Основні завдання податкового прогнозування і планування

Точковий прогноз для податку на прибуток підприємств буде наступним: у 2011 році – 39 621 936 474,03 грн., у 2012 – 39 128 948 618,52 грн. Згідно положенням Податкового кодексу України, ставку податку на прибуток підприємств буде зменшено з 1 січня 2011 року до 23%, а з 1 січня 2012 року до 21%.

Отже, зменшення ставки податку може вплинути на загальний обсяг надходжень податку на прибуток підприємств та викликати скорочення обсягів надходжень цього податку до Зведеного бюджету України.

Якщо врахувати податкові реформи в сфері адміністрування податку на прибуток підприємств на національному рівні, то більш точним буде наступний прогноз: у 2011 році – 38 829 497 45 грн., у 2012 – 38 346 369 646 грн.

Інтервальний прогноз для податку прибуток підприємств представлено на рис. 2.9.

Рис. 2.9. Прогнозні значення обсягів надходжень податку на прибуток підприємств на 2011-2012 рр. (точковий та інтервальний прогнози)

Точковий прогноз для податку з доходів фізичних осіб буде наступним: у 2011 році – 56 342 766 858,30 грн., у 2012 – 64 394 549 004,19 грн. Прогнозування обсягів надходжень податку з доходів фізичних осіб лише за допомогою методу трендових моделей недостатньо. Цей податок потребує аналізу з точки зору факторів, які можуть впливати на його обсяги надходжень (багатофакторні моделі).

Інтервальний прогноз для податку з доходів фізичних осіб представлено на рис. 10.

Проведені дослідження щодо прогнозування обсягів надходжень бюджетоформуючих податків української податкової системи в контексті Податкового кодексу дають змогу сформулювати наступні висновки:

1. У наступні 2 роки загальна сума податкових надходжень до Зведеного бюджету України буде зростати.

Рис. 2.10. Прогнозні значення обсягів надходжень податку з доходів фізичних осіб на 2011-2012 рр. (точковий та інтервальний прогнози)

2. Податкові надходження податку на додану вартість збільшаться з 88 млрд. грн. у 2010 році до 103 млрд. грн. у 2012 році згідно точкового прогнозу. Коливання цього показнику можливо в інтервалі від 61 млрд. до 139 млрд. грн., враховуючи всі можливі випадкові фактори.

3. Обсяги податкових надходжень податку з доходів фізичних осіб можуть збільшитися з 48 млрд. грн. у 2010 році до 64 млрд. грн. у 2012 році. Коливання можуть бути в межах від 46 до 74 млрд. грн.

4. Податкові надходження податку на прибуток підприємств, враховуючи податкові реформи, які матимуть місце у 2011-2012 роках, можуть зменшитися з 39 млрд. 280 млн. грн. у 2010 році до 39 млрд. 128 млн. грн. у 2012 році. Коливання цього показнику з огляду на можливість впливу будь-яких випадкових факторів можуть складати від 23 млрд. до 55 млрд. грн.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки.

По-перше, аналітичний огляд стану головних дохідних статей Зведеного бюджету України дає змогу стверджувати, що недовиконання планових обсягів податкових надходжень викликано не лише загальною тенденцією спаду в економіці, але й внутрішніми проблемами бюджетно-податкової системи країни.

По-друге, на динаміку загальних обсягів податкових надходжень впливають ціла низка факторів: економічного, соціального, нормативно-правового та політичного характеру.

По-третє, податкові реформи, які було розпочато у 2010 році, повинні вдосконалюватися та розвиватися в майбутньому, для того, щоб не тільки зберегти рівень фіскалізації податків, але й побудувати найбільш ефективну модель справляння податків та їх розподілення між різними рівнями бюджетно-податкової системи України.

РОЗДІЛ ІІІ. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОДАТНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ПЛАТЕЖІВ В УКРАЇНІ 

3.1. Шляхи оптимізації механізму податкового прогнозування та податкового планування

У сучасних умовах, для системи оподаткування прибутку юридичних осіб в Україні найбільш оптимальної є регресивна шкала стягування податку, відповідно до якої зі збільшенням доходу ставка податку зменшується. Для такого твердження існує ряд причин. По-перше, особливістю оподаткування прибутку юридичних осіб є те, що їхній доход використовується не цілком на споживання, але і на розвиток діяльності. Отже, стимулюючи збільшення доходу підприємств, держава тим самим стимулює розвиток економіки країни в цілому. Перевагою досліджуваної системи є отримання підприємствами, що швидко зростають відчутних і негайних фінансових вигод від підвищення ефективності господарчої діяльності. По-друге, механізм регресивної шкали підприємницьким структурам, що працюють неефективно або ж імітують таку роботу, висувається більш жорстокіший фіскальний режим.

При цьому розрахунки показують, що організаційно-технічні заходи, спрямовані на збільшення доходу з високою вірогідністю визначають і зростання показника питомого прибутку, що забезпечує підприємству винагороду у виді зниження ставки податку на прибуток.

Проведені розрахунки за даними податкового обліку ДЕЗ УкрНДІВЕ доводять, що темпи зростання прибутку до оподаткування зростають разом з показниками рентабельності та темпами зростання обсягу виробництва (реалізації), на відміну від існуючої системи оподаткування, коли зросту зовсім немає або він не значний.

Таким чином, дана система оподатковування враховує інтереси і держави і платників податку.

Важливим елементом податкового менеджменту є розрахунок оптимальності податкових платежів. Для цього досліджуються рух фінансових потоків підприємства за звітний період, оцінюються ресурсний потенціал, економічна стратегія підприємства, а також проводиться моніторинг податкового законодавства. У практиці податкового менеджменту визначають кілька шляхів оптимізації податкових платежів.

При визначенні оптимальності оподаткування використовується метод багатоваріантних розрахунків, тобто розглядається якомога більше різних варіантів, потім вони порівнюються і вибирається найсприятливіший та найкорисніший.

Завершується процес розробки оптимальних розмірів податкових платежів визначенням ефективності розробленої політики. При цьому особливе місце відводиться аналізу податкових платежів за ряд років, порівнянню їх та визначенню найсприятливішого з урахуванням конкретних умов і напрямів діяльності.

Оптимізація податкових платежів передбачає вибір таких податкових систем і платежів, які б задовольняли підприємство з погляду отримання доходів, необхідних для розширення виробництва, знаходження працівників, зацікавлених у результатах своєї праці, та давали б можливість зменшити втрати від ризику господарської діяльності.

Розробка оптимального плану податкових платежів повинна базуватись на основі їх мінімізації. Оптимізація податкових платежів на підприємстві відрізняється за змістом від їх мінімізації. Мінімізація передбачає розробку різних заходів щодо сплати податків, яка може здійснюватись як на незаконних, так і на законних підставах. Мінімізація податкових платежів на незаконних підставах надалі, коли ці порушення будуть викриті, може призвести до збільшення платежів у вигляді штрафів, пені.

У цілому, аналізований принцип стимулюючого зниження ставок оподатковування є адекватним вимогам, що висуваються до систем стимулювання, оскільки його застосування:

–       стимулює збільшення виторгу, діючи тільки у випадку відповідного збільшення питомого прибутку;

–       збільшує (у міру зростання питомого прибутку і виторгу) суму податку на прибуток, що сплачується підприємством державі;

–       зменшує питома вага суми податку на прибуток у виторзі підприємства;

–       збільшує загальну масу чистого прибутку підприємства і її питому вагу у виторзі;

–       на відміну від діючої пропорційної системи оподаткування прибутку підприємств, регресивна система збільшує, за певних умов, не тільки масу прибутку до оподатковування, але і темпи її росту в цілому;

–       забезпечує економію заробітної плати на підприємстві.

Безумовно, запропонована схема не є панацеєю від усіх податкових хвороб української економіки. Разом з цим система регресивного оподаткування є універсальним механізмом гармонізації економічних інтересів суб'єктів господарчої діяльності та держави, що дозволяє вирішувати на її основі багато актуальних економічних завдань.

Відзначимо кілька основних задач удосконалювання оподаткування прибутку, які необхідно вирішити в самий найближчий час.

По-перше, важлива задача – зниження реального податкового навантаження на товаровиробників у сполученні з безумовним забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами бюджетів усіх рівнів. Дана проблема може розв'язатися почасти шляхом визначення оптимальної ставки (шкали) податку на прибуток.

По-друге, необхідно забезпечити максимально рівномірний розподіл податкового навантаження по податку на прибуток організацій шляхом вирівнювання податкової бази.

За станом на сьогоднішній день існує проблема з регламентацією податкових пільг. Суть у тім, що цивілізована податкова система повинна припускати наявність мінімальної кількості економічно обґрунтованих і фактично довели свою ефективність податкових пільг при існуванні жорстко контрольованої системи цільової й адресної фінансової підтримки чи організацій фізичних осіб, дійсно в такій підтримці нужденних. Визначити оптимальний перелік таких пільг на практиці досить складно, не говорячи вже про розробку оптимального рівня їхньої регламентації. Адже при високому рівні регламентації пільг їхня ефективність украй незначна. Найчастіше пільги створюють стимули для розвитку всякого роду посередницьких напівкримінальних структур, що надають послуги по легальним (з формальної точки зору) схемам заниження податкових платежів у бюджет. Дохідна частина бюджету через це несе колосальні втрати.

Складається ситуація, коли чесним платникам податків приходиться нести навантаження не тільки за себе, але і за неплатників. При цьому ефективна ставка податку, що визначається відношенням суми податку до величини податкової бази, обчисленої без обліку пільг, у тих чи інших організацій може відхилятися як убік збільшення, так і убік зменшення на десятки процентних пунктів від загальновстановленої ставки. Такого в принципі бути не повинне.

Також необхідно чітко сформулювати основні поняття, зокрема доходів і витрат, що використовуються при визначенні прибутку, який підлягає оподаткуванню.

Гармонізувати взаємозв'язок податкового та бухгалтерського обліку.

Підвищити регулятивну та стимулюючу ефективність механізму дії податку на прибуток. Основною ідеєю даних реформ з'явився той факт, що яка би високої не була фіскальна функція податків у результаті великого дефіциту бюджету, вона не повинна обмежувати розвитку інших своїх функцій: регулюючої і стимулюючої. Оскільки завдання полягає не просто в тім, щоб зібрати якнайбільше податків, а в тім щоб при цьому розширювалася база податків, ефективно розвивалися підприємства в сфері виробництва й обороту.

Допомога податку на прибуток прямо зв'язана зі стабільністю податкової ставки і податкової системи взагалі. Порушення стабільності оподатковування в країні стало одним з найважливіших факторів звуження підприємництва у виробничій сфері і перетікання капіталу в сферу невиробничої діяльності, де перекладання прямих податків на споживача за допомогою збільшення цін здійснюється простіше, а контроль за діяльністю цих підприємств - складніше. Оптимальне сполучення принципу стабільності з принципом рухливості податків важка задача. Податкова система в цілому і система оподаткування прибутку зокрема, повинна бути гнучкої й активно реагувати на кон'юнктурні зміни в економіці. Це незаперечний факт, однак створення сприятливих умов для інвестиційної й інноваційної діяльності підприємств у пріоритетних напрямках економіки вимагає наявності стабільного податкового законодавства, що є свого роду гарантом вкладення інвестицій.

Отже, резюмуючи все вище наведене: реформування податкової системи має базуватися на принципі прозорості та фіскальної достатності, тобто формуванні дохідної частини бюджету на рівні, достатньому для здійснення державних функцій, а також на засадах забезпечення обов'язковості й рівнонапруженості у сплаті податків; недопущення проявів дискримінації щодо окремих платників або категорій платників податків, а також стосовно оподаткування товарів вітчизняного чи іноземного походження, сума податку повинна дорівнювати вартості благ та послуг, що надаються державою. В сучасних умовах трансформаційної економіки податкова система України повинна будуватися саме на наступних началах: створення сприятливих умов та стимулювання виробництва товарів та надання послуг; забезпечення можливостей щодо помірного і відносно рівномірного збагачення нації в цілому і кожного суб'єкту зокрема.

3.2. Законодавча база реформування податкової системи України

Концепція реформування податкової системи України розроблена на період до 2020 р. з метою проведення цілісної та системної реформи у сфері оподаткування, орієнтованої на досягнення стратегічної цілі – побудови сучасної соціально орієнтованої конкурентоспроможної ринкової економіки, інтегрованої у ЄС. Концепція ґрунтується на положеннях Конституції України, Програми Президента України «Україна – для людей».