Основні завдання податкового прогнозування і планування

–       концентрація державної підтримки на здешевленні кредитних ресурсів, пов'язаних із реалізацією інноваційних проектів у сільському господарстві, які забезпечуватимуть досягнення світових стандартів продуктивності та якості сільськогосподарської продукції.

Викладене означає існування жорстких макроекономічних та бюджетних обмежень для проведення податкової реформи, необхідність її проведення без зменшення абсолютних сум податкових надходжень. Крім того, податкова реформа має здійснюватися поетапно, бути системною, прозорою, послідовною, виваженою (науково обґрунтованою).

Метою податкової реформи є формування податкової системи, яка сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, забезпеченню сталого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за умови збільшення сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, проведення збалансованої бюджетної політики на середньо і довгострокову перспективу.

Стратегічними цілями податкової реформи є:

–       підвищення темпів економічного зростання;

–       зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах;

–       створення сприятливих фіскальних умов для залучення прямих іноземних інвестицій, активізації інвестиційної діяльності всередині країни;

–       скорочення витрат платників на нарахування і сплату податків та держави на їх адміністрування;

–       покращення позицій України у глобальному рейтингу простоти ведення бізнесу за показником "сплата податків";

–       забезпечення раціонального використання природних ресурсів, зниження енерго та ресурсомісткості виробництва, поліпшення екологічної ситуації, формування податкових стимулів, спрямованих на зниження рівня споживання алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

–       створення фіскальних умов для легалізації доходів;

–       формування свідомого і відповідального ставлення платників податків до виконання своїх податкових зобов'язань, забезпечення суттєвого зменшення масштабів ухилення від податків;

–       подальше наближення податкового законодавства України до законодавства ЄС відповідно до перспектив поглиблення економічної інтеграції з Європейськими Співтовариствами;

–       демократизація податкової служби, встановлення рівноправних відносин між платниками податків і податковими органами.

Підвищення ефективності, збалансованості та прозорості податкової системи України з метою створення необхідних умов для виконання конституційно закріплених функцій держави, забезпечення конституційних гарантій громадян на достатній життєвий рівень, стабільності і визначеності умов ведення економічної діяльності на території України.

Удосконалення інституційного середовища оподаткування, сприятливого для активізації підприємницької діяльності, забезпечення рівності усіх платників перед законом, формування відповідального ставлення платників до  виконання своїх податкових зобов’язань.

Поетапне та виважене зниження податкового навантаження на національну економіку в умовах забезпечення збалансованості бюджетної системи. Забезпечення справедливого розподілу податкового навантаження.

Перенесення податкового навантаження з мобільних факторів виробництва – праці й капіталу – на споживання, ресурсні та екологічні платежі.

Зменшення майнової нерівності в суспільстві через диференційоване оподаткування доходів багатих і бідних та запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість).

Запровадження непрямих методів визначення податкових зобов’язань платників та механізму донарахувань податкових зобов'язань за непрямими методами.

Спрощення податкової системи шляхом скорочення кількості податків і зборів (обов'язкових платежів).

Зростання регулюючого потенціалу податкової системи шляхом: розроблення чітких, предметних, обмежених у часі та просторі податкових інструментів  стимулювання інноваційної діяльності, енергозбереження та раціонального природокористування.

Підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, оптимізації податкових пільг, удосконалення системи адміністрування, зменшення масштабів ухилення від податків.

Зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.

Формування податкових правовідносин на засадах, що відповідають вимогам громадянського суспільства і правової держави, зокрема:

–       забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадянина при виконанні податкових законів – неприпустимість встановлення податків, а також дій їх адміністраторів, які перешкоджають реалізації конституційних прав і свобод громадян;

–       подолання конфлікту інтересів учасників податкових правовідносин, спричиненого неоднозначним (множинним) трактуванням прав і обов'язків платників податків або податкових адміністраторів, на засадах пріоритету інтересів людини (громадянина);

–       неприпустимість вирішення податковими адміністраторами питань на свій розсуд, крім випадків, передбачених податковим законодавством; якщо у випадках, передбачених законодавством, податкові адміністратори наділяються повноваженнями діяти на свій розсуд, вони повинні дотримуватися для розсуду меж податкового законодавства;

–       презумпції невинності платника податку у поєднанні з гнучкою системою впливу на порушників податкового законодавства;

–       розмежування повноважень органів державної влади у сфері податкового адміністрування.

Встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов’язань органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування  і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням.

Удосконалення механізму забезпечення захисту прав платників податків шляхом створення ефективної системи розв'язання спорів з податкових питань під час проведення процедури адміністративного оскарження, а також у судовому порядку.

Гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.

Реформування функцій і структури Державної податкової адміністрації України відповідно до світових вимог і стандартів.

Реформування податкової системи відбуватиметься згідно з принципами:

–       раціональності та повноти – шляхом реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва; скасування економічно необгрунтованих податкових пільг; охоплення базою оподаткування податком на додану вартість усіх кінцевих споживчих витрат;

–       фіскальної достатності – шляхом розширення податкової бази,  удосконалення системи адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків;

–       соціальної справедливості – шляхом запровадження малопрогресивного оподаткування доходів багатих, а також податку на нерухоме майно (нерухомість);

–       рівності усіх перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – шляхом забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні прав і обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

–       адміністративної простоти й економічності оподаткування – шляхом скасування неефективних податків і зборів (обов'язкових платежів);

–       стабільності оподаткування – шляхом недопущення зміни ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та механізмів їх адміністрування пізніше, ніж за 6 місяців до початку нового бюджетного року, у якому мають почати діяти нові правила та ставки;

–       гармонійного поєднання інтересів держави та платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

3.3. Напрями реформування податкової системи

Створення умов для формування сприятливого інституційного середовища оподаткування шляхом:

–       забезпечення детальної та однозначної законодавчої регламентації усіх аспектів податкових правовідносин з метою запобігання вирішенню спірних питань на розсуд контролюючих органів;

–       забезпечення закритого (остаточного) переліку прав контролюючих органів, обов’язків і відповідальності як платників, так і контролюючих органів, з метою запобігання розширенню функцій і прав однієї сторони та обмеженню прав другої сторони.

З метою створення ефективної податкової системи планується вжити заходів до:

1) вилучення зі складу податків і зборів (обов'язкових платежів):

–       державного мита; судового збору; єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон як таких, що за своєю економічною сутністю є неподатковими доходами бюджету;

–       збору за проведення гастрольних заходів; комунального податку; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; збору за право використання місцевої символіки; збору з власників собак; збору за видачу ордера на квартиру; збору за участь у бігах на іподромі; збору за виграш на бігах на іподромі; збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збору за право проведення кіно і телезйомок; збору за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей як таких, що є малоефективними для державного та місцевих бюджетів;

–       збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів та збору за спеціальне використання диких тварин як таких, що є малоефективними для державного бюджету у частині забезпечення незначних, але досить обтяжливих в адмініструванні надходжень;

–       гербового збору, зборів до Державного інноваційного фонду та Фонду з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як таких, що втратили свою актуальність і вже не справляються;

–       збору за соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, як такого, що не відповідає принципам побудови системи оподаткування;

2) зміни статусу податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема:

–       включення до складу місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які на даний час належать до загальнодержавних;

–       запровадження єдиного податкового платежу – плати за користування надрами для видобування корисних копалин замість двох діючих податкових платежів (платежі за користування надрами для видобування корисних копалин та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету);

–       заміни збору за забруднення навколишнього природного середовища на екологічний податок;

3) запровадження податку на нерухоме майно (нерухомість) із включенням його до переліку місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Комплексне реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва шляхом:

–       удосконалення адміністрування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, спрямоване на запобігання порушенням податкового законодавства у цій сфері та покращення умов діяльності представників малого бізнесу – платників єдиного податку;

–       уточнення норм законодавства з питань застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів господарювання, які провадять окремі види діяльності;

–       підвищення рівня відповідальності суб'єктів малого підприємництва у разі порушення ними норм, якими визначається порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності;

–       удосконалення системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва у разі переходу від спрощеної до загальної системи оподаткування;

–       вилучення з переліку обов’язкових платежів, що заміняються єдиним податком, податків на майно, ресурсних платежів та внесків до Пенсійного фонду України, з переведенням суб’єктів малого підприємництва на сплату цих внесків на загальних засадах;

–       виключення зі спрощеної системи оподаткування тих видів діяльності, які є високорентабельними, або доходи від яких є переважно пасивними, зокрема, здійснення зовнішньоекономічної діяльності, оптової торгівлі, надання в оренду торговельних площ та нежитлових приміщень, продажу предметів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, надання послуг комунікації, мобільного та стільникового зв'язку;

–       чітке законодавче врегулювання визначення об'єкта оподаткування при здійсненні посередницьких операцій, яким має бути визнана виручка від надання посередницьких послуг (посередницька винагорода);

–       включення до об'єкта оподаткування єдиним податком для юридичних осіб усіх доходів, що отримують такі особи, а не лише виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

4) з 2016 року

–       поширення спрощеної системи оподаткування виключно на фізичних осіб-підприємців;

–       встановлення ставки єдиного податку у відсотках до сукупного чистого доходу. При цьому сукупний чистий дохід не може бути меншим, ніж розрахунковий оціночний дохід, який визначається виходячи із середньої заробітної плати в регіоні та враховує сукупність особливостей ведення підприємницької діяльності в різних умовах;