Аналіз діяльності підприємства «ПП «Вавілон І»

     Аналіз  функціонуючого капіталу підприємства починають з вивчення основного  капіталу, а далі переходять до аналізу  оборотного капіталу. Процедура аналізу  основного капіталу повинна здійснюватися  у визначеній послідовності, що містить  у собі:

       вивчення складу, структури і  динаміки основного капіталу;

       оцінку ступеня й ефективності  використання основного капіталу;

       факторний аналіз динаміки і  структури основного капіталу.

     У процесі аналізу основного капіталу насамперед визначають його структуру. При цьому потрібно мати на увазі, що елементи основного капіталу беруть неоднакову участь в окремих стадіях процесу відтворення капіталу. У залежності від виду і частки участі в процесі обороту і кругообігу капіталу їх необхідно розділяти на наступні види: основний продуктивний капітал і непродуктивний; виробничий (використовуваний у сфері виробництва) і невиробничий (використовуваний у сфері обігу). У сучасній обліково-аналітичній практиці при проведенні класифікації капіталу й активів як форми його існування часто вживається поняття "необоротні активи", що не відбиває дійсного стану даної частини капіталу, тому що усі види активів, весь капітал підприємства знаходиться в постійному обороті, якщо, зрозуміло, підприємство функціонує.

     Аналіз  структури основного капіталу необхідно робити як по основних групах, так і в розрізі окремих елементів. При вивченні структури основного капіталу визначається питома вага кожного елемента основного капіталу в загальній його сумі, зміна питомої ваги протягом аналізованого періоду, темпи зміни вартості окремих елементів основного капіталу за досліджуваний період, співвідношення темпів зміни окремих елементів. Розгляд структури основного капіталу не тільки в статистиці, але й у динаміці за ряд років дозволяє зробити порівняння темпів росту окремих видів основного капіталу і визначити зміни в їхньому співвідношенні.

     У ході вивчення основного капіталу підприємства в першу чергу необхідно розділити  його на основний продуктивний капітал  і непродуктивний капітал. При цьому  необхідно виходити з того, що збільшення питомої ваги продуктивного капіталу є позитивним моментом при більш високих темпах його росту в порівнянні з обсягом непродуктивного капіталу. Вивчаючи склад основного капіталу, варто визначити співвідношення продуктивного і непродуктивного капіталу і їхня питома вага в загальній сумі капіталу. 

     Таблиця 2.1. Динамка структури власного капіталу

     ПП «Вавілон І» за 2006-2008 роки.

 

     Дані, наведені в таблиці 2.1 показують зміни в структурі власного капіталу: зменшення власних коштів відбулися в основному за рахунок збільшення збитків у 2007 році на 42,9 тис.грн, або на 33,59%, та у 2008 році на 566,7тис.грн. або 332,18%.  
 
 

     Таблица 2.2. Динаміка структури позикового капіталу

ПП  «Вавілон І» за 2005-2007 роки.

 

     У структурі позикового капіталу (табл.2.2) частка короткосрокових кредитів банків у 2006 році становила 7,42%, у 2007 році вона збільшилась до 8,33%, а у 2008 році зменшилась майже в 2 рази і склала 4,59%. У грошовому еквіваленті збільшення короткострокових кредитів банків у 2007 році в порівнянні з 2006 роком становить – 65,5тис.грн, а у 2008 році в порівнянні з 2007 роком такі кредити зменшуються на на 10,9тис.грн.

     За  аналізуємий період з 2006 по 2008 роки спостерігається зростання кредиторської заборгованість за товари, роботи, послуги. У 2007 році таке збільшення склало 473,4тис.грн, а у 2008 році на – 59,18 тис.грн. Такі зміни призвели до того, що питома вага кредиторської заборгованість за товари, роботи, послуги не зазнала значних змін.

     Частка  поточних зобов’язань у структурі позикового капіталу у 2006 році становила 3,04%, а у 2007 році зменшилась до 1,83%, а от у 2008 році вона іще зменшилась і склала 1,5%.

     Часка інших поточних зобов’язань у 2007 році в порівнянні з 2006 роком зменшилась, але у 2008 році її часта стала іще більшою ніж у 2006 році.

     Збільшення  поточних зобов’язань відбувається за рахунок зростання розрахунків  з кредиторами та отримання, а  в подальшому і збільшення кредитів. Негативним є те, що заборгованість підприємства становить 100 % і з них  найбільшу частку займає заборгованість постачальникам і підрядникам та зобов’язання по кредитам.

     Залучення позикових коштів в оборот підприємства є нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому  поліпшенню фінансового стану за умови, що кошти не заморожуються  на тривалий час в обороті й вчасно повертаються. У противному випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в остаточному підсумку приводить до виплати штрафів, санкцій і погіршенню фінансового становища.

     Отже, розумні розміри залучення позикового капіталу здатні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні - погіршити його.

     Таким чином, аналіз структури власних  і позикових коштів необхідний для  оцінки раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства і його ринкової стабільності.

     З одного боку, кредиторська заборгованість - найбільш привабливий спосіб фінансування, тому що відсотки тут звичайно не стягуються. З іншого боку, через більші відстрочки по платежах у підприємства можуть виникнути проблеми з поставками, збиток репутації фірми через несприятливі відкликання кредиторів, судові витрати по справах, збудженим постачальниками.

     Зниженню  заборгованості сприяє ефективне керування  нею за допомогою аналізу давнини  строків. Такий аналіз виявляє хто  із кредиторів, довго чекає оплати й швидше за все почне проявляти нетерпіння. ПП «Вавілон І» необхідно, насамперед, розрахуватися з боргами перед бюджетом, по соціальному страхуванню й забезпеченню, тому що відстрочки по цих платежах, звичайно спричиняють виплату штрафів (пені). Потім необхідно чітко структурувати борги перед постачальниками й підрядниками, і виявити які з них вимагають невідкладного погашення.

     Проведемо оцінку фінансового стану за ознаками «Доброго балансу»:

     1. Коефіцієнт покриття ( р260/р620)

     Кп²⁰⁰⁶=0,583 грн./грн. Кп²⁰⁰⁷=0,592 грн./грн. Кп²⁰⁰⁸=0,558 грн./грн.

     Отже, на підприємстві на 1 грн. поточних зобов'язань  припадає 0,56 грн. оборотних активів, що говорить про не якісну політику підприємства при проведенні своєї діяльності.

     2. Наданому підприємстві власний  капітал збільшився на 469,9%.

     3.Підприємство  має достатні обсяги запасів  для  проведення діяльності  підприємства.

     4. Підприємство має не стабільну структуру капіталу.

     5. Кредиторська заборгованість становить  1540,8тис. грн., а дебіторська – 1099,4тис.грн. Досліджуване нами підприємство гірше розраховується за своїми зобов'язаннями ніж дебітори з ним.

     6. Присутні хворі статті на кінець  2006, 2007 та 2008 років (наявність збитків).

     Отже, ПП «Вавілон І» має поганий (не добрий) баланс, оскільки переважна частина пунктів «доброго балансу» ним не виконуються. 

 

      3. Аналіз показників ефективності  використання капіталу підприємства 

     Показники структури капіталу або фінансової стійкості характеризують ступінь  захищеності інтересів кредиторів і інвесторів, що мають довгострокові вкладення в підприємство. До них відносять: коефіцієнт автономії, коефіцієнт концентрації залученого капіталу, співвідношення власних і позикових коштів, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів та інші. Далі наведений порядок розрахунку цих показників.

     Коефіцієнт  економічної незалежності (коефіцієнт автономії або коефіцієнт концентрації власного капіталу). Цей коефіцієнт показує, яка частина власних коштів формує активи підприємства. Його оптимальне значення >0,5. Він обчислюється за балансом шляхом відношення власних коштів до валюти балансу:

     ряд.380

     ряд.640

     Коефіцієнт  концентрації залученого капіталу.   Він показує частку залучених коштів у формуванні активів. Його оптимальне значення <0,5. Він обчислюється за балансом так:

     ряд.430+480+620+630

     ряд.640

     Коефіцієнт  фінансової залежності. Він обчислюється шляхом відношення валюти балансу до власних коштів:

     ряд.640

     ряд.380

     Його  оптимальне значення <2.

     Коефіцієнт  фінансування. Він обчислюється за балансом шляхом відношення власних коштів до позикових коштів:

     ___ряд.380________

     ряд.430+480+620+630

     Його  оптимальне значення >1. Цей коефіцієнт показує, скільки власних коштів підприємства припадає на 1 гривню позикових  коштів:

     Коефіцієнт  заборгованості  (коефіцієнт  співвідношення  поточних

     позикових коштів і власних коштів):

     ряд.620+630

     ряд.380

     Його  оптимальне значення <1. Він показує, скільки позикових коштів залучає  підприємство для фінансування поточної діяльності на 1 гривню

     власних.

     Коефіцієнт  забезпеченості запасів. Він обчислюється шляхом відношення власних обігових засобів до матеріальних обігових засобів.

     _______ряд.380-080________

     ряд.100+110+120+130+140

     Його  оптимальне значення >0,8. Цей коефіцієнт показує, яка частка матеріальних обігових засобів фінансується за рахунок власного обігового капіталу.

     Коефіцієнт  забезпеченості обігових засобів. Це відношення власних обігових засобів до вартості всіх обігових засобів:

     ряд.380-080

     ряд.260

     Його  оптимальне значення >0,5. Цей коефіцієнт показує, яка частка власних коштів підприємства вкладена в обіговий капітал.

     Коефіцієнт  маневреності. Його визначають як відношення власних обігових засобів до власних засобів: