ТНК на мировой арене

Отже, з аналізуючи ці дані варто зазначити, що ТНК зараз відіграють найважливішу роль у сполученні багатьох національних економік.

Система регулювання трансфертного ціноутворення в Україні сьогодні фактично відсутня. Існує обмежена кількість нормативно-правових актів, які стосуються регулювання трансфертного ціноутворення і не передбачають механізмів практичного втілення норм, а також санкцій за зловживання трансфертними цінами. Немає механізмів, які б регламентували діяльність податкових органів у випадку виявлення несправедливих трансфертних цін, не розроблено рекомендацій щодо застосування пропонованих методів трансфертного ціноутворення.

З огляду на вищезазначене запропоновано механізм впровадження системи регулювання трансфертного ціноутворення в Україні. Його реалізація буде поетапною. На першому етапі (1 – 1,5 року) потрібно прийняти базовий нормативно-правовий документ (закон), визначити методи трансфертного ціноутворення на матеріальні активи, а також упровадити механізм угод про попереднє встановлення цін. На другому етапі (2 – 2,5 року) слід запровадити запропоновані на першому етапі методи трансфертного ціноутворення на матеріальні активи, розробити супутні нормативно-правові акти для забезпечення застосування на третьому етапі механізму регулювання трансфертного ціноутворення на нематеріальні активи та послуги, запровадити систему штрафів за зловживання трансфертними цінами. На третьому, завершальному етапі (1 рік) потрібно забезпечити практичне застосування методів регулювання трансфертного ціноутворення на нематеріальні активи та послуги, - скоригувати встановлені раніше норми та сформувати бази даних: інформаційну та судових прецедентів щодо розгляду справ стосовно маніпулювання трансфертними цінами.

Для того, щоб взаємодіяти з ТНК як в Україні, так і на світових ринках, потрібно створювати власні, українські транснаціональні структури. Водночас, варто зазначити, що створити корпорації повного замкненого циклу, які займалися б видобутком сировини, її переробкою, виготовленням із неї продукції та її реалізацією, Україна може лише в окремих галузях, на що знадобиться чимало часу. Хоча деякі кроки в цьому напрямі вже зроблено. Водночас становлення українських ТНК, попри наявність відповідної правової бази, перебуває на початковому етапі, тоді як процес створення таких структур набуває значних масштабів у Росії, де ряд провідних корпорацій останніми роками за результатами своєї діяльності посідає високі позиції в рейтингу 500 найбільших ТНК світу.

У рейтингу 500 найбільших транснаціональних компаній світу 2009 року найвище місце посіла компанія Royal Dutch Shell. Незважаючи на кризу вона збільшила за рік свої доходи на третину - до $458,4 млрд. [17].

Нажаль, Україна не входить до даного рейтингу, проте, за думками аналітиків в Україні існують компанії яким залишилося зробити лише декілька кроків для того щоб створювати гідну конкуренцію у даному рейтингу. Упритул до створення вітчизняної ТНК - інтегрованої нафтової компанії з усіма елементами технологічного ланцюжка «видобуток - переробка - збут» - підійшли Приватбанк та УкрСиббанк. Структури Приватбанку володіють найбільшою в Україні мережею АЗС «Сентоза», контрольним пакетом акцій НПЗ «Нафтохімік Прикарпаття» і більш як 30% акцій НПК «Галичина».

Основною передумовою маніпулювання трансфертними цінами є недосконалість ринків. За наявності податків в обох країнах, що торгують, та імпортного тарифу ТНК завищують трансферті ціни тоді, коли відносна різниця ставок податків у цих країнах вища від ставки мита в країні-імпортері. У протилежному випадку трансфертні ціни занижують.

У процесі експортування до України компаніями з 15 країн – найбільших експортерів їх потенційні рішення щодо трансфертного ціноутворення будуть такими. Компанії з Італії, США, Великобританії, Китаю, Франції, Японії, Чехії, Швеції, Казахстану, Німеччини та Туркменістану будуть зацікавлені встановлювати якомога нижчі трансфертні ціни у внутрішньо фірмовій торгівлі із взаємопов’язаними компаніями України. Така політика трансфертного ціноутворення не становить для України загрози з погляду відпливу активів.

У випадку експортування з України для компаній з 15 країн – найбільших імпортерів можливості регулювання відпливу коштів зовнішньоекономічними методами обмежені. Компанії з таких країн, як Росія, Польща, Угорщина, Молдова, Білорусь, Німеччина, Румунія та Сибірія не становлять загрозу щодо відпливу активів з України.

ТНК перетворюють світову економіку в міжнародне виробництво, забезпечуючи  прискорення науково-технічного прогресу у всіх його напрямках - технічний рівень і якість продукції, ефективність виробництва, удосконалення форм менеджменту.

Транснаціональнми  корпораціями контролюється половина світового промислового виробництва, майже дві третини торгівлі приблизно 80% патентів і ліцензій на нову техніку. ТНК охоплюють 90% світового ринку пшениці, кукурудзи, кави, лісоматеріалів, залізної руди, 85% ринку міді та бокситів, 80% чаю та олова,75% бананів, натурального каучуку і сирої нафти [17].

За даними UNCTAD галузева структура ТНК має наступний вигляд:

- 60% компаній зайняті у сфері виробництва;

- 37% сфера послуг;

- 3% добувна промисловість і сільське господарство.

Сучасний етап розвитку промисловості характеризується  все глибшою спеціалізацією більшості частин транснаціональної виробничої системи в результаті прогресу в засобах комунікацій, лібералізацією міжнародної торгівлі та зняття бар'єрів для переміщення капіталу.

Одним із основних недоліків функціонування ТНК в Україні для вітчизняних виробників є неспроможність утримувати конкурентне становище порівняно з великими міжнародними корпораціями. Нині на українському ринку оперує понад 30 ТНК. Їх інтереси в основному сфокусовано на таких галузях, як телекомунікації, електроенергетика, нафтохімічна промисловість, сільське господарство, харчова та тютюнова промисловість, громадське харчування, виробництво господарських товарів та засобів гігієни [5]. Найбільш успішними  в Україні є такі транснаціональні компанії: «Nestle», «Proctor&Gamble», «Johnson&Johnson» , «Coca-Cola», «McDonalds» [17].

Висновки

1. У науковій літературі відсутній єдиний підхід до визначення поняття ТНК, незважаючи на те, що воно офіційно прийняте Економічною і Соціальною Радою ООН. Узагальнення рис ТНК, характерних більшості теоретичних визначень, та викладення їх функцій у сфері сучасних міжнародних економічних відносин і їх сучасних організаційно-економічних форм, дозволяє нам сформулювати власне визначення, головний акцент в якому зроблений на тому, що ТНК – це міжнародні фірми, як правило, з акціонерним капіталом, що мають свої господарські підрозділи у двох або більше країнах.

2. Результати дослідження ролі ТНК у сучасному економічному середовищі підтверджують, що головним рушієм глобалізації виступають ТНК. Використовуючи Вашингтонський консенсус, МВФ, вони перерозподіляють світове багатство на свою користь, шляхом вивозу товарів та/або капіталів, впливають на процеси розвитку окремих національних господарств, а також на глобальні процеси всього світового господарства, мають можливість змінювати процеси в міжнародній кооперації праці.

3. Отже, на взаємодію головних компаній ТНК і закордонних філій у країнах з перехідною економікою та в країнах, що розвиваються, впливають фактори їхньої залежності між собою та міра інтеграції в економіку країни-реципієнта.

4. Аналізуючи вплив ТНК на конкурентне середовище України, слід зважати на особливості їх організаційної структури. Річ у тім, що внаслідок поширення діяльності на різні країни, ускладнення і поглиблення багатопрофільності організаційна структура управління компанією у вигляді традиційно бюрократичної перестає бути ефективною. Іншою цікавою рисою впливу ТНК на національне конкурентне середовище є стимулювання виходу своїх постачальників на міжнародний ринок. Тобто симбіоз великої компанії та малого бізнесу виходить за рамки національної системи, набуваючи міжнародних масштабів.

5. Розглядаючи механізм руху капіталів ТНК, що відбувається у першу чергу у вигляді ПІІ, відмітимо, що він проходить, в основному, між материнською компанією і її зарубіжними філіями. З урахуванням того фактору, що більшість материнських компаній ТНК базуються у промислово розвинутих країнах, експортерами капіталу виступають саме ці країни. Разом з тим, в останній час у світовій практиці прослідковується нова тенденція: експорт капіталу у вигляді ПІІ із країн, що розвиваються, так званих нових індустріальних країн.

6. В сучасних умовах міжнародної економіки все більше значення набирає розвиток концептуальних основ, принципів і стандартів міжнародної координації регулювання ПІІ. З метою оптимізації оподаткування ТНК використовують різні методи, які класифікують на дві основні групи: організаційні та економічні. Обмеження та ризики впливають на можливість здійснення фінансових операцій між філіями ТНК, тому транснаціональні компанії обминають їх різними шляхами.

7. Без усвідомлення ролі транснаціональних компаній у сучасному світі неможлива достовірна оцінка процесів, які проходять в економічному та політичному просторі. Тенденції ринково-підприємницької діяльності свідчать, що України не лише приймає ТНК, а водночас прагне до створення власних таких компаній.

Список використаних джерел

1.      Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність": Офіц. текст прийнятий Верховною Радою України 16 квітня 1991 р. із змінами та доп. станом на 27 квітня 2004 р.— К.: Видавничий дім "ІнЮре", 2004. — 54 с.

2.      Айзенштейн Е. Ю. Транснационализация как фактор формирования международного геоэкономического пространства / Айзенштейн Е. Ю.  // Культура народов Причерноморья. – 2009. – №159. – С. 76-78.

3.      Борисова Т. Феномен міжнародної конкуренції в сучасній економіці / Т.Борисова // Галицький економічний вісник. — 2010. — №2(27).— с.34-40

4.      Верховська Я. О. Транснаціональні корпорації як головні суб’єкти міжнародної економіки // Економіка: проблеми теорії та практики. — Д., 2008. — Вип.237, т.6. — С. 1515–1518.

5.      Гладій І.Й. Регіоналізація світового ринку: євроінтеграційний аспект: Монографія // Гладій І.Й. /Економічна думка, 2006 – С.554

6.      Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. — К.: Знання, 2006. — 462 с.

7.      Карпенко В.Г.Фінансові механізми транснаціональних корпорацій у системі сучасної світової економіки// Карпенко В.Г / Наукові праці НДФІ – 2009. №1(46) – С.42

8.      Карпець М. О. Сутність, витоки та суперечності глобалізації /Карпець М. О.  // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2008. – №12. – С.103-107.

9.      Контурова С. М.  ТНК як шлях виходу країни із фінансової кризи // Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності. — Сімф.; Ялта, 2009. — С.138–141.

10. Контурова С. М. Вплив глобалізації на транснаціональні корпорації // Науковий вісник. — Ірпінь, 2007. — N2 (37). — С.12–17.

11. Ливенцев Н. Н., Аникин А. В., Бабин Э. П., Буглай В. Б., Васильева И. П. Международные экономические отношения. — М.: Проспект, 2008. — 648 с.

12. Ливенцев Н. Н., Харламова В. Н., Буглай В. Б. Международная экономическая интеграция. — М.: Экономистъ, 2006. — 430 с.

13. Ліневич Ю. В. Інтернаціоналізація інноваційної діяльності ТНК в умовах глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К., 2008. — Вип. 76, ч. 2. — С. 232–233.

14. Маруняк Є.О. Суть і основні риси транснаціональних корпорацій та їх розвиток в Україні / Є.О. Маруняк, Л.Г. Руденко // Український географічний журнал. – 2007. – № 4. – С. 18–26.

15. Лупацій В. Від геополітики до геоекономіки // Крєзнавство. Географія.Туризм.-2002. -№ 9, -с.4-8

16. Михайлина Д. Держава і транснаціональні корпорації в умовах корпоративного глобалізму // Україна: аспекти праці.- 2006.- № 7.- C.46-51.

17. Попова Ю.М., Муравйова А.С., Ярмова О.В. Інноваційний розвиток транснаціональних корпорацій на основі регіональних кластерів // Вісник Хмельницького національного університету 2010, №3. Т.1. – с. 162-164.

18. Сорока І.Б. Транснаціональні корпорації та їхня роль у процесі активізації міжнародної інтеграції / І.Б. Сорока // Актуальні проблем економіки. – 2009. – № 9 – С. 35–41.

19. Фліссак А. Зовнішньоекономічна діяльність України в контексті інтеграційних процесів // Журнал європейської економіки.- 2006.- № 2.- C.174-188.

20. Фомішин С.В. Основні закономірності міжнародного руху капіталу в світовому господарстві, 2010 // http://www.nbuv.gov.ua/

21. Хасбулатов Р. И., Атаман В. А., Бужигаева Т. Е. Мировая экономика и международные экономические отношения. — М.: Гардарики, 2006. — Ч. 1. — 671 с.

22. http//:www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики

23. Pitelis, Christos; Roger Sugden (2000). The nature of the transnational firm. Dunning & Rugman (1985), Teece (1981). Routledge. p. 74. ISBN 0415167876

24. Copeland, Michael V. (2006-06-29). "How startups go global". CNN. Retrieved 2010-05-13

25. Schermerhorn, John R. (2009). Exploring Management. John Wiley and Sons. p. 387. ISBN 0470169648

26. Drucker, Peter F. (1997). The Global Economy and the Nation State. Council on Foreign Relations. p. 167.

27. Pitelis, Christos; Roger Sugden (2000). The nature of the transnational firm. Routledge. p. 72. ISBN 0415167876