ТНК на мировой арене

37

Зміст

Вступ

Розділ І. Теоретичні засади дослідження ролі транснаціональних корпорацій (ТНК) у розвитку світової економіки

1.1. Теоретичні засади діяльності транснаціональних корпорацій

1.2. Механізм взаємодії материнської компанії з зарубіжними філіями              15

1.3. Вплив ТНК на динаміку економічного зростання: проблеми та особливості              19

Розділ ІІ. Роль ТНК на сучасному етапі глобалізації світового господарства              .22

2.1. Особливості діяльності ТНК в глобальному економічному середовищі              22

2.2. Роль ТНК в системі руху факторів виробництва

2.3. Значення ТНК у формуванні конкурентного середовища              39

Розділ ІІІ. Оптимізація організаційної взаємодії України з ТНК

3.1. Роль ТНК у розвитку національної економіки України              45

3.2. Проблеми оптимізації інституційного механізму регулювання діяльності ТНК в Україні              51

3.3. Регулювання ролі ТНК у процесах технологічного трансферту за участю України              59

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

У розвитку світової економіки останніх десятиліть важливу роль відіграє всеохоплююча і динамічна інтернаціоналізація. Економіку будь-якої країни вже не можна розглядати як щось самодостатнє. Сьогодні не внутрішнє життя тієї чи іншої країни, а його гармонійний зв’язок із світогосподарськими процесами визначає піднесення або спад економіки.

Актуальність теми дослідження зумовлена новизною завдань, що потребують вирішення у процесі розвитку теорії ефективної взаємодії країн з ТНК, яка тільки починає створюватись. Вона пов’язана з нагальною потребою в концептуальному обґрунтуванні основних напрямків взаємодії ТНК з урахуванням національних пріоритетів.

Теоретичні та методологічні аспекти транснаціоналізації та ТНК знайшли певне висвітлення у працях вітчизняних та зарубіжних учених, зокрема в роботах Айзештейна Е. Ю., Батченка Л. В., Верховської Я. О., Дроздової Г. М., Дятлової В. В., Дідківського М. І., Карпенка В. Г., Ливенцева Н. Н., Марченко В. Б., Попова Ю. М., Шаповалова Д. В., Фомішина С.В., Хасбулатова Р. И., Саджена Р., Шемерхорна Дж., Дрюкера П., Копеланда М., Барнера Р. та ін.

Метою курсової роботи є узагальнення теоретичних підходів до дослідження внеску транснаціональних корпорацій у розвиток світової економіки  та надання рекомендацій щодо оптимізації та покращення умов діяльності ТНК  в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути теоретичні концепції діяльності транснаціональних корпорацій;

- виявити значення ТНК в сучасному економічному середовищі та умови взаємодії материнської компанії з зарубіжними філіями;

- дослідити роль ТНК у формуванні конкурентного середовища та в системі руху факторів виробництва;

- оцінити вплив ТНК на динаміку економічного зростання: проблеми та особливості;

- запропонувати напрямки оптимізаціі інституційного механізму регулювання діяльності ТНК в Україні;

- визначити роль ТНК у процесах технологічного трансферту за участю України;

- дослідити вплив ТНК на формування розвитку національної економіки України.

Об’єктом дослідження виступає діяльність транснаціональні корпорації у світовому господарстві.

Предметом дослідження є механізм та особливості впливу ТНК на розвиток світової економіки.

Як базові, в роботі використовувалися також методи системного і структурного аналізу, коли сукупність факторів, які визначають рівень транснаціоналізації національних економік та елементи механізму взаємодії країн з ТНК розглядаються як системне ціле, що дозволяє виявити загальні закономірності їх взаєморозвитку та специфічні особливості розвитку явища, яке досліджується.

Розділ І. Теоретичні засади дослідження ролі транснаціональних корпорацій (ТНК) у розвитку світової економіки                                                                                             1.1. Теоретичні засади діяльності транснаціональних корпорацій

Теоретичні дослідження концепцій ТНК обумовлені в першу чергу тим, що їхня діяльність тісно пов’язана з процесом світової глобалізації, та, як наслідок, із соціально-економічними змінами в країнах з перехідною економікою. Слід відзначити, що з моменту виникнення феномену ТНК і до сьогодні як у вітчизняній, так і зарубіжній літературі вчені приділяють велику увагу аналізу їх виникнення та діяльності. Разом з тим є різні підходи до визначення поняття ТНК, не зважаючи на те, що воно офіційно прийняте Економічною і Соціальною Радою ООН.

За визначенням ООН, ТНК – це, міжнародно-оперуючі фірми в двох або більше країнах, управління підрозділами яких здійснюється із одного або декількох центрів. При цьому експерти ООН відносять до міжнародно-оперуючих корпорацій ті, які здійснюють будь-яку виробничу та/або збутову діяльність. Обов’язковим є те, що їхня діяльність повинна бути винесена за межі національної держави.

Основна риса ТНК – їх міжнародний монополізм. Для економічної теорії і практики наявність у дефініціях ТНК такої риси має важливе значення, оскільки, в основному, розкриває характер і систему їхньої діяльності як суб’єктів світової економіки і міжнародних економічних відносин. Зокрема, міжнародна монополістична природа ТНК зумовлює їхню активну участь у розвитку процесів міжнародного розподілу праці. Їм також властива відносна незалежність міжнародного руху капіталів від внутрішніх процесів країни походження. Більше того, як відмічає О. Білорус, економічна влада держави над підприємствами зазнає послаблень, коли такі економічні суб’єкти, як ТНК, здобувають справжню незалежність від своїх урядів. В силу монополізму ТНК впливають на світогосподарські відносини таким чином, щоб досягнути для себе отримання якнайбільшого прибутку шляхом використання трудових і сировинних ресурсів інших країн в їх національних кордонах. Отже, вони інтернаціоналізують і процес виробництва доданої вартості [20, с. 265].

Для досягнення цілей діяльності ТНК, правління від його імені укладає необхідні контракти й угоди, проводить певну кадрову політику, здійснює інші економіко-юридичні значущі дії в межах повноважень, визначених статутом. Для досягнення поточних цілей використовується (короткостроковий та/або середньостроковий) бізнес-план.

Розглядаючи поняття транснаціональних корпорацій, зазначимо, що їхнє визначення міститься також у міжнародних нормативних документах. Так, стаття 2 Конвенції про транснаціональні корпорації, прийнята 6 березня 2003 року в Москві країнами Співдружності незалежних держав, має назву: “Поняття “транснаціональна корпорація”. У названій статті Конвенції відмічається, що “в цій Конвенції поняття “транснаціональна корпорація” включає в себе різні транснаціональні структури, в тому числі фінансово-промислові групи, компанії, концерни, холдінги, спільні підприємства, акціонерні товариства з іноземною участю і т.п.”. У статті 8 Конвенції, присвяченій висвітленню державної підтримки та стимулювання діяльності ТНК, зокрема, йдеться про передачу в довірче управління корпорації або її учаснику належних державам пакетів акцій підприємств-учасників корпорації, а також про залік заборгованості підприємств, акції якого реалізуються на інвестиційних конкурсах (торгах), в об’єм інвестицій, передбачених умовами інвестиційного конкурсу (торгу), для корпорації-покупця. Як видно з тексту даної Конвенції, її учасники теж вбачають у ТНК наявність акціонерного капіталу, але при цьому вони не визначають його однонаціональності. Крім того, така дефініція, на наш погляд, має досить серйозні недоліки, що не дозволяють повною мірою використовувати її у процесі юридичного забезпечення міжнародних економічних відносин, тому що в ній не розкриті організаційно-правова форма та ознаки ТНК, розмір та форма іноземної участі в акціонерному товаристві (прямі іноземні інвестиції чи портфельні) тощо.

Теоретичні висновки підтверджують аналіз практики діяльності ТНК: вони або утворюють акціонерні товариства в інших країнах, або скуповують акції національних підприємств-емітентів, як на первинному, так і на вторинному фондових ринках, створюючи таким чином спільні підприємства.

Важлива роль та значна кількість ТНК у сучасному світовому господарстві обумовлює необхідність їхньої класифікації. Методика та критерії такої класифікації, що використовується ООН, розроблена Департаментом з ТНК і інвестицій у складі ЮНКТАД, характеризується наступними ознаками: країна походження, основна сфера діяльності, обсяг закордонних активів, продаж та зайнятість. На основі цих показників ЮНКТАД складає два індекси: індекс А – основна сфера діяльності та індекс В – транснаціональності, який ділить ТНК на великі, середні та малі.

ТНК часто діляться на три великі групи:

-         горизонтально інтегровані ТНК — управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, що виробляють однакові або подібні товари.

-         вертикально інтегровані ТНК — управляють підрозділами в певній країні, які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах.

-         роздільні ТНК — управляють підрозділами, розташованими в різних країнах, які вертикально або горизонтально не об'єднані.

По організаційному признаку в іноземній літературі виділяють наступні типа  ТНК:

   - багатонаціональні корпорації,

   - інтернаціональні корпорації,

   - транснаціональні компанії,

   - глобальні компанії.

Фактично, дана кваліфікація лише розставляє ТНК по рівню їх сили, впливовості чи ступеня кваліфікації.

И ця класифікація має скоріше академічний, ніж практичний характер.

Можна зустріти ще одну класифікацію сучасний типів ТНК:

  - Національно – орієнтовані;

  - Космополітичні чи ті, що використовуються державою;

  - ТНК – колонізатори держав

  - Імперські

       Національно - орієнтовані ТНК – це тільки – це національні корпорації, які тільки – тільки вийшли на міжнародний рівень, до яких іноземні держави ще не придивляються.

      Космополітичні ТНК, - це такі структури, які, міцно закріпившись в іноземних країнах, ще не набрали тієї сили, щоб використовувати в своїх інтересах державу, але деякі стали достатньо міцними, щоб бути використовуваними для політичної та економічної експансії та колонізації третіх країн.

       ТНК – колонізатори вже можуть впливати на державні структури країн, в яких вони розташовані, але ще не мають достатньо сил, щоб не знаходитися під впливом більш сильних держав.

      Імперські ТНК – це ті впливові, міцні структури, інтереси яких стають інтересами держав.

У центрі глобального інноваційно-технологічного процесу стоять ТНК, які й задають темп та напрями цього розвитку. Адже інноваційна діяльність значною мірою обумовлює конкурентоспроможність ТНК у боротьбі за глобальні ринки. ТНК засновують дослідницькі центри в багатьох країнах, де для цього є кваліфіковані кадри та інші необхідні умови. Загалом створено понад 100 таких центрів, у тому числі компаніями Microsoft, Motorola, GM, GE, JVC, Samsung, IBM, Intel, P&G, Ericsson, Nokia, Panasonic, Mitsubishi, Siemens. При цьому ТНК можуть суттєво змінювати чи планувати різні стратегії свого розвитку, створюючи геостратегічні альянси та регіональні кластери [16, c. 162].

В економічній теорії багато уваги приділяється транснаціональним корпораціям в першу чергу із-за їх бурхливого зростання в другій половині XX сторіччя. Спочатку ТНК вивчалися в рамках теорії фірми, потім почали розроблятися самостійні концепції.

         Передумовою розвитку теорії міжнародного руху капіталу послужили класичні економічні теорії XIX століття (наприклад, теорії А. Сміта и Д. Рікардо), що розглядають міжнародну торгівлю як двигун інтернаціоналізації і інтеграції світових економік. Процеси інтернаціоналізації шляхом розвитку торгівлі розглядались як основний каталізатор зростання національного добробуту, особливо якщо країна спеціалізувалася в тих областях, де вона мала відносну перевагу. Ґрунтуючись на даних принципах, Дж. С. Мілль вперше почав розробляти теорію руху капіталів між країнами. Учений бачив причину вивозу капіталу в нормі прибутку, яка в багатих капіталом країнах має тенденцію до пониження[9, с.24].

Економісти Дж. А. Гобсон, Дж. М. Кейнс перенесли положення факторної теорії Ж.-Б. Сіючи на міжнародні відносини, сформулювали постулат про альтернативність міжнародної торгівлі і міжнародного руху чинників виробництва. У зв'язку з цим розвинувся інтерес прихильників даної теорії до маржиналістської теорії граничної корисності факторів         [2, с.24].

  Англійський економіст Р. Харрод в своїй моделі економічної динаміки показав, що, чим нижче темпи економічного зростання країни, багатої капіталом, тим сильніше тенденція до вивозу з неї капіталу[2, с.25].    Е. Домар, розглядаючи торгові баланси і зайнятість, ототожнив, що вивіз капіталу залежить від того, як темпи зростання що переводяться в країну доходів від зарубіжних інвестицій відносяться до темпів зростання вітчизняних інвестицій [9, с.25].

У концепцію транснаціональних корпорацій вніс внесок і                   Дж. Гелбрейт, який вважав, що генезис ТНК обумовлений технологічними причинами: сучасна продукція складніша, ніж в XIX сторіччі, її збут і обслуговування за кордоном вимагають від фірм створення місцевого виробництва товарів[2, с.26].

У теорії міжнародного життєвого циклу товару Р. Вернона описується динамічна дія між міжнародною торгівлею і іноземним інвестуванням. Ця концепція виникла на основі ідеї організації виробництва товару на новому закордонному ринку як засобу продовження життєвого циклу товару і мінімізації змінних витрат за допомогою певних економічних мір (оптимізації оподаткування, митних бар'єрів)[9, с.26].

Решта всіх теорій транснаціоналізації якоюсь мірою може бути зведені до різновидів і напрямів розвитку теорії економічної влади в широкому сенсі слова і дозволяють конкретизувати деякі її загальні положення для дослідження проблематики ТНК. Трактування ТНК, що з'явилося у 1960-і рр., з погляду теорії галузевих ринків і монополістичної конкуренції            (С. Хаймер, Ч. Кинделебергер) зв'язує їх виникнення із спробами запобігти формуванню можливих конкурентів за кордоном і знайти монопольну владу[9, с.29].