Звіт з переддипломної практики в (ТОВ) “Світанок”

 

Всього  було опитано 123 чол.

Задоволені  58,8%

Незадоволені 14,6%

Частково  задоволені 26,6%

   Проаналізувавши дані представлені у таблиці 1. 2. можемо зробити висновки, що більшість персоналу (58,8%) задоволені своїм місцем роботи, частково незадоволені 26,6%, незадоволених – 14,6%.

   Отже, підприємству необхідно внести зміни до деяких заохочень, аби покращити роботу персоналу, адже коли працівник повністю задоволений своїм місцем роботи, то і працювати він буде краще і ефективніше. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   1.11. Планування і прогнозування потенціалу  підприємства 

       Оцінка  потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об'єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку.

       В оцінці потенціалу підприємства заінтересовані: кредитори; інвестори; держава; акціонери; управлінці; постачальники; страхові фірми.

       Вони  бажають реалізувати свої економічні інтереси і визначають головні цілі оцінки, а саме:

       - підвищення ефективності поточного  управління підприємством або  фірмою;

       - визначення вартості цінних паперів  у разі купівлі-продажу акцій підприємства на фондовому ринку;

       - визначення вартості підприємства  у разі його купівлі-продажу  цілком або частинами; 

       - реструктуризація підприємства;

       - розроблення плану розвитку;

       - визначення кредитоспроможності  підприємства і вартості застави  за кредитування;

       - укладення страхової угоди, в  процесі якого виникає необхідність  визначення вартості активів; 

       - установлення бази оподаткування; 

       - прийняття обґрунтованих управлінських  рішень (зокрема усунення впливу  інфляційних процесів);

       - здійснення інвестиційного проекту розвитку бізнесу.

        Потенціал підприємства формується під впливом множини різноманітних факторів, серед яких особливу роль відіграє його місцезнаходження. Якість останнього визначається, насамперед, відповідністю фізичних параметрів земельної ділянки підприємства регіональній системі землекористування та його віддаленістю від ринкової інфраструктури. Разом ці дві важливі характеристики становлять статус, чи економічне місцеположення підприємства. Магазини ТОВ “Світанок” розташовані в різних районах міста, тому вони будуть користуватися попитом, що буде приносити прибуток підприємству. Також, порівнявши ціни на продукцію з іншими магазинами, можна сказати, що ТОВ “Світанок” є достойним конкурентом на цьому ринку. Тому, що ціни на продукцію є дещо нижчі, що також забезпечує приплив покупців, а отже і прибутків.

     Прибуток  хоч і є результатом діяльності підприємства, однак, він не характеризує рівень ефективності роботи, вкладених  затрат, використаного майна. Тому в  практиці господарювання застосовується відносний показник – рентабельність.

     Рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

     Проаналізуємо динаміку рентабельності ТОВ “Світанок” за допомогою таблиці 1.3.

       Таблиця 1.3.

     Динаміка  рентабельності ТОВ “Світанок” 

 
 

     Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що у 2010 році порівняно з 2008 роком на ТОВ “Світанок” відбулося зниження рентабельності, тобто знизилися усі показники господарської діяльності, що є негативним результатом.

     Отже, підприємству потрібно розробити ефективні  заходи для рентабельності.

     Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуваних ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

     Підприємство  насамперед звертає свою увагу на проблеми контролю за змінами промислової продуктивності і стараються знизити роль зовнішнього фактору, або фінансової продуктивності. Однією з вимог процвітання підприємства являється розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни на запропоновані товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на ресурси, що використовуються, то роль дефлятора ціни в формуванні доходності підприємства знижується. Це "природним" шляхом переключає сферу вимог керівництва на контроль за підвищенням промислової продуктивності, тобто за внутрішніми факторами:

     § зниження матеріалоємності і трудомісткості продукції;

     § підвищення віддачі основних фондів, машин та обладнання. 

1.12. Аналітична  і контрольна робота на підприємстві 

    Аналітична  служба – це один із центральних підрозділів, який відповідає за підготовку та обґрунтування основних стратегічних рішень та відслідковує загальну картину бізнесу підприємства.

    Основною  метою аналітичної служби є розробка концепцій, планів, програм розвитку підприємства на основі аналізу та оцінки результатів його минулої  і поточної діяльності.

    На  аналітичний підрозділ підприємства покладаються такі завдання:

    – сприяння керівництву підприємства в об'єктивній оцінці економічної  ситуації;

    – аналіз загальної картини функціонування підприємства;

    – техніко-економічні дослідження з  метою виявлення невикористаних резервів і підготовка можливих варіантів дій щодо підвищення ефективності господарювання;

    – розробка та обґрунтування оперативних  і стратегічних рішень щодо покращання фінансового стану і результативності господарської діяльності;

    – організація системи управління та основних бізнес-процесів підприємства.

    Об'єктом  постійного аналізу є укрупнена  концепція бізнесу, виробнича, інвестиційна, збутова та соціальна програми підприємства.

    Економічна  служба виконує численні та різноманітні і досить складні й відповідальні  функції. Вони не обмежуються одним аналізом, а все більше набувають управлінських рис. Так, до функцій аналітиків входять вивчення і забезпечення таких напрямів і складових діяльності:

    – організаційно-правова структура  компанії;

    – організація стратегічного та оперативного планування;

    – формування системи управління та контролю;

    – техніко-економічні дослідження;

    – контрольно-методична;

    – інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва та інших підрозділів  компанії.

      Контрольно-методична  функція полягає у розробці і застосуванні простих ефективних методик вивчення і контролю фінансових, маркетингових, технологічних та інших функціональних служб і підрозділів.

      Інформаційно-аналітичне забезпечення керівництва та інших  підрозділів компанії. Налагодження системи ефективного оперативного інформування керівників про внутрішній і зовнішній стан компанії – найперше завдання керівника аналітичної служби. В обов'язки аналітиків входить вся інформаційно-аналітична робота фірми, яка полягає в аналізі загальних обставин навколо неї, а також у збиранні, обробці та реферуванні інформації і її передачі нагору.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    1.13. Правові засади регулювання діяльності  на підприємстві 

     За  юридичними консультаціями підприємство звертається до юридичної фірми. Юридична фірма займається оформленням  договорiв пiдприємства з постачальниками  та покупцями, представленням пiдприємства у господарському судi при рішеннi спiрних питань, якi виникають в процесi господарської дiяльностi пiдприємства, тощо. Складанням трудових договорів, контрактів і пов’язаними з цим роботи виконуються у відділі кадрів.

     На  перший погляд здається, що проблем з укладанням контракту із працівником не повинно виникати взагалі, адже законодавством це питання врегульовано. Але, як свідчить практика, трапляються випадки порушення законодавства у цій сфері.

     Верховна  Рада Української РСР 20.03.1991 р. внесла зміни до Кодексу законів про працю (КЗпП), якими був передбачений новий вид трудового договору — контракт.

     Але не з кожним працівником дозволено  укладати такий договір. Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів»  від 06.11.1992 р. № 9 власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств). Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до статті 9 КЗпП недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище порівняно із законодавством України. При цьому трудові відносини, що фактично тривають, залежно від конкретної ситуації визнаватимуться строковими або безстроковими.

     Місцем  роботи вважається розміщене в певній місцевості конкретне підприємство, установа, організація. Умова про  місце роботи часто уточнюється  шляхом вказання на окрему частину або філію підприємства, де буде здійснюватися трудова діяльність працівника (певний цех, відділ, студія і т.д.). Трудова функція встановлюється шляхом визначення сторонами контракту професії, спеціальності, кваліфікації, посади, за якими працюватиме працівник.

     Трудова функція робітника визначається роботою, яку він виконує, а службовця - посадою, яку він займає. Всі  службовці за характером праці діляться на три категорії: керівники, спеціалісти  і технічний персонал. Щоб вірно  визначити посадові обов'язки і кваліфікаційні вимоги, звертаються до кваліфікаційного довідника посад.

     Початок роботи — умова про час, з якого  працівник повинен приступити до роботи. Саме з цього моменту в  більшості випадків виникають взаємні  права і обов'язки сторін. Момент початку роботи встановлюється при безпосередніх переговорах працівника і роботодавця. Якщо укладається строковий трудовий договір, необхідно обов'язково вказати дату закінчення роботи.

     Необхідною  умовою контракту є умова про  строк роботи. До нього входять  час, з якого працівник розпочне виконання трудових обов'язків, та термін дії контракту. Підписання сторонами контракту є правовою підставою для видання наказу (розпорядження) про прийняття (наймання) на роботу з дати, встановленої в контракті за згодою сторін.