Лекции по "Конституции Украины"

  Завдання  та принципи зовнішньоторговельної  політики держави втілюються в митній справі у вигляді реалізації протекціо- 
ністської митної політики або політики вільної торгівлі.

  Протекціоністська митна політика націлена на створення умов, які сприяють розвитку національної економіки шляхом захисту її від іноземного конкурента. Протекціонізм передбачає встановлення великих рівнів митних платежів на товари, що імпортуються, обмеження чи повну заборону на ввезення в країну окремих товарів, транспортних засобів, створення сприятливих умов для експорту вітчизняних товарів: фінансування галузей господарства та виробників товарів, що експортуються, надання державної субсидії таким суб’єктам господарської діяльності тощо. Політика протекціонізму залежить від реального стану економіки держави. Зокрема, високий рівень розвитку економіки України у 1991 р. зумовив необхідність визначення високих ставок мита на товари, що ввозилися із найбільш розвинутих країн. На даний час перелік таких країн значно збільшився, враховуючи реальний стан економіки України. Тому Митний тариф України 1998 р. склав до 600 сторінок порівняно із 100 сторінками у 1992 р. Тепер українських виробників треба захищати від значної кількості іноземних виробників.

  Політика  вільної торгівлі сприяє покращенню умов імпорту іноземних товарів  на внутрішній ринок країни. Як правило, вони або звільняються від мита, або митні платежі мінімальні.

  При розгляді цілей, завдань та принципів  митної справи треба виходити із головного положення — митна справа є монополією держави. Це означає, що держава має виключне право вибирати митну політику по відношенню до іншої держави і корегувати її відповідно до своїх інтересів.

 
2.5. ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОЇ СПРАВИ

         Правові норми, правові  інститути, положення митного права знаходять відображення в законах та інших нормативних актах, які призначені регулювати митну справу.

  Зрозумілим  для кожного юриста є положення  щодо ролі і місця Конституції України як основного правового законодавчого акта та джерела, основи для правових положень та норм, які конкретизуються в конкретних законах конкретної галузі права, у тому числі і митному праві.

  Згідно  зі ст. 10 Закону України «Про митну  справу в Україні», митна справа в Україні регулюється цим Законом, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність України», Митним кодексом України, Законом України «Про Єдиний митний тариф», іншими законо- 
давчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону.

  Крім того, в ст. 11 Закону зазначається, що Україна дотримується зобов’язань, що випливають з її міжнародних договорів. У випадку, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, які містяться в цьому Законі та інших законодавчих актах України про митну справу, застосовується правило міжнародного договору.

  Важливими чинними нормативними актами з регулювання  митної справи є:

• Указ Президента України від 29 листопада 1996 р. «Про Державну митну службу України»;
• Указ Президента України від 23 березня 1998 р. «Про внесен- 
  ня змін і доповнень до Указу Президента України від 29.11.1996 р. № 1145/96».
• Указ Президента України від 24 серпня 2000 р. «Питання Державної митної служби України», яким затверджується Положення про Державну митну службу України.

  На  основі законів України Державна митна служба України роз- 
робляє самостійно або за потреби разом з іншими відомствами виконавчої влади підзаконні нормативні акти (накази, постанови, розпорядження, інструкції), в яких конкретизуються порядок, технологія, умови реалізації конкретної митної норми, митної дії, процедури.