Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Мая 2012 в 09:44, дипломная работа
Метою нашого дослідження є комплексний аналіз транспортування продукції та знаходження шляхів удосконалення господарської діяльності за рахунок підвищення ефективності транспортування продукції ЗАТ «Сумський овочевий комбінат».
Досягнення поставленої мети здійснювати через постановку і вирішення таких завдань:
провести дослідження теоретичних аспектів транспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;
провести аналіз організації транспортного забезпечення господарської діяльності підприємства
розробити шляхи розв’язання проблеми транспортного забезпечення та обґрунтування вибору виду транспорту при здійсненні експортно-імпортних операцій ЗАТ «Сумський овочевий комбінат».
Група Е регламентує зобов'язання продавця і покупця при здійсненні поставок тільки на умові франко-завод. За цієї умови зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він надав покупцю товар на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за навантаження товару на наданий покупцем транспортний засіб або за очищення товару від мита на експорт, якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе усі витрати і ризики, пов'язані з перевезенням товару з підприємства продавця до місця призначення. Ця умова передбачає мінімальні зобов'язання для продавця.
Група F містить умови:
* "Франко-перевізник" - FCA;
* ФАС або "Франко - уздовж борту судна" - FAS;
* ФОБ або "Франко - борт судна" - FOB.
Відповідно до цих умов продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання, після того, як він передав товар перевізникові відповідно до інструкцій, отриманих від покупця. Ці умови передбачають, що в обов'язки покупця входить вибір перевізника, укладання з ним договору перевезення. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і віддає продавцеві свої інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений товар. Тому в контрактах, укладених на F-умовах, уся ця процедура має бути визначена якомога ясніше для обох контрагентів.
Умова
"Франко-перевізник" прийнятна
для перевезень будь-яким видом транспорту.
При цьому під терміном "перевізник"
розуміють не тільки фірму, яка справді
перевозить вантажі, а й ту, що забезпечує
перевезення, бере на себе зобов'язання
щодо перевезення товару. Такі фірми називаються
експедиторськими.
ГРУПА С містить чотири умови:
* КАФ або "Вартість і фрахт" - CAF;
* СІФ або "Вартість, страхування і фрахт" CIF;
* "Доставка оплачена до..." - СРТ;
*
"Доставка і страхування
Відповідно до цих умов, продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до зазначеного в контракті місця приймання товару покупцем, а також сповіщає покупця про деталі відправлення й очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки. При морських перевезеннях, коли товар перебуває в дорозі тривалий час, повідомлення покупця робить капітан корабля відповідно до умов договору перевезення.
За контрактами на С-умовах продавець звільняється від відповідальності і ризиків із моменту передання товару перевізникові у своїй країні, хоч і зазнає витрат на доставляння товару в країну покупця. Продавець зобов'язаний оплатити перевізникові всю вартість транспортування товару незалежно від того, чи фрахт повинен бути оплаченим до навантаження товару чи оплата допускається після його доставки в місце призначення (крім додаткових витрат, що можуть виникнути через обставини, що настали після навантаження і відправлення товару, і повинні бути оплачені покупцем, якщо виникли не з вини перевізника). Якщо доставляння товару потребує перевантажень у проміжних пунктах, продавець може укласти кілька договорів перевезення. Він повинен оплатити усю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість перевантажень товару. Але якщо перевантаження спричинене необхідністю уникнути наслідків непередбачених обставин (природні явища, страйки, урядові акти, війна або воєнні дії), додаткові витрати повинен нести покупець.[53]
Укладаючи контракт, сторони мусять домовитися про те, хто буде оплачувати навантаження товару в місці призначення. Під час перевезення товару на регулярних судноплавних лініях у вартість фрахту звичайно вже входить вартість навантаження. Тому якщо характер вантажу передбачає перевезення саме лінійним судном, то ці витрати автоматично несе продавець. При перевезеннях чартерними суднами продавець може взяти на себе витрати на розвантаження, додавши в контракті після термінів СІФ або КАФ слово "landed" (включаючи розвантаження).
Група D містить умови:
* ДАФ або "Поставлено на кордон" - DAF;
* "Поставлено з борта судна" - DES;
* "Поставлено з пристані" - DEQ;
* "Поставлено без оплати мита" - DDU;
* "Поставлено з оплатою мита" - DDP.
Контракти на D-умовах можна поділити на дві категорії. У першу входять контракти, укладені на умовах "Поставлено на кордон", "Поставлено з борта судна" і "Поставлено без оплати мита". Відповідно до цих умов продавець не очищає товар для імпорту. До другої категорії належать: "Поставлено з пристані" і "Поставлено з оплатою мита". За цими умовами продавець повинен одержати всі необхідні імпортні ліцензії, а також оплатити мито, збори і податки. Загалом умови групи D є найпривабливішими для покупця, бо продавець зобов'язаний доставити товар у зазначене місце, беручи на себе усі витрати та ризик щодо доставляння товару. Тому контракти на D-умовах належать до групи "доставкових контрактів", тоді як контракти на С-умовах називають "відвантажувальними контрактами .
З
усіх описаних базисних умов учасники
зовнішньоторговельних операцій надають
перевагу умовам ФОБ і СІФ. А в
практиці міжнародної торгівлі "ціну
ФОБ" розуміють як експортну ціну
товару, "ціну СІФ" - як імпортну. Поставка
товару на цих умовах вигідна для продавця,
оскільки ризик випадкової втрати або
пошкодження товару з моменту навантаження
товару на судно й одержання коносамента,
а іноді з моменту прийняття товару до
навантаження в порту відправлення переходить
на покупця. До того ж, уклавши угоду на
умовах СІФ, продавець одержує можливість
фрахтувати судно на свій розсуд і тим
самим отримує додатковий прибуток за
рахунок різниці між вартістю фрахту,
закладеною в ціні, і фактично сплаченою
фрахтувальнику, а також за рахунок використання
зафрахтованого тоннажу для перевезення
зворотним рейсом своїх імпортних вантажів.[31]
Висновки та пропозиції
За умов ринкової економіки, міжнародні перевезення відіграють неабияку роль у здійснення ЗЕД. Товар не може бути доставлений з однієї країни до іншої без використання транспортних засобів, при цьому, природно, вартість товару зростає. Транспортні операції починають та завершують виконання зовнішньоекономічної угоди. Тому вони повинні враховуватися на всіх етапах реалізації контракту. Для визначення перспектив та розробки пропозицій щодо обґрунтування вибору виду транспорту ЗАТ „Сумський овочевий комбінат” нами було здійснено аналіз організації транспортного забезпечення зовнішньоекономічних угод підприємства, ефективності його економічної діяльності та здійснення ЗЕД.
Досліджуючи питання обґрунтування вибору виду транспорту ми погоджуємось із думкою науковців щодо зазначеної проблеми і доходимо до висновку: при виборі виду транспорту слід мати на увазі не тільки вартість транспортних операцій, а і багато інших факторів, час реалізації заказу, вчасна доставка, яка є передумовою виконання контракту, рівень транспортних послуг, графік виплати тарифів та зборів, гарантія доставки і т.д., а також невикористані можливості, які за умови наявності відповідних умов, можуть бути використанні з метою досягнення певної конкретної мети (у нашому випадку такою є підвищення ефективності експортної діяльності).
Для оцінки господарської діяльності підприємства важливим моментом досліджуваного об’єкту є основні показники його діяльності.
Найважливішим результативним показником сільськогосподарського виробництва є обсяг валової й товарної продукції підприємства, на основі якого можна розрахувати валовий і чистий доход та прибуток. Вони характеризують ефективність використання землі як основного засобу виробництва, рівень продуктивності праці, тобто ефективність використання трудових ресурсів, фондовіддачу і фондомісткість продукції, окупність виробничих витрат, рівень рентабельності виробництва.
Овочівництво
– специфічна галузь, яка має
свої особливості. Виробництво овочів
значною мірою зосереджене
Сучасне овочівництво неможливе без розвитку міжгосподарської кооперації з виробництва, переробки і реалізації овочів та формування агропромислових об'єднань. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду в овочівництві повинно зайняти важливе місце в системі заходів щодо інтенсифікації галузі і підвищення її ефективності на основі розвитку агропромислової інтеграції.
В ЗАТ „Сумський овочевий комбінат” у виробництві овочів закритого ґрунту бере участь дві виробничі бригади: одна бригада працює в плівкових теплицях, інша – в скляних. Крім того, посівні площі теплиць повністю не використовуються. Для підприємства характерним є збільшення обсягів виробництва овочів закритого ґрунту.
Оцінюючи обсяг та структуру товарної продукції господарства варто відмітити, що за досліджуваний період намітилася тенденція до росту вартості виробництва овочів закритого ґрунту на 5066,2 тис. грн., або майже в 25 разів. Особливо значний приріст відбувся у 2005 році. в порівнянні з 2004 р. – більше ніж в 10 разів
Важливо сказати і про те, що ефективність використання трудових ресурсів овочевого комбінату значно підвищилася останніми роками, так як середньогодинна і середньоденна продуктивність праці зросл в 11,7 разів, а середньорічна – в 12,3 рази. Це відбулося в результаті випереджаючих темпів росту виробництва продукції (збільшилося в 19,1 рази) над темпами росту середньооблікової чисельнсті працівників та кількості відпрацьованих людино-дні та людино-годин, які підвищилися на 55,6%; 62,7% та 62,9% відповідно.
Вартість основних фондів в 2008 році в порівнянні з 2004 роком зросла в 7,6 разів або на 5396,1 тис.грн.. Це відбулося за рахунок приросту вартості будинків, споруд та передавальних пристроїв на 3486,7 тис.грн. або в 7,2 рази, вартості машин та обладнання – на 1868,2 тис.грн. або в 8,6 разів, вартості транспортних засобів на 37,1 тис.грн. або в 29,5 разів, вартості інструментів, приладів та інвентарю на 3,3 тис.грн., що у відносному виміру становить 137,5%.
Такі зміни в динаміці вартості основних фондів свідчать про розширення матеріально-технічної бази комбінату, а відповідно і про розширення обсягів виробництва продукції.
Технічний стан основних фондів знаходиться на достатньому рівні, так як зношеність їх коливається від 10,5% до 21,8%. Лише на початку 2004 року зношеність основних фондів становила 42,9%. Оновлюються основні фонди овочевого комбінату досить швидкими темпами, так як показник оновлення становить від 97,3% у 2004 р. до 13,9 % - у 2008 році. Це підтверджує і обчислений коефіцієнт динаміки, який свідчить, що в 2004 році вартість основних фондів зросла в 37 разів, в 2005 році – в 2 рази, в 2006 році - в 1,5 рази, а в 2008 році – в 1,2 рази.
Ефективність використання основних фондів у 2008 році в порівнянні з 2004 р. покращилася, так як фондовіддача підвищилася на 0,262 одиниці, а фондомісткість знизилася на 0,397 одиниць. Це пояснюється випереджаючими темпами росту вартості валової продукції над темпами ростусередньорічної вартості основних фондів, фондоозброєність при цьому також збільшилася на 52,33 тис.грн./чол., що з позитивного боку характеризує діяльність овочевого комбінату по оновленню матеріально-технічної бази.
Досліджуючи основні показники результативності виробничо-фінансової діяльності підприємства можна відмітити, що в 2005р. і 2008р. овочевий комбінат в результаті своєї діяльності отримав прибуток відповідно 444,8 тис. грн. грн. і 36,5 тис.грн., а в 2004 р., 2006р. і 2007р. – збиток, що склав відповідно 274,9 тис.грн., 59,2 тис.грн., 556,3 тис.грн. Це пояснюється дуже високою собівартістю продукції. А тому необхідно працювати над зниженням собівартості продукції за рахунок більш економічного використання матеріальних і трудових ресурсів, зведення до мінімуму втрат продукції, підвищення її якості, розширення асортименту та сортності продукції та ін.
Аналіз динаміки валових зборів основних овочевих культур закритого ґрунту показує, що валовий збір овочевих культур закритого ґрунту в 2008 р. в порівнянні з 2004 роком зріс на 1522,5 ц або на 14,7 %. Це відбулося за рахунок приросту валового збору помідорів та огірків у 5 разів або на 37,9 ц та 524 ц або на 13,9%, пізньої капусти – на 160 ц або у 29 разів, цибулі – 213 ц, інших овочів на 691,5 ц. Підводячи підсумки можна сказати, що у ЗАТ «Сумський овочевий комбінат», виробництво овочів знаходиться на досить високому рівні. Так як збільшенню валових зборів сприяє підвищення урожайності.
Звернувшись до теми дослідження нами дана оцінка організації ЗЕД. З цього приводу можемо констатувати те, що розвиненої зовнішньоекономічної діяльністі на ЗАТ «Сумський овочевий комбінат» сьогодні немає. В своїй діяльності підприємство орієнтується як на купівлю матеріалів необхідних для вирощування продукції в середині держави так і на її імпорт. Ділові стосунки ЗАТ «Сумський овочевий комбінат» має з Росією.