Аналіз господарсько-фінансової діяльності

розрахунковий добовий вантажооборот  вантажного району за розглядуваним  вантажем, дорівнює υ , т/добу;

    υ питома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу вантажного району (див. завдання, додаток Г);

    розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, діб;

    коефіцієнт, який ураховує додаткову площу на проходи, проїзди для навантажувально-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників;

    коефіцієнт, який ураховує прямий варіант перевантаження (рекомендовано приймати рівним 0,10...0,20);

    розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м².

       Результати  розрахунків  рекомендовано навести у таблиці 8.1.

       Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок.

       Передбачено спеціалізовані об'єднані склади для зберігання прибуваючих та вантажів що відправляються. Окрім того, однорідні вантажі при незначному їх вантажообороті переробляться на одному складі.

       За  даними таблиці 8.1 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів вантажного району.

       Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектувало одноповерхові ангарні склади з внутрішнім розташуванням навантажувально-вивантажувальних колій, обладнані пристроями пожежного і вартового сигналізування. Кількість колій та платформ в багато пролітних складах відповідає характеру і розмірам виконуваних операцій. Для цементу, гіпсу і вапна треба передбачити одно пролітний критий склад із зовнішнім розташуванням залізничних колій.

       Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектоване підвищена колія яка розташована з урахуванням напрямку переважаючих вітрів у даному районі на довжині не менше 50 м від складів тарно-штучних вантажів і контейнерного пункту. Постійні склади для навантаження вантажів розташовано не ближче 300 м від службових та житлових будівель.

       На  вантажному районі передбачено навантажувально-вивантажувальні колії і платформи з під'їздами до них для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки.

       Результати  встановлення потрібної кількості  складів вантажного району  наведено в таблиці 8.2.

       Розрахункову  довжину складу , м, визначають як  

                             ,                                               (8.2) 

       де  прийнята (після об'єднання) площа складу, м²

          розрахункова ширина складу, м.

         Будівельна довжина  складу , м повинна бути не менше розрахункової довжини навантажувально-розвантажувального фронту як з боку залізниці , так і з боку автотранспорту .

         У свою чергу,

         

                             ;                                                 (8.3) 

                          .                                             (8.4)

де  кількість вагонів, які проходять вантажні операції у даному складі за розрахункову добу (див. таблицю 4.1);

     довжина вагона, м;

кількість подач вагонів до даного складу за добу. 
 

Мінімальна  кількість подач 

           ,                                        (8.5) 

де  тривалість перерв у роботі складу, яка дорівнює 0,5...2,0 год;

  тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год;

  час на подання, розстановку, збирання та забирання групи вагонів, год;

розрахунковий добовий вантажооборот  об'єднаного складу, т (див. таблицю 8.1);

     фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м [19 таблиця 2.3 і 2.4];

    середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймається рівною 0,1...0,5 год в залежності від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження, див п. 10 завдання);

   середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год (див. п. 10 завдання);

   середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює , т;

   коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (приймається рівним 0,6...1,0, в залежності від роду вантажу та способу його перевезення);

   вантажопідйомність автомобіля, т (див. п. 10 завдання).

Результати  розрахунків  та наведені в таблиці 8.3. 

Таблиця 8.1 - Потрібні площі складів для  збереження вантажів по прибуванню і  відправленню 

 

Примітки 

1 НП – навалочна площадка;

2 КП – контейнерна площадка;

3 АС – ангарний склад;

4 КС – критий склад;

 

Таблиця 8.2 – Відомості про склади вантажного району 
 

 

Примітка  –  Будівельна довжина ангарних складів приймається кратною 72 м, критих складів, контейнерних площадок та високих платформ – 12 м, навалочних площадок – 3 м. 
 

       8.2 Вибір типів навантажувально-розвантажувальних  машин, розрахунок  їх потрібної кількості  та встановлення  норм часу на вантажні операції 

       Потрібну  кількість завантажувально-розвантажувальних  машин визначають як 

                        ,                                  (8.6) 

де  кількість вантажних операцій, які виконуються з кожною тонною вантажу при складському варіанті робіт;

 експлуатаційна продуктивність  машини, що дорівнює 

                  ,                                             (8.7) 

де  змінна норма виробітку навантажувально-розвантажувальної машини, т/зм [16];

  розрахункова тривалість зміни, год;

коефіцієнт роботи складу протягом доби, год.

       Результати  встановлення потрібної кількості  завантажувально-розвантажувальних  машин та норм часу на виконання вантажних операцій з вагонами, визначені згідно з Правилами перевезень вантажів і наведені у вигляді таблиці 8.4. 

Таблиця 8.3 – Розрахункова довжина навантажувально–вивантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів вантажного району МЗК