Коефіцієнт фінансової залежності за рік дещо зменшився і становить 1,85 що є досить позитивним. Підприємство є доволі ризиковим, адже на гривню власних коштів припадає лише 1,17 грн. у 2007 р. та 0,85 грн. у 2008 р. запозичених, але зменшення даного коефіцієнта вже є позитивним. Отже, ВАТ ПБК «Славутич» є певним чином залежним від кредиторів, але є фінансово досить стійким з позиції забезпечення власними коштами.

     ВАТ ПБК «Славутич» має довгострокові зобов’язання, користується короткостроковими кредитами банків. З одного боку, підприємство має певну залежність від зовнішніх інвесторів та кредиторів, проте водночас це є свідченням досить продуманої та доволі ефективної стратегії, адже підприємство розвивається.

     Дане підприємство відрізняється низьким рівнем маневреності власного капіталу у 2007р - <0. Так у 2007 році коефіцієнт маневреності склав -0,03. Це свідчить про недостатність оборотних коштів на підприємстві, що обумовлено високою часткою власних коштів у структурі пасивів підприємства та не досить гнучкою політикою щодо використання власних коштів. В 2008 році покращився на 0,26 пунктів та склав 0,23.

     Для більш глибшого і точнішого аналізу фінансового стану підприємства проаналізуємо тип фінансової стійкості підприємства, за допомогою трьохкомпонентного показника фінансової стійкості.

     Важливим показником фінансової стійкості підприємства є вид джерел фінансування запасів і витрат (Z). Для його характеристики використовуються наступні показники:

1. Власні обігові кошти:

 

            (2.7)

     2007 р. = 5500,9 - 5673,4 = - 172,5

     2008 р. = 7490,0 - 5750,6 = 1739,4 

     

2. Власні обігові кошти і довгострокові залучені джерела (функціонуючий капітал):

         (2.8)

     2007 р. = 5500,9 – 5673,4 +2773,6 =2601,1

     2008 р. = 7490,0 - 5750,6 +2675,4 = 4418,4 

     

3. Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат:

       (2.9)

     2007 р. = 5500,9 + 2773,6 +1090,2 – 5673,4 = 3691,3;

     2008 р. = 7490,0 + 2675,4 +1291,6 – 5750,6 = 506,4; 

     Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерелам їх формування:

1. надлишок (+) або нестача (–) власних обігових коштів

 

             (2.10) 

     

2. надлишок (+) або нестача (–) власних обігових коштів і довгострокових залучених джерел:

 

            (2.11) 

     

3. надлишок (+) або нестача (–) загальної величини основних джерел:

 

            (2.12) 

     За допомогою цих показників визначимо трьохкомпонентний тип фінансової стійкості підприємства: 

             (2.13) 

     Результати занесемо в таблицю 2.4 

     Таблиця 2.4 - Визначення типу фінансової стійкості підприємства

 

     Виходячи із результатів таблиці 3.2, можемо зробити висновок, що визначений трьохкомпонентний показник фінансової стійкості в 2007 році відповідає нестійкому фінансовому стану підприємства (S={0,0,1}), тобто підприємство характеризується недостатністю у підприємства “нормальних” джерел для фінансування запасів. В цій ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення обіговості запасів. А вже в 2008 році для підприємства характерна нормальна фінансова стійкість (S={0,1,1}). В цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів крім власних оборотних коштів довгострокові залучені кошти. Цей тип фінансової стійкості є бажаним для підприємства з точки зору фінансового менеджменту.

     1.2.2 Оцінка ліквідності та платоспроможності

     Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість своєчасних та повних розрахунків по короткостроковим зобов’язанням перед контрагентами.

     Для характеристики ліквідності ВАТ ПБК «Славутич» необхідно провести аналіз ліквідності балансу шляхом групування активів та пасивів по ступеню їх ліквідності (таблиця 2.5). 

     Таблиця 2.5 – Аналіз ліквідності балансу ВАТ ПБК «Славутич»

 

     Результати розрахунків показують, що на підприємстві співставлення підсумків груп по активам та пасивам має наступний вигляд:

     2007 рік Л1<П1, Л2>П2, Л3<П3, Л4>П4

     2008 рік Л1<П1, Л2>П2, Л3<П3, Л4<П4

     Як бачимо, протягом розглянутих періодів підприємство має недостачу найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов’язань. Така нестача коштів складала у 2007 р. 1827 тис. грн. Дефіцит коштів має тенденцію до спадання, так вже у 2008 році він склав 1634,8 тис. грн. Щодо швидкореалізуємих активів, то ситуація значно краща, адже немає нестачі коштів, а також спостерігається зростання, з 2388,8 тис. грн. у 2007 р. до 4345,5 тис. грн. у 2008 р.

     Активів, які повільно реалізуються, у підприємства не вистачає і спостерігається тенденція зростання. Щодо активів, які важко реалізуються, то в 2007 р. вони складали 172,5 тис. грн., а вже в 2008 р. спостерігається їх нестача. Таким чином ВАТ ПБК «Славутич» має певні проблеми та нестачу коштів, що призводить до суттєвого погіршення фінансового стану підприємства.

     Розрахуємо показники ліквідності і результат занесемо до таблиці 2.6.

     Коефіцієнт абсолютної ліквідності: 

        (2.14)

     2007 р.  Кабс.л = 105,1 / 3664,4 = 0,029

     2008 р.  Кабс.л = 121,7 /3690,9 = 0,033 

     Коефіцієнт швидкої ліквідності: 

       (2.15)

     2007 р.  Кшв.л = 4226,2 / 3664,4 = 0,80

     2008 р.  Кшв.л = 6401,6 / 3690,9 = 1,15 

     Коефіцієнт загальної ліквідності: 

          (2.16)

     2007 р.  Кпок = 6264,6 / 3664,4 = 1,71

     2008 р.  Кпок = 8105,7 / 3690,9 = 2,20 

     Таблиця 2.6 - Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

 

     Як видно із наведеного розрахунку коефіцієнт загальної ліквідності склав у 2007 році 1,71. Спостерігаємо тенденцію до його росту і на кінець аналізуємого періоду він досяг значення 2,20. Дане значення є високим, що є позитивним. Тобто у підприємства вистачає оборотних коштів для погашення короткострокових зобов’язань, що водночас свідчить про нормальну структуру капіталу. Щодо коефіцієнту швидкої ліквідності , то у 2007 році він склав 0,80 а у 2008 році збільшився на 0,35 пунктів і становить 1,15. Бачимо, що він відповідає нормальному рівню, навіть вище. Отже, ВАТ ПБК «Славутич» має можливість погасити короткострокові зобов’язання за рахунок поточних активів за відрахування запасів лише на 115 % при необхідній мінімальній нормі 70 %. Це є доказом раціонального використання фінансових ресурсів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2007 році майже у 10 разів нижче рекомендованого оптимального значення, хоч на кінець 2008 року він виріс до 0,033; він значно менший рекомендованої норми, це свідчить про те, що на початок періоду підприємство лише на 2,9 % могло погасити всі свої борги, а на кінець року його платоспроможність збільшилась до 3,3 %. Графічне відображення показників ліквідності – рисунок 2.3 

     

     Рисунок 2.3 – Графічне відображення показників ліквідності 

     Таким чином, бачимо, що ВАТ ПБК «Славутич» має задовільну платоспроможність майже з усіх позицій її аналізу. За проведеним аналізом бачимо що підприємство може лише на 30% погасити свої борги. Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності менше норми (0,2). Коефіцієнт швидкої ліквідності відповідає нормальному значенню, крім того у ВАТ нормальна структура балансу, структура капіталу, спостерігається досить раціональне та ефективне використання своїх ресурсів. Можемо говорити про те, що ВАТ має нормальну платоспроможність.

     2.             Оцінка і аналіз результатів фінансово-господарської діяльності  ВАТ ПБК «Славутич».

     2.1.       Оцінка ділової активності

     В широкому розумінні ділова активність означає всю сукупність зусиль, спрямованих на просування підприємства на ринках продукції, праці та капіталу. Ділова активність проявляється в досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту. Для оцінки рівня ділової активності використовують різні показники оборотності. Ці показники мають важливе значення для оцінки фінансового положення підприємства, оскільки швидкість обігу засобів спричиняє безпосередній вплив на платоспроможність фірми, а також може відображати підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.