Україна у міжнародних міграційних процесах

Число екологічних біженців буде збільшуватись , в міру того, як глобальне потепління примушує рівні морів підніматися, заливаючи великі області густонаселеної землі. Відбуваються різкі зміни клімату. Якщо вони будуть відбуватися і в майбутньому, сільськогосподарські системи будуть не в змозі пристосуватись досить швидко, викликаючи масивні зменшення в виробництві продуктів харчування , яке у свою чергу збільшить число екологічних біженців. Такі руйнівні рухи перешкоджатимуть досягти стійкого розвитку [31].

Складовими частинами  міжнародної міграції є міжконтинентальна  та внутрішньоконтинентальна. Такий  поділ більш відповідає її географічній характеристиці й передбачає формування міжнародного ринку праці.

За напрямком руху основними сторонами міжнародної міграції є:

• еміграція — виїзд  працездатного населення з країни для постійного чи строкового перебування в іншій країні;

• імміграція — приїзд робочої сили в країну з-за кордону  по квоті чи по запрошенню;

• рееміграція — процес повернення працездатного населення за певних причин до своєї країни.

За формою міжнародна міграція поділяється  на трудову, сімейну, рекреаційну, туристичну та інші.

Трудова міграція — це пересування  працездатного населення з метою отримання тимчасового або постійного місця роботи.

Сімейна міграція — має в основному  моральний і етичний характер та пов’язана зі з’єднанням сімей.

Рекреаційна (ще називають заможна) пов’язана з відпочинком або з приводу стажування, науково-дослідної роботи, роботи, пов’язаної з переданням досвіду тощо.

Туристична міграція перш за все  характеризується задоволенням певних інтересів людей, подекуди з можливим відпочинком, обміном туристичними групами тощо. Це, зазвичай, короткострокове  переміщення окремих верств населення [8].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Теоретичні моделі впливу міграцій на економічний розвиток країн

Зростання населення країн на сучасному етапі, посилення інтеграційних процесів відбувається внаслідок складної взаємодії процесів його відтворення та перерозподілу. Від вирішення проблеми формування людського капіталу залежать темпи економічного зростання і розвитку економічної системи.

Зміни економічного ладу країни під впливом міжнародної міграції робочої сили доцільно розглядати з нормативного та позитивістського аспектів. У першому випадку вони знаходять вираз у просуванні до наперед заданої структури національної економіки, а в іншому, – вивчаючи динаміку економічної активності місцевого населення та іммігрантів, виявляти причини, чинники та обмеження економічних перетворень. Межі економічних перетворень визначаються стабільністю узагальнювальних характеристик розвитку, зокрема: заходи державної соціально-економічної

політики, які не набрали  «критичної маси», збереження національної шкали морально-етичних цінностей тощо. Оцінка впливу міжнародної міграції робочої сили на динаміку розвитку економічної системи передбачає встановлення міри невідповідності запланованих та фактичних рівнів змін показників, які системно відображають процес соціально-економічної трансформації країни [10].

Міграційні процеси, як інструмент переміщення населення, є одними із найбільш багатозначних соціально-економічних процесів. Практично вони прямо або опосередковано пов’язані з усіма сторонами суспільно- економічного життя.

Міграція населення  створює можливість змінювати чисельність  та структуру ринку праці на тих  чи інших територіях країни, формувати  зайняте і незайняте працездатне  населення. З точки зору впливу на соціальний та економічний розвиток суспільства, основний інтерес становить міграція постійного населення.

Вплив трудової міграції на соціально-економічний розвиток відбувається у декількох паралельних  напрямках.

Першим і найочевиднішим напрямком є вплив на стан ринку  праці, який обумовлений змінами  у пропозиції робочої сили, в результаті чого відбуваються не лише кількісні, але й якісні зміни щодо тиску на ринок праці.

Другим напрямком – є зміни  у чисельності та в структурі  складу населення, в т.ч. в його непрацездатній частині і пов’язаними з цим  коливаннями рівня демоекономічного навантаження, попиту населення на ті чи інші товари чи послуги і т. ін.

Переміщення робочої сили зумовлені  сучасним аспектом становлення і  розвитку економічної системи. Між  явищами глобалізації економіки  та трудової міграції існує як прямий так і обернений зв’язок. Цей аспект надзвичайно важливий для розуміння особливості сучасних форм трудової міграції, яка полягає у тому, що міграційні потоки є похідними від глобальних економічних процесів, і при їх оцінці необхідно уникати поспішних суджень. За відсутності методики оцінки ефективності міграційних процесів, в структурі сучасних міграційних потоків доцільно було б виділити лише ті їх структурні компоненти, зростання квоти яких би позитивно вплинули на стан національного ринку праці.

Міграційні процеси, які відбуваються в суспільстві, виступають індикатором економічних змін. Спільним ключовим моментом для всіх форм міграцій являється трудовий чинник, тобто, рішення про працевлаштування.

Тому міграції змінюють рівновагу  між попитом та пропозицією робочої сили

і таким чином впливають на регіональну  ситуацію ринку праці. використанням методів кореляційно-регресійного аналізу було побудовано наступну модель взаємозв'язку між міграцією та зайнятістю для області.

Рівняння лінійної регресії: -8387.39 + 0.01х

Коефіцієнт кореляції т_ху = 0.791

Квадрат коефіцієнта кореляції    = 0.625

Коефіцієнт детермінації R² = 0.625

R² =т²_ху - модель адекватна.

Однак, F-критерій Фішера F = 6.81

За таблицею Фішера F_кг = F_1,4,0.05 = 7.71

F < F_кr модель не адекватна. t-статистика t = 2.583

Із таблиці розподілу Студента t_кr = t_0.025;4 = 2.776

t < t_кr модель не адекватна..

На перший погляд здавалося  б, що в приведених викладках похибка. У методиці, обрахунках чи навіть вихідних статистичних даних, оскільки відомо про високий рівень зв’язку між міграцією та зайнятістю. Однак, якщо врахувати той факт, що у вищенаведеній моделі враховується сумарна міграція, як внутрідержавна та і зовнішня та розглянути моделі для цих випадків окремо, то отримаємо наступну картину.

Для міжнародної міграції:

Рівняння лінійної регресії: - 3074.84 + 0.01х

Коефіцієнт кореляції т_ху = 0.82

Квадрат коефіцієнта кореляції    = 0.677

Коефіцієнт детермінації R² = 0.677

Модель адекватна.

Б-критерій Фішера F = 8.5

За таблицею Фішера F_кг = F_1ла05 = 7.71

F > F_кr модель адекватна.

t-статистика t = 2.892

Із таблиці розподілу Студента t_кr = t_0.025;4 = 2.776

 t > t_кr модель адекватна.

Та, аналогічно, для внутрішньо-регіональної міграції:

Рівняння лінійної регресії: - 5312.55 + 0.01х

Коефіцієнт кореляції т_ху = 0.610

Квадрат коефіцієнта кореляції r2xy = 0.372

Коефіцієнт детермінації R² = 0.372

Модель адекватна.

Однак, F-критерій Фішера F = 2.35

За таблицею Фішера F_кr = F_1,4,0.05 = 7.71

F < F_кr модель не адекватна.

t-статистика t = 1.54

Із таблиці розподілу Студента t_кr = t_0.025;4 = 2.776

t < t_кr модель не адекватна.

Для додаткової перевірки використовуваної методики можна застосувати її для формування моделі кореляції міграційних процесів із зайнятістю по Україні загалом.

Рівняння лінійної регресії: - 2952906.49 + 0.14х

Коефіцієнт кореляції г_ху = 0.744

Квадрат коефіцієнта кореляції г2xy= 0.533

Коефіцієнт детермінації R² = 0.533

Модель адекватна.

Б-критерій Фішера F = 7.33

За таблицею Фішера F_кr = F_1,6,0.05 = 5.99

t > t_кr модель адекватна.

t-статистика t = 2.724

Із таблиці розподілу Студента t_кr = t_0.025;6 = 2.447

 t > t_кr модель адекватна.

В цілому по Україні простежується  причинно-наслідкового зв’язок між  міграційними процесами та функціонуванням  ринку праці. Тобто, для України  міграція та зайнятість тісно пов’язані та здійснюють вплив на праце ресурсний потенціал і господарський комплекс. Загалом міграція приносить економічні вигоди ринку праці та регіону. Хоча вона проявляється позитивними та негативними явищами.

Звичайно, насамперед, міграція приносить соціально-економічні вигоди і сприяє:

- розвитку підприємництва  та малого бізнесу;

- формуванню загального  ринку праці в регіоні, через  створення нових робочих місць;

- виживанню великої  частини населення в умовах  трансформації економіки;

- розвитку людського  потенціалу через набуття досвіду роботи на підприємствах та підвищення кваліфікації.

Одночасно трудова міграція має негативні наслідки. Серед  них:

- мотивацією праці  є не робота за спеціальністю,  а можливість заробити;

- шкідливі та важкі  умови праці;

- відсутність соціального захисту.

Слід також зазначити, що міграційні процеси по різному  впливають на розвиток регіону і  виявляються такими закономірностями:

- нерівномірність економічного  розвитку різних регіонів країни;

- відмінність в оплаті  рівнозначної за кількістю і  якістю праці;

- невідповідність заходів державної економічної політики країни щодо створення сприятливого притоку інвестицій;

- асинхронність фаз  економічного розвитку регіону [35].

Наслідком непрозорого  ринку робочої сили і збільшених витрат на переміщення є насамперед зниження рівня мобільності (міграційної активності) населення, і, по-друге, формування немобільного населення в депресивних регіонах. Бідні є низькомобільні, проте істотно впливають на підвищення мобільності заможніших прошарків населення.

Демографічні прогнози для індустріально розвинених країн як у короткотривалому, так і довготерміновому періоді невтішні. Більшість дослідників вказують на неминучість старіння та скорочення їх населення, а отже, потреба зазначених країн в іноземній робочій силі зростатиме.

Традиційно вважається, що трудові іммігранти заповнюють порожні ніші сфери зайнятості приймаючої країни, сприяючи її економічному зростанню. Проте нині загострилися негативні соціально-політичні наслідки імміграції, зокрема посилення загрози тероризму, стирання національної ідентичності, наростання міжетнічних та релігійних конфліктів, які ставлять під сумнів беззастережно позитивний економічний ефект. Прихильники обмеження трудової імміграції пов’язують її із зростанням безробіття, падінням рівня доходів корінного населення, зростанням соціальних видатків, погіршенням стану платіжного балансу тощо.

Діаметральна протилежність  оцінок впливу міжнародної міграції на соціально-економічний розвиток викликана насамперед тим, що в інтерпретації її наслідків не надається належної ваги дуальній природі чинників, які їх визначають. Масштаби та характер впливу трудоміграційних потоків на економіку країни залежать не лише від їх якісно-кількісних характеристик, але й від умов соціально-культурної інтеграції іммігрантів до приймаючого суспільства. Тобто йдеться про час, протягом якого іноземець, який володіє знаннями, потрібними приймаючій країні, набуде соціального капіталу і повноцінно долучиться до процесу формування та удосконалення інтелектуального капіталу інституції, яка його винайняла. Соціально-економічні умови розвитку країни, які формуються під тиском постійно існуючих загроз і викликів, встановлюють допустимі межі використання праці мігрантів, які, своєю чергою, значною мірою залежать від освітньо- наукового рівня приймаючої країни. Найбільший економічний ефект від зовнішньої трудової міграції країна може отримати за умови відповідності її динамічних і структурних параметрів структурі іноземного людського капіталу, що залучається до її господарської діяльності. Тобто йдеться про однорівневу міжнародну трудову міграцію.

Сьогодні економічно розвинені країни приймають трудомігрантів через гостру потребу в додатковій кількості людських ресурсів. Проте зміни характеру міграційної взаємодії розвинених і тих, що розвиваються країн, потребують переосмислення інструментів регулювання і механізму процесу міжнародної міграції робочої сили. Нещодавно її визначав стан економіки приймаючої країни, проте в результаті формування міжнародних міграційних потоків виникла набагато складніша мотиваційна структура: ці потоки стали заручниками ситуації, яка склалася в країні – донорі робочої сили. Технологічні обмеження реального сектору економіки індустріально розвинених країн сьогодні не повною мірою визначають обсяг сфери зайнятості. Зарубіжні підрозділи ТНК, використовуючи дешевші чинники виробництва, створюють можливість для країни походження (батьківщини) утримувати широко диференційований ринок робочої сили. Проте трудоміграційні межі існують і зумовлюють необхідність стримування трудоміграційних потоків з інших країн світу. У результаті такого регулювання форми легального працевлаштування, які надають країни – реципієнти іноземної робочої сили, ускладнюються, що починає живити процес нелегальної міжнародної трудоміграції. Кількість нелегальних трудових мігрантів величезна, яку до того ж складно перелічити. Проблема нелегальної міжнародної трудової міграції ускладнюється, стаючи пріоритетною в країнах – реципієнтах іноземної робочої сили, оскільки її тиск на сферу зайнятості лише посилюватиметься. Разом із зростанням трудоміграційного тиску ускладнюватиметься контроль за структурою міграційних потоків між країнами, ефективність якого нівелюватиме удоско-налення способів нелегального проникнення до бажаної країни.

Численні дослідження  однозначно не довели існування як прямого, так і оберненого зв’язку між трудоімміграцією та рівнем безробіття у приймаючій країні. В такий спосіб іноземні робітники не виконують ролі кон’юнктурного буфера, проте найбільшу загрозу вони становлять для некваліфікованих робітників, молоді та жінок. Ж. Файоль, досліджуючи взаємозалежність інтенсивності міжнародних трудоміграційних потоків та рівня заробітної плати, дійшов висновку, що іммігранти – це переважно некваліфіковані працівники, тому зростання їх кількості на вітчизняному ринку робочої сили призводить до посилення тенденції падіння оплати некваліфікованої праці стосовно кваліфікованої, сприяючи збільшенню розриву в їх заробітках. Прилив іноземної некваліфікованої робочої сили сприяє перерозподілу доходів між чинниками виробництва на користь капіталу та кваліфікованої робочої сили як виразу людського капіталу, а власне некваліфікована праця зазнаватиме збитків . Соціально-економічний ефект участі іммігрантів у процесі виробництва через зниження видатків на оплату праці відповідної кваліфікації призводить до зростання дохідності комплементарних чинників, а отже, реальних доходів власників капіталу та середнього класу приймаючої країни. За оцінки впливу міжнародного переливу людського капіталу на національний ринок праці важливо зважати на його гнучкість. Політики, які стверджують, що трудові іммігранти позбавляють корінне населення робочих місць, загострюючи проблему безробіття, розглядають економіку і ринок праці статично, насправді ж він динамічний та еластичний. Залежно від зміни економічної політики чи демографічної ситуації в країні попит на робочу силу може зростати чи, навпаки, скорочуватися. Так, внаслідок зростання доходів домогосподарств приймаючої країни може відбуватися зміна структури їх споживання (потреба у прислузі чи компаньйонках), скорочення чисельності населення також викличе зростання попиту на робочу силу, а кризові явища в економіці, навпаки, його зменшать.