Звіт з переддипломної практики в (ТОВ) “Світанок”

     Однією  з головних позицій контракту  є оплата праці. Пункт 11 Положення  про порядок укладення контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників (далі - Положення) передбачає, що умови оплати праці та матеріального  забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розмір виплат не може бути меншим, ніж це передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту. 
 
 
 
 
 
 

    1.14. Система оподаткування підприємства 

      Нестабільність податкової політики, невизначеність початкових "правил гри" підприємств із державою, внесення змін і доповнень до законів та інструкцій "заднім числом" або протягом фінансового року, що з погляду загальних принципів ринкової економіки не допустиме, є головною проблемою податкових взаємовідносин підприємств із державою. Це ускладнює виробниче планування і розвиток, робить непередбачуваним інвестування, і в результаті дезорганізує підприємництво.

      Законом України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 р. визначено такі важливі принципи її побудови:

      • стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності;

      • стимулювання науково-технічного прогресу; технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника  на міжнародний ринок високотехнологічної продукції;

      • обов'язковість;

      • рівнозначність та пропорційність;

      • недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

      • соціальна справедливість;

      • економічна обґрунтованість;

      • рівномірність сплати;

      • єдиний підхід;

      • компетентність;

      • доступність.

      Оподаткуванню   підлягають   доходи,   одержані   за  звітний податковий  період  від продажу  товарів  (надання  послуг,  виконання робіт). Загальним оподатковуваним  доходом вважається сукупний чистий дохід,  тобто різниця між валовим доходом і  документально  підтвердженими  витратами, безпосередньо пов’язаними з одержанням доходу. До складу  витрат,  безпосередньо  пов’язаних  з   одержанням доходів,   належать   документально   підтверджені   витрати,  які включаються до  складу  валових  витрат  обігу  або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

      Сплата  прибуткового податку має свої особливості. Протягом року платники щоквартально сплачують до  бюджету  по 25  відсотків  річної  суми  податку,  обчисленої  за  доходами за попередній рік,  а платники,  які  вперше  залучаються  до  сплати податку,  – 25 відсотків суми,  обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати  авансових  платежів  податку  встановлюються такі строки протягом року:  до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

      Згідно  Постанови Правління ПФУ “Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків  на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України” від 05.11.2009 № 26-1. , фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування самі за себе формують та подають звіт до органів Пенсійного Фонду раз на рік не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним. Форма звіту затверджена цією постановою..

      Згідно  Постанови Правління ПФУ “Про затвердження Інструкції про порядок  обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003 р. № 21-1., страхові  внески підприємці сплачують,  якщо  податковими органами провадиться нарахування авансових сум податку, протягом року до 15 березня,  до  15  травня,  до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі  в  розмірі  25  відсотків  річної суми страхового внеску, обчисленої  від  суми,  визначеної податковими органами для сплати авансових   сум  податку  на  доходи  фізичних  осіб  -  суб’єктів підприємницької  діяльності.

      Розмір  місячного страхового  внеску  повинен  бути  не  менше  мінімального розміру страхового  внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру  мінімальної  заробітної  плати  за  відповідний місяць, у якому  платник  мав  чистий  дохід.

      Згідно  ЗаконуУкраїни “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг” вiд 06.07.1995  № 265/95-ВР, суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи, повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО), якщо вони здійснюють  операції з розрахунків у готівковій та/або  в  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних  чеків,  жетонів  тощо)  при  продажу  товарів  (наданні послуг)  у  сфері  торгівлі,  громадського харчування та послуг.

      Реєстратори розрахункових операцій (простою  мовою – касові апарати) повинні  бути зареєстровані та опломбовані  згідно Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів  розрахункових операцій за товари (послуги)” затверджений Наказом  Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614.

      Також ведеться облік розрахункових операцій із застосуванням книги обліку розрахункових операцій (книга ОРО) та розрахункових книжок (РК), згідно Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок” затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614.

      До органів державної податкової служби подається звітність, пов’язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок,  не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця згідно Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)” затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614.  
 
 
 
 
 
 
 

      1.15. Оцінка конкурентоспроможності і рейтингу підприємства серед суб’єктів господарювання на регіональному рівні 

      Для успішного конкурування як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, необхідно  мати детальну і достовірну інформацію про наявне конкурентне середовище, яке виявляється через сукупність окремих складових і перш за все—конкурентоспроможність. В умовах ринкової економіки, коли фактори виробництва є власністю суб'єктів господарської діяльності, коли підприємства самостійно вирішують питання що і як робити, за якою ціною й кому реалізувати свою продукцію, уміння ефективно хазяювати  стає умовою їх виживання в конкурентному середовищі.

      Конкурентоспроможність  підприємства визначається за допомогою  трьох груп показників, які відображають конкурентоспроможність продукції  що випускається  та ефективність використання ресурсів.

           Перша група включає показники, які характеризують економічні параметри, - собівартість, ціну виробу та споживання, умови платежу та поставок, строки та умови гарантії і т. д.

           Друга група включає показники, які характеризують стан та використання живої праці, основних виробничих фондів, матеріальних затрат, обігових коштів, а також фінансовий стан підприємства.

      Третя група – нормативні параметри, які показують чи відповідає виріб стандарту, нормам, правилам, що регламентують кордони, з яких даний параметр не має права виходити. До їх числа відносяться показники надійності, ресурс виробу, безвідмовність, довговічність, ремонтоздатність. До нормативних параметрів відносяться також ергономічні параметри (гігієнічні, фізіологічні, психологічні та ін.), які демонструють відповідність товару якостям людського організму та людської психіки, визначають зручність роботи, швидкість стомлення.

      ТОВ «Світанок» має в своєму розпорядженні 5 магазинів, що займають невеликий  відсоток серед усіх торгових точок  міста. Всі магазини знаходяться  в достатньо людних місцях, тому вони мають гарну виручку, а отже ТОВ «Світанок» є вагомим конкурентом серед інших підприємців. Ціни на продукцію з іншими магазинами є порівняно однаковими. Фінансовий стан підприємства гарний. З кожним роком підприємство покращує показники своєї діяльності. Плинність кадрів у товаристві невисока, що означає стабільність функціонування підприємства.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.Апробація  дипломної роботи

1. Теоретичні основи побудови економічного механізму господарської діяльності ВАТ «Овруцький хлібзавод»

 

     ВАТ „Овруцький хлібозавод” розташовано за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул.Н.Репкіна,10. Підприємство функціонує з 1934 року. З 1957 по 1997 рік підприємство входило до складу Житомирського обласного державного виробничо-торгівельного підприємства хлібопекарної промисловості „Житомирхліб”. В жовтні 1997 року підприємство вийшло з об’єднання.

     ВАТ „Овруцький хлібозавод” створене відповідно до наказу Регіонального відділення  Фонду державного майна по Житомирській області від 02 червня 1998р. № 121-ПП шляхом  перетворення державного підприємства „ Овруцький державний хлібозавод”  у ВАТ згідно з Законом України „ Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі” від 10 липня1996р. №290/96-ВР та Законом України „ Про господарські товариства” від 19.09.1991р.  № 1576-Х11.

     Акціонерами Товариства є юридичні та фізичні  особи, які набули право власності  на акції Товариства у процесі  приватизації, а також на вторинному ринку цінних паперів. Товариство є  правонаступником  державного підприємства „Овруцький державний хлібозавод”.

     З моменту  державної реєстрації Товариство є юридичною особою, має відокремлене майно, що обліковується на самостійному балансі, поточні, валютні та інші рахунки  в установах банків, печатку та кутовий штамп, а також товарний знак та інші притаманні  юридичній особі реквізити .

     Загальні  збори Акціонерів є вищим органом  Товариства. У роботі Загальних зборів Акціонерів мають право брати  участь всі Акціонери, а також, з  правом дорадчого голосу, Голови та члени Правління, Наглядової ради та Ревізійної комісії, якщо вони не є Акціонерами.

     Наглядова рада ВАТ “Овруцький хлібзавод” є постійно діючим органом, який представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням Загальних зборів Акціонерів, здійснює контроль за діяльністю Правління та вирішує окремі питання, які віднесені до її компетенції. Правління є виконавчим органом Товариства і здійснює керівництво його поточною та оперативною діяльністю. Члени та Голова Правління обираються у загальній кількості 6 осіб терміном на 3 роки.

     Загальні  збори призначають директора, а  він в свою чергу керівників нижчої ланки управління.(Додаток А).

       На підприємстві існує три виробничих цехи, відділи апарату управління, відділ збуту, а також соціальні структурні підрозділи: дитячий садок і їдальня.

     На  ВАТ “Овруцький хлібозавод” також є допоміжні і обслуговуючі структурні підрозділи, які займаються обслуговуванням виробничих, адміністративних та інших структурних підрозділів підприємства.

     До  цих структурних підрозділів  належать: енергетичний підрозділ, ремонтна бригада, автоколона, будівельна бригада.

     Енергетичний  підрозділ займається безперебійним  забезпеченням енергією процесу  виробництва.

     Ремонтна  бригада здійснює ремонт обладнання і устаткування виробничих та інших  допоміжних підрозділів.

     Автоколона  складається з автомобілів та різної техніки, яка використовується на підприємстві.

     Отже, підсумовуючи все вище сказане ми можемо сказати, що ВАТ “Овруцький хлібзавод” розташований на сприятливій для його подальшого розвитку території.

     Товариство  створене з метою здійснення підприємницької  діяльності з метою найбільш ефективного  використання власного майна, запровадження  сучасних технологій та форм організації  виробництва, залучення інвестицій для насичення споживчого ринку, задоволення потреб населення в продукції (роботах, послугах) та одержання прибутку.