Kв=(2*1125*100)/2466=91 

m4м = (1,00*2430)*(25+22)=52 

Qн = 25*45=1125 

Kв=(2*1125*100)/2466=91

Рівень  відправницької маршрутизації 

Kc=((1824*2+1824*1)*100)/13110=42 

Kc=((1125*2+1125*2)*100)/8962=50

4 Розробка вагонопотоків станції за окремими пунктами навантаження та вивантаження

 

       Вагонопотоки  окремих пунктів навантаження-вивантаження встановлюють за даними таблиці 2.1 (графа 28), а результати заносять в таблицю 4.1. Порядок її складання такий.

       З додатку Г завдання в графу 1 таблиці 4.1 заносять пункти навантаження-вивантаження (усі під'їзні колії та вантажний  район) з переліком в графі 2 вантажів, що прибувають на них та відправляються.

       Приводом  для занесення того чи іншого вантажу в графу 2 є заданий в додатку Г завдання відсоток його надходження або відправлення υ по даному пункту навантаження-вивантаження.

       Недостачу порожніх вагонів по тому чи іншому вантажному пункту компенсують за рахунок  лишку порожніх на інших пунктах. Внутрішньостанційне регулювання порожніх вагонів вказуємо стрілками. середстанційного регулювання порожніх і встановлення лишку недостачі в цілому по станції наведений в таблиці 4.1.

       Якщо  після середстанційного регулювання  в кінцевому рахунку сума прибулих завантажених і недостачі порожніх дорівнює сумі відправлення завантажених та лишку порожніх вагонів , тобто , тоді таблиця 4.1 складена вірно. Ця залежність справедлива як для станції, так і для кожного вантажного пункту.

       Розрахунковий вагонообіг станції або вантажного пункту (графа 28) дорівнює сумі прибулих та відправлених завантажених і порожніх вагонів за максимальну добу 

                          .                                (4.1) 

       При встановленні вагонообігу вантажних  пунктів значення і приймають до здійснення внутрішньостанційного регулювання порожніх вагонів.

       Після закінчення складання таблиці 4.1 потрібно зробити висновки (дати характеристику) про обсяг під'їзних колій, вантажного району і станції взагалі. 

 

       

 

5 Розподіл завантажених та порожніх вагонопотоків за дільницями та напрямками

 

       На  підставі підсумкових даних таблиці 4.1 ("В тому числі з А і Б та на А і Б") складаємо завантажених і порожніх вагонопотоків по станції О_ван (рисунок 5.1), на якій по кожному заданому напрямку А. Б і ст. О_ван наводимо кількість завантажених та розвантажених вагонів. На цій схемі встановлюють лишок та недостачу порожніх вагонів за напрямками і станції О_ван.

       Крім  того, отриманий на схемі лишок  або недостача порожніх для ст. О_ван повинен відповідати цим же даним в таблиці 4.1.

       Вагонопотоки  на схемі (див. рисунок 5.1) подані по роду вагонів та їх станом (завантажені і порожні, кількісне значення останніх вказується у знаменнику).

       Правильність  побудови схеми перевіряємо за допомогою порівняння загальних вагонопотоків у парному та непарному напрямках для кожної дільниці: А-К , Б-К, К-О_ван.

       Після перевірки транзитні струмені порожніх вагонопотоків включають з подальших  розрахунків, тому що вони можуть перевозитись у поїздах, що не проходять ст. О_ван. 
 

 

             Рисунок 5.1 Схема  завантаження і порожніх вагонопотоків  по станції Ов та напрямкам А-К і К-Б

 

6  Визначення середньозважених статичного навантаження та маси тари вагона за напрямками.

 

       Щоб встановити у подальшому розміри  передаточного руху по ст. О_ван, середньозважені статичне навантаження , т/ваг, та масу тари вагона, т/ваг, визначають без урахування замаршрутизованих тонн і вагонів окремо для парного і непарного напрямків дільниці К-О_ван за формулами: 

                         ;                                  (6.1) 

                         ;                                   (6.2) 

                         ;

                     (6.3)

                               , 

де  загальне надходження або відправлення всіх вантажів за середню добу максимального місяця, т і ваг;

надходження або відправлення вантажів, охоплених відправницькими маршрутами, за середню добу максимального  місяця, ваг.;

фактична маса тари відповідних 4- і 8-вісних вагонів, т;

  кількість 4- і8-вісних вагонів по надходженню або відправленню (скореговані дані граф 12 і 13, 18 і 19, 24 і 25 таблиці 2.1).

       Маса  тари вагонів 

       q4ср=(24,7+22,0+22,0+23,2)/4=22,98 т 

       q8ср=(45,17+48,8)/2=46,99 т 

       По  прибуттю на станцію Ов середня маса тари та статичне навантаження складатиме: 

       qтср=(22,98*180+46,99*10)/(238-72)=24,837 т 

       Pстср =(13110-(1824*2+1824*1)/(238-72)=46,012 т 

       По  відправленню зі станції Ов на К  середня маса тари та статичне навантаження складатиме: 

       qтср=(22,98*245+46,99*1)/(426-180)=23,073 т 

       Pстср =(8962-(1125*2+1125*2)/(426-45*2-45*2)=18,138 т 

       Таблиця 6.1 – Статичне навантаження та маса тари вагонів по станції Ов 

 

7 Установлення розмірів вантажного руху для станції О_ВАН

 

       Розміри вантажного руху на дільниці К-О_ван складаються з поїздів різних категорій. У даному проекті розглядаються тільки відправницькі, порожні маршрути і передаточні поїзди. Кількість відправницьких маршрутів (N_м) визначена у розділі 3.

       Порожні маршрути за виключенням цистерн (див. рисунок 5.1), при достатній їх кількості (окремо для напрямків А, Б) виділяють  в порожні маршрути . Кількість вагонів у порожньому маршруті ( ) встановлюють у межах від 40 до 50 Кількість порожніх маршрутів дорівнює 

                         ,                                            (7.1) 

       де  ваг.

       Кількість передаточних поїздів по надходженню  і відправленню визначають як 

                 ,                    (7.2) 

де  загальна кількість завантажених і порожніх вагонів, прибуваючих або відправлених зі ст. О_ванза розрахункову добу (див. рисунок 5.1);

склад передаточного поїзда в  завантажених вагонах, який визначають окремо по надходженню та відправленню як 

          .                                       (7.3) 

       Одиночні  порожні вагони або групи включають  до комбінованих передаточних поїздів, які складаються з завантажених і порожніх вагонів. При цьому  треба дотримуватись умови, що приблизно три порожні вагони дорівнюють за масою одному завантаженому вагоні, тобто замість кожного завантаженого вагона до складу поїзда може бути додано три порожніх. Якщо сума залишків завантажених і порожніх вагонів перевищує склад порожнього маршруту ( <50 ваг.), тоді треба передбачити два комбінованих поїзди. Кількість передаточних поїздів в розрахунках округлюють до більшого цілого. Результати цих розрахунків наведені в таблиці 7.1. 

Таблиця 7.1 - Поїздопотоки станції Ован 
 

 
 
 

Примітка

ВМ – відправницькі  маршрути

ПМ – порожні  маршрути

Пер. П – передаточні  поїзда 

       З Ов на К прийнятий склад поїзда 45 вагонів, згідно з корисною довжиною приймально відправних колій станції Ов.

 

8 Розрахунок та компонування пристроїв вантажного району

 

       Вантажні  пристрої та колійний розвиток, які  відповідають вантажній роботі, яка  виконується на місцях загального користування (МЗК), треба сконцентрувати в одному районі станції - на вантажному районі МЗК загального типу.

       Згідно  з рекомендаціями БН і Б П-39-76 [18] розташування вантажного району на станції  повинно забезпечувати: зручне сполучення з районами міста та промисловими підприємствами, вільний під'їзд транспортних засобів при виконанні операцій з огляду, приймання, навантаження та вивантаження вантажів.

       На вантажному районі МЗК, передбачено: криті та відкриті склади і платформи, площадки для контейнерів, великовагових та інших вантажів, підвищені колії, пристрої для перевантаження з вагонів безпосередньо на автотранспорт або через склад, платформи та площадки для вивантаження сипучих вантажів, колісної техніки та інших вантажів, товарну контору та інші необхідні допоміжні будинки та приміщення, пристрої, які забезпечують безперервну роботу навантжувально-вивантажувальних машин (зарядна станція, ремонтні майстерні, склад ПММ та інш.).

       Необхідність  спорудження вантажних пристроїв, їх кількість, тип та продуктивність обладнання встановлюються проектом в залежності від роду перероблюваних вантажів, розміру і характеру вантажної роботи з урахуванням комплексної механізації навантажувально-вивантажуальних робіт. 
 

       8.1 Розрахунок потрібних  складських площ  та визначення  габаритних розмірів  складів 

       Площа , м², потрібна для зберігання прибуваючих або відправлюваних з вантажного району вантажів, може бути визначена за питомим навантаженням як

                      , або

                        ,                                       (8.1) 

         де  річний вантажооборот складу вантажного району за розглядуваним вантажем, т;