Ліквідація підприємства

      Санаційну спроможність підприємства  слід визначати на підставі трьох основних показників: показника поточної платоспроможності, коефіцієнта забезпечення власними засобами та коефіцієнта покриття.

     Коефіцієнт  покриття даного підприємства на початок  року перевищує його нормативне значення, що свідчить про те, що підприємству повинна  надаватися перевага позасудовим заходам з відновлення платоспроможності боржника, а на кінець року коефіцієнт  знаходиться в оптимальних межах,що свідчить про успішне функціонування підприємства.

     Показник  поточної платоспроможності по даному підприємству, показав від’ємний результат, що свідчить про поточну неплатоспроможність суб’єкта підприємницької діяльності.

        Отже підприємство є санаційно спроможним, тому  необхідно розробити комплекс заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення підприємства.

     ВИСНОВОК 

     Темою роботи являється ліквідація підприємств  різних сфер діяльності, для нашої  країни це питання являється найактуальнішим  саме в наш час, коли більшість  підприємств, як державної так і  приватної власності, не можуть прибутково функціонувати і намагаються “вижити” на ринку. досить часто можна зіткнутися з підприємствами, які фактично є фінансово-неспроможними, однак, з певних мотивів приховують цю обставину. В даному випадку можна говорити про наявність прихованого банкрутства. З іншого боку, ряд суб'єктів господарювання, переслідуючи певні цілі, можуть зумисне оголосити себе банкрутами, не будучи такими. При цьому має місце фіктивне банкрутство. Для багатьох державних підприємств характерною є ситуація, коли службові особи зловмисно або за            своєї халатності доводять суб'єкт господарювання  до ліквідації підприємства.

     Можливо проблема ліквідація підприємств виникла  через неосвіченість керівників, а можливо, через відсутність  належного контролю зі сторони держави, також можливо це пов'язано з фінансовою кризою в країні..

     Характерними  ознаками фінансової кризи підприємства є скорочення попиту на його продукцію  і, як наслідок, зниження обсягів виробництва; зростання заборгованості поставщикам, держбюджетові та банкам; затримки з виплатою заробітної плати своїм працівникам.Звідси й спільні шляхи розв'язання фінансових проблем - від скорочення внутрішніх витрат до державного регулювання управління підприємством і його фінансової підтримки (санації).

     Підприємства створюються, функціонують і... ліквідуються. Це – нормальний і закономірний процес ринкової економіки з її недостатньо чіткою прогнозованістю і певною імпульсивністю. Замість ліквідованих підприємств з’являються нові, які здатні більш ефективно займатися бізнесом і отримувати сталі прибутки. Старі ж відходять у небуття, якщо не встигнуть передати комусь повністю або ж частково свої права й обов’язки в порядку правонаступництва.

     Процес  ліквідації підприємства, відповідно до українського законодавства, являє собою ряд послідовних дій – прийняття рішення про ліквідацію, призначення ліквідаційної комісії, встановлення порядку і строків проведення ліквідації, а також строку для заявлення претензій кредиторів, який не може бути меншим ніж два місяці з моменту оголошення про ліквідацію, проведення власне ліквідаційної процедури, розподіл залишків майна серед засновників підприємства, закриття рахунків e банку та зняття з обліку в державних органах, скасування державної реєстрації підприємства органом державної реєстрації, виключення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

     Щодо  ВАТ « Війтівецьке хлібоприймальне підприємство» то необхідно сказати кілька слів про фінансовий стан та прибутковість даного підприємства. З аналізу зроблених розрахунків бачимо, що підприємство має достатньо власних коштів, але воно також залежить від зовнішніх джерел фінансування. Воно має високий рівень платоспроможності. Також прискорилось повернення кредиторської заборгованості

     Крім  того предмет діяльності Товариства є  оптово-посередницька робота в галузі затуплення , збереження, переробки та реалізації зерново-круп’яних та інших продовольчих товарів, сировини для виробництва продуктів харчування та кормів для тварин, торгівля, надання послуг, виробництво товарів, а також інша підприємницька діяльність з метою одержання прибутку.

     ВАТ « Війтівецьке хлібоприймальне  підприємство » у 2009 році отримало позитивний фінансовий результат, в той час  як у 2008 році він був негативним.

     Також було визначено завдання, вирішення яких необхідно забезпечити якнайшвидше. До них відносяться:

• Забезпечити виконання плану згідно укладених договорів і контрактів, зниження собівартості продукції, зниження трудомісткості і росту продуктивності праці.
• Підвищення конкурентної спроможності товару за рахунок поліпшення споживчих характеристик, оптимізації ціни і якості.
• Виконати програму технічного переоснащення виробництва та нарощуванню потужностей під серійний випуск виробів:
• провести реконструкцію;
• провести реконструкцію дільниці і впровадити у виробництво автоматизовані лінії;
• наростити потужності;
• впровадити заходи по енергозбереженню та раціональному використанню ресурсів. 
• Збільшити обсяг постановок в зрівнянні з 2009 роком.
• Виконати умови колективного договору на 2009 рік по покращанню умов праці, підвищенню середньої заробітної плати, техніки безпеки і охорони навколишнього середовища.
• Забезпечити заданий рівень якості та надійності виробів за рахунок вдосконалення розробок, впровадження нових прогресивних технологій і прогресивної техніки, використання надійних комплектуючих виробів і матеріалів.

ЛІТЕРАТУРА 

1. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р.
2. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р.
3. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1992 р.
4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20 березня 1991 р.
5. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 р.
6. Закон України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р.
7. Закон України "Про банкрутство" // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №31.
8. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р.
9. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р.
10. Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 р.
11. Закон України від 13 лютого 1998 р. "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".
12. Закон України від 22 лютого 2000 р. "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво".
13. Закон України від 30 червня 1999 р. "Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство".
14. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств" // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - № 5.
15. Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ 26.04.96 p., №473.
16. Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено постановою КМУ 23.04.96 р. № 452.
17. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. - 1997. - №40.
18. Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій // Українська інвестиційна газета. - 1998. -№3.
19. Жук Л. А., Жук І. Л., Неживець О. М. — К.: Кондор, 2003. — 400 с.
20. Економіка підприємства - Гетьман О.О. Шаповал М.В.
21. Копилюк О.І., Штагрет А. М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 168с.
22. Колісник М.К., Ільчук П.Г., Відлий П.І. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навчальний посібник – К.: Кондор, 2007. - -272с.
23. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. Монографія – Київ: Віра, 2000. – 580 с. – Бібліогр.: с. 381-390.
24. Онисько С.М. Фінансова санація і банкрутство підприємств. Підручник. – Львів: «Магнолія плюс»; видавець СПД ФО Піча В.М., 2006. – 265с.
25. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств» // Зібрання постанов уряду України. – 1994. – № 5.
26. Соколенко В. А. Санационная оценка рыночной стоимости предприятия. – Харьков: Основа, 2002. – 250 с. – Бібліогр.: с. 244-246.
27. Соколенко В. А. Санационный менеджмент: реалии, проблемы, решение. – Харьков: Основа – 2001. – 249 с. – Бібліогр.: с. 243-246.
28. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. Навчальний посібник. – Київ: КНЕУ, 2000. – 409 с.
29. Терещенко О.О. Управління фінансовою санацією підприємств: Підручник. – К.: КНЕУ, 2006. – 552с.
30. Управління фінансовою санацією: Навчальний посібник./За ред.. Данилюка М.О., Савича В.І./ - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 320с.
31. Управління фінансовою санацією: Навчальний посібник / Грачов В. І., Косарєва І. П., Прохорова В. В., Кузенко Т. Б. – Харків.: ВД «Інжек», 2004. – 208 с.
32. Управління фінансовою санацією підприємства: Навчальний посібник/С.Я. Салига, О.І. Дацій, Н.В. Несторенко, О.В. Серебряков. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 240с.