Лекции по "Конституции Украины"

• у двомісячний строк з дня, коли громадянин дізнався або повинен дізнатися про порушення його прав і свобод;
• у місячний строк з дня одержання громадянином письмової відповіді про відмову у задоволенні скарги митницею;
• у місячний строк після отримання такої самої за змістом відповіді від регіональної митниці;
• у місячний строк після відмови Держмитслужби України змінити рішення регіональної митниці.

  У разі неотримання письмової відповіді  на подану скаргу (від будь-якої інстанції) скаржник має право звернутися до суду після закінчення місячного  строку з дня подачі цього звернення.

  «Горизонтальне» оскарження, що здійснюється юридичними особами, має певні особливості: скарги-претензії юридичних осіб до митних органів це переважно спори — господарчі та майнові. Спори належать до компетенції арбітражного суду.

  Скарги  на рішення, дії або бездіяльність  митного органу приймаються арбітражним судом у формі позову (позовної заяви) тільки після проходження встановленої законом (ст. 5 Арбітражно-процесуального кодексу України) процедури доарбітражного врегулювання претензій. При такому врегулюванні сторони (у нашому випадку — юридична особа та митний орган) зобов’язані вжити заходів для самостійного вирішення (протягом одного місяця з дня отримання митним органом претензій) хоча б частини наявних суперечностей (шляхом звірки розрахунків, проведення експертиз, інших дій) при обов’язковому взаємному інформуванні щодо своїх позицій після результату врегулювання.

  Предметом оскарження «по горизонталі» також  можуть бути розбіжності, які виникають  між юридичною особою і митним органом при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів.

  Доарбітражне  врегулювання різного роду спорів проводиться протягом 20 днів за складеним однією із сторін протоколом розбіжностей. Якщо розбіжності не усунені, претензія (тобто позов) із відповідними додатками однієї чи двох сторін надсилається до арбітражного суду, для чого додатково надається 20-денний строк.

  Законодавство (ст. 16 Закону «Про звернення громадян»  та ст. 248 ЦПК) допускає поєднання «вертикального» та «горизонтального» оскарження.

  Громадянин  для захисту своїх інтересів  має право одночасно (паралельно) з поданням скарги до митного органу звернутися з такою самою за змістом скаргою до суду. Ця можливість надається і юридичним особам. Якщо скарга або претензія (позовна заява) прийнята судом (районним, арбітражним) до розгляду, то аналогічне за змістом звернення, що надійшло до митного органу, надсилається в суд для залучення до заведеного ним провадження.

  Як  зазначалося вище, скарга, заява  та інші звернення можуть надходити  до митного органу (і в суд) поштою, нарочним, а також бути переданими на особистому прийомі їх авторів або представників останніх. Здійснення особистого прийому громадян — обов’язок керівників митних органів усіх рівнів, а також інших посадових осіб, які уповноважені керівництвом митного органу на такий прийом. Його проводять регулярно у встановлені дні і години. Графіки прийому доводяться до відома громадян. Порядок особистого прийому в митних органах України визначається їх керівниками з урахуванням положень, що містяться в Інструкції від 23 квітня 1993 р. Основні з них:

• керівництво митних органів забезпечує особистий прийом громадян і представників юридичних осіб у день їх звернення (незалежно від графіка прийому);
• посадові особи митних органів здійснюють особистий прийом з питань, що входять до їх компетенції;
• прийом громадян та інших осіб, у тому числі тих, які представляють їх інтереси — адвокатів, проводиться у порядку черги;
• поза чергою приймаються народні депутати, учасники війни, ветерани праці, інваліди, вагітні жінки, чорнобильці;
• іноземці приймаються окремо від громадян України;
• при необхідності в коректній формі відвідувачеві пропонується пред’явити документи, що засвідчують його особу.

  Вислухавши  відвідувача і ознайомившись  з його письмовим зверненням, посадова особа митного органу визначає відповідність викладених ним обставин (фактів) до діяльності митної служби, звертає увагу на наявність необхідних реквізитів у письмовому зверненні і у відповідних додатках (у вигляді документів, належно завірених їх копій тощо).

  Посадова  особа, яка здійснює прийом, має право:

• прийняти письмову скаргу, заяву і вирішити її, по можливості, на місці (при необхідності прийом завершується за участю відповідного фахівця тієї чи іншої галузевої структури митного органу);
• відмовити в задоволенні прохання (клопотання), письмово повідомивши відвідувача (чи усно — за його згодою) щодо мотивів відмови та про порядок її оскарження;
• надати роз’яснення, якщо питання, що викладені відвідувачем, не стосуються компетенції митного органу і повідомити, в які саме установи (відомства) необхідно йому звернутись, вказати адресу, номери телефонів і т.ін.

  За  результатом особистого прийому, як і по суті питань, що піднімались  на прийомі, робиться короткий запис  у журналі реєстрації відвідувачів. Кожному зверненню, незалежно від способу його надходження до митного органу, присвоюється номер. Діловодство по скаргах, заявах, інших зверненнях громадян (фізичних осіб) проводиться окремо від діловодства по зверненнях підприємств, установ або організацій (юридичних осіб).

  Зміст звернень, що адресуються до органів  державної влади і суду, викладається українською мовою (ст. 4 Закону «Про звернення громадян»). Громадяни, що оскаржують рішення, дії або бездіяльність цих органів чи суду, мають право користуватися іншими мовами, прийнятними для сторін. При необхідності на особистому прийомі чи судовому засіданні може бути присутній перекладач (перекладачі).

  Нерідко у зверненнях фізичних або юридичних  осіб і в документах — додатках до скарг і заяв містяться відомості, що являють собою державну чи іншу таємницею (комерційну, технологічну), яка охороняється законом. Розголошення таємної та комерційної інформації посадовими особами митних органів забороняється. Забороняється також розголошення отриманих із звернень громадян даних, якщо це розголошення може спричинити порушення їх прав і законних інтересів. Інформація про особисте життя громадянина, яка стала відомою митному органу із принесеної скарги або іншого звернення, може бути розголошена тільки з дозволу цієї особи.

15.3. РОЗГЛЯД І ВИРІШЕННЯ  СКАРГ, ЗАЯВ,  
ІНШИХ ЗВЕРНЕНЬ ПРИ ЇХ НАДХОДЖЕННІ  
ДО МИТНИХ ОРГАНІВ І СУДОВИХ ІНСТАНЦІЙ

         У роботі зі скаргами, заявами та іншими зверненнями необхідно  враховувати не тільки права особи, що приносить ці звернення, а й  обов’язки того органу, що їх розглядає  та вирішує (ст. 18,19 Закону «Про звернення громадян»).

  Громадянин, який оскаржує рішення, дії або бездіяльність  митного органу, має право:

• особисто викласти аргументи посадовій особі, яка здійснює перевірку звернення і його розгляд;
• брати участь у перевірці обставин, що містяться у скарзі, заяві;
• знайомитися з матеріалами перевірки;
• надавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, що розглядає звернення;
• бути присутнім при розгляді скарги, заяви;
• користуватися послугами свого представника (адвоката тощо) для здійснення правозахисної функції, оформивши це повноваження у встановленому законом порядку;
• одержати письмову відповідь щодо результату розгляду скарги, заяви;
• вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

  Такими  самими правами наділяються підприємства, установи та організації в особі їх керівників і представників останніх.

  Митні органи та їх посадові особи при  розгляді і вирішенні скарг, заяв зобов’язані:

• об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скарги, заяви, інші звернення;
• на прохання громадянина або керівника підприємства, установи чи організації запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає скаргу, заяву, інше звернення;
• відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, і, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
• забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку зі скаргою, заявою рішень;
• письмово повідомляти фізичну чи юридичну особу про результати перевірки її звернення і суть прийнятого рішення;
• вживати заходів щодо відшкодування у встановленому порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину або підприємству, установі чи організації в результаті ущемлення їх прав або законних інтересів;
• вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
• у разі визнання скарги, заяви, іншого звернення необґрунтованими роз’яснити порядок оскарження прийнятих по них рішень;
• не допускати передачу на розгляд звернень тим посадовим особам, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються;
• не допускати безпідставної передачі розгляду скарг, заяв, тощо іншим митним органам;
• перевіряти та аналізувати стан розгляду скарг, заяв інших звернень фізичних або юридичних осіб, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують.

  Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст. 7, 20 Закону «Про звернення громадян»). Скарги, заяви, інші звернення громадян розглядаються митними органами в строк не більше одного місяця з дня їх надходження, а ті, які не вимагають додаткового вивчення — невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний строк вирішити порушені громадянином у його зверненні питання неможливо, керівник митного органу або заступник начальника цього органу встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів. Начальник митного органу або його заступник на обґрунтовану письмову вимогу громадянина може скоротити строк розгляду звернення.

  Розгляд у митних органах скарг, заяв, інших звернень громадян здійснюється безоплатно. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються першочергово.

  Начальник митного органу (а також заступник), якому передано звернення громадянина, що оскаржує рішення, дії або бездіяльність цього чи нижчого органу, зобов’язаний не пізніше ніж у триденний строк прийняти звернення або до свого провадження, або передати його зі своєю резолюцією на розгляд виконавцю (керівнику відповідного підрозділу чи конкретній посадовій особі цього підрозділу).

  Скарги, заяви, інші звернення Героїв та інвалідів  війни, Героїв праці розглядаються  першими керівниками митних органів  особисто (ст. 16 Закону «Про звернення громадян»).

  Звернення громадян, що надійшли до митного органу і містять дані щодо ознак адміністративних проступків (окрім порушень митних правил) або дані щодо ознак злочинів (окрім контрабанди), скоєних особами, які не є працівниками митних органів, надсилаються згідно зі ст. 253 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України прокурору або органу попереднього слідства за належністю.

  У випадках, коли в резолюції начальника митного органу з приводу звернення  вказані декілька осіб — виконавців, підготовку проекту відповіді скаржникові (заявникові) здійснює виконавець, зазначений у резолюції першим. Він також інформує інших виконавців щодо доручення та організовує його виконання.

  Керівники митних органів при розгляді звернень громадян, а також підприємств, установ і організацій зобов’язані вникати в їх суть, при необхідності направляти працівників на місця для всебічної перевірки обставин, що викладені у зверненні, вимагати від скаржника (заявника) надання додаткових документів, забезпечувати йому реалізацію його прав, вживати інших заходів з метою об’єктивного вирішення поставлених ним питань, виявляти причини та умови, що породжують скарги, претензії.

  Якщо  в процесі перевірки звернення  виявлені або отримали підтвердження  факти порушень прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ чи організацій, а також інші недоліки в роботі митних органів, то висновки за результатами перевірки повинні бути чітко викладеними у довідці з констатацією, які конкретно заходи вживаються для усунення вказаних порушень і задоволення вимог, прохань осіб, права та інтереси яких були ущемлені. Довідку підписують посадові особи, які проводили перевірку, вони ж готують проект письмової відповіді подавцю скарги, заяви. Рішення митного органу повинно бути вичерпно аргументованим незалежно від того, чи задовольняє воно інтереси скаржника, заявника або є для нього негативними.