ТНК на мировой арене

• створення спеціальних дочірніх компаній у країнах із сприятливим або пільговим оподаткуванням чи в офшорних зонах;

• перехід частини зарубіжних філій або дочірніх підприємств під контроль спеціальної холдингової компанії, зареєстрованої у країні зі сприятливим оподаткуванням операцій з капіталом і репатріації дивідендів.

Основні економічні методи оптимізації оподаткування ТНК охоплюють такі сфери:

• застосування трансфертних цін у розрахунках між філіями й дочірніми компаніями ТНК у різних країнах;

• концентрацію дивідендів та інших доходів корпоративних фінансових компаній, розташованих у країнах з пільговим оподаткуванням фінансових операцій, пільговим режимом уникнення подвійного оподаткування або в офшорних зонах;

• застосування різних форм внутрішньокорпоративного кредитування з використанням власних фінансових структур або кредитування філій під гарантії ТНК;

• здійснення інвестицій за рахунок власних нагромаджених доходів або залучених ресурсів через власну інвестиційну компанію у структурі ТНК;

• здійснення трансферту активів ТНК через ліцензійні угоди з власними філіями;

• спорудження підприємств і придбання нерухомості через внутрішньокорпоративні компанії з нерухомості, розташовані в країнах з пільговим оподаткуванням операцій з нерухомістю або в офшорних зонах;

• здійснення транспортного обслуговування операцій ТНК через власні транспортні та судноплавні компанії, зареєстровані в офшорних зонах.

Обмеження та ризики впливають на можливість здійснення фінансових операцій між філіями ТНК, тому транснаціональні компанії обминають їх різними шляхами.

Найпоширенішим способом є прихований переказ активів у формі не дивідендів, а роялті, різних агентських та комісійних, плати за послуги, надані штаб-квартирою ТНК, та інших подібних виплат. Таким чином досягається подвійний ефект — зниження оподаткованих міжнародних трансфертів фінансових коштів між філіями ТНК і заміщення «чутливих» трансфертів (наприклад, виплата дивідендів) трансфертом фінансових ресурсів у вигляді «м'яких» витрат (роялті, плата за послуги та ін.).

ТНК також використовує внутрішньокорпоративні активи у випадку так званих «блокованих» фондів для оптимізації економічної структури, фінансових та інвестиційних програм ТНК. «Блоковані фонди» — це корпоративні активи ТНК, які інвестовані або застосовуються в країнах з неконвєртованою чи обмежено конвертованою валютою й іншими значними валютними обмеженнями, що не дають змоги переказувати дивіденди з філій до штаб-квартири ТНК. або значними обмеженнями на трансферт дивідендів, контролем та обмеженням сплати роялті й послуг до штаб-квартири
ТНК.[2, c. 77]

Для економічно доцільного використання «блокованих» фондів ТНК застосовують такі методи:

1. «Фронтовані» кредити. Вони являють собою форму кредитування материнською ТНК своєї філії не прямо, а через великий міжнародний банк. Така структура фінансування збільшує гарантії повернення кредитів, оскільки в разі політичних змін у країні, де діє філія ТНК, ця філія і сама ТНК менш захищені політично, ніж великий міжнародний банк, який за рахунок своєї фінансової та політичної ваги може забезпечити повернення кредитів.

2. Непов'язаний експорт. Його суть — використання філіями ТНК своїх надходжень у місцевій валюті для придбання місцевої продукції та її подальшого експорту. Непов'язаний експорт є методом подолання неконвертованості або обмеженої конвертованості місцевої валюти з метою забезпечення валютної окупності інвестицій.

3. Примусове реінвестування прибутків у країні діяльності філії ТНК. Воно, як правило, призводить до тимчасового розриву окупності інвестицій. У такому разі ТНК здійснюють стратегію реінвестування у власне виробництво або придбання певних місцевих активів (акції, цінні папери, нерухомість тощо), які в майбутньому можуть збільшити свою вартість і стати більш ліквідними.

Прийоми міжнародного позиціювання активів, які використовують ТНК, дають змогу уникнути обмежень і ризиків при переміщенні активів і фінансових коштів, спричинених політичними, податковими, валютними та іншими факторами.

Трансфертні ціни в діяльності ТНК. Внутрішній оборот ТНК опосередковується внутрішньокорпоративними цінами, які дістали назву «трансфертних». Трансфертні ціни, як правило, відрізняються в широкому діапазоні від ринкових. Відносне зниження трансфертних цін на імпортовані філією комплектуючі та сировину від інших філій означає фактично її додаткове фінансування й збільшення прибутку. Відносне підвищення трансфертних цін на імпортовані від материнської компанії та корпоративної структури ТНК товари призводять до фактичного трансферту фінансових ресурсів до материнської компанії.

Основні характеристики трансфертних цін:

• вони підлягають внутрішньому регулюванню ТНК, а тому є більш стабільними;

• вони базуються на витратах на виробництво, але водночас встановлюються на рівні, який відповідає певним потребам ТНК — мінімізації податків і митних витрат, трансферту фінансових ресурсів від однієї філії ТНК до іншої, акумуляції активів ТНК у певній країні тощо;

• трансфертні ціни сприяють формуванню внутрішньої норми прибутку ТНК;

• трансфертні ціни впливають на основні макроекономічні показники: рівень експорту, валового внутрішнього продукту, національного доходу, державного бюджету приймаючої країни. Механізм трансфертних цін використовується як інструмент додаткового фінансування компанії та збільшення її прибутку.

Управління фінансовими потоками ТНК. ТНК використовують певні специфічні моделі та структури, які обираються з огляду на досягнення оптимального розміщення та управління фінансовими ресурсами в глобальному масштабі.[4]

Значна кількість ТНК, які здійснюють виробництво в декількох країнах з великим обсягом постачання спеціалізованої продукції, використовують корпоративний багатосторонній кліринг. Він передбачає розрахунки за постачання продукції між філіями централізовано, через багатосторонній взаємний облік платіжних зобов'язань. Внутрішньокорпоративний банк (корпоративна фінансова компанія або фінансовий департамент) ТНК здійснює всі основні операції з обслуговування ТНК: клірингові розрахунки між філіями, депозитарні операції, кредитування, інвестування, валютні операції, обслуговування акціонерів тощо. Він має значні переваги щодо оптимізації фінансового менеджменту ТНК й отримання додаткових прибутків за рахунок фінансових операцій.

Залучення потужностей ТНК в національне господарство України залежить від інвестиційного клімату та сприятливості економічного середовища. Також стабільність взаємовідносин України з транснаціональними корпораціями насамперед залежить від якості державного регулювання, що забезпечує правомірне та об’єктивне урегулювання спірних питань та подальшу безконфліктну співпрацю.

Не менш важливим для ослабленого національного господарства України є залучення додаткового іноземного капіталу та інвестицій, які можуть допомогти відновити економіку країни, переоснастити виробництво та надати сильний поштовх для її подальшого розвитку.

Однією з запорук надходження прямих іноземних інвестицій в Україну є розміщення на її території потужностей транснаціональних корпорацій. Наша держава почала брати участь у міжнародних економічних відносинах, що свідчить про повільне, але все ж  зростання її ролі як актора на світовій арені. Україна, не зважаючи на кризові явища та економічні труднощі, намагається поступово нарощувати свій потенціал, на який безпосередньо впливають транснаціональні корпорації.

Важливим джерелом забезпечення інвестиційного розвитку України є залучення іноземних інвестиційних капіталів в її економіку. Особливої уваги та створення сприятливого інвестиційного клімату потребують прямі іноземні інвестиції у виробничий сектор економіки всіх країн, що розвиваються, які значно перевищують портфельні інвестиції.

Станом на 1 січня 2010 року в економіку України іноземними інвесторами  внесено 40 026,8 млрд. дол. США

Україною цікавляться корпорації (ТНК) індустріально розвинених країн – США, Німеччині, Великобританії, Франції і ін. Очевидно, що, з одного боку, прихід ТНК – це позитивний аспект для вітчизняної економіки, оскільки корпорації демонструють високу продуктивність праці і капіталу, «приводять» в країну нові технології і ефективний менеджмент.

З іншого боку – транснаціональні корпорації абсолютно байдужі до українського економічного комплексу в цілому, тому що орієнтуються на включення лише високоприбуткових сегментів української економіки в систему міжнародного розподілу праці. Такий підхід загрожує депресією менш прибутковим галузям економіки.

Перш за все потрібно сказати, що стратегічне відставання з реструктуризацією галузей та інфраструктури в Україні не дозволяє вивести

зовнішньоекономічну політику нашої країни на простір геополітики (ТНК,

світовий ринок капіталу, виробничо-інвестіціонні ланцюги, які беруть участь у поділі світового доходу), звужує зовнішньополітичні комунікації до міжнародного рівня, ідеалізує і зациклює зовнішньополітичну активність у порочному колі геополітичних альтернатив Захід-Схід.

      Українська економіка за своєю структурою не самодостатня, а криза управлінської моделі та вихід з реструктуризації економіки, очевидно, вже не дозволяє сформувати замкнуті промислово-інвестіцііоние комплекси в

Україні. Сьогодні реалізація будь-якого рішення, яке стосується внутрішньоекономічної стратегії, потребує формування та підтримки особливих зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних умов.

      Спроби української влади реструктуризувати українську економіку

безперспективні, оскільки вони цілком ігнорують сучасні геоекономічні стратегії та моделі поведінки.

      Слабкість національного капіталу закриває для України можливість

серйозного кроку в приватизації великих промислових підприємств і індустріальної інфраструктури, і ставить офіційний Київ перед складною проблемою.

      На даний момент найуспішніше український ринок освоюють

транснаціональні корпорації (ТНК) індустріально розвинених країн - США,

Німеччині, Великобританії, Франції та ін.

      З одного боку, прихід ТНК - це позитивний аспект для вітчизняної економіки, оскільки корпорації демонструють високу продуктивність праці і капіталу, «приводять» у країну нові технології та ефективний менеджмент. З іншого боку - транснаціональні корпорації абсолютно байдужі до українського економічного комплексу в цілому, тому що орієнтуються на включення лише високоприбуткових сегментів української економіки в систему міжнародного поділу праці. Такий підхід загрожує депресією менш прибутковим галузям економіки.

      В умовах кризи платоспроможності українського ринку саме

вітчизняна промисловість і нафтогазотранспортна інфраструктура стають об'єктом «зазіхань» російських компаній («Газпрому», «Лукойлу», РАТ «Єдині енергетичні системи Росії», групи «Альфа», «Сибірський алюміній» і ін).

      Таким чином, в Україні поступово формується така економічна структура, в якій значну роль відіграє транснаціональний капітал (Західний чи російський). Присутність ТНК відчують не тільки сегменти і частини ринку, транснаціональна політика вплине і на українську економіку, і на політику загалом.

      «Організаційним відступом може стати розробка комплексної системи законодавства, яка регламентує діяльність ТНК в Україну і визначить взаємні права та обов'язки між ТНК і України ». [15.C.4 - 8]

3.3. Регулювання ролі ТНК у процесах технологічного трансферту за участю України

У світі за даними UNCTAD, налічується близько 82 тис. транснаціональних корпорацій з 810 тис. зарубіжних підрозділів. За останні 30 років кількість ТНК збільшилась у 9 разів, у яких задіяно більш як 74 млн. чоловік. При цьому на території промислово розвинених держав розміщується понад 80% материнських компаній і близько 33% афільованих, у країнах, що розвиваються, - відповідно 19,5 і майже 50, у колишніх соціалістичних державах - приблизно 0,5 і 17%.

Ціни, за якими між взаємопов'язаними підрозділами транснаціональних корпорацій (ТНК) відбувається купівля-продаж товарно-матеріальних запасів, називаються трансферними.

Найчастіше під трансферними цінами мають на увазі ціни на продукцію, яка поставляється з одного підрозділу ТНК в інше, що знаходиться за межами країни.

Трансферні ціни використовують у плануванні і при здійсненні контролю, вони є елементом економічної політики ТНК. Як інструмент планування трансфертні ціни регулюють внутрішньокорпоративні господарські зв'язки, використовувані як інструменту контролю, - забезпечують досягнення планових показників по прибутку, зниження витрат виробництва і реалізації продукції на всіх етапах виробництва і руху товару до кінцевого споживача. Важливу роль трансфертні ціни грають в контролі за виконанням фінансового плану. Крім того, їх широко використовують з метою розподілу ресурсів і прибутку всередині компанії.

Трансферні ціни розробляються керівництвом ТНК на основі єдиної політики і виконують специфічні завдання, які не характерні для звичайного ціноутворення.

Капіталовкладення в іноземну економіку - активний спосіб стимулювання попиту на вітчизняну продукцію. Це досягається за рахунок того, що, по-перше, за кордоном створюються нові ринки; по-друге, частина експорту ТНК постійно адресується їхнім закордонним філіям, і ця гарантована частка становить понад 30% експорту Канади, Німеччини, Франції, Швеції, близько 50% експорту США.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених в Україну, на 1 січня 2010 р. склав 40 млрд 026,8 млн дол., що на 12,4% більше обсягів інвестицій на початок 2009 р. та в розрахунку на одну особу становив 872,6 дол. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2009 р. становив 5 млрд 634,6 млн дол., що становить 51,6% надходжень 2008 р. З країн ЄС надійшло 4 млрд 016,8 млн дол. (71,3% загального обсягу), з країн СНД - 1 млрд 064,7 млн дол. (18,9%), з інших країн світу - 553,1 млн дол. (9,8%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 941 млн дол.[21].