55. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС  ЯК ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО  ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ  ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.

Бухгалтерський  баланс разом із звітом про фінансові результати, звітом про власний капітал, звітом про рух грошових коштів складає фінансову звітність підприємств. Основна мета фін. звіт. — надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про результати діяльності, фінансовий стан та рух коштів підприємства, слугує базою фінансово-економічного аналізу для прийняття управлінських рішень. Бухгалтерський баланс — одне з найінформативніших джерел фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств. У ньому на кожну звітну дату міститься інформація про розмір власного капіталу, позикового капіталу і фінансових зобов'язань підприємства, а також про розміщення власних і позичених фінансових ресурсів у активи. Баланс підприємства дає змогу аналізувати динаміку фінансових ресурсів, ступінь оптимальності розміщення їх у виробничі та інші фонди, ефективність використання засобів і предметів праці, створених за рахунок власних і позичених джерел, рентабельність роботи підприємства, його ліквідність і платоспроможність.

Вміння  читати Баланс дає можливість:

1. одержати необхідний обсяг інформації про підприємство;
2. розрахувати рівень забезпеченості підприємства власними оборотними коштами;
3. визначити, через вплив яких чинників змінилася величина оборотних коштів;
4. оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період;

До активу балансу відносяться такі розділи  як „Необоротні активи”, „Оборотні  активи”, ”Витрати майбутніх періодів” - витрати на виробництво, які обліковуються  на балансі підприємства до їх списання на собівартість продукції. До пасиву - „Власний капітал”, ”Забезпечення наступних витрат і платежів”, „Довгострокові зобов’язання”, „Поточні зобов’язання”, „Доходи майбутніх періодів”. Тобто, у пасиві бухгалтерського балансу підприємства зосереджена інформація про джерела власного і позикового капіталу, вміщеного в активи.

Актив балансу — це величина витрат підприємства, яка склалася в результаті попередніх операцій, угод і зроблених витрат заради можливих майбутніх доходів. При цьому розглядається передусім фінансова, а не майнова сутність об'єктів обліку, які представлені в активі. Крім того, актив у цьому разі дає вірогідну оцінку мінімально можливого доходу, який у цей момент є на підприємстві, і доходу, який може бути отриманий після розрахунків з усіма кредиторами.

У пасиві балансу більш логічно і послідовно здійснюється розподіл джерел формування власного капіталу (з якого вилучені джерела наступних витрат і платежів як пасиву, який дає мало підстав для включення до складу власного капіталу) і позикового капіталу, тобто зобов'язань підприємства. Останні чітко розмежовані на поточні та довготермінові: поточні зобов'язання — це ті, що мають бути погашеними протягом, як правило, 12 місяців з дати балансу, довготермінові — всі інші зобов'язання підприємства

Пасив балансу відображає відносини підприємства з іншими суб'єктами господарювання, які виникають у зв'язку з виробничою діяльністю, зокрема із залученням коштів. Власне пасив балансу — це сума зобов'язань підприємства, які законодавче регламентуються за обов'язковістю і пріоритетністю погашення їх.

56. АНАЛІЗ АКТИВІВ  ПІДПРИЄМСТВА

Активи  під-ва -засоби господарюючого суб'єкта, потрібні для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку

1. За  формою функціонування: матеріальні, нематеріальні, фінансові.

2. За характером участі у господарському обороті: довготермінові (необоротні) і короткотермінові (оборотні)

3. За характером обслуговування: операційні й інвестиційні.

4. За джерелами формування: валові та чисті(за рахунок вл. капіталу.).

5. За чутливістю до інформаційних процесів: монетарні та немонетарні.

6. За рівнем ліквідності: абсолютно ліквідні, високо ліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні, неліквідні.

Завдання  аналізу активів: - оцінка стану, структури  та динаміки зміни активів підприємства;- оцінка впливу зміни активів на зміну фінансового стану підприємства; - виявлення причин позитивних і негативних тенденцій зміни активів підприємства;- аналіз і оцінка ефективності функціонування активів підприємства.

Використовуючи  дані про стан і зміну обсягу та структури активів підприємства можна зробити основні висновки про фінансовий стан: 1. Про приріст (скорочення) величини активів, який свідчить про зміну економічного потенціалу підприємства, його фінансової ваги на ринку. 2. Про зміну частки необоротних і оборотних активів. 3. Про зміну частки активів підприємства за критеріями їх ліквідності.

1) Аналіз довгострокових (необоротних)  активів-діагностика динаміки їх зростання, структурних зрушень та ефективності використання. Показники: а) рентабельності активів (Ra)-ЧП до середньої величини залучених до використання в аналізованому періоді активів (А): Ra =(ЧП / A)*100 %

б) віддачі  активів (R1)-відношення валового доходу підприємства (ВД) до середньої величини активів (А): R1=(ВД / А)*100%

2) Аналіз короткострокових (оборотних) активів.

а) Нормативна потреба виробничих запасів (Нз): Нз =Нзд*Од, де Нзд -норматив запасу виробничих запасів у днях; Од - одноденне  витрачання виробничих запасів, тис. грн. б) Норматив незавершеного виробництва (Ннв): Ннв =(З / Т) *to*ko

де 3 —  сумарні витрати на виробництво  продуктів, тис. грн. ; Т — тривалість аналізованого періоду, в днях; to— тривалість виробничого циклу, в днях; ko — коефіцієнт наростання витрат: ko = (a + 0, 5b)/(a+b) де а — одноразові витрати на початок виробництва, тис. грн. ; в — наступні витрати до кінця виробничого процесу, тис. грн. в) Норматив готової продукції чи товарів (Нгп): Нгп =Нвд*Оп, де Нвд — одноденний випуск продукції чи одноденний оборот товарів, грн. ;Оп — норма готової продукції чи товарів у днях;

3) Аналізуючи  оборотні активи, увагу треба  приділити змінам обсягу, структури  та якості дебіторської заборгованості.

Тривалість  перебування коштів у дебіторській заборгованості (Тдз): Тдз =(ДЗсер *Т) /ДО, де ДЗ -- середні залишки дебіторської заборгованості, тис. гри. ;Т - тривалість аналізованого періоду, в днях; ДО - загальна сума дебетового обороту за рахунками дебіторів, тис. грн.

57. АНАЛІЗ РОЗМІЩЕННЯ  АКТИВІВ ПІД-ВА  ТА ДЖЕРЕЛА ЙОГО  ПОКРИТТЯ.

Стабільність  фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи. Тому необхідно вивчити структуру активів і джерела їх утворення, причини зміни складових активів і джерел. Методика аналізу: За даними балансу визначається вартість всіх активів під-ва і сума джерел утворення цього майна на певну звітну дату. Далі визначається відхилення по кожному виду майна і джерелах його утворення. Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел їх утворення. Модель і етапи аналізу складу і структури можуть бути такими: Перший етап — загальна оцінка стану майна під-ва та його складових частин. Другий етап — аналіз виробничого потенціалу. Виробничий потенціал під-ва аналізується шляхом визначення питомої ваги затрат у цьому показнику. Третій етап — розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства. Основні показники майнового стану підприємства:

1. Сума господарських засобів, які знаходяться в розпорядженні підприємства:

Підсумок  балансу: а) на початок року; б) на кінець року.

2. Частка  активної частини основних засобів  визначається за Ф3 (або Ф11):

— вартість активної частини основних засобів / вартість ОЗ.

3. Коефіцієнти  зносу ОЗ визначаються за Ф1: — знос / балансову вартість ОЗ за первісною вартістю. Збільшення коефіцієнта зносу є ознакою погіршення стану матеріально-технічної бази підприємства.

4. Коефіцієнти  відновлення за Ф3 (або Ф11): —  балансова вартість ОЗ, що надійшли за період звіту / балансова вартість ОЗ на кінець періоду. Цей коефіцієнт показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду ОЗ складають нові основні засоби. 5. Коефіцієнт вибуття Ф3 (або Ф11): — балансова вартість ОЗ, що вибули за цей період / балансова вартість ОЗ на початок періоду. Цей коефіцієнт показує, що частина ОЗ, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибуло через знос та з інших причин.

Четвертий етап- аналіз складу і динаміки оборотних коштів: порівнюються дані балансу на кінець звітного періоду з початком (підсумок розділів II і III активу) і вивчаються зміни, що відбулися в складі оборотних коштів у цілому, а після цього — в розрізі окремих статей оборотних коштів. Показники: 1. Рентабельність активів (майна): прибуток в розпорядженні під-ва (Ф2) х 100 / середня величина активів. Цей розрахунок показує, який прибуток одержує підприємство з кожного карбованця, вкладеного в активи. 2. Рентабельність поточних активів: прибуток в розпорядженні підприємства (Ф2) х 100/ середня величина поточних активів. 3. Рентабельність інвестицій: прибуток до сплати податку 100/ валюта балансу — короткострокові зобов'язання. 4. Рентабельність вл капіталу: прибуток в розпорядженні під-ва х 100 / джерела вл. засобів. Цей показник вказує на величину прибутку, що одержується з кожного карбованця, вкладеного в підприємство. 5. Рентабельність реалізованої продукції: прибуток в розпорядженні під-ва 100/ виручку від реалізації продукції.

Коефіцієнт  незалежності під-ва Кн = [Вл. капітал/Валюта балансу] *100.

58. АНАЛІЗ ПАСИВІВ  ПІДПРИЄМСТВА

Гол. завд. аналізу пасивів під-ва: *аналіз обсягу і динаміки капіталу під-ва; *аналіз структури капіталу та її зміни в  оцінках до зміни фін. стану; *аналіз складу та структ. змін вл. і залуч. капіталів; *пошук резервів збільш. капіталу, підвищ. рівня його віддачі та зміцнення фін. стійкості підпр.

Вл. капітал – вл. джерела фін-ня під-ва без зазнач. терміну повернення, які внесені засновниками під-ва, накопич. впродовж періоду його існув. за рах. реінвестованого прибутку та отрим. в дарунок. Вл. капітал поділяється на: статутн., пайовий, додатк., резервний, неоплач., вилуч. капітал і нерозподіл. прибуток. Його класифік. за джерелами утворення (внутр. і зовн.), за формами існув. (інвестований, дарчий, нерозподіл.) та за рівнем відповід. (реєстрований та нересстрований). Залуч. капітал визначають у формі довго- і короткострок. зобов'язань. Залуч. капітал класифік.: за метою залуч. (на відтвор. обор. активів, на необор., на інші соц. потреби), за джерелами залуч. (зовн., внутр.), за строками залуч. (довго-, короткострок.), за формою залуч. (фін. кредит, тов. кредит, фін. лізинг, кред. заборг.)

Завдяки аналізу пасивів під-ва роблять  такі основні аналіт. висновки про  зміну фін. стану: 1. Про зміну співвіднош. вл. та залуч. капіталу, що визнач. екон. незал. під-ва, стан його автономності. Якщо під-во використ. лише вл. кошти для покриття активів, то воно обмеж. їхню рентаб. приблизно половинним рівнем екон. рентаб.: Rbk=1\2Rk Де Rbk— рентаб. власних коштів підпр-в, Rk — рентаб. усіх авансових коштів підпр-ва для покриття активів. Якщо під-во використ. залучені кошти, то воно збільш. або зменш. рентаб. вл. коштів залежно від співвіднош. вл. і залуч. коштів у пасиві і від % ставки. Тоді виник. ефект важеля: Rbk =1\2 Rk+ Ефект важеля => Ефект важеля =1\2(Rk-C3)*ПК\ВК 2. Про зміну обсягу і питомої ваги довгострок. залуч. капіталу. Наявність сум довгострок позик банку чи інш. тривалих зобов'яз. свідчить про зрост. фін. можлив. під-ва в операт. маневруванні джерелами покриття його потреб. 3. Про зміну обсягу та структури короткострок. залуч. капіталу. Таке залуч. капіталу виник. у формі короткостр. кредитів банку, поточної заборг. за довгострок. зобов'яз., виданими векселями та за всіма видами кред. заборгов. Ефект. використ. капіталу під-ва характер. показниками: а) рентаб. всього вкладеного капіталу Rbk=ЧП\ВК*100 де ВК — середня величина авансованого капіталу, тис. грн. б)рентаб. залученого капіталу Rзк=ЧП\ЗК*100 в) рентаб. перманентного капіталу Rпк=ЧП\(ВК+ТК)*100 де ТК—сер. вел. довгостр. залуч. капіталу, тис. грн. г) капіталовіддача (Кв) і капіталомісткість kм) валового доходу (ВД): Кв=ВД\К kм=К\ВД д) швидкість обороту капіталу (S_К), в днях: Sk=К*Т\ВД

Зміни у складі власного капіталу можуть бути з причин: -внесків учасників; -переоцінки активів; -вилуч. та інш. змін у капіталі.

59. АНАЛІЗ ДЕБІТОРСЬКОЇ І КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ