Профорієнтація як важливий напрям діяльності державної служби зайнятості

    У профконсультаційній роботі з підлітками, ОВЗ, що мають, психолог-консультант повинні дотримуватися певних принципів:

    •    уміння проявляти емпатію, рефлексію, прийняття.

    -    толерантність по відношенню  до осіб з ОВЗ, їх надіям, страхам і особовим утрудненням;

    -    відкритість до сприйняття, можливо,  безглуздих, незрілих суджень підлітків  з ОВЗ;

    -    готовність до роботи з фахівцями  суміжних областей (дефектологами,  психіатрами, педіатрами, невропатологами);

    Підлітки  з ОВЗ є часто лабільними і дуже сензитивними до форми будь-якого висловлювання, не лише до його змісту, тому надзвичайно важливо дотримувати етико-психологічні правила комунікативної дії на них:

    З результатами діагностичного дослідження  підлітків з ОВЗ треба починати знайомити з позитивної інформації для того, щоб емоційно розташувати їх до сприйняття інформації про обмеження у сфері вибору професій.

    Ту  інформацію, яка може викликати негативні  емоції і почуття, необхідно поміщати в середині спілкування консультанта і підлітка з ОВЗ.

    Методичний  інструментарій для здійснення професійної  діагностики має бути адекватний рівню розвитку і особливостям здоров'я  підлітків. При виборі професій необхідно  враховувати типологічні і індивідуально-особові  особливості підлітка, а 

    також перспективи його розвитку.

    Важливим  завданням комплексної профорієнтації є формування у підлітків з  ОВЗ професійного вибору і мотивації  до діяльності, адекватної їх можливостям, оскільки вони зазнають труднощі наступного характеру:

    •    із-за обмежень в пізнанні навколишнього світу часто недостатньо сформовані уявлення про види професійної діяльності;

    -    орієнтація підлітків на отримання  престижних професій може утруднити  працевлаштування із-за високої  конкуренції на ринку праці; 

    -    складання профпланів ускладнене через відсутність мережі спеціалізованих учбових закладів, що дозволяють отримати обрану професію.

    Враховуючи  ці особливості, необхідно дотримувати  принцип відповідності вибираної  професії інтересам, схильностям, здібностям і можливостям підлітка, співвіднесених з реальним станом його здоров'я і наявними обмеженнями. Крім того, підліток повинен усвідомлювати свої перспективи реалізації в майбутній професійній діяльності. 
 
 

 

Висновки 
 

    На  рубежі XX сторіччя індустріальний прогрес, звернувши інтереси суспільства до виробничої діяльності, обумовив зародження професійної орієнтації. Тут піонером виступив Парсон, автор книги "Вибір професії", що організував у Бостоні (США) спеціальне бюро, у завдання якого входило: а) допомогти особистості за допомогою психологічних тестів одержати інформацію про свої психічні властивості й здатності; б) ознайомитися з вимогами, які пред'являються до психофізичної організації людини різними професіями, а потім в) зіставивши ці дві групи відомостей, дати раціональну рекомендацію.

    Аналіз  за окремими критеріями дозволив посилити адресність профорієнтаційної роботи. Для аутсайдерів першого та другого блоку критеріїв було негайно внесено корективи до структури семінарів. Було наголошено на те, що обласна служба зайнятості має проводити випереджувальну інформаційну роботу, яка є частиною професійної орієнтації в тому числі. Якість її багато в чому залежатиме від урахування макроекономічних прогнозів і перспектив розвитку регіонів. Використання даної методики також дозволило поставити ряд проблемних питань щодо чинників та ресурсів ефективності профорєнтаційної роботи. Потребують вирішення наступні питання:

    Слід  підійти до розробки й встановити систему державних соціальних стандартів з надання профорієнтаційних послуг. Так, при аналізі показників-індикаторів не враховуються значення по Україні в цілому. Межею оцінки служить середньобласний рівень, а за рядом позицій серед регіональних центрів зайнятості Луганська область посідає не перші місця. Також потрібно вводити вагу щодо обсягів чисельності незайнятих громадян, які користуються послугами служби зайнятості та навантаження на працівників з профорієнтаційної роботи (приклад – Алчевський МЦЗ, вектор розвитку ринок праці якого зазнав збільшення у 2011 році у порівнянні з 2010 роком одного з найбільших на Україні – 133,4%, при середньому зменшенні по Луганській області – 95,1%, та по Україні – 85,7%).

    Потрібно  визначити науково обґрунтовані нормативи кадрового забезпечення надання профорієнтаційних послуг, що забезпечить гарантований державою рівень соціального захисту.

    Необхідно створити належну власну матеріальну  базу служби зайнятості для забезпечення диференційованого підходу до надання профорієнтаційних послуг різним верствам як зайнятого, так і незайнятого населення, різних соціальних груп.

    Треба розширити взаємозв'язки з навчально-виховними  та професійними навчальними закладами різних форм власності для здійснення на їх базі профорієнтаційної роботи.

    Потребує  удосконалення організаційна структура  управління профорієнтаційною роботою.

    Таким чином, розробка та впровадження критеріїв  оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи Луганської обласної служби зайнятості дозволяє надати об’єктивну характеристику стану профорієнтаційної роботи та удосконалити цю діяльність.

    Основними напрямами розвитку є:

    постійне  вивчення потреб регіону у фахівцях для фінансової системи, підприємств, установ шляхом проведення моніторингу; укладання договорів на підготовку фахівців;

    розробка  і реалізація заходів, спрямованих  на підвищення якості підготовки фахівців шляхом широкого впровадження прогресивних педагогічних технологій, активних та інтерактивних методів навчання, комплексного використання сучасних комп’ютерних та інформаційних технологій;

    створення умов для творчого пошуку, ініціативи науково-педагогічних кадрів, прискорення апробації, відбору і селекції педагогічних новацій; поширення передового педагогічного досвіду;

    підвищення  професійної, педагогічної майстерності науково-педагогічних працівників; посилення  роботи щодо залучення науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

    постійне  корегування змісту вищої освіти відповідно до досягнень світової і  вітчизняної науки, практики організації  фінансової, бюджетної, податкової діяльності, розвитку економіки;

    втілення  вимог Болонської угоди у навчально-виховний процес на основі збереження і розвитку кращих досягнень та традицій української вищої школи;

    створення оптимальних умов для самостійної  роботи студентів: удосконалення організації  самостійної роботи та її навчально-методичного  забезпечення, посилення уваги індивідуалізації самостійної роботи;

    здійснення  самооцінювання результатів діяльності науково-педагогічного колективу  шляхом моніторингу якості освітніх послуг за показниками певних напрямів діяльності на рівні факультетів, навчальних груп тощо;

    створення ефективної системи контролю якості роботи науково-педагогічного колективу, яка базується на оцінюванні рівня  підготовки фахівців і забезпечує всебічне підвищення ефективності діяльності колективу;

    формування  якісного контингенту студентів шляхом поширення обсягу профорієнтаційної роботи, удосконалення форм і методів її проведення, систематичного аналізу рівня її результативності на всіх етапах;

    поновлення  бібліотечного фонду науковою, навчальною, методичною літературою, періодичними виданнями згідно установлених нормативів;

    удосконалення та поновлення науково-методичного  забезпечення навчальних дисциплін  у відповідності до вимог Болонської угоди, написання підручників, навчальних посібників, створення їх електронних  варіантів;

    подальше  удосконалення наукових і виробничих зв’язків з фінансовими органами, підприємствами, установами регіону  при формуванні змісту освіти, проведенні практичної підготовки студентів, стажуванні викладачів, проведенні наукових досліджень;

    відслідковування кар’єрного зростання випускників і вираховування при підготовці фахівців можливостей забезпечення їх професійної мобільності;

    розвиток  науково-дослідної діяльності, організація  наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів та конференцій для науково-педагогічних працівників і студентів;

    поширення комп’ютеризації навчального процесу;

    впровадження  комплексного підходу до виховання  студентів, удосконалення форм і  методів виховної роботи, продовження  пошуку шляхів активізації роботи органів студентського самоврядування;

    удосконалення соціально-психологічного клімату, що сприятиме мотивації та відповідальності як науково-педагогічних працівників  за якість підготовки фахівців, так  і студентів за якість навчання. 
 
 
 

 

     Список використаної літератури 
 

   

1. Наказ Міністерства праці України Про затвердження Положення про організацію професійної  орієнтації населення від 31 травня 1995 року N 27/169/79
2. Бондарчук К. Стан та напрямки вдосконалення профорієнтаційного обслуговування громадян в Державній службі зайнятості//Україна: аспекти праці. - 2004. - № 1. - C. 12-20.
3. Верьовка П. Етичні засади соціальної профорієнтаційної роботи державної служби зайнятості //Соціальний захист. - 2000. - № 4. - C. 31-37
4. Дуракова И.Б. Управление персоналом: отбор и найм. Исследование зарубежного опыта. – М.: Центр, 2007г., с.8
5. Загребельний С. Профорієнтація страшокласників на виробничі спеціальності //Рідна школа. - 2003. - № 4. - C. 52-54
6. Котик І.О. Роль рефлексії у формуванні готовності до вибору професії //Практична психологія та соціальна робота. - 2006. - № 3. - C. 67-71.
7. Кравченко К.А. Поиск и отбор персонала: История и современность. Управление персоналом. – 2008г. -№12 – С. 42
8. Магура М.И. Отбор персонала и управление человеческими ресурсами организации. // Управление персоналом. – 2009.- №7.- С. 41
9. Максименко О.С., Немировская А.А. Профориентация молодежи как базовый вклад в человеческий капитал // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами, государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр.: В 4 т. Т. 2 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-ти. – Донецк, 2006. – С. 154-162.
10. Маршавін Ю. Профорієнтація незайнятого населення та молоді як чинник досягнення професійної відповідності попиту і пропозиції на ринку праці // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 2. – С. 20-25
11. Марченко О.И., Бурмистрова Е.В., Грязнова Е.Р. Управление персоналом: Учебное пособие / Под ред. проф. О.И. Марченко. – М., 2004. – 224 с
12. Мельник Т. Профорієнтаційна робота зі школярами у гімназії //Рідна школа. - 2004. - № 10. - C. 16-18.
13. Муранова Н. Вітчизняний освітній досвід і сучасна допрофесійна підготовка старшокласників //Рідна школа. - 2004. - № 11. - C. 62-65.
14. Робертс Г. Рекрутмент и отбор. Подход, основанный на компетенциях. – М.: ГИППО, 2005. – 278 с
15. Сторожева Г. О профессиональном самоопределении  учащихся: Школьному психологу //Воспитание школьников. - 2004. - № 10. - C. 37-44.
16. Соціально-економічне становище Донецької області за січень-листопад 2009 року. – Донецьк:  Головне управління статистики у Донецькій області, 2009. – 152 с.
17. Спенсер Сайн М., Спенсер-мл. Лайл М. Компетенции на работе. – М.: ГИППО, 2005. – 384 с
18. Шамбарова  И. Профориентационная работа в гимназии //Воспитание школьников. - 2004. - № 5. - C. 47-52.
19. Яскал Л. Профорієнтація та професійна підготовка дітей //Україна: аспекти праці. - 2003. - № 8. - C. 9-13