Україна у міжнародних міграційних процесах

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1.Особливості світового  ринку трудових ресурсів…………….7

1.1 Сутність та форми міжнародних міграційних процесів………………....7

1.2 Теоретичні моделі впливу міграцій на економічний розвиток країн….12

1.3 Основні тенденції міграції трудових ресурсів…………………………..20

РОЗДІЛ 2.Розвиток міжнародних  трудових міграцій в Україні……….24

2.1 Етапи міграційних процесів в Україні…………………………………....24

2.2 Напрямки міграційних процесів в Україні……………………………….30

2.3 Державне регулювання міграції трудових ресурсів в Україні…………..35

РОЗДІЛ 3. Взаємозв’язок  економіки та міграції в Україні……………...39

3.1 Вплив трудових міграцій на  економічний розвиток України……………39

3.2 Пропозиції щодо покращення міграційної ситуації……………………...45

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………48

анотація……………………………………………………………………..51

Список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...52

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          ВСТУП

Сьогодні домінуючою тенденцією еволюції міжнародних економічних відносин стає глобалізація, одним із важливих проявів якої є міжнародна міграція робочої сили. Дедалі більшого поширення і значення набуває переміщення людських ресурсів між країнами, що зумовлено соціально-економічними, військовими, етнічними, релігійними та іншими чинниками. Міграційні процеси, їхні тенденції, обсяг та якість є тими чинниками, що безпосередньо впливають на рівень інвестиційної привабливості певної території, з боку територіально-адміністративних одиниць, що їх оточують. Міграційні переміщення населення спостерігалися ще з початку людської історії. Вони завжди супроводжували значні масштабні структурні зміни і були одним з головних факторів соціальних змін в усьому світі. Водночас, міграція є включеною у всі сфери життя суспільства: сприяє актуальному обміну трудовим та виробничим досвідом, культурному розвитку, впливає на сімейний склад та статево-вікову структуру суспільства, її стабільність, безпосередньо пов'язана із соціальною, галузевою та професійною мобільністю населення. Вона може розглядатися навіть як форма підприємництва (максимізація соціально-економічного добробуту).

Сучасне українське міграційне поле характеризується певною відкритістю  й знаходиться в процесі розширення, оскільки відбувається істотна інтенсифікація міграційних процесів, що, в свою чергу, є наслідком

посилення процесів глобалізації світового простору. ХХ ст. вже названо  „ерою міграції”.

Феномен міграції досліджували В. Бакіров, Х. Беррі, О.Блінова, І.Боурхіс, Дж. Госс, В. Євтух, Ж. Зайончковська, Т. Заславська, В. Іонцев, М.Кастельс, А. Кауфман, С. Кастлес, Г. Косак, Е. Лі, Б. Ліндквіст, Д. Массей,

М. Ніколінакос, В. Онищук, О. Піскун, В. Петров, І. Прибитькова, Е. Рамен- стайн, Л. Рибаковський, А. Ручка, О. Старк, М. Тодаро, О. Хомра,Н. Яринцев,

Л. Шамільова, М. Шульга та ін. Вони зробили вагомий внесок у визначення природи, сутності та динаміки міграційних процесів, обґрунтували й розробили різноманітні підходи до їх інтерпретації.

Важливий аналітичний  та емпіричний матеріал щодо різних складових  міграційних процесів, їх змісту і наслідків, результатів аналізу пов’язаних з ними проблем містять роботи вітчизняних дослідників, зокрема В. Бакірова, В. Євтуха, О. Кізілова, І. Кураса, Е. Лібанової, І. Майданік, В.Ніколаєвського, В. Онищука, А. Позняка, В. Трощинського, О. Хомри, С. Чеховича. Представниками західної науки в другій половині XX ст. також досить активно розробляються як загальні, так і окремі проблеми міграції. Даний напрямок досліджень представляють М. Бойд, Т. Буш, П.ДіМаджіо, X.Злотник, Н.Кибріа, Д.Массей, М.Міллс, К.Ньюман, О'Коннор, А.Портес, Дж.Сенсебреннер, О.Старк, М.Тенда, С.Таколи, М.Тодаро. При вивченні міграції населення дані фахівці нерідко виокремлюють міграцію різних соціальних груп, наприклад, студентів, біженців та переселенців. Проте, варто вказати, що так, як і вітчизняні науковці, вивчають її здебільшого в етнічному та трудовому контексті.

Мета і задачі дослідження.

Метою курсової роботи є вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку міжнародної міграції трудових ресурсів і місця, яке займає в ній Україна.

Завданням даної роботи є:

• з’ясувати теоретичні аспекти міжнародної міграції робочої сили;
• визначити причини та наслідки міжнародної трудової міграції;
• проаналізувати Україну в міжнародному русі трудових ресурсів;
• розкрити суть проблем міграції робочої сили та визначити шляхи їх вирішення.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні конкретні  завдання:

• сформулювати концептуальні  положення і висновки щодо масштабів, ознак і чинників трудової міграції у світі та в Україні на етапі  трансформації її економіки;

• визначити основні  етапи руху міжнародної міграції робочої сили;

• сформулювати форми  і основні тенденції розвитку міграції робочої сили;

• розкрити оцінку результатів  вивчення стану міграційних процесів;

• проаналізувати основні елементи міграційних процесів робочої сили в Україні та проаналізувати робочу міграцію іноземців та їх працевлаштування в Україні;

• дослідити та визначити  регулятори щодо інтенсифікації міграційних  процесів, як чинник безпеки держави;

• розглянути досвід зарубіжних країн щодо даної проблеми;

• здійснити аналіз існуючих методик стабілізації міжнародних  міграційних процесів.

Об’єктом дослідження є відносини України з країнами світу з приводу  міграційних процесів, суб’єктом яких в умовах інтернаціоналізації та глобалізації світогосподарських зв’язків прагне стати Україна.

Предметом дослідження є економічний механізм взаємодії України з іншими державами у сфері трудових відносин, закономірності міжнародної міграції та її сучасні особливості.

Методи дослідження. У роботі використаний широкий спектр методів наукового аналізу та дослідження міжнародних економічних відносин, а саме: методи аналізу, синтезу та порівняння, історико-системний, системного підходу, соціологічних досліджень, якісного і кількісного порівнянь, математичного аналізу.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ СВІТОВОГО  РИНКУ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

1.1. Сутність та форми міжнародних міграційних процесів

Вперше поняття “міграція” вводиться в науковий обіг в кінці ХІХ ст. англійським ученим Е. Равенштеном у праці “Закони міграції”. Він розглядав міграцію як “неперервний процес, зумовлений взаємодією чотирьох основних груп факторів, які діють у першому місці проживання, на стадії переміщення, а також у місці приїзду і факторів особистісного характеру” . З позиції етимології термін «міграція» означає переміщення, переселення. Однак поступово значення цього слова набуло значно ширшого сенсу – міграцію стали розглядати як територіальне, географічне, просторове явище. Е.Баранов і Б.Брєєв розглядали міграцію з погляду трьох різних аспектів – як територіальну, галузеву та професійну міграцію. Найпоширенішим є визначення Л.Рибаковського, що пропонує називати міграцією «будь-яке територіальне переміщення, що відбувається між різними населеними пунктами однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць, незалежно від тривалості, регулярності та цільової спрямованості». Міграція – багатовмотивоване соціально-психологічно навантажене явище, яке має яскраво виражений суспільний характер. На мою думку, інтерес становить визначення, запропоноване ООН, а саме: міграцією вважається переміщення осіб на термін більш 6 місяців. Було визначено, що міграції можуть відрізнятися не тільки залежно від зумовлюючих їх факторів і методів переміщення, але й від їхніх напрямків, цілей, тощо. Міграційний процес – явище соціально-економічного порядку [19].

За географічною ознакою  міграція поділяється на інтеграційну, внутрішню і зовнішню. Інтеграційна міграція має регулярний характер і являє собою вільне або обмежене законом переміщення робочої сили в межах інтеграційного об’єднання. Обмежений характер регулюється статутом інтеграційного об’єднання і національним законодавством.

Внутрішня міграція —  це переміщення працездатного населення  та їх сімей в межах однієї країни.

Зовнішня (міжнародна) міграція робочої сили — це процес організованого або стихійного переміщення працездатного населення, що викликане причинами економічного характеру.

Розглянемо зміст структурних  елементів, що характеризують міграційні процеси.

За характеристиками тривалості міграція буває:

• постійна (без повернення на батьківщину);

• тимчасова (з обов´язковим поверненням);

• сезонна річна (повернення після закінчення сезону найму);

• маятникова внутрішня  — переміщення населення з  одного населеного пункту в інший (від  місця проживання до місця роботи). Це може бути переміщення за схемою (село — місто) або (місто — приміський район) тощо.

За характеристикою  правового статусу міграція поділяється  на легальну і нелегальну. Як правило, легальна міграція має документальне підтвердження, офіційне звернення держави, норми, що встановлені на переміщення міжнародною організацією праці тощо.

Нелегальна міграція — це явище, що має непередбачуваний характер — незаконне перетинання  національних кордонів в пошуках джерел праці й життя [8]. За способом реалізації процесу міграції його поділяють на організовану державними та громадськими організаціями, індивідуальну, самодіяльну, яка здійснюється мігрантом самотужки [10].

Міжнародна міграція робочої сили є складовою світової системи господарювання, вона є результатом еволюції робочої сили, системи міжнародного поділу праці та інтеграції. Як форма міжнародних економічних відносин міжнародна міграція робочої сили виникає і розвивається водночас зі становленням і еволюцією міжнародної міграції капіталу, міжнародної торгівлі.

Міжнародна  міграція робочої сили – це постійне або тимчасове переміщення працездатного населення з одних країн до інших, що викликається як економічними так і неекономічними причинами.

З погляду соціально-економічної  форми міжнародна міграція робочої сили означає процес формування її інтернаціональної вартості, а також певну сукупність відносин економічної власності між різними суб'єктами з приводу привласнення створеного нею необхідного і додаткового продукту.

Специфіка міграційних процесів в межах міжнародного економічного простору, в тому числі і регіонального, визначається наступними особливостями:

- глобальний характер  міжнародної міграції робочої  сили (охоплює всі країни світового  співтовариства);

- переважання міграції  робочої сили в загальному обсязі міграційних потоків;

- зростання питомої  ваги демографічних факторів  у розвитку міграційних процесів;

- збільшення масштабів  міжнародної міграції робочої  сили;

- розширення форм міграції  та структури міграційних потоків;

- збільшення обсягів  нелегальної міграції робочої сили [18].

Процес формування інтернаціональної  вартості робочої сили складається  з трьох основних елементів:

1) формування нових  витрат, пов'язаних з утриманням  самого працівника і членів  його сім'ї. Такі витрати –  це фізичні, нервові, психічні, розумові витрати, зумовлені підвищенням інтенсивності та продуктивності праці; споживання певної кількості матеріальних і духовних благ за іншими цінами, оплата житла тощо. Зміни в утриманні членів сім'ї пов'язані з грошовими переказами на утримання сім'ї, а в разі міграції найманого працівника з сім'єю — зі споживанням інших благ та новими цінами на них;

2) поява нових витрат, зумовлених необхідністю перекваліфікації, отримання нової професії, вивчення  мови тощо;

3) розвиток нових потреб  найманого працівника в якісно новому середовищі. Йдеться про модифікацію соціально-історичного елемента вартості робочої сили, в якому відображається розвиток матеріальних, соціальних і духовних потреб.

До основних причини існування міжнародної трудової міграції можна віднести:

а) з боку країни, з  якої йде міграція:

• * велика густота населення;
• * масове безробіття;
• * низький життєвий рівень і незадовільний рівень заробітної плати;
• * виробнича необхідність (для спеціалістів, що працюють у слаборозвинених країнах).

б) з боку країн, які  приймають міграцію:

• * потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі;
• * потреба у додатковій дешевій робочій силі;
• * порівняно висока зарплата [2].

В останній час актуальною проблемою у світі є кліматична та екологічна ситуація, яка також позначається на міграційних процесах населення.