За  фактом затримання складається протокол на місці затримання або після доставлення затриманого в приміщення митного органу. В протоколі (який складається на стандартному бланку) вказується:

• посада, персональне звання та прізвище дізнавача, який здійснив затримання;
• прізвище, ім’я та по батькові затриманого, рік і місце його народження, інші дані на особу;
• день, час, рік і місце затримання, обставини, поведінка затриманого;
• пояснення затриманого, його заява чи вимоги з приводу роз’яснення йому прав, у тому числі й на адвокатський захист;
• час складання протоколу;
• особи, які були присутні при затриманні.

  Про затримання підозрюваного в контрабанді  складається протокол із зазначенням  підстав і мотивів, за 24 години необхідно повідомити про це прокурора. Протягом 48 годин після отримання повідомлення про затримання прокурор повинен дати санкцію на взяття під варту або вказівку звільнити затриманого. Протокол затримання складається у двох примірниках, які підписують: дізнавач, затриманий, свідки факту затримання та здійснення особистого обшуку. Дізнавач доповідає про факт затримання і передає документи начальнику митниці, який підписує протокол. Перший примірник протоколу затримання разом з речами, що вилучені у затриманого, і предметами контрабанди залишається в матеріалах справи, а другий надсилається адміністрації ізолятора тимчасового тримання як документальна підстава для тримання підозрюваного під вартою. Копії протоколу затримання можуть також надсилатися прокуророві та слідчому СБУ.

        Іноземні громадяни, що підозрюються у скоєнні контрабанди, якщо на них не поширюються привілеї дипломатичного імунітету, недоторканості, затримуються у такому самому порядку. Особливістю цієї процесуальної дії є необхідність участі в ній перекладача.

        Крім того, протягом 24 годин митниця про цей факт інформує письмово: Держмитслужбу, консульське управління МЗС України та прокурора, сім’ю підозрюваного, якщо встановлено місце його проживання.

        Відлік строку затримання ведеться з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто від часу складання дізнавачем протоколу затримання. Треба відрізняти адміністративне затримання — 3 години (ст. 125 МК) та кримінально-процесуальне — 72 години (ст. 106 КПК).

        Звільнення затриманого  здійснюється на підставі постанови  дізнавача або прокурора. Затриманого в адміністративному порядку звільняє посадова особа митного органу, яка приймає рішення щодо затримання.

        Допит підозрюваного. Особа, що проводить дізнання, повинна допитати підозрюваного після його затримання або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою невідкладно, а якщо це неможливо, то протягом 24 годин. В інших випадках, тобто коли підозрювану особу не затримують, дізнавач викликає її на допит по телефону, телеграмою, повісткою (ст. 134 КПК). Якщо підозрюваний не прибуде, то його можна доставити силою (ст. 135, 136 КПК).

        На початку допиту підозрюваному обов’язково повідомляють, у якому злочині він підозрюється, про що зазначається у протоколі допиту.

              Дізнавач зобов’язаний перед допитом роз’яснити підозрюваному його право давати показання з приводу обставин, що стали підставою для його затримання, а також про інші обставини справи, право клопотання та оскарження дій і рішень ді- 
знавача.

  Закінчення  дізнання.  По справах на контрабанду орган ді- 
знання (митниця) не має права притягувати підозрюваного як обвинуваченого, а тільки уповноважений скласти постанову про надсилання справи слідчому управління СБУ. Він також не має права зупиняти (призупиняти) справу. Це функція і повноваження слідчого управління СБУ.

        Після виконання невідкладних слідчих дій орган дізнання, не очікуючи вказівок прокурора та не пізніше 10 днів з моменту порушення справи, повинен передати матеріали слідчому управління СБУ (ст. 104, 109 КПК).

        Провадження дізнання по справах на контрабанду триває не довше 15 діб і в будь-якому разі не більше одного місяця. Після закінчення дізнання складається умотивована постанова із зазначенням отриманих результатів (ст. 130 КПК).  Постанову про закінчення дізнання та надсилання справи слідчому управління СБУ обов’язково затверджує прокурор. Треба знати, що для органів дізнання (на відміну від слідчого) вказівки прокурора з усіх питань провадження обов’язкові до виконання (ст. 127 КПК).

        Після закінчення дізнання дізнавач складає обвинувачувальний висновок, який затверджує начальник митниці як керівник органу дізнання. Матеріали справи разом з висновком надсилають прокуророві.

        Права дізнавача. Безпосереднє керівництво дізнанням здій- 
снює начальник митниці як начальник органу дізнання. Він контролює та перевіряє хід дізнання, робить вказівки, обов’язкові до виконання. Начальник несе відповідальність за дотримання законності при проведенні дізнання.

        У разі якщо постанова  дізнавача затверджена прокурором, то начальник митного органу не має  права її відміняти.  Він також не має права втручатися в роботу слідчого УСБУ або дізнавача, який виконує вказівки слідчого щодо виконання тих чи інших слідчих дій (ст. 94, 97 КПК; наказ Держмитслужби від 20 грудня 1997 р. №653).

        Участь  понятих. Кримінально-процесуальний кодекс вимагає, щоб при виконанні слідчих дій, а саме огляді, обшуці, виїмці, особистому огляді були присутні поняті у складі не менше двох осіб. Понятими можуть бути сторонні, незацікавлені у вирішенні справи особи. В процесі виконання слідчих дій вони мають право робити зауваження, які заносяться до протоколу. Поняті підписами засвідчують правильність записів у протоколі. В подальшому вони можуть бути допитані в суді з обставин виконання слідчої дії.

        Недопустимість  розголошення відомостей попереднього слідства. Розголошення даних, отриманих у процесі провадження дізнання, без дозволу прокурора і слідчого не допускається, тому що неперевірені твердження окремих осіб, що беруть участь у дізнанні, можуть скомпрометувати та охаяти безпідставно підозрюваного і тим порушити його права громадянина.

        Після виконання  будь-якої слідчої дії слідчий (дізнавач) зобов’язаний скласти протокол, який повинен об’єктивно і неупереджено віддзеркалювати порядок виконання слідчої дії. Протокол допиту підписують спочатку особа, яку допитують, а потім дізнавач (слідчий).  Протоколи слідчих дій є доказами по кримінальній справі.