Профорієнтація як важливий напрям діяльності державної служби зайнятості

ІІІ. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЛУГАНСЬКОГО ЦЕНТРУ ЗАЙНЯТОСТІ 

    3.1 Визначення критеріїв оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи 

    З метою підвищення ефективності організації та здійснення профорієнтаційної роботи серед молоді має стати налагодження співпраці центрів зайнятості з навчальними закладами, представниками структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, кадрових агенцій, кадрових служб підприємств, центрів працевлаштування випускників вищих навчальних закладів тощо, а також з роботодавцями та батьками молодих людей.

    Таким чином, вирішення вищезазначених проблем  та впровадження вказаних напрямів вдосконалення профорієнтаційної роботи Луганської обласної служби зайнятості дозволить удосконалити стан профорієнтаційної роботи серед молоді та подолати негативні наслідки системної фінансово-економічної кризи.

    Побудувати  ефективну системну профорієнтаційну роботу служби зайнятості та забезпечення перспективного впливу на ринок праці можливо тільки в разі розв'язання трьох груп проблем: створення високоефективної системи професійної орієнтації молоді, починаючи з дитячого садочку; значне удосконалення змісту профорієнтаційної роботи незайнятого населення та організація належної координації діяльності. Системним результатом повинен стати перехід до моделі випереджувальної освіти, яка здатна формувати професійну мобільність та конкурентоздатність трудового потенціалу. Розв’язанню даного завдання сприятиме запровадження системи критеріїв оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи Луганської обласної служби зайнятості (рис. 3.1). 
 

Рис. 3.1 Критерії оцінювання ефективності профорієнтаційної роботи Луганської обласної служби зайнятості 

    Виходячи  з поставленої мети першим критерієм  визнано якість профілактичного  напрямку профорієнтаційної роботи обласної служби зайнятості. Первинною постає задача визначення показників-індикаторів для першого критерію, що характеризує якість профілактичного напрямку, реалізація якого, перш за все, сприяє обґрунтованому вибору громадянами виду трудової діяльності та форми зайнятості відповідно до особистих здібностей та потреб ринку праці.

    Сутність  даного напрямку полягає у сприянні свідомого вибору професії, що відбувається на самому початку трудового шляху молодої людини. Тому для даного критерію обрано групу «показники-індикатори», які характеризують роботу служби зайнятості з старшокласниками, які вперше обирають для себе сферу подальшої професійної діяльності:

    1) темп росту кількості профорієнтаційних  заходів, проведених для учнівської  молоді в ЗОШ, %;

    2) темп росту чисельності учнівської  молоді ЗОШ, які були охоплені  профорієнтаційними послугами, % (з метою виявлення безпосереднього впливу на стан поточної ситуації на ринку праці базою було обрано 2007-2008 навчальний рік);

    3) питома вага чисельності випускників  шкіл в загальній чисельності  незайнятого населення, яке перебувало на обліку в службі зайнятості області у 2009 році.

    Безумовно визначений набір показників-індикаторів  не тільки може розширюватись, доповнюватись, а й це слід зробити, особливо виходячи з пріоритетності впливу першого критерію на пом’якшення професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці. Так, в ході аналізу та відбору показників-індикаторів, через відсутність статистичної та відомчої звітності, не було можливості врахувати зміст профорієнтаційних заходів, які проводяться для учнівської молоді. На які професії повинні бути направлені профорієнтаційні заходи? Відповідь однозначна – на ті, які користуються попитом на сучасному ринку праці і мають перспективу – гарантують людині сталу зайнятість в майбутньому. Але, на сьогоднішній час, ми не маємо сучасної методики та державної звітності прогнозування потреб ринку праці у працівниках певної фахової спрямованості. Прогнозування потреб ринку праці у професійному відношенні в Україні не здійснюється зовсім, а інформація про поточні потреби у працівниках з точки зору їх професій вкрай обмежена. Вона ґрунтується на статистичній звітності про вакансії, що центри зайнятості отримують від підприємств. Значна частина підприємств не надає її взагалі, інша - надає відомості лише про вакансії, які потребують некваліфікованих працівників.

    Наступним шагом постає необхідність оцінювання якості напрямку профорієнтаційної роботи регуляторно-мотиваційний характеру. В його межах діяльність служби зайнятості націлена на професійну орієнтацією дорослого населення, а саме поновлення професійної мобільності та підвищення конкурентоспроможності безробітних для подальшого працевлаштування. Контингент споживачів цих послуг – дорослі люди, які вже мають певні набутки: досвід (життєвий та професійний), ряд сформованих професійно важливих якостей, певний обсяг знань, відпрацьовані уміння та навички у різних сферах діяльності.

    Орієнтація  дорослих людей розглядається як процес здобуття індивідом нового фаху з урахуванням існуючої системи ціннісних орієнтацій, поглядів, ідеалів. Тобто вона передбачає зміну життєвих планів, наявних професійних якостей, внутрішніх смислових структур безробітного відповідно до нової професійної діяльності, що обирається з урахуванням ситуації на ринку праці. Специфіка цього процесу полягає в тому, що орієнтуються люди, які вже є спеціалістами у попередній професії, а вибір детермінується, в основному, зовнішніми чинниками. Для незайнятого населення професійна орієнтація здійснюватиметься у порівняно короткі терміни з урахуванням наявного життєвого, професійного досвіду і психічного стану. Практика показує, що у виборі чи зміні професії, напрямку навчання та подальшому працевлаштуванні цієї категорії громадян профорієнтаційна робота набуває все вагомішого значення, як одна з важливих умов підвищення ефективності діяльності всієї системи зайнятості населення.

    Джерелом для відбору даної групи показників-індикаторів використовувалась державна статистична звітність: рівень охоплення активними заходами сприяння зайнятості осіб, які перебували на обліку в службі зайнятості (у відсотках); середня тривалість пошуку роботи (з моменту реєстрації в службі зайнятості до працевлаштування), календарні дні; середня тривалість безробіття, місяців. Недоліком даної групи показників–індикаторів, є відсутність врахування вимірювання їх спрямованості на реабілітаційний характер. Ця категорія незайнятого населення має певні специфічні психічні якості внаслідок переживань, пов'язаних з втратою роботи і неможливістю в даний час реалізувати свій професійний потенціал, що потребує застосування псіхореабілітаційних заходів, удосконалення групової та індивідуальної роботи щодо психологічної підтримки безробітних для підвищення їх самооцінки та посилення мотивації до пошуку роботи, формування готовності до навчання та праці.

    Рівень  забезпечення цілісності системи професійної  орієнтації усіх вікових груп населення, належну координацію діяльності можна оцінити за допомогою третього критерію – якість загально організаційного рівня профорієнтаційної роботи та наступних показників-індикаторів: рівень працевлаштування та рівень охоплення профорієнтаційними заходами.

    Після здійснення розрахунку кожного показника-індикатора в розрізі міських та районних центрів зайнятості за групами критеріїв, будуються ранжовані ряди та визначаються рейтингові оцінки. При цьому, за трьома показниками - індикаторами (1.3. Питома вага чисельності випускників шкіл в загальній чисельності незайнятого населення, яке перебувало на обліку в службі зайнятості області у 2010 році; 2.2.

    Середня тривалість пошуку роботи; 2.3. Середня  тривалість безробіття), першому місцю  відповідають мінімальні значення отриманих результатів. Решті показників - індикаторів – першому місцю відповідають найвищі значення. На рис. 3.1 напрямок ранжування позначено стрілками. При визначенні сумарного рейтингу за кожним критерієм і зведеного рейтингу ефективності профорієнтаційної роботи обласної служби зайнятості найвищому (першому місцю) відповідає найменша сума місць. Результати дослідження дали можливість оцінити ефективність профорієнтаційної роботи Луганської обласної служби, а також визначити першочергові завдання, вирішення яких будуть впевненими кроками на шляху підвищення ефективності надання профорієнтаційних послуг.

    Використання  даної методики дозволяє не тільки здійснювати оцінку ефективності профорієнтаційної роботи Луганської обласної служби зайнятості, а й бути основою для прийняття виважених управлінських рішень керівництвом Донецького обласного центру зайнятості. Так, граничну увагу за розглядом підсумків 2010 року було приділено групі центрів зайнятості, ефективність профорієнтаційної роботи яких оцінено, як вкрай низьку. У 2011 році заплановано перевірки та вивчення діяльності даних центрів зайнятості за напрямком профорієнтаційної роботи, триває розробка надання спеціалістам з профорієнтації цих центрів ндивідуальної методичної допомоги та розглядається перерозподіл посадових задінь та функціональних обов’язків. 

    3.2 Удосконалення профорієнтації і профвідбору молоді на робочі професії 

    Як показано І.Д. Карцевим і його співробітниками [6], частина здорових підлітків (від 7 до 40 %) не може опанувати обрану професію через цілий ряд невідповідностей своїх психофізіологічних даних вимогам професії. Близько 25 % від загального числа обстежених підлітків не могли якісно і протягом тривалого часу виконувати дрібні і точні операції без збитку для здоров'я. Є і інші дані, що свідчать про профневідповідності значної частини молодих людей, що йдуть в профтехучилища і на виробництво. Звідси наполеглива необхідність в розвитку мережі профконсультаційних центрів, які разом з індивідуальною профконсультацієй могли б виконувати функції методичних центрів, керувати роботою профорієнтації шкіл, училищ, підприємств. Іншими словами, напрошується думка про створення кущових, районних об'єднань профорієнтацій або комплексів, в які б входили школи, учбово-виробничі комбінати, базові підприємства і методичний профконсультаційний центр. Функціями цього центру було б керівництво і координація роботи профорієнтації усіх ланок цієї системи. У свою чергу, доцільно, щоб діяльність районних і кущових методичних об'єднань направляв науково-методичний регіональний центр, що займається, крім того, вивченням, узагальненням і поширенням передового досвіду як в регіоні, так і за його межами, а також отриманням даних відносно економічної ефективності роботи, що проводиться.

    Взагалі профконсультаційна робота серед учнів нам представляється багатоступінчастою, такою, що охоплює школу, профконсультаційний центр, учбовий профцентр (ПТУ, підприємство). Кожен зі східців має загальні і специфічні ознаки. Загальним повинна стати підсумкова форма ув'язнення відносно профвідповідності: карта-матриця профвідповідності - профадаптації. Специфічне полягає в мірі конкретності цього ув'язнення і в методах, використовуваних для отримання початкової інформації.

    Необхідно щоб кожен випускник школи  отримував карту профпридатної, в якій разом із записами лікарів-фахівців містилися б відомості, що стосуються занять спортом, досягнутих в цьому результатів, а також дані про виконання нормативів ГТО та інші, що характеризують фізичний розвиток. Крім того, в карті повинні міститися інформація відносно схильностей випускника до того або іншого виду діяльності і міри їх вираженості, дані про успішність його занять в конкретних видах фізичної і розумової праці (згідно характеристик учителя праці і майстра УПК, учителів-наочників гуманітарного, природного і фізико-математичного циклів), а також відомості відносно деяких цивільних рис особи (почуття обов'язку і відповідальності, дисциплінованість, відношення до товаришів і т.д.).

    Підсумком усіх цих відомостей має бути коротке і досить обгрунтоване ув'язнення відносно рекомендованих і нерекомендованих типів професійної діяльності, а також протипоказань, що стосуються конкретних умов і режимів праці. У разі незгоди учня (батьків) з ув'язненням школи про його профпридатну або у разі бажання отримати додаткову кваліфіковану профконсультацию, щоб уточнити свої професійні плани, він може звернутися у відповідний профконсультационный центр. У нім на підставі згаданої карти-матриці учня, а також даних експрес-обстеження ув'язнення школи відносно профпридатної випускника буде конкретизовано, а якщо потрібно - і скоректовано. Крім того, тут можна буде отримати рекомендації відносно способів розвитку і компенсації професійно важливих функцій.

    Наступний етап профдіагностиці - учбовий професійний центр (ПТУ, підприємство), де на основі даних тієї ж карти-матриці професійні плани учня будуть співвіднесені з особливостями тих професій, яким навчають в цьому учбовому центрі. Крім того, тут, якщо навчання ведеться по групах професій, трапиться нагода додаткової корекції планів на майбутнє в ході занять по вивченню тих або інших спеціальностей. На основі цих інженерно-педагогічних працівників учбово-професійного центру, відомостей відносно стану здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості випускника складається карта профадаптації, в якій визначаються його можливі утруднення в адаптації до виробництва у зв'язку з особливостями технологічного процесу (профнавчання), режимом роботи, умовами праці, соціальним середовищем; викладаються свідчення для висунення на керівні посади і т.д.

    Таким чином, карта-матриця профпридатної - профадаптації повинна стати тією структурною схемою, яка визначає склад, зміст і форму представлення інформації, що лежить в основі судження відносно адаптаційних можливостей випускника до різних компонент професійної виробничої ситуації. Звідси зрозуміле значення, яке ми надаємо розробці цього документу, методичним рекомендаціям по його заповненню, а також складанню ув'язнення-прогнозу. В той же час науково-методичне опрацювання згаданих вище документів повинне стати своєрідним центром тяжіння наукових досліджень в області функціональної медичної і психологічної діагностики, профессіографії, соціології, педагогіки, спрямованих на обґрунтування і впровадження нових методів прогнозу профпридатної - профадаптації молоді (мається на увазі створення автоматизованих систем отримання, обробки діагностичної інформації і видачі рекомендацій по вибору професії).