Формування та використання прибутку комерційного банку (на прикладі АКБ «Надра»)

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 00:25, дипломная работа

Описание работы

В останні роки в Україні проходить складний і неоднозначний процес ринкової трансформації економіки. Перетворення централізованої планової економіки в ефективну ринкову систему господарювання вимагає глибокого теоретичного дослідження існуючих проблем функціонування та розвитку банківських інститутів, посилення їх впливу на трансформаційні процеси. Банки, здійснюючи грошові розрахунки і кредитування суб’єктів господарської діяльності, виступають найбільш активними учасниками грошово-кредитних відносин, забезпечують грошовий обіг та перерозподіл капіталів.

Содержание

Вступ
1. Теоретичні аспекти процесу формування та використання прибутку комерційного банку
1.1 Сутність і функціональне призначення банків в умовах ринкової трансформації
1.2 Управління соціально-економічною ефективністю банківської діяльності
1.2.1 Визначення ефективності функціонування банківської установи
1.2.2 Оцінка соціально-економічної ефективності банків
1.2.3 Вибір найбільш ефективної організації управління банківською діяльністю
1.3 Управління процесом формування та використання прибутку на підставі оцінки показників ефективності комерційного банку
1.4 Рейтингова оцінка як інструмент управління ефективністю діяльності комерційного банку
2. Аналітична оцінка ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра»
2.1 Характеристика діяльності комерційного банку
2.2 Аналіз ефективності управління діяльністю АКБ «Надра»
2.3 Оцінка результативності АКБ «Надра» на основі управлінського підходу
2.3.1 Управлінські підходи до аналізу діяльності банку
2.3.2 Аналіз організаційно-функціональної структури банку
2.3.3 Аналіз управління доходами та витратами банку
2.4 Оцінка ефективності діяльності внутрішньобанківських підрозділів АКБ «Надра»
3. Розробка та економічне обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра»
3.1 Пропозиції щодо розширення сфери банківських послуг і диверсифікації діяльності АКБ «Надра»
3.2 Рекомендації щодо підвищення ефективності управління доходами і витратами АКБ «Надра»
3.3 Розробка системи менеджменту персоналу
Висновки

Работа содержит 1 файл

1.4.doc

— 1.22 Мб (Скачать)

Коефіцієнт продуктивності праці (КПП) дає оцінку ефективності праці персоналу комерційного банку:

 

де

 

ВД – середньомісячні валові доходи;

ЧР – середньомісячна чисельність працівників.

Встановлення відмінностей у продуктивності праці в різних підрозділах навіть одного комерційного банку означає, що необхідно виявити чинники, які впливають на її величину. У результаті, банк має можливість швидко розповсюдити передовий досвід щодо обслуговування клієнтів.

Українські банки змушені працювати в умовах підвищеного ризику, що пов’язано з неадекватною оцінкою банківськими фахівцями як власного фінансового стану, так і надійності і платоспроможності їх клієнтів та партнерів по бізнесу. У зв’язку з цим виникла гостра необхідність розмежування при оцінці процентної і непроцентної діяльності, визначення та моніторингу фінансового стану банку, який відображає систему показників, що характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. У результаті, розробки вітчизняних і закордонних вчених стають актуальними й в Україні.

Враховуючи, що зміна абсолютної вигоди від діяльності пов’язується зі зміною норми прибутку і обсягів самих операцій, показником, який дозволяє виразити величину різниці між процентними ставками залучення і розміщення коштів, у взаємозв’язку з базою цих операцій є чистий спред (СПРЕДч):

 


ПО – проценти отримані;

КВ – кредити видані;

ПН – проценти нараховані;

ПД – процентні депозити.

Чистий спред дозволяє визначити мінімальні різниці в ставках процентів між активними і пасивними операціями, що дозволяють вести ефективну діяльність. Його оптимальною величиною прийнято вважати значення, які перевищують 1,25% [48].

Ще одним показником, що характеризує ефективність послуг процентного характеру, є чиста процентна маржа (МЧП):

 

 

ПД – процентні доходи;

ПВ – процентні витрати;

А – середні загальні активи.

Цей показник надає можливість оцінювати здатність банку отримувати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як процент до середніх активів. Прийнято вважати, що значення цього показника є оптимальним на рівні 4,5% [52].

Враховуючи, що будь-яка угода припускає виконання всіма сторонами взятих зобов’язань, ефективність банківської діяльності взагалі, і зокрема в процентній діяльності, залежить від ступеня виконання зобов’язань клієнтами перед банківськими установами. Тому до числа показників ефективності необхідно включити показник, який характеризує рівень кредитного ризику, що допускається комерційним банком.

У цьому випадку найбільш інформативним критерієм є визначення відсотка простроченої заборгованості (РЗП):


 

ЗП – прострочена заборгованість;

ЗЗ – загальна заборгованість.

На відміну від розрахунку рівня сумнівної заборгованості, широко використовуваного НБУ при оцінці кредитних портфелів, показник рівня простроченої заборгованості більшою мірою характеризує соціально-економічну ефективність діяльності банків. Це пов’язано з визначенням реальних строків окупності вкладень. Адже при їх невірному визначенні кредитопозичальники змушені вишукувати джерела для погашення заборгованості банку, у тому числі і за рахунок скорочення соціальних виплат своїм робітникам.

Враховуючи, що непроцентна діяльність займає основний обсяг витрат на організацію банківської діяльності, покриття непроцентних витрат непроцентними доходами є особливо важливим завданням, яке стоїть перед комерційними банками. Коефіцієнт покриття непроцентних витрат непроцентними доходами (КПВД) визначається таким чином:

 

де

 

ВН – витрати непроцентні;

ДН – доходи непроцентні.

Значенням коефіцієнта покриття, який дає підставу стверджувати про ефективність непроцентної діяльності, є його значення не менше одиниці. У цьому випадку заробітна плата банківських службовців, витрати матеріальних і нематеріальних засобів, послуги сторонніх організацій та інші непроцентні витрати покриваються значним числом відносно невеликих, але постійних доходів від торговельних операцій, комісійної та іншої непроцентної діяльності.

Традиційними показниками для загальноекономічної оцінки ефективності комерційних банків є показники, що характеризують прибутковість і рентабельність діяльності. Методика розрахунку цих показників не зазнала змін. Чистий прибуток (ЧП) визначається як різниця між валовими доходами (ВД) і валовими витратами комерційного банку з врахуванням оподаткування (ВВ):

 

 

В міру розширення ділових полів (кількість філій комерційних банків, види наданих послуг) виникла необхідність в розширенні кількості об’єктів, за якими визначається чистий прибуток. Це необхідно, насамперед, для того, щоб мати можливість оцінки ефективності кожного ділового поля і встановлення причин кореляції ефективності однакових за типом і місцем розташування підрозділів. Крім того, показник чистого прибутку використовується для оцінки факторів, що впливають на кінцевий результат. Прикладом, при визначенні прибутку на одного працівника (ЧПР) можна отримати інформацію про ефективність роботи персоналу:

 

де

 

ЧП – чистий прибуток;

ЧР – середня чисельність працівників.

Актуальність даного показника підвищилась у міру орієнтації комерційних банків на обслуговування клієнтів банківськими менеджерами, оскільки результативність їх діяльності, як правило, пов’язана з ефективністю організації, управління і стимулювання за кінцевий результат.

Саме по собі розуміння категорій рівня організації і рівня управління дуже важливе для оцінки ефективності. Це пов’язано з тим, що рівень організації слід розуміти як готовність надавати послуги. Реалізація отриманого результату, як правило, знаходиться у сфері управління, що стосується оцінки самої ефективності управління. Ефективність управління (ЕУ) визначається співвідношенням обсягу чистого прибутку до валових доходів і виражається в процентах:

 

 

Однак, показники прибутковості характеризують ефективність в абсолютному розмірі. Наприклад, прибуток у декількох комерційних банків може бути однаковим навіть за тієї умови, що кожен з банків використав різні за обсягом ресурси для його отримання. У зв’язку з цим, у банківській практиці і наукових дослідженнях традиційно використовується показник, що дозволяє встановити відносну економічну ефективність. Таким показником є рентабельність (Р):

 

 

За допомогою рентабельності визначають, наскільки виробнича діяльність виправдовує проведені витрати. За допомогою цього показника можна здійснювати управління як внутрішньої ефективності (шляхом встановлення нормативного рівня рентабельності підрозділів і послуг), так і зовнішньої (шляхом встановлення фіксованого рівня рентабельності за окремими операціями, де використовуються державні кошти або здійснюються соціально орієнтовані проекти).

 

1.4 Рейтингова оцінка як інструмент управління ефективністю діяльності комерційного банку

 

Оцінка ефективності управління діяльностю комерційних банків за допомогою окремих показників була б неповною без їх приведення до узагальнюючого стану. Як зазначалось раніше, для цього найбільш оптимальною формою є використання рейтингової оцінки. Існуючі методики рейтингових оцінок (CAMEL, Кромонова та інші) одержали широке обговорення і використання в Україні [1; 2; 16; 20; 21; 49]. У той же час більшість цих рейтингів дає змогу оцінити фінансово-економічну ефективність комерційних банків як складової загальної системи. Використання ж їх на мікроекономічному рівні, зокрема для оцінки діяльності внутрішніх підрозділів комерційних банків, не може дати ефекту. Це пояснюється тим, що цілі і завдання внутрішніх підрозділів є більш деталізовані. Тому для підвищення якості оцінки управління внутрішніми підрозділами необхідно застосувати рейтинг, складений з показників, що найбільш повно виражають цілі та завдання банківських підрозділів.

Зважаючи на те, що ступінь впливу різноманітних чинників на соціально-економічну ефективність неоднорідна, виникає необхідність у групуванні окремих соціально-економічних показників. Це групування доцільно здійснити, виходячи з пріоритетності та важливості кожного показника при виконанні поставлених завдань.

Процедура розрахунку рейтингу полягає в наступному:

1.Формується рейтингова таблиця (наприклад, див. таблицю 1) в розрізі підрозділів і фактичних значень показників, включених у рейтинг.

2. Шляхом послідовних дій визначається рейтинг по кожному підрозділу:

                             розраховується рейтингове місце, зайняте кожним підрозділом за окремими показниками;

                             розраховується умовний рейтинговий коефіцієнт зайнятого кожним підрозділом місця (УСм);

                             розраховується загальний умовний рейтинговий коефіцієнт підрозділів за сукупністю показників (ОУС).

Умовний рейтинговий коефіцієнт визначається за формулою:

 

 

М – зайняте підрозділом місце;

УО – бальна оцінка місця.

Загальний умовний рейтинговий коефіцієнт визначається за формулою:

 

де

 

n – рейтингові показники.

Рейтингові місця підрозділів визначаються за допомогою загального рейтингового коефіцієнту, при цьому більш високе місце присвоюється підрозділу з меншим значенням загального рейтингового коефіцієнту.

Сформована рейтингова таблиця дає змогу з високою достовірністю визначати ефективність діяльності підрозділів комерційних банків, а при виділенні однорідних груп високоефективних, ефективних і неефективних підрозділів дозволяє пов’язати з досягнутими результатами систему матеріального і морального стимулювання колективів і окремих спеціалістів, що є важливим фактором в управлінні показниками соціально-економічної ефективності.


Таблиця 1.

Перелік рейтингових показників та їхньої бальної оцінки.

Групи показників

Бал

1.        Основні показники:

1.1.Чистий прибуток (збиток)

1.2.Рентабельність

1.3.Коефіцієнт покриття непроцентних витрат непроцентними доходами

1.4.Прибуток (збиток) на 1-го працівника

1.5.Ефективність управління

40

10

10

10

5

5

2.        Додаткові показники:

2.1.Сформований капітал

2.2.Обсяг мобілізованих ресурсів юридичних осіб

2.3. Обсяг мобілізованих ресурсів фізичних осіб

2.4.Обсяг кредитної заборгованості

2.5.Чиста процентна маржа

2.6.Чистий СПРЕД

2.7.Обсяг видачі кредитів на споживчі цілі

35

5

5

5

5

5

5

5

3.        Допоміжні показники ефективності:

3.1.Обсяг прострочених та пролонгованих кредитів

3.2.Обсяг непрацюючих активів (крім кредитів)

3.3.Число безбалансових підрозділів

3.4.Рентабельність капіталу

3.5.Фондовіддача

3.6.Обсяг доходів від розрахунково-касового обслуговування

3.7.Обсяг доходів від операцій з цінними паперами

3.8.Обсяг операцій з іноземною валютою

25

4

3

3

3

3

3

3

3

Всього:

100

 

Використання запропонованої методики дозволяє визначити стан ресурсної бази комерційного банку, якість вкладень, рівень менеджменту. Вона може слугувати основою для побудови функціональної структури та формування мотивації співробітників банківської установи і її підрозділів.

 


2. Аналітична оцінка ефективності управління процесом формування та використання прибутку АКБ «Надра»

 

2.1 Характеристика діяльності комерційного банку

 

АКБ «Надра» (04053, Україна, м. Київ, вул. Артема, 15; МФО 320003; р/р 35192800002018; ЗКПО 20025456; посвідчення №35481377) – універсальний комерційний банк загальнонаціонального масштабу, який обслуговує клієнтів через більш ніж 550 філій у різних містах України, більш 600 власних банкоматів. АКБ «Надра» має близько 3200 багатофункціональних РOS-терміналів, а також сучасний електронний контакт-центр.

АКБ «Надра» є лідером на ринку пластикових карток. На сьогоднішній день емітовано більш 4-х мільйонів платіжних карток. За станом на квітень 2006 року банк зайняв 2-ю – 3-ю позиції в рейтингу VISA і MasterCard за кількістю емітованих карток і є абсолютним лідером з випуску карток AmEx.

У 2007 році Мооdу’s привласнив АКБ «Надра» довгостроковий рейтинг в іноземній валюті на рівні «B2» – стабільний з позитивним прогнозом. Рейтингове агентство Fitch – довгостроковий рейтинг «В–» і короткостроковий «B», індивідуальний рейтинг «D/E» і рейтинг підтримки 5.

У банку працюють близько 6 тисяч висококваліфікованих фахівців, для яких створено унікальні внутрішні програми тренінгів, спрямованих на поліпшення якості обслуговування клієнтів і професійний розвиток співробітників.

АКБ «Надра» має наступні ліцензії та дозволи:

     посвідчення про реєстрацію в Національному банку України № 205 від 26.10.93 р.;

     банківська ліцензія № 21 від 23.08.02 р.;

     письмовий дозвіл № 21-2 від 04.11.05 р.;

     ліцензія ГКЦБФР № 770257 від 28.07.04 р. на здійснення діяльності по випуску і звертанню цінних паперів;

     ліцензія ГКЦБФР № 770257 від 28.07.04 р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

     ліцензія ГКЦБФР № 770257 від 28.07.04 р. на право виконання професійної депозитарної діяльності хоронителя цінних паперів.

Банк є членом наступних організацій і асоціацій: Асоціація українських банків (АУБ); Асоціація «Київський банківський союз»; Українська національна іпотечна асоціація; Перша фондова торгівельна система (ПФТС); Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ); Українська фондова біржа; ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз»; Принциповий член VISA International; Принциповий член MasterCard Europe S.A.; Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем «ЕМА»; Агент компанії Union Card з видачі наявних засобів; Агент міжнародної компанії Diners Club з видачі наявних засобів; Офіційний дилер American Express; Фонд гарантування внесків фізичних осіб; Агент компанії Travelex Global and Financial Services Limited; Агент компанії Travelex Money Transfer; Партнер компанії Western Union.

Информация о работе Формування та використання прибутку комерційного банку (на прикладі АКБ «Надра»)