і не тільки для українського споживача, аж ніяк не асоціюється зі Сполученими Штатами Америки. А згідно з постановою міської ради народних депутатів на всі запозичення, що стосуються історичних цінностей, пов’язаних із містом Києвом, необхідно одержати дозвіл та сплатити значний податок.

Не визнаються знаками для товарів і послуг позначення, що складають четверту групу і які відтворюють:

– промислові зразки, право на які належать в Україні  іншим особам;

– назви відомих в Україні  творів науки, літератури і мистецтва  або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти  без згоди власників авторського права або їх правонаступників;

– прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і  факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Під час перевірки  позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони встановлюється, чи не належить заявлене позначення до позначень порнографічного характеру, чи не містить антидержавних, расистських лозунгів, емблем та найменувань екстремістських організацій, нецензурних слів та виразів тощо. Якщо заявлене позначення або хоча б один з його елементів відноситься до позначень, наведених вище, розгляд заявки припиняється і заявнику надсилається рішення про відхилення заявки.

Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару має свої особливості. У ході цієї експертизи здійснюється перевірка цього зазначення стосовно видових назв, внесених до Переліку видових назв товарів, сформованого Установою на підставі Положення про перелік видових назв товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Якщо заявлена на реєстрацію назва місця походження товару або  заявлене на реєстрацію географічне зазначення походження товару міститься в Переліку видовій назв товарів, то заявнику надсилається рішення про відмову в реєстрації.

При завершенні експертизи заявки по суті з позитивним результатом Установа приймає рішення про реєстрацію знака чи кваліфікованого зазначення походження товару. На підставі цього рішення і при сплаті збору за видачу свідоцтва Установа у своєму офіційному бюлетені публікує відомості про видачу свідоцтва. Після публікації відомостей про видачу свідоцтва будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки.

Будь-яке рішення Установи з приводу розгляду заявки будь-якою особою може бути оскаржено до Апеляційної  палати Установи.

 

 

8.4 Видача  охоронного документа на об’єкт  інтелектуальної власності

 

Як уже підкреслювалося, не всі об’єкти інтелектуальної  власності охороняються охоронними документами. На об’єкти авторського права і об'єкти суміжних прав спеціальні охоронні документи не видаються. Правова охорона зазначених об’єктів виникає з моменту надання твору чи об’єкту суміжних прав об’єктивної форми.

Правова охорона інших  результатів інтелектуальної діяльності здійснюється у формі патенту або свідоцтва. Патентами охороняються винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення. Свідоцтва Видаються на топографії інтегральних мікросхем, знаки для товарів і послуг, на кваліфіковане зазначення походження товарів і послуг.

Результати інтелектуальної  діяльності, які для визнання їх об’єктами права інтелектуальної власності потребують перевірки заявлених пропозицій на патентоздатність, охороняються патентами. Ті результати інтелектуальної власності, які потребують лише державної реєстрації, охороняються свідоцтвами.

Отже, крім об’єктів авторського права і суміжних прав, на всі інші результати інтелектуальної діяльності видаються охоронні документи – патенти або свідоцтва. Як уже підкреслювалося, завершальним етапом розгляду заявки в Установі є прийняття рішення по розглянутій заявці про видачу охоронного документа. На підставі прийнятого рішення Установа публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про видачу патенту чи свідоцтва.

Відомості про видачу охоронного документа, які підлягають публікації, визначаються Установою. Видача патентів на об’єкти інтелектуальної власності.

За чинним законодавством України про інтелектуальну власність  патент можна визначити як охоронний документ, який засвідчує особисті немайнові і майнові права патентовласника на об’єкт інтелектуальної власності. Патент – це техніко-юридичний документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції об’єктом інтелектуальної власності, авторство на цей об'єкт, пріоритет і право власності на зазначений об’єкт.

Міжнародно-правова практика знає багато різновидів патентів на об’єкти промислової власності. Чинне законодавство України про інтелектуальну власність також передбачає кілька різновидів патентів. Зокрема, Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” розрізняє такі види патентів:

– патент на винахід  – різновид патенту, що видається  за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід (патент видається строком на 20 років);

– деклараційний  патент на винахід – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну (видається строком на 6 років);

– деклараційний  патент на корисну модель – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну  модель (видається строком на 10 років);

– патент (деклараційний патент) на секретний винахід – різновид патенту, що видається на винахід, віднесений в установленому порядку до державної таємниці;

– деклараційний  патент на секретну корисну модель – різновид патенту, що видається на корисну модель, віднесену до державної таємниці.

Іншими патентними законами встановлюється:

– патент на промисловий  зразок – різновид патенту на об’єкт промислової власності, що видається за результатами формальної експертизи заявки на промисловий зразок строком на 10 років з правом продовження, але не більше як на 5 років;

– патент на сорт – різновид патенту, що видається  за результатами формальної експертизи і кваліфікаційної експертизи заявки на сорт.

Усі патенти, що видаються Установою на об’єкти  промислової власності, мають чинність тільки в межах України і протягом строку, визначеного законодавством.

Свідоцтва на об’єкта  інтелектуальної власності видається  Установою на топографії інтегральних мікросхем, знаки для товарів  і послуг, кваліфіковане зазначення походження товарів. Воно засвідчує факт державної реєстрації засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, а також право власності на топографію інтегральної мікросхеми і знак для товарів і послуг.

Свідоцтво на знак для товарів і послуг видається  будь-якій особі, яка має право на його одержання, строком на 10 років. Проте Закон надає право власнику свідоцтва на знак для товарів і послуг продовжити чинність свідоцтва на кожні наступні 10 років після закінчення попередніх 10 років. Продовження чинності свідоцтва здійснюється Установою за клопотанням власника свідоцтва, яке подається протягом останнього року його чинності. Порядок та умови продовження чинності свідоцтва на знак для товарів і послуг визначаються Установою.

Свідоцтво на топографію інтегральної мікросхеми – документ, який засвідчує факт реєстрації Установою зазначеної топографії і право власності на неї. Строк чинності свідоцтва обчислюється від дати подання заявки до Установи або від дати першого використання топографії інтегральної мікросхеми, за умови, що від дати першого використання і дати подання заявки пройшло не більше як два роки.

Свідоцтво на кваліфіковане  зазначення походження товару – це документ, що посвідчує право на кваліфіковане зазначення походження товару та/або право особи на використання зареєстрованої назви місця походження товару чи зареєстрованого географічного зазначення походження товару. Свідоцтво видається на строк 10 років з правом продовження його чинності на наступні 10 років. Клопотання про продовження чинності свідоцтва подається до Установи його володільцем.

Строк чинності свідоцтва на кваліфіковане зазначення походження товару обчислюється від дати подання заявки до Установи.

9 ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СУБ’ЄКТІВ ПРАВА

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

 

9.1 Виникнення  суб’єктивних прав на об’єкти інтелектуальної власності

 

У суб’єктивному  значенні право інтелектуальної  власності – це особисті немайнові і майнові права, що відповідно до чинного законодавства належать авторам того чи іншого результату інтелектуальної діяльності. Зазначені суб’єктивні права за своїм змістом схожі, проте мають певні відмінності в залежності від видів інтелектуальної діяльності.

Початок виникнення суб'єктивних прав на об’єкти  інтелектуальної власності за видами цієї діяльності не співпадає. Істотна різниця в цьому є між авторським правом і правом промислової власності. Авторське суб’єктивне право виникає на твори науки, літератури і мистецтва з моменту надання цьому твору об’єктивної форми. Суб’єктивні суміжні права виникають: суб’єктивне право виконавців – з моменту виконання твору; суб’єктивне право виробників фонограм – з моменту першої фіксації, суб’єктивні права організацій мовлення – з моменту першої передачі в ефір.

Стосовно об’єктів промислової власності, то чинне  законодавство про промислову власність (в тому числі і на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг) по-різному визначає початок виникнення суб’єктивних прав.

Закон України  „Про охорону прав на винаходи і  корисні моделі” в ст. 28 п. 1 проголошує: „Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу”. Таку ж норму містить і Закон України „Про охорону прав на промислові зразки”. Стаття 6 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” проголошує, що право власності на винахід і корисну модель також виникає від дати подання заявки до Установи, оскільки це право засвідчується патентом.