Основні завдання податкового прогнозування і планування

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2012 в 19:07, курсовая работа

Описание работы

Метою дослідження виступає вивчення особливостей податкового прогнозування та податкового планування, методів їх оптимізації для нарощення доходів бюджету України.
Поставлена мета досягається шляхом виконання таких завдань дослідження:
1) розкрити поняття податків та їх ролі в економіці країни;
2) визначити основні завдання податкового прогнозування та податкового планування;

Содержание

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОДАТКОВОГО
ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ В СИСТЕМІ
ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ 5
1.1. Сутність, функції та значення податків 5
1.2. Податкове прогнозування і планування – складова частина
державного податкового менеджменту 10
1.3. Механізм податкового прогнозування та планування 15
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА ПОДАТКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ 24
2.1. Аналіз податкових надходжень до державного бюджету України 24
2.2. Прогнозування податкового навантаження у зв’язку із зміною
податкового законодавства України 31
РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОДАТНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ В УКРАЇНІ 41
3.1. Шляхи оптимізації механізму податкового прогнозування та
податкового планування 41
3.2. Законодавча база реформування податкової системи України 45
3.3. Напрями реформування податкової системи 57
ВИСНОВКИ 61
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 64

Работа содержит 1 файл

Основні завдання податкового прогнозування і планування_КРС.doc

— 641.50 Кб (Скачать)

–       індексу інфляції, курсу гривні до долара США та ЄВРО на прогнозний період.

При розрахунку суми податку на додану вартість використовуються прогнозні макроекономічні показники Мінекономіки, обласних економічних управлінь, окремих платників податків та розрахунки по інших платежах до бюджету.

Розрахунок поступлень податку на додану вартість включає:

–       суми прогнозного фонду оплати праці та прогнозного прибутку по прибуткових підприємствах (прогноз фінансових результатів збиткових підприємств не враховується). Інформація отримується від економічних служб державних адміністрацій регіонального рівня, інформацію про прогнозний фонд оплати праці можна отримати в регіональних відділеннях Пенсійного фонду;

–       суми нарахувань на обов‘язкове державне пенсійне та соціальне страхування;

–       суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів, яка отримується з довідника "Основні параметри економічного і соціального розвитку регіону на прогнозований рік", розробленого економічними службами державних адміністрацій регіонального (підрозділи Міністерством економіки України) або зі зведеної декларації про прибуток підприємств;

–       суми прогнозу акцизного збору;

–       суми відрахувань на будівництво і утримання автомобільних шляхів (використовуються прогнозні розрахунки надходження цього збору обласних управлінь дорожнього будівництва);

–       суми відрахувань на геологорозвідувальні роботи;

–       суми відрахувань до Державного інноваційного фонду.

Величина показнику доданої вартості визначається також як сума:

–       плати за спеціальне використання водних ресурсів;

–       плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

–       збору за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин;

–       плати за короткострокові кредити банку;

–       збору за забруднення навколишнього середовища;

–       платежів за рекламу;

–       рентних платежів;

–       сум, що виділяються на службові відрядження [29].

До розрахунку суми податку на додану вартість включається також сума пільг, яку згідно до чинного законодавства отримуватимуть в прогнозному періоді платники податку на додану вартість. Сума пільги обчислюється як сума податку на додану вартість, створена на підприємствах, які її отримують. Інформація щодо обсягів виробництва пільгової продукції отримується безпосередньо на підприємствах виробниках. В разі неможливості отримання сум обсягів реалізації окремих видів товарів (робіт, послуг), на які поширюються пільги Закону України "Про податок на додану вартість", безпосередньо від виробників або установ, що володіють такою інформацією, суму пільг по податку на додану вартість можна отримати зі звіту 1-ПП "Звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг, щодо кожного виду податку за попередній рік" і скоригувати її на індекс цін прогнозного періоду та індекс прогнозованого росту (падіння) виробництва, сума податку на додану вартість по експорту товарів.

При прогнозуванні надходжень по акцизному збору слід керуватися законодавчими та нормативними актами Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Державної податкової адміністрації України щодо справляння акцизного податку. Суми акцизного податку обчислюється за ставками. Розрахунок надходжень акцизного податку на прогнозний період здійснюється по підакцизних товарах в залежності в залежності та із зазначенням конкретної характеристики, властивої для кожного товару (групи або підгрупи), виходячи із обсягів виробництва підакцизної продукції в прогнозному році та ставок акцизного збору в ЄВРО, розмір якої перераховано відповідно до фактичної характеристики зазначеної продукції (наприклад, вмісту спирту, або інших характеристик, властивих підакцизній продукції продукції). Наприклад, по сигаретах при повній ставці акцизного податку 2,5 ЄВРО за 1000 штук в графі 5 проставляється 2500 (відповідно до таблиці одиниця виміру дорівнює 1 млн. шт. - (2,5/1000*1000000) [10].

Для підакцизних товарів – спирту етилового, спирту етилового для виготовлення спиртованих соків, морсів, настоїв та парфумів, лікеро-горілчані виробів, коньяків, бренді, які мають різну місткість спирту, складаються окремі таблиці-розрахунки.

При встановленій законом ставці акцизного податку 2 ЄВРО за 1 л 100 відсоткового спирту проставляється 0,8 ЄВРО, тобто проводиться перерахунок на фактичну місткість (40%) спирту. Для цього необхідно скласти пропорцію: 2 ЄВРО - 1л 100-відсоткового спирту, Х ЄВРО - 1л 40-відсоткового спирту, тоді: Х = (2*40): 100 = 0,8 ЄВРО; в таблицю заноситься 800 ЄВРО (0,8*1000 л).

Обрахунок бази оподаткування та прогнозування надходжень податку на прибуток підприємств здійснювався на підставі Закону України від 22. 05. 97 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на початок прогнозованого періоду, інших законодавчих та нормативних актів ВР України, Кабінету Міністрів та Державної податкової адміністрації України, а з 2011 року – на підставі Податкового кодексу України.  

Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається за даними Мінекономіки, обласних економічних (фінансових) управлінь, платників податків, або на базі даних зведеної декларації про прибуток підприємства шляхом зменшення суми доходу на суму витрат та амортизаційних відрахувань.

В першому випадку прибуток прибуткових підприємств корегується на суму збільшення (зменшення) прибутку за рахунок прийнятих Верховною Радою України законодавчих актів, дія яких починається в прогнозованому періоді.

Крім того, сума пільг, яку згідно до чинного законодавства отримають в прогнозованому періоді платники податку на прибуток на базі даних звіту 1-ПП “Звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг, щодо кожного виду податку за попередній рік”.

Сума реструктуризованої заборгованості по податку на прибуток з графіка погашення реструктуризованої податкової заборгованості з терміном погашення в прогнозованому періоді також враховується при проведенні розрахунків [28].

Розрахунок надходжень податку на прибуток на прогнозований період на базі зведеної декларації, яка складається на регіональному та центральному рівні щоквартально, включає:

–       суми доходів платника податку;

–       суми амортизаційних відрахувань по основних фондах та нематеріальних активах;

–       суми прибутку, що підлягає оподаткуванню за ставкою 30 відсотків;

–       суми прибутку, що оподатковується за ставкою 15 відсотків.

При розрахунку враховується також очікуваний прибуток за базовий період, який визначається з урахуванням фактичних даних зведеної декларації, від’ємного значення об’єкта оподаткування, перенесеного на наступний податковий період, зміни кількості зареєстрованих платників податку, змін в законодавстві.

Прибуток на прогнозований період, розраховується виходячи з очікуваного прибутку з урахуванням впливу змін в законодавчих документах, від’ємного значення об’єкта оподаткування, перенесеного на прогнозований податковий період, цінових факторів та зміни обсягів виробництва і основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку на прогнозований рік).

Сума нарахованого податку на прибуток зменшується на суму коштів, спрямованих на будівництво житла для військовослужбовців, вартість торгових патентів на прогнозований період з урахуванням кількості суб’єктів підприємницької діяльності, що придбавають торгові патенти, сезонності придбання торгових патентів та зміни їх вартості [10].

Зведену декларацію про прибуток прибуткових підприємств доцільно робити в розрізі галузей. Це дасть можливість проводити поглиблений аналіз надходжень по податку і точніше прогнозувати податок на прибуток з урахуванням особливостей окремих галузей промисловості. Такий порядок обрахування бази оподаткування та прогнозування суми податку на прибуток зберігається для банківських та страхових установ. Прогнозування ведеться на підставі відповідних зведених декларацій. При прогнозуванні можливих надходжень по податку на прибуток необхідно враховувати крім зазначених факторів, суму недоїмки і переплат.

Розрахунок бази оподаткування та надходження прибуткового податку з громадян здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України. Дані про кошти, спрямовані на оплату праці робітників, службовців, працівників кооперативів, малих та спільних підприємств отримуються безпосередньо від економічних служб державних адміністрацій. Середня ставка податку вираховується шляхом відношення сум фактичних надходжень по даній категорії платників податку до фактичного фонду оплати праці за ряд попередніх звітних періодів. Сума податку вираховується шляхом множення середньої ставки податку на суму коштів, спрямованих на оплату праці. Перехідні платежі вираховуються виходячи з того, що виплата заробітної плати за грудень відбувається у січні, а фонд заробітної плати прогнозується на рік в цілому. Для обрахунку суми перехідних платежів необхідно додати перехідні платежі минулого року та відняти розрахункову суму податку за 1 місяць від річної суми податку прогнозованого періоду. Перехідні платежі викликані необхідністю у випадках зростання фонду оплати праці у прогнозованому періоді. Сума прибуткового податку з доходів від заняття підприємницькою діяльністю розраховується, виходячи з рівня фактичних надходжень цього податку за ряд минулих періодів, динаміки кількості платників, росту рівня доходів та змін податкового законодавства з питань оподаткування прибутковим податком цієї категорії платників [27].

Розрахунок державного мита проводиться на базі фактичних надходжень за ряд минулих періодів, з урахуванням зміни неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, даних отриманих від нотаріальних контор, арбітражних судів та селищних Рад народних депутатів по здійснених нотаріальних діях. Для здійснення розрахунків складаються розрахункові аналітичні таблиці довільної форми динаміки надходжень за ряд минулих періодів окремо по надходженнях до місцевого та державного бюджетів.

При розрахунку податку на землю за базу оподаткування слід вважати площі земельних ділянок, що є у власності або в користуванні на умовах оренди. Для проведення розрахунку плати за землю необхідно отримати у регіональному відділенні Державного комітету по земельних ресурсах дані про площі земельних угідь регіону за використанням та їх грошову оцінку. На основі отриманих даних від Держкомзему, застосувавши встановлені законодавством ставки плати за землю, визначити обсяги плати за землю окремо по категоріях земель. Узагальнено обсяг плати за землю, якщо встановлена грошова оцінка землі, розраховується за формулою [11]:

 

Пз = Пзд * Го * Сп,                                                (1.1)

 

де Пзд – площа земельної ділянки, що оподатковується, га;

Го – грошова оцінка 1 га землі, грн.;

Сп – ставка земельного податку.

Податок на землю у населених пунктах, для яких грошова оцінка земельних ділянок не встановлена, визначається за формулою [11]:

 

Пз = Пзгнп * Спс * К пм,                                       (1.2)

 

де Пзгнп – обраховувана площа землі населеного пункту, що за чисельністю населення відноситься до конкретної групи, визначеної Податковим кодексом, тис. кв. м. або кв. м.;

Спс – середня ставка податку в грн. за 1 кв. м.;

Кпм – підвищуючий коефіцієнт, що застосовується для розрахунку плати за землі у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та обласного підпорядкування згідно Податкового кодексу.

Плата за земельні ділянки, що надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення справляється у розмірі 5 відс. від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області [11]:

Пзп = Пзп * Гор * 0,05,                                     (1.3)

 

де Пзп – площа земельної ділянки , що оподатковується, га або тис. га;

Гор – грошова оцінка одиниці площі ріллі по області, грн. за 1 га.

При підрахунках загальної суми надходжень по платі за землю необхідно врахувати перехідні платежі минулого та майбутнього періодів (плюс перехідні минулого року, мінус перехідні майбутнього) і врахувати надходження сум реструктуризованої заборгованості по платі за землю згідно графіку погашення реструктуризованої заборгованості. Крім того, необхідно враховувати суми пільг, що надаються відповідно до Податкового кодексу, Закону України про державний бюджет на прогнозований період (рік), місцевими органами самоврядування [26].

При розрахунку податку на промисел базою оподаткування є прогнозована вартість товарів за ринковими цінами, що можуть зазначатися у своїх деклараціях громадянами, які подаються до державної податкової інспекції. Обрахунок бази оподаткування та прогнозування податку на промисел здійснюється на підставі Податкового кодексу. Розрахунок сум надходження податку на промисел ведеться експертним шляхом в розрізі територіальних одиниць, виходячи з фактичних надходжень ряду звітних періодів, темпів росту за звітний період, розміру мінімальної заробітної плати.

 

 


РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА ПОДАТКОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ В Україні

 

2.1. Аналіз податкових надходжень до державного бюджету України

 

Базовими складовими бюджетно-податкового механізму України є бюджетне планування та прогнозування. Завдяки цим двом елементам визначаються обсяги фінансових ресурсів, які утворюються в державі та ресурсів, які зосереджуються і розподіляються через бюджетну систему, формуються планові показники обсягів надходжень та витрат державного бюджету, які ухвалюються щорічно під час прийняття головного закону України «Про державний бюджет України» на наступний рік.

Інформаційною базою цього дослідження було обрано показники Зведеного бюджету України в період з 2002 по 2010 рр. Згідно зі статтею 6 (Глава 2 «Бюджетна система України та її принципи», Розділ 1 «Бюджетна система України та основи бюджетного процесу»), Зведений бюджет України є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави [10].

Наприклад, планові надходження за основними податками (податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб) Зведеного бюджету України в період з 2002 по 2010 рік представлено в табл. 2.1-2.3.

Неважко помітити, що обсяги фактичних надходжень до Зведеного бюджету істотно відрізняються від планових.

Податок на додану вартість, згідно з табл. 2.3, у 2009 та 2010 роках збирався лише відповідно на 86,64 % і 85,83 % запланованих обсягів.

На рис. 2.1 відображено динаміку надходжень податку на додану вартість в період з 2002 по 2010 рік.

 

З 2002 по 2008 рік в Україні спостерігалася тенденція збільшення не лише загальних сум податкових надходжень податку на додану вартість, але й частки цього податку у структурі податкової системи.

Так, наприклад, у 2001 році частка податку на додану вартість у структурі податкової системи України становила 18,4% [11]. Найбільша сума надходжень податку на додану вартість спостерігалася у 2008 році – 92 082 618 591,21 грн. У 2008 році частка податку на додану вартість у загальній структурі основних податків зросла до 31 відсотка.

Информация о работе Основні завдання податкового прогнозування і планування