Фінансова політика і фінансове право

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 16:32, реферат

Описание работы

У кожній державі реалізується певна економічна політика, яка впливає на всі стадії суспільного відтворення. Важливою складовою економічної політики держави є фінансова політика — сукупність розподільних і перерозподільних заходів, які держава здійснює через фінансову систему, щодо організації та використання фінансових відносин з метою забезпечення зростання валового внутрішнього продукту країни і підвищення добробуту всіх членів суспільства.

Работа содержит 1 файл

Фінанси.docx

— 96.43 Кб (Скачать)

7. спільно з Державним  казначейством здійснює контроль  за виконанням державного бюджету,  а також установлює порядок  ведення бухгалтерського обліку  і складання звітності про  виконання державного і місцевих  бюджетів, кошторисів видатків бюджетних  установ, установлює форми обліку  і звітності щодо касового  виконання бюджетів; 

8. складає звіт  про виконання державного бюджету,  розробляє та виносить на розгляд  Кабінету Міністрів України пропозиції  щодо ефективного використання  коштів державного бюджету; 

9. розробляє проект  правил складання і виконання  державного та місцевих бюджетів  і подає його на затвердження  Кабінету Міністрів України, затверджує  класифікацію доходів і видатків  цих бюджетів; 

10. розробляє пропозиції  про вдосконалення податкової  політики, спрямованої на зміцнення  державних фінансів, забезпечення  оптимальних фінансових умов  для виробничо-господарської діяльності  підприємств, установ, організацій  усіх форм власності та підприємницької  діяльності громадян; 

11. здійснює методологічне  керівництво роботою державних  податкових адміністрацій із  питань формування і виконання  дохідної частини бюджетів, ведення  обліку та звітності, удосконалення  податкового законодавства; 

12. разом із Національним  банком і Міністерством економіки  таз питань європейської інтеграції  України реалізує заходи, спрямовані  на зміцнення грошового обігу,  забезпечення збалансованості грошових  доходів громадян та їх витрат; 

13. здійснює контроль  за випуском і обігом державних  цінних паперів; 

14. організовує виготовлення  цінних паперів і документів  суворого обліку, затверджує нормативно-технічну  документацію з цих питань; 

15. бере участь  у роботі керівних органів  фондових бірж і контролює  дотримання положень статуту  та правил фондової біржі; 

16. організовує роботу  щодо формування державного фонду  дорогоцінних металів і дорогоцінного  каміння, складає баланси дорогоцінних  металів і дорогоцінного каміння,  здійснює контроль за використанням,  збиранням та переробленням брухту  і відходів дорогоцінних металів  і дорогоцінного каміння, обліком  і збереженням дорогоцінних металів  та дорогоцінного каміння на  підприємствах, в установах і  організаціях (незалежно від форм  власності); 

17. готує пропозиції  з фінансових питань, пов'язаних  зі зміною державної власності,  демонополізацією виробництва, розвитком  підприємницької діяльності в  різних галузях економіки та  в регіонах; 

18. розробляє пропозиції  про економічні методи регулювання  спільної підприємницької діяльності, бере участь у підготовці пропозицій  щодо створення і функціонування  спеціальних вільних економічних  зон; 

19. бере участь  у формуванні та реалізації  державної інвестиційної політики; 

20. вивчає валютно-фінансові  проблеми, пов'язані з міжнародним  економічним співробітництвом і  вдосконаленням валютно-економічних  відносин з іноземними державами,  розробляє пропозиції щодо збільшення  валютних ресурсів держави, вдо­сконалення  механізму економічного стимулювання  підприємств для збільшення експорту  і підвищення його ефективності. Готує і подає до Кабінету  Міністрів України пропозиції  щодо вступу України до міжнародних  фінансових організацій та ЇЇ  членства в них, є фінансовим  агентом держави при здійсненні  всіх фінансових операцій відповідно  до угод із міжнародними організаціями; 

21. аналізує вплив  на фінансовий стан галузей  економіки та на бюджет процесів, пов'язаних із переходом на  нові принципи ціноутворення,  та готує відповідні пропозиції; 

22. бере участь  у виробленні пропозицій щодо  вдосконалення структури органів  державної виконавчої влади та  контролює витрачання коштів  на їх утримання. Аналізує витрати  на утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади  і готує пропозиції щодо їх  оптимізації, бере участь у  розробленні умов оплати праці  працівників органів виконавчої  та судової влади, правоохоронних  органів, закладів освіти, охорони  здоров'я і соціального забезпечення, культури та інших бюджетних  установ; 

23. забезпечує впровадження  єдиних методологічних засад  бухгалтерського обліку і звітності  на підприємствах, в установах,  організаціях усіх форм власності  (крім банків), затверджує за погодженням  із Державним комітетом статистики  форми бухгалтерської звітності,  типові плани рахунків і форм  бухгалтерського обліку та інструкції  про порядок їх застосування, бере участь у встановленні  переліку витрат, що входять до  собівартості продукції (робіт,  послуг), у розробленні типових  форм первинного обліку і типових  програм автоматизації бухгалтерського  обліку; 

24. вивчає, аналізує  і вживає заходи, спрямовані на  вдосконалення діяльності Міністерства  фінансів Автономної Республіки  Крим, головних фінансових управлінь  обласних, Київської та Севастопольської  міських державних адміністрацій; 

25. організовує роботу  з професійної підготовки та  перепідготовки кадрів для фінансової  системи, контролює цю роботу  на підприємствах, в установах  і організаціях, що входять до  сфери управління міністерства. 

Для реалізації зазначених функцій Міністерству фінансів України  надані чинним законодавством України  такі права: 

1. одержувати від  центральних органів державної  виконавчої влади, Ради міністрів  Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської  міських державних адміністрацій  матеріали для складання проекту  державного бюджету, розроблення  бюджетних нормативів і здійснення  контролю за виконанням державного  бюджету; 

2. спільно з Державним  казначейством обмежувати, а в  необхідних випадках припиняти  фінансування з державного бюджету  підприємств, установ та організацій  за наявності фактів незаконного  витрачання ними коштів, а також  у разі неподання звітів про  витрачання раніше наданих коштів  та іншої встановленої звітності  з повідомленням про це керівників  відповідних міністерств та відомств  і в межах своєї компетенції  застосовувати інші санкції, встановлені  чинним законодавством; 

3. у разі виникнення  тимчасових касових розривів  при виконанні бюджетів Автономної  Республіки Крим, обласних, міст  Києва і Севастополя надавати  з державного бюджету позички,  які мають погашатися в установлені  терміни поточного бюджетного  року; 

4. забороняти або  припиняти випуск цінних паперів,  якщо він здійснюється з порушенням  установленого порядку; 

5. здійснювати у  міністерствах, інших центральних  органах державної виконавчої  влади, на підприємствах, в  установах, організаціях, в установах  банків та інших фінансово-кредитних  установах (незалежно від форм  власності) перевірки фінансовобухгалтерських  документів, звітів, планів, кошторисів  та інших документів, пов'язаних  із зарахуванням, перерахуванням  і використанням бюджетних коштів, а також одержувати необхідні  пояснення, довідки і відомості  з питань, що виникають у процесі  перевірки; 

6. одержувати від  установ банків відомості про  стан поточних бюджетних рахунків  підприємств, організацій і установ; 

7. накладати на  установи банку, зв'язку, інші  установи фінансові санкції в  разі порушення установленого  Національним банком України  за погодженням із Міністерством  фінансів України порядку проходження  і виконання платіжних доручень  за доходами і видатками у  розмірі 2 % від суми затриманого  платежу або перерахування бюджетних  коштів за кожний день прострочення. 

Міністерство фінансів України має забезпечувати реалізацію поставлених перед ним завдань  і функцій на всій території держави. У зв'язку з цим воно має територіальну  структуру, яка охоплює всі адміністративні  утворення в країні. 

Територіальні фінансові  органи мають систему подвійного підпорядкування. Так, обласні фінансові  управління підпорядковуються по вертикалі  Міністерству фінансів, а по горизонталі  входять до складу обласної державної  адміністрації. Районні фінансові  управління відповідно підпорядковані головним фінансовим управлінням обласних державних адміністрацій і входять  до складу районних державних адміністрацій. 

Провідну роль у  системі органів Міністерства фінансів відіграє центральний апарат, тобто  безпосередньо міністерство. Воно забезпечує втілення в життя державної фінансової політики шляхом розроблення економічних  методів і важелів впливу на збільшення внутрішнього валового продукту і національного  доходу, підвищення ефективності суспільного  виробництва, аналізує показники розвитку економіки країни, здійснює заходи, спрямовані на оздоровлення фінансового  стану галузей національної економіки  та збільшення доходів бюджету. 

Разом із Міністерством  економіки та з питань європейської інтеграції України Міністерство фінансів розробляє проект зведеного балансу  фінансових ресурсів і використовує його показники для розроблення  проекту державного бюджету та розрахункових  обсягів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. 

На центральний  апарат покладено завдання надавати практичну і методичну допомогу галузевим міністерствам, відомствам, виробничим об'єднанням, державним  корпораціям, асоціаціям, консорціумам, підприємствам та організаціям із фінансових питань упровадження ринкових відносин, а також місцевим фінансовим органам  в організації їх роботи. 

До функцій Міністерства фінансів належать також фінансування в установленому порядку фінансових органів країни, контроль за правильним використанням ними асигнованих  коштів. 

Через міністра фінансів Кабінет Міністрів України спрямовує  і координує діяльність Державної  податкової адміністрації, Державної  митної служби, Головного контрольно-ревізійного  управління та Державного казначейства України. 

Відповідно до Указу  Президента України "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" у складі Міністерства фінансів України  утворено Державний департамент  фінансового моніторингу як урядовий орган державного управління, хоча багато спеціалістів пропонувало створити його окремо від Міністерства фінансів. 

Голова Держфінмоніторингу здійснює керівництво Департаментом  і несе персональну відповідальність перед міністром фінансів за виконання  покладених на Держфінмоніторинг завдань, основними з яких є: 

- участь у реалізації  державної політики у сфері  протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним  шляхом; 

- збирання, обробка  й аналіз інформації про фінансові  операції, що підлягають обов'язковому  фінансовому контролю, та інші  операції, пов'язані з легалізацією (відмиванням) таких доходів; 

- створення єдиної  інформаційної системи і ведення  бази даних у сфері протидії  легалізації доходів, одержаних  злочинним шляхом; 

- налагодження співробітництва,  взаємодії та інформаційного  обміну з органами державної  влади, компетентними органами  іноземних держав та міжнародними  організаціями в зазначеній сфері; 

- забезпечення представництва  України в установленому порядку  в міжнародних організаціях із  питань протидії легалізації  доходів, одержаних злочинним  шляхом. 

Для погодженого  вирішення найважливіших питань, що належать до компетенції Міністерства фінансів, створюється колегія у  складі міністра (голова колеги), заступників  міністра та інших керівних працівників  Міністерства. До складу колегії можуть входити керівники інших центральних  органів виконавчої влади, а також  представники відповідних громадських  організацій (із правом дорадчого голосу). Членів колегії затверджує та звільняє від виконання обов'язків Кабінет  Міністрів України за поданням міністра. 

Информация о работе Фінансова політика і фінансове право