Теоретичні особливості управління активами та пасивами банку

     Як  вже було сказано раніше, для збільшення обсягів кредитувння необхідне  залучення великої кількості  ресурсів – депозитів, та коштів клієнтів до запитання (поточні рахунки кліентів), а це можливе лише при ефективній роботі депозитного департаменту та департаменту по обліку операцій з  клієнтами, а також ефективному  управлінні менеджерів усіх рівнів, в  цьому велику роль відіграє робота безпосередньо через прямий контакт з клієнтами, створення програм для зацікавленості клієнтів, але існують й інші методи, які є так би мовити двобічні сторони медалі. Прикладом цього може слугувати кредитування на вигідних умовах (8-14% річних), але лише при використанні цих грошових коштів усередині мережі Приватбанку, окрім податкових платежів.

     Відстрочені податкові зобов’язання на 31.12.2004р. становили 42 187 тис.грн, а вже станом на 31.12.2008р – лише 39 640 тис.грн., при нарощуванні суми активів, що стала становити в 3,4 рази більше, ніж вони складали в 2004 році – це свідчить про дуже ефективний менеджмент, точніше ефективну роботу менеджменту з позиції обліку податкових надходжень (витрат) та податків. Тобто проведення операцій, які скорочують податкові витрати банку, таким чином збільшуючи їх ефективність. З однієї сторони банк постійно збільшує об’єми реалізації послуг, з іншої сторони це не призводить до збільшення податкового навантаження, а навпаки, рівень податкового навантаження постійно знижується.

     Збільшення  боргових цінних паперів, емітованих банком з 598 тис.грн в 2004році до 1 750 591 тис.грн в 2008 році може бути наслідком зростаня облікової ставки НБУ з 9% на кінець 2004 року до 12% на кінець 2008року, збільшуючи її НБУ скорочує об’єм грошової маси в обороті, тим самим намагаючись стримати інфляцію.

     Отже, зростання зобов’язань в 4 рази - з 13 247 925 тис.грн до 71 969 782 тис.грн. є наслідком ефективної роботи депозитного департаменту та департаменту обліку операцій з клієнтами. 

 

       Отже, в 2004 році статутний капітал  становив 917 917тис.грн, що становило 62,63% від загальної суми власного капіталу, а в 2005 році збільшився на 212 083 тис.грн і становив 1 130 000тис.грн. за рахунок сплати акціонерами статутного фонду. Подальше збільшення статутного капіталу в 2006 році відбулось на 952 млн.грн., за нового випуску акцій. В 2008 році статутний капітал склав 5, 684 млрд.грн., збільшивши його від початкового року дослідження (2004) на 4,777 млрд.грн. Акціонерами було прийняте рішення про проведення нової емісії цінних паперів, і в 2008 році – внески було сплачено повністю. Таким чином, погасивши заборгованості по внескам до статутного капіталу, банком було нарощено капітальну базу. За рахунок цього відбувається постійне зростання мережі філій, відділень, та центрів обслуговування населення нашої країни. А так як йде розширення мережі – банк повністю охоплює всю країну, знаходячи постійно нових клієнтів.

     Якщо  банком буде й надалі збільшуватись  власний капітал через збільшення статутного капіталу шляхом випуску  нових акцій та за рахунок прибутку, банк буде займати не лише лідируюче  місце в України, а стане напевно  безумовним лідером в Україні, одним  з найкращих банків (при подальшому розширенні мережі та представництв) в  країних СНД.

     Якщо  зобразити структуру власного капіталу у вигляді діаграми (див. рис. 2.4.), то можна більш наочно побачити, як за останні п’ять років ЗАТ КБ «Приватбанк» було збільшено статутний капітал з 919,9 млн.грн в 2004 році до 5 684,9 млн. грн.. в 2009 році. За даними офіційно публікуємої звітності – акціонерами було повністю сплачено внески до статутного капіталу, за всі випущені акції. Приватбанк постійно нарощує свій капітал – створює міцну базу для розширення об’ємів послуг що надаються, та які в майбутньому будуть надаватися. 

 

     

     Рис. 2.4. Власний капітал ЗАТ КБ «Приватбанк» 

     В загальній структурі пасивів (зобов’язання та власний капітал) власний капітал  в 2004 році займає лише 9,96%, а в 2008 – 10,22%, в середньому цей показник коливається  в межах 9 – 10%. У власному капіталі основну питому вагу в структурі  займає статутний капітал, більше 50% та фінансовий результат, в даному випадку  прибуток, що очікує затвердження. Чим  більший власний капітал, тим  надійніший банк.

     Нарощуючи власний капітал, збільшуючи обсяг  залучення коштів клієнтів, банком було збільшено надання обсягів  кредитування, тобто банком в повній мірі було задоволено потреби клієнтів в кредитних ресурсах.

     Використовуючи  дані звітів про фінансові результати (див.табл.2.6) проаналізую структуру  доходів за останні п’ять років. 

 

      Таблиця 2.6. Дані діяльності ЗАТ КБ «Приватбанк» за 2004-2008 роки, тис.грн

 

     Для більшої наочності доходи банку  зображу у вигляді діаграми (див.рис.2.5) 

 

     

     Рис. 2.5. Структура доходів ЗАТ КБ «ПриватБанк» 

     Із  структури доходів ЗАТ КБ «Приватбанк» видно, що найбільшу питому вагу в  доході банку становить чистий процентний дохід та чистий комісійний дохід, в  даному випадку за 2004-2007 роки найбільший об’єм в структурі доходу займав чистий процентний дохід (збільшення процентного  доходу є результатом збільшення кредитного портфелю), і лише в 2008 році перше місце належало чистому  комісійному доходу (доход по операціям  розрахункового касового обслуговування, грошовим переводам та валюто-обмінним операціям та ін.). Також в 2008 році чистий комісійний дохід був наслідком  зміни облікової ставки НБУ (якщо з 01.06.2007р. – вона складала 8%, то з  починаючи з 30.04.2008р. її рівень було зафіксовано на рівні 12%), банк приймав  від підприємств на комісію цінні  папери.

     Чистий  прибуток збільшувався:

     - від здійснення операцій, повязаних  з безпосередньою банківською  діяльністю;

     Чистий  процентний дохід збільшувався завдяки  росту кредитного портфелю.

     Проаналізувавши дані активів, пасивів та зобов’язань  чи точніше сказати дані банківського балансу за 2004-2008 роки, та використовуючи дані звітів про фінансові результати, розрахуємо коефіцієнти оцінки ефективності діяльності комерційного банку:

• норма прибутку на капітал (рентабельність капіталу);
• рентабельність активів;
• чистий спред;
• чиста процентна маржа;
• рівень іншого операційного доходу.

1. Норма прибутку на капітал (Rk) характеризується величиною чистого прибутку, що припадає на кожну гривню капіталу, використаного у відповідному періоді: 
   

     Rk = ЧП / К * 100% (2.1), 

     Де  ЧП – чистий прибуток банку

     К – власний капітал

2. Наступний коефіцієнт - рентабельність активів (Ra) – застосовується для загальної оцінки ефективності використання активів (майна) комерційного банку. Цей показник визначає рівень чистого прибутку по відношенню до загальних активів, які сприяли отриманню прибутку:

 

     Ra = ЧП / А * 100% (2.2), 

     де  ЧП – чистий прибуток

     А – загальні активи банку

     На  рентабельність активів впливає, крім прибутку, ще і розмір активів банку. Низька рентабельність активів може бути спричинена їх завищеним обсягом  та високою питомою вагою «витратних активів», при низькій питомій  вазі доходних активів.

3. Наступний показник – чиста процентна маржа (ЧПМ) – дозволяє оцінити здатність банку утворювати чистий процентний доход, використовуючи загальні активи. До деякої міри, можна вважати, що цей показник характеризує ефективність структури активів банку. Чиста процентна маржа обчислюється як відношення чистого процентного доходу (П1) до загальних активів банку (А):

 

     ЧПМ = П1 / А * 100%, або ЧМП = (Д1 – В1) / А * 100% (2.3), 

     де  П1 – чистий процентний доход, Д1 –  процентний доход,

     А – загальні активи,  В1 – процентні витрати.

4. Чистий спред (ЧС) дозволяє оцінити різницю між рівнем процентних доходів (Д1) і процентних витрат (В1), віднесених відповідно до залишків виданих позик (Апроцент) і залучених на платній основі депозитів (ПД):

 

     ЧС = (Д1 / Апроцент *100%) – (В1 / ПД * 100%) (2.4) 

     

5. Рівень  іншого операційного доходу (ІОД) по відношенню до загальних активів (А) дозволяє визначити  ступінь незалежності банку від  непроцентних доходів. Збільшення цього  показника свідчить про зміщення пріоритетів банку в напрямку переважаючого розвитку комісійної та інших видів діяльності, які  не є джерелами отримання процентних доходів. Тому значне зростання рівня  іншого операційного доходу (Р іод) є небажаним.

 

     Ріод = ІОД / А * 100% (2.5), 

     Значення  цих показників див.табл.2.7. 

 

      Таблиця 2.7. Коефіцієнти ефективності діяльності ЗАТ КБ «Приватбанк» за 2004-2008 роки, тис.грн

 

     Як  видно з розрахунків рівень окупності  середньорічного загального капіталу постійно коливається, про цьому  цей показник не опускається нижче 10, а варіюється в межах (11,25-28,47), що свідчить про досить такий рентабельний (окупний) капітал. 

     В наведених вище розрахунках видно, що найнижчий рівень рентабельності активів становив в 2004 році, бо неприбуткові (високоліквідні) активи становили  третю частину з усіх активів. З однієї сторони вони не певний момент часу підтримують високий  рівень ліквідності, що напевно добре  в складний період , коли склалася несприятлива економічна ситуація, але ці кошти  не приносять прибутку, що є певним тягарем для деяких менеджерів.

     Найвищий  рівень рентабельності активів спостерігається  в 2007 році, хоча тут з загальної  частини активів неприбуткові займають лише 5 частину.

     Як  видно з вищенаведених розрахунків рентабельність активів протягом 2004-2008 років не опускалася нижче 1,12%, значення цього показника відповідає рекомендованому значенню НБУ не нижче 1,2%.

     Чистий  процентний доход збільшувався завдяки  росту кредитного портфелю банку, нарощуючи  кредитний портфель, банк збільшує прибутки за рахунок плати за користування кредитами, хоча в 2008 році це значення дещо знизилося, що було пов’язано зі збільшенням часткової маси неповернення кредитів (прострочена та сумнівна заборгованість).

     Чистий  процентний доход збільшувався завдяки  росту кредитного портфелю банку, нарощуючи  кредитний портфель, банк збільшує прибутки за рахунок плати за користування кредитами, хоча в 2008 році це значення дещо знизилося, що було пов’язано зі збільшенням часткової маси неповернення кредитів (прострочена та сумнівна заборгованість).

     Як  видно з вище наведених розрахунків  Приватбанком за останні три роки було зменшено залежність від непроцентних доходів, тобто банк не зміщав пріоритети в бік комісійної та інших видів  діяльності, а навпаки – орієнтувався на одержання процентного доходу, хоча в 2008 році – отримання комісійних доходів переважало над отриманням процентних – це є результатом  нестабільної економічної ситуації, що склалася в країні та світі в  цілому – масове безробіття призводить до неможливості своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитами, а  це в свою чергу призводить до порушення  ліквідності, що негативно сказується на роботі Банку. Для поповнення своєї  ліквідності Приватбанк отримував  кредити від НБУ та інших банків, а грошове покриття за кредитами  надавав у вигляді застави  майнових прав на грошові кошти.