Фінансовий аналіз ВАТ ПБК "Славутич"

     Якщо, наприклад, валова рентабельність не змінюється, а операційна в динаміці – зменшується, то це може свідчити про збільшення адміністративних та збутових видатків. 

           (2.40) 

     3. Чиста рентабельність реалізованої продукції (R_N) – характеризує повний вплив структури капіталу і фінансування підприємства на його рентабельність.

     Якщо операційна рентабельність не змінюється, а чиста рентабельність зменшується, це може свідчити про збільшення фінансових видатків, отримання збитків від участі в капіталі інших підприємств або про підвищення суми податкових платежів, що сплачує підприємство. 

           (2.41) 

     Для оцінки рентабельності не існує абсолютних загальноприйнятих значень тому, що ці показники різко коливаються за галузями. Але ріст показників рентабельності в динаміці є позитивною тенденцією.

     Розрахунок показників рентабельності наведено в таблиці 2.10

     Відповідно до результатів таблиці 2.10 можемо зробити наступні висновки: підприємство є досить рентабельним, тобто порівняно ефективно працює та використовує свої ресурси. Всі показники рентабельності позитивні, що є дуже добре. Спостерігається незначна тенденція їх покращення. Збільшення показника операційної рентабельності свідчить про збільшення доходів від операційної діяльності. Ріст показника валової рентабельності свідчить про покращення ефективності виробничої діяльності, а також про ефективність політики ціноутворення в 2007 році. Чиста рентабельність продажу є задовільною, тобто товариство отримує прибуток від продажу. Рентабельність власного капіталу зростає, тобто дохід від кожної інвестованої власниками капіталу гривні зростає. 

     Таблиця 2.10 - Аналіз показників рентабельності

 

 

      При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільше поширення набула факторна модель, основною задачею якої було визначити фактори, які впливають на ефективність роботи підприємства і оцінити цей вплив. 

     

     Рисунок 2.5 – Схема факторного аналізу фірми 

     В основу наданої схеми аналізу лягла наступна модель: 

         (2.42) 

     де R_N – чиста рентабельність реалізованої продукції;

     R_O – ресурсовіддача;

     F_D – коефіцієнт фінансової залежності. 

          (2.43)

        (2.44)

       = 0,11*1,57*1,85 = 0,29

       = 0,10*1,06*2,17 = 0,23 

     Загальну зміну рентабельності власного капіталу можна визначити за формулою: 

           (2.45)

       = 0,29 – 0,23 = 0,06 

     Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продаж: 

        (2.46)

       = 0,11*1,06*2,17 – 0,10*1,06*2,17 = 0,12 

     Зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника ресурсовіддачі: 

       (2.47)

       = 0,11*1,57*2,17 – 0,11*1,06*2,17 = 0,11 

     Зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності: 

       (2.48)

       = 0,11*0,15*1,85 – 0,11*0,15*2,17 = -0,004 

     Таким чином, загальна зміна рентабельності власного капіталу за рахунок факторів: 

        (2.49)

       = 0,12 + 0,11 + (-0,004) = 0,226. 

     За рахунок збільшення чистої рентабельності реалізованої продукції, показників ресурсовіддачі та фінансової залежності відбулося підвищення рентабельності власного капіталу на 0,06 пункти. Таким чином, ми бачимо, що протягом аналізуємого періоду відбулася позитивна зміна рентабельності власного капіталу – збільшення на 0,226 пункти. 

     2.3.       Оцінка положення на ринку цінних паперів.

Інформація  про цінні папери, випущені підприємством  протягом аналізованого періоду, відображена у таблиці 2.11.

Таблиця 2.11.

Аналіз  ринкового положення компанії необхідно  розпочати з базових

показників, які наведені нижче в таблиці 2.12. Через те, що акції компанії

котируються на фондовому ринку лише з 2008 року об’єктивно розрахувати

всі показники  по 3 рокам неможливо. Акції компанії котируються на

Українській біржі з 2009 року і знаходяться  в нульовому рівні лістингу, тобто

найбільш  високому. 
 

Таблиця 2.12. – Показники ефективності акціонерного капіталу ВАТ

«ПБК  Славутич»

Відсутність частини інформації робить картину нечіткою. Із розрахованих даних видно, що до 2008 року дохід на акцію зростав, а в 2008 році через отримання чистого збитку дане значення прийняло від’ємне значення. Коефіцієнт котирування акцій можливо розрахувати лише у 2008 році і він показує, що ринок дуже добре оцінює компанію, оскільки ринковий курс на 50% вище номіналу акції. Як видно, ціна акції має від’ємне значення, що може свідчити про інвестиційну непривабливість, ризиковість даного цінного паперу.

Відомо, що підвищення вартості підприємства на ринку підвищує рівень власного капіталу підприємства, а також добробут власників. Найбільш ефективно оцінити якість проведеної емісійної політики допоможе показник

середньозваженої  вартості капіталу.

Рівень  вартості капіталу підприємства є найважливішим вимірником рівня ринкової вартості цього підприємства. Зниження рівня вартості капіталу приводить до відповідного зростання ринкової вартості підприємства і навпаки. Особливо ця залежність є характерною для діяльності акціонерних компаній відкритого типу, ціна на акції яких підвищується або падає при відповідному зниженні або зростанні вартості їхнього капіталу. Отже управління вартістю капіталу є одним із самостійних напрямків підвищення ринкової вартості підприємства. Показник вартості капіталу є критерієм оцінки і формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів (в першу чергу – оборотних). Середньозважена вартість капіталу (WACC) – це вартість капіталу компанії, задіяного в даний момент, тобто поточна вартість

капіталу. Розрахунок будемо проводити за формулою:

WACC = Σ ki × wi = ks × ws + kп.а × wп.а + kd × wd, (2.1)

де  ks – вартість власного капіталу;

kп.а – вартість капіталу, залученого за рахунок випуску привілейованих акцій;

kd – вартість позикового капіталу.

wе, wп.а, wd – частка відповідно власного капіталу, привілейованих акцій,

позикового  капіталу.

Основні дані про власний капітал і  наявні зобов`язання підприємства

наведено  нижче у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13. – Вихідні дані для розрахунку WACC ВАТ «ПБК

Славутич» за 2008 рік

Підсумкове  значення останньої графи табл. 2.5 показує, що величина

WACC –  35,58 %. Саме ця ставка повинна  використовуватися для дисконтування грошових потоків за окремими інвестиційними проектами.

Вона  характеризує величину альтернативних витрат щодо залучення

капіталу. Для доведення економічної ефективності вкладення коштів в цей

проект  можна скористатись коефіцієнтом доходності акцій ( Aa ), який

розраховується  за наступною формулою:

де  Цп і Цк – ціна продажу і купівлі відповідно;

Д – дивіденди;

t – термін володіння акцією.

За розрахунками ми отримали дохідність 63, 37 %. Вихідними  умовами було те, що акції компанії торгувались на українській біржі зі стартовою ціною 1,2 грн. і через 8 місяців (240 днів) досягли на момент розрахунку позначки 1,7. Отже, можна сказати, що інвестиційна привабливість даних акцій більше, ніж показник WACC.

Таким чином, проаналізувавши фінансово-економічний  стан підприємства, ми бачимо достатньо потужний рівень виробничих можливостей, нормальний стан платоспроможності, а також слід відмітити постійно зростаючу валюту балансу, що свідчить нам про нарощення виробничих можливостей підприємства. Фінансово-економічна криза завдала збитку абсолютно всім підприємства, а на ВАТ «ПБК Славутич» це виразилось у падінні обсягу чистого прибутку і отриманий чистих збитків. Показники якості акціонерного капіталу а також проведена емісійна політика, характеризує підприємство, як досить привабливий об’єкт інвестування. Якщо говорити про вартість капіталу, то вона станом на 2008 рік знаходиться на рівні 35,6 %, яким може бути значенням орієнтованим при визначенні обсягу витрат по залученню додаткового капіталу в майбутньому. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки  та рекомендації

     Аналіз  діяльності підприємства є елементом у системі керування виробництвом, діючим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих планів й управлінських рішень.

     Виходячи  із завдань, які стоять перед ВАТ  ПБК "Славутич" у цей час, весь комплекс заходів щодо зміцнення фінансового стану підприємства можна об'єднати в шість більших груп:

• удосконалювання фінансування діяльності підприємства;
• підвищення ефективності використання поточних активів;
• удосконалювання стратегії і тактики фінансової політики
• удосконалювання фінансового планування й прогнозування на підприємстві;
• удосконалювання внутрішнього фінансового контролю.

     Виходячи  зі специфіки проведеного аналізу  фінансової діяльності об'єкта дослідження  й теоретичних основ фінансової політики підприємства в умовах втрати платоспроможності, пропонуються наступні напрямки вдосконалювання методів керування оборотними коштами підприємства у ВАТ ПБК "Славутич".

     По  вдосконалюванню фінансування діяльності підприємства можна запропонувати  додати структурі пасивів більш раціональну основу. З іншими кредиторами необхідно провести переговори про продовження строків погашення кредиторської заборгованості. При цьому повинен бути складений план погашення кредиторської заборгованості на наступний рік, що є складовою частиною загального фінансового плану підприємства. Резерви для погашення кредиторської заборгованості в підприємства є. Це, насамперед скорочення дебіторської заборгованості, можливість більше раціонального використання основних засобів (продаж і здача в оренду невикористовуваних автотранспортних засобів, тобто мобілізація необоротних активів), і прискорення оборотності оборотних коштів.

     Тому, як основна пропозиція по вдосконалюванню фінансової сторони експлуатації активів пропонується збільшення суми грошових активів у поточному періоді досягається за рахунок наступних основних заходів:

• ліквідації портфеля короткострокових фінансових вкладень, по непрофілюючих сферах діяльності;
• прискорення обороту дебіторської заборгованості, особливо по товарних операціях за рахунок скорочення строків надаваного комерційного кредиту;
• нормалізації розміру поточних запасів товарно-матеріальних цінностей.