Заходи щодо удосконалення системи контролінгу на ВКФ "ЛІА" ЛТД

Таблиця 2.2.

Оцінка рівня й динаміки показників фінансових результатів

Найменування показників	2007 рік тис. грн	2009 рік тис. грн	В % до базис-ного	2008 рік тис. грн	В  % до базис-ного
Виторг від реалізації товарів (робіт , послуг) без ПДВ	284,8	327,3	114,9	396,3	139,15
Витрати на закупівлю й виробництво  реалізованої продукції тис. грн.	258,1	295,9	116.7	351,2	136,07
Прибуток від реалізованої продукції  тис. грн	26,7	31,4	117,6	33,2	124,35
Результат від іншої реалізації	–	–	100	–	–
Балансовий прибуток	26,7	31,4	117,6	32,2	120,60
Чистий прибуток, що залишається  в розпорядженні підприємства	13,8	16,4	118,8	17,5	126,81

 

Проаналізувавши таблицю 2.2. бачимо, що валовий прибуток у звітному році збільшився на 14.9 %, але витрати на закупівлю продукції для виробництва та реалізації теж збільшились на 16.7 %, що є негативним моментом і підприємству треба шукати нові шляхи зменшення витрат на виробництво та реалізацію. Але прибуток все одно зростає. До факторів, що впливають на зміни прибутку від реалізації продукції, належать зміни:

обсягу реалізації;

структури реалізації;

рентабельність реалізованої продукції;

рівня витрат матеріальних і трудових ресурсів.

Проведення глибокого фінансового  аналізу діяльності підприємства                                дозволить визначити потенційні можливості фірми, їхня відповідність сформованим ринковим умовам. Вивчення факторів, що впливають на показник рентабельності виробництва, проводиться в динаміку ( у порівнянні з даними за попередній рік)

До факторів , в основному, що впливає  на рентабельність бізнесу належать:

рентабельність реалізованої продукції;

рентабельність капіталу.

При оцінки рівня рентабельності використаються наступні показники:

загальна рентабельність бізнесу, що розраховує як відношення  балансового прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів запасів і витрат;

рентабельність реалізації продукції, обчислена як відношення прибутку від  реалізованої продукції в оптових  цінах підприємства. Рентабельність підприємства має позитивний напрямок по всім показникам.

Досить істотною характеристикою  стійкості фінансового стану  є коефіцієнт маневреності (Км), рівних відношенню власних оборотних коштів підприємства до загальної величини джерел власних засобів. Однією з найважливіших характеристик стійкості фінансового стану, його незалежності від позикових засобів є коефіцієнт автономії(Ка), дорівнює відношенню власного капіталу до загального підсумку балансу. Нормальне обмеження – Ка > 5, означає , що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними засобами. Ріст коефіцієнта автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства. Коефіцієнт автономії доповнюється коефіцієнтом співвідношення позикових і власних засобів, рівним відношенню величини зобов'язань підприємства до величини його власних засобів (Кз/а). Обмеження : Кз/а <1.

 

Таблиця 2.3.

Аналіз рівня рентабельності підприємства

 

Показники	2007 рік тис. грн	2008 рік тис. грн	Від-хил. від базисн, (+/-)	2009 рік тис. грн	Від-хил. від базисн, (+/-)
Балансовий прибуток, тис. грн	26,7	31,4	+ 4,7	33,2	+6,5
Реалізація продукції в цехах  попереднього року тис,грн.	284,8	327,3	+ 42,5	355,4	+70,6
Середньорічна вартість основних засобів  тис,грн.	202,3	221,7	+ 19,4	231,2	+28,9
Середньорічні залишки матеріальних оборотних коштів тис,грн.	11,8	12,9	+ 1,1	13,5	+1,7
Середньорічна вартість виробничих фондів тис,грн. ( стр3+стр4)	214,1	234,6	+ 20,5	250,3	+36,2
Прибуток на гривню реалізованої продукції (стр1:стр2)	0,094	0,096	+ 0,002	0,098	+0,004
Рівень рентабельності капіталу (стр1: стр5), %	12,5	13,4	+ 0,9	14,2	+1,7

 

При збереженні мінімальної фінансової стабільності підприємства коефіцієнт співвідношення позикових і власних  засобів повинен бути обмежений  зверху значенням відносини вартості мобільних засобів підприємства до вартості його іммобілізованих засобів.

Як приватний показник фінансової стійкості обчислюють коефіцієнт довгострокового  залучення позикових засобів (Кд).

Таблиця 2.4.

Аналіз показників фінансової стійкості

Показник	Значення	Методика розрахунку
Майно підприємства	281,2	Підсумок активу балансу
Джерела власних засобів	206,77	Підсумок 1 роздягнула пасиву балансу
Позикові засоби - усього	71,6	Підсумок 2 роздягнула пасиву балансу
Розрахунки з постачальниками	25,25
Заборгованість по ПДВ	18,8
Заборгованість по прибутковому податку	2,34
Заборгованість по відрахуванню в  бюджет із прибутку	19,3	З 2 розділи пасиву балансу
Заборгованість по заробітній платі	5,91
Основні засоби та інші необоротні активи	56,75	Підсумок 1 роздягнула активу балансу
Власні й оборотні кошти	194,07	Стр2+стр3.1+стр3.2

Продовження табл. 2.4
Коефіцієнт співвідношення мобільних  й іммобільних засобів	0,15	Табл. 2.2. (п. 2.2. : п. 2.1.)
Коефіцієнт маневреності	0,73	(стр2-стр4):стр2
Коефіцієнт вартості матеріальних оборотних коштів у майні (Коб)	0,1	Стр.6:стор. 1
Коефіцієнт довгострокового залучення  позикових засобів	1,1	(стр.3+стор. 2):(стор. 2+стр3.1+стр3.2)
Коефіцієнт короткострокової заборгованості	0,3	(стр.3.3+стр3.4+стр3.5):стр3
Коефіцієнт кредиторської заборгованості	0,12	(стр3.1:стор. 2)
Коефіцієнт дебіторської заборгованості	0,08	(Табл.2.2 п. 2.2. 2.):стор. 2

 

Результат аналізу фінансових коефіцієнтів і вірно зроблені виводи дозволяють вчасно вивести підприємство із кризового положення, стабілізувати його виробничо-господарську діяльність.  Коефіцієнт короткострокової заборгованості (Кк), виражає частку короткострокових зобов'язань підприємства в загальній сумі зобов'язань.

Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів (Кк,з) виражають частку кредиторської заборгованості й інших пасивів у загальній сумі зобов'язань підприємства.

Коефіцієнт ліквідності, або коефіцієнт покриття(Кл) , дорівнює відношенню вартості всіх оборотних коштів підприємства до величини короткострокових зобов'язань.

Підприємництвом називають – ініціативно-самостійну, господарсько-комерційну діяльність окремих  фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку.

Така діяльність здійснюється від свого імені, під свій ризик  і під повну майнову відповідальність окремої фізичної особи – підприємця, або юридичної особи – підприємства.

Основними функціями підприємницької  діяльності є:

творча – генерування і активне  використання новаторських ідей і проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі.

ресурсна – формування і продуктивне  використання власного капіталу, а  також матеріальних, інформаційних  і трудових ресурсів.

організаційно-супровідну – практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.

Підприємницька діяльність може здійснюватися  без використання і з використанням  найманої праці, без утворення або  з утворенням юридичної особи.

Важливо усвідомити, що підприємництво завжди має здійснюватися за принципами:

вільний вибір бізнесової діяльності;

залучення на добровільних засадах  ресурсів (грошових коштів і майна) індивідуальних підприємців та юридичних  осіб для започаткування і розгортання  діяльності.

самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників, ресурсів і  споживачів продукції, установлення цін  н товари і послуги, наймання працівників.

вільне розпорядження прибутками, що залишаються після сплати всіх платежів.

самостійне здійснення підприємцями зовнішньоекономічної діяльності.

Підприємництво може функціонувати  у будь-якому виді діяльності –  виробничої, торговельної, надання  послуг.

Слід поділити підприємницьку діяльність на:

індивідуальну – один

колективну – є декілька видів

Колективна:

малий бізнес – мале підприємство, що базується на власності або  оренді майна.

спільне – засноване на колективній  власності.

корпоративне – базується на акціонерній власності.

Суть підприємницької діяльності – це визначення її значення для  функціонування ефективної системи господарювання.

Значення полягає у тім, що підприємництво:

1) служить головним фактором структурних змін у системі господарювання.

2) створює живильне середовище для конкуренції і завдяки цьому стає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку країни в цілому.

3) сприяє найефективнішому використанню інвестиційних, матеріальних і нематеріальних ресурсів.

4) забезпечує належну мотивацію високопродуктивної праці.

Практика господарювання підтверджує  можливість здійснення 2 основних видів підприємницької діяльності:

виробничої;

посередницької.

Посередницька діяльність – це діяльність, яка репрезентує інтереси виробників або споживачів.

Ділиться така підприємницька діяльність на 4 види:

1) агентування – тобто така форма господарювання, за якої агент (посередник) діє від імені та на користь відповідно виробника або споживача (принцип) підвиди:

а) агенти:

виробників;

уповноважені зі збуту;

по закупках.

б) брокери – одноразовий агент або посередник за укладання угоди, головним завданням якого є звести продавця з покупцем і допомогти в досягнення потрібної домовленості.

в) комісіонери  самостійно розпоряджаються товаром, приймаючи його на комісію від комітента.

г) консигнанти – реалізує товар із власного складу на підставі договору доручення.

2) Суб’єкти торгово-комерційної діяльності.

а) оптово-роздрібна фірми (база) безпосередня реалізація продукції виробничого і споживчого призначення з використанням традиційних форм продажу;

б) торговий дім – здійснення експортно-імпортних операцій, сюди включається реклама, виставки із застосуванням своїх представництв в інших країнах.

в) дистриб’ютор – придбання товарів безпосередньо у виробників та реалізація (розподіл) товарів своїм постійним клієнтам.

г) дилер – перепродаж товарів від свого імені та за власний рахунок.