Управление дебиторской задолженностью предприятия

Завдяки проведенню рефінансування дебіторської заборгованості підприємство перетворило дебіторську заборгованість підприємства у грошові кошти з метою здійснення розрахунків щодо зобов’язань та запобігання банкрутству.

Вивільнені обігові кошти  можна спрямувати на:

• забезпечення негайних платежів;
• сплату податків державі;
• розрахунки за орендну плату, матеріали,тощо;
• виплату заробітної плати;
• покриття короткострокових кредитів;
• погашення інших поточних зобов’язань;
• поповнення оборотних активів для збільшення обсягів реалізації продукції.

Ще одним методом управління дебіторською заборгованістю, який може застосовуватися підприємством  до споживачів  є її реструктуризація. Першим етапом процесу реструктуризації заборгованості має бути налагодження оперативного зв’язку з дебітором на предмет визнання ним боргу. Після цього складається графік роботи з боржниками підприємства, який передбачає наступні заходи.

1. Нагадування по телефону ( 2-3 рази на тиждень).

2. Письмове нагадування  (у листі вказуються пропозиції  з узгодження графіку погашення  дебіторської заборгованості, а  також можливості звернення до  вищестоящого органу).

3. Письмове нагадування  на офіційному рівні (вказується  необхідність узгодження графіку  погашення заборгованості до  встановленого терміну).

4. Узгодження графіків  погашення (графік в якості  пропозиції доповнює договір  сторін з вказівкою на санкції  за його невиконання).

5. Реструктуризація заборгованості (зміна сторін угоди, форми і терміну виконання).

При виборі тої чи іншої  форми впливу на дебітора важливо  знати її позитивні та негативні  сторони, а також юридичні наслідки, щоб застрахувати себе від будь-яких несподіванок. Ступінь ризику, пов’язаний з несвоєчасністю або сумнівністю  погашення боргу, і є суб’єктивним та визначальним фактором прийняття рішення щодо використання факторингу та реструктуризації заборгованості.

Врегулювання досудових  формальностей здійснюється за допомогою  претензії, що є документом, який підтверджує  вжиття підприємством-кредитором заходів  досудового врегулювання суперечки. Господарський  кодекс України значно обмежив коло випадків, при якому досудове врегулювання суперечок є обов’язковим. Наступним  етапом управління простроченою дебіторською заборгованістю є звернення до господарського суду з позовом про стягнення  заборгованості.

ВИСНОВКИ

Здатність ефективного вести  розрахунки та задовольняти фінансові  вимоги, що виникають в процесі  його діяльності, є важливою для  будь-якого підприємства, що прагне підвищити рівень ліквідності та забезпечити фінансову стійкість. До прийомів управління дебіторською заборгованістю відносяться: облік  замовлень, оформлення рахунків і встановлення характеру заборгованості. В цілому управління дебіторською  заборгованістю включає: аналіз дебіторів, аналіз реальної вартості існуючої дебіторської заборгованості, контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості, оцінку і реалізацію методів рефінансування дебіторської заборгованості: факторингу та обліку векселів.

Пiдприємство ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» спецiалiзується на будiвництвi танкерiв та контейнеровозiв, ремонтi суден рiзного дедвейту та призначення. Основними замовниками продукцiї Товариства є компанiї "Дамен" (Нiдерланди), "Бодевес" (Нiдерланди), "Ульстайн" (Норвегiя) та iншi. Крiм того пiдриємство випускає продукцiю виробнично-технiчного призначення, надає послуги населенню, здiйснює посередницьку, торгiвельну та iншу дiяльнiсть. Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб) у 2010 роцi склала 2246 осiб.

За результатами аналізу  фінансового стану ВАТ «Суднобудівний завод «Залів», який включав в себе поряд із загальною оцінкою фінансового стану аналіз ліквідності, платоспроможності та аналіз дебіторської заборгованості, можна зробити висновки щодо його функціонування у 2009-2010 роках.

1. Основними факторами,  що негативно впливають на  фінансовий стан ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» є зростанні суми дебіторської заборгованості, що призводить до зменшення грошових коштів, збільшення довгострокових зобов’язань та значний обсяг кредиторської заборгованості, зокрема за короткостроковими кредитами, незначний розмір прибутку підприємства; відсутність власних обігових грошей. Дебіторська заборгованість займає 57% від усіх оборотних активів. Левову частку як на початок, так і на кінець 2010 року складає товарна дебіторська заборгованість. У звітному періоді спостерігалася тенденція зменшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 177936тис.грн, дебіторської заборгованості за розрахунками на 199592тис.грн., або в 4 рази, а інша дебіторська заборгованість збільшилась на 957тис. грн., що дорівнює 85%, але, слід зазначити, що найбільшу питому вагу складає дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, вона на кінець 2010 року займає 56,5% від загального об’єму дебіторської заборгованості.

2. Протягом 2009-2010 років ліквідність підприємства покращилася, але незначно, більшість показників за величиною нижчі, ніж нормативне значення, що свідчить про певні відхилення у фінансовому стані підприємства причинами яких є великі суми дебіторської заборгованості та зобов’язань, які також вплинули на рівень платоспроможності. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 0,14, що є критичним. Тобто, у підприємства майже взагалі немає коштів для покриття поточних зобов’язань

3. Підприємство у 2010році отримало прибуток у розмірі 33956тис.грн, на відміну від минулого року, коли воно було збитковим. Враховуючи також збільшення чистої виручки, можна казати про розширення підприємством своєї діяльності, збільшення виробничих можливостей.

На основі проведеного  пошуку шляхів та розробки заходів  з поліпшення фінансового стану  підприємства ВАТ «Залів» шляхом удосконалення методів управління дебіторською заборгованістю можна зробити наступні висновки.

У політиці управління дебіторською заборгованістю одним із головних етапів розглядають процес її реструктуризації, що потребує чітко визначеної послідовності  дій (етапів реструктуризації). На першому  етапі визначається необхідність реструктуризації заборгованості як процесу, спрямованого на подолання можливих фінансових проблем  підприємства. Далі формується група  спеціалістів, завданням якої є робота з дебіторами та розробка заходів  з реструктуризації заборгованості. На третьому етапі проводиться поглиблене дослідження дебіторської заборгованості, під час якого оцінюється її рівень і склад, а також ефективність інвестування у неї фінансових ресурсів.

На наш погляд, найбільш прийнятними для застосування на промисловому підприємстві є такі методи як реструктуризація заборгованості та рефінансування: облік векселів та факторинг.

Як показав результат  розрахунку, можна стверджувати про доцільність використання такої форми рефінансування дебіторської заборгованості як облік векселів, бо обсяг (рівень) додаткових витрат, які виникають при її підготовці та перебігу менші за своєю абсолютною величиною, ніж витрати на проведення факторингової операції. Обсяг чистого грошового потоку, який може бути отриманий при рефінансуванні, є більшим при банківському обліку векселів. Здійснення операції з банківського обліку векселів для підприємства є вигіднішим, ніж факторингова операція. Варто також звернути увагу на застосування такого методу управління дебіторської заборгованості, як реструктуризація боргу, що передбачає встановлення оперативного зв’язку з боржником, узгодження графіків погашення, а також зміну сторін угоди, форми і терміну виконання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України у частині обігу векселів» від 09.09.2010 року №2511-VI
2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року № 2121-ІІІ (ст. 47).
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 “ Дебіторська заборгованість ”. Затверджено наказом міністерства фінансів України від 08.10.99 р. № 237. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.99 р. за № 725/4018, зі змінами і доповненнями.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №2. – С 20 - 24.
5. Білик М.Д. Управління дебіторською заборгованістю. // Фінанси України. - 2003. - №12. - С.24-36.
6. Демківський А. Вексельна справа. - К.: Либідь, 2003. - 336с.
7. Коваленко М.А., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч.посіб.-2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2005. – 485с.
8. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Х.:  Фактор, 2005. – 156 стр.
9.   Корольова-Казанська О. Розробка етапів реструктуризації вексельної заборгованості в інші види ліквідних активів підприємства//Економіст.-2006.-№1.- С48-50.
10.   Лилишенко О.В. Бухгалтерський облік:Підручник. –3-тє вид., перероб. і доп. – К.: «Центр учбової літератури», 2009.-670с.
11.   Лігоненко Л.О. Управління дебіторською заборгованістю підприємств. Навч. посібник. –К..:КНТЕУ,2005.-275с.
12.   Лучков О. Визначення оптимального розміру дебіторської заборгованості // Актуальні проблеми економіки. -2003. -№ 1. - С.22-27.
13.   Поддєрьогін А.М, Білик М.Д, Буряк Л.Д та ін. Фінанси підприємств: Підручник; Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – 6-те вид., перероб. та допов. – К.: КНЕУ, 2006. – 552с.
14.   Офіційний сайт ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zaliv.com.
15.   Сайт агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.smida.gov.ua.
16. Богута Н. Факторинг для бизнеса: игроков мало, риски высоки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.prostobiz.ua .