Аналіз  обсягів виробництва продукції  у звітному періоді можна доповнити  вивченням рівнів виконання плану в поквартальному і річному розрізі. Якщо рівні виконання плану за цими проміжками часу помітно різняться, слід більш докладно з'ясувати причини такого становища і проаналізувати заходи, що вживалися адміністрацією підприємства для поліпшення ситуації з виконанням плану.

Ураховуючи  складне економічне становище в  країні, повсюдний спад виробництва, доцільно особливо уважно вивчити динаміку обсягів випуску продукції на підприємстві і за попередні роки. При цьому використання натуральних вимірників обсягів випуску продукції є найбільш слушним, оскільки нейтралізує вплив інфляції. Якщо ці вимірники не можна використати, то обсяги вимірюють у незмінних цінах або цінах поточного року з відповідними перерахунками показників товарної продукції за попередні роки.

Проаналізувавши загальні показники обсягу товарної продукції, слід визначити головні  чинники, які спричинили негативні  тенденції та окремі зриви завдань. Особливо ретельним має бути пошук  внутрішніх негативних факторів, винних підрозділів і виконавців. Розроблення напружених, але реальних для виконання планів — першочергове завдання планового відділу. Не втручаючись в його справи, аналітик тільки повинен указати на явні недоліки в плануванні.

Аналізуючи  динаміку обсягів виробництва, треба обов'язково визначити, які фактори спричинили саме таку тенденцію розвитку, й відокремити ті з них, що діяли на державному рівні, тобто не залежали від підприємства. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи дорожчі матеріали і відповідно піднімаючи ціну виробів, або, навпаки, збільшувати в складі рецептур дешевші компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовувати на додатковий випуск продукції. Усі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва.

19. АНАЛІЗ АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ І СТРУКТУРИ ВИПУСКУ ПРОД.

Асортимент-перелік усіх видів продукції, що виробляється, із зазначенням обсягів випуску. Вужчим поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість і різноманітність продукції. і нарешті, структура — це співвідношення (здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Зміна асортименту проти планового веде до асортиментних, а структури випуску — структурних зрушень.

Розрахунок  показників виконання плану:

1)спосіб найменшого числа-вибір меншої із двох сум, береться фактична сума, проте за умови, що вона не перевищує планового завдання.

2)як  загальний показник беруть найменший  відсоток виконання плану щодо  всіх виробів

3)співвідношення  кількості виробів, щодо яких план виконано повністю, і загальної кількості планових позицій. Цей показник тісно пов'язаний з номенклатурою продукції, а тому його називають коефіцієнтом номенклатурності.

Оновлення асортименту - це процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції. Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції, але логічніше визначати як частку вироблених нових видів продукції (у грошовому вираженні) до загальної вартості товарної продукції.

Під час  аналізу асортименту продукції  необхідно враховувати, наскільки  цей асортимент є традиційним, які  нові види товарів самостійно розроблено і впроваджено у виробництво, а які вироблено за ліцензіями або за співучасті інших фірм. Підприємство має потурбуватися про належні документи, які засвідчують право користування технологіями або товарними знаками інших фірм та корпорацій. Самовільне (піратське) копіювання продукції з популярними в споживачів товарними знаками є злочином, що його має розглядати не економічний аналітик, а відповідні слідчі та судові установи.

За наявності  додаткової інформації дуже корисним для оцінки асортименту був би розрахунок допоміжних показників —  кількості застарілих зразків продукції, яку випускає підприємство, та відповідної частки обсягу товарної продукції. Бажано з'ясувати причини такого становища, вказати винних, розробити рекомендації для керівництва підприємства з метою поліпшення асортиментної ситуації.

Аналіз структури випуску продукції.

Нерівномірність виконання плану з окремих  видів продукції призводить до негативних змін її структури. Дотримання планової структури — це дотримання у фактичному обсязі випуску продукції запланованих співвідношень між окремими її" видами.

Здійснюючи  аналіз випуску продукції використовуються такі показники, як коефіцієнт додержання планової структури (К_стр), проте цей показник за сучасних умов не має суттєвого значення. Більший інтерес становить вплив структурних (частіше асортиментно-структурних) зрушень на ключові показники підприємства.

20. АНАЛІЗ ЯКОСТІ  ПРОДУКЦІЇ.

Аналіз  якості продукції грунтується на системі численних показників, серед  яких слід вирізнити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий  характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки.

Загальні  об'єктивні показники  якості: сортність (легка, харчова, хімічнаі);марочність (харчова); вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги); строк служби (ресурс) і надійність; визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

У процесі  аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних 
(безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;відсоток браку.

Виконання плану за сортністю можна визначити  трьома основними способами.

Спосіб  першосортних одиниць: обчислення додаткових посортових перевідних коефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами. Беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, розраховують середній коефіцієнт сортності множенням посортових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції. Отримані умовні суми продукції треба додати й поділити на загальну кількість продукції. Робиться висновок про виконання чи невиконання плану за сортністю. Існує також інший варіант розрахунку коефіцієнтів сортності-перевідні коефіцієнти слід помножити на відповідну частку кожного сорту

Спосіб  порівняння середньозважених цін. Цей спосіб дає змогу робити розрахунки без попереднього обчислення перевідних коефіцієнтів для кожного сорту. Суть цього способу полягає в розрахунку середньозважених цін. При цьому, якщо фактична середньозважена ціна одного виробу дорівнює плановій або більша за неї, то план за сортністю вважається виконаним.

Це дуже простий спосіб, але він має  істотну ваду — його не можна  використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Спосіб  порівняння відсотків  виконання плану  у вартісному й  натуральному вираженні. Цей спосіб дає більш висок темпи зростання обсягів у вартісному вираженні ніж у натуральному, якщо при цьому зростає середня сортність продукції.

З усіх названих способів найбільш універсальним  є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає небажаний  вплив зміни асортименту продукції.

Завершуючи  аналіз сортності продукції, виконують  розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні

21. АНАЛІЗ РИТМІЧНОСТІ  ВИРОБНИЦТВА.

Ритмічність виробництва - це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дає можливість рівномірно випускати  продукцію і відповідно виконувати свої зобов'язання перед споживачами. Ритмічною вважається така робота, коли продукція виробляється рівними частинами за будь-які однакові проміжки робочого часу. За ритмічного виробництва можлива неритмічність випуску продукції, коли під час складання виробу забракне хоча б однієї деталі або вузла.

Є багато способів розрахунку показників ритмічності (аритмічності) роботи підприємства. Наприклад, на підприємствах серійного виробництва  з великою номенклатурою виробів  можна скласти таблицю, де зазначають відповідні обсяги виробництва за місяць у розрізі окремих декад (п'ятиденок). Узагальнюючим показником с коефіцієнт ритмічності (Критм). який розраховується способом найменшого числа.

На підприємствах  дрібносерійного виробництва або  з тривалим виробничим циклом, а також із сезонними коливаннями обсягів продукції план може передбачати нерівномірний випуск продукції. Тому оцінка ритмічності дається з урахуванням планових сум, передбачених у графіках

Далі  визначаємо чинники неритмічності.

Потім з’ясовуємо наслідки, а саме:

• збільшення кількості браку і відходів сировини й матеріалів;
• погіршання якості продукції;
• збільшення собівартості продукції;
• порушення ритму відвантаження, а отже, затримка реалізації продукції;
• погіршання виробничого клімату і посилення плинності кадрів;
• сплата штрафів за порушення строків поставок продукції;
• виникнення інших небажаних проблем.

Ритмічність тісно пов'язана з комплектністю виробництва, тобто пропорційністю, збалансованістю виготовлення окремих деталей, вузлів, напівфабрикатів. Аналізуючи комплектність виробництва, треба звертати увагу і на комплектність залишків деталей і вузлів у незавершеному виробництві, наскільки фактична наявність відповідає плановій потребі.

Аналіз  незавершеного виробництва починається  з оцінки його загальної вартості і динаміки темпів зміни. Слід грунтовніше вивчати склад незавершеного виробництва за окремими деталями та оцінювати відповідність реальних залишків чинним нормативам. Якщо є суттєві відхилення, то йдеться про некомплектність незавершеного виробництва, необхідно розробити заходи стосовно поліпшення оперативного планування і контролю за виробництвом. Слід також скоригувати системи нарахування заробітної плати, преміювання та матеріальної відповідальності за порушення графіків випуску окремих деталей і напівфабрикатів, за відповідне їх накопичення в залишках незавер. вир-ва.  
22. ПОКАЗНИКИ ТА ФАКТОРИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ПОПИТ НА ПРОДУКЦІЮ ТА ПОСЛУГИ

У міру насичення ринку та посилення  конкуренції вже не виробництво  визначає обсяг продажу, а навпаки, можливий обсяг продажу є основою розроблення виробничої програми.

Основні завдання аналізу показників реалізації:

• оцінка рівня виконання плану (прогнозу) та динаміки реалізації продукції; •  визначення впливу різних факторів на зміну величини цих показників; • розроблення заходів для збільшення обсягів реалізації.

Від продажу  і попиту на продукцію, залежить і  обсяг її виробництва.

Важливе значення для оцінювання виконання  планів (прогнозів) мають також натуральні показники обсягів реалізації продукції.

Аналіз  починається з вивчення динаміки реалізації продукції, розрахунку базисних та ланцюгових темпів зростання та приросту.

Потім необхідно встановити фактори зміни  її обсягу.

Для глибокого  аналізу проблем, слід перейти до детального розгляду дії всього комплексу факторів, які можуть впливати на кінцевий обсяг реалізації. На підставі їх або спеціальних методів аналізу готуються проекти управлінських рішень. Обсяги експортних поставок, терміни виконання, стратегія конкурентів тощо стають одним із першочергових завдань аналізу факторів, які впливають на обсяг реалізації продукції.