Основні завдання податкового прогнозування і планування

В 2009-2010 роках спостерігається спад рівня податкових надходжень за цим податком, що певним чином пов’язано із скороченням обсягів внутрішнього споживання товарів та послуг та як результат зменшенням сум податку на додану вартість, які надходять до Зведеного бюджету країни. Але тенденція зменшення сум податкових надходжень податку на додану вартість зумовлена не лише скороченням обсягів внутрішнього споживання товарів та послуг. Існує ще декілька причин цього явища.

По-перше, соціально-економічна нестабільність, накопичення негативних явищ, пов’язаних із загостренням платіжної кризи, в тому числі зростанням заборгованості з податку на додану вартість, поширенням випадків ухилення від сплати податку.

По-друге неадекватності законодавства, яке регулює справляння податку на додану вартість, складнощами адміністрування податку.

Податок на прибуток підприємств у 2009 та 2010 роках збирався відповідно на 76,92% і 92,39% запланованих обсягів.

На рис. 2.2 відображено динаміку надходжень податку на прибуток підприємств в період з 2002 по 2010 рік.

Рис. 2.2. Динаміка планових та фактичних обсягів надходжень податку на прибуток підприємств в період з 2002 по 2010 р

У динаміці цього податку також можна виділити дві тенденції – тенденцію зростання сум надходжень цього податку у 2002-2008 роках, тенденцію падіння після 2008 року, коли спостерігалася найбільша сума надходжень податку на прибуток підприємств – 47 856 819 450,11 грн. Позитивна динаміка надходжень податку на прибуток підприємств протягом 7 років до 2008 року включно можна пояснити загальним підвищенням рівня ділової активності в країні.

В 2009-2010 роках спостерігається спад рівня податкових надходжень за цим податком, що може бути викликано загостренням соціально-економічної нестабільності в країні, та, як результат, значним відсотком ухилень від сплати податкових зобов’язань.

Податок з доходів фізичних осіб у 2009 та 2010 роках збирався відповідно на 96,51% і 86,72% запланованих обсягів.

Рис. 2.3 відображає порівняльну динаміку планових та фактичних обсягів надходжень податку з доходів фізичних осіб в період з 2002 по 2010 рр.

Рис. 2.3. Динаміка планових та фактичних обсягів надходжень податку з доходів фізичних осіб в період з 2002 по 2010 р.

Податок з доходів фізичних осіб також характеризується позитивною динамікою в період з 2002 по 2008 рік включно, але найбільша сума надходжень за цим податком спостерігалася у 2009 році – 45 895 759 401,72 грн. Тенденція зростання загальних сум надходжень податку з доходів фізичних осіб пояснюється передусім зростанням номінальних доходів фізичних осіб.

На недовиконання запланованих обсягів податку з доходів фізичних осіб можуть впливати одразу декілька факторів: по-перше, це бюджетно-податкова політика, яку проводить у ряд та пріоритетні напрямки розвитку бюджетно-податкових відносин в країні; по-друге, скорочення фіскального рівня надходжень податку з доходів фізичних осіб може бути пов’язаним із збільшенням рівня безробітного населення.

Та недовиконання дохідних статей Зведеного бюджету не завжди відбувається лише за рахунок недовиконання обсягів податків.

Проаналізуймо динаміку номінального та реального валового внутрішнього продукту України та державного навантаження на економіку країни за допомогою даних Держкомстату України, а також значення показнику надходження Зведеного бюджету України в період з 2002 по 2010 рік табл. 1-3.

Розрахунки державного навантаження занесені у табл. 2.4.

На перший погляд, обсяг державного навантаження на економіку України в останні роки є відносно невеликим: 2007 – 30,52%, 2008 – 31,42%, 2009 – 29,84%.

За підсумками 2010 року обсяг номінального ВВП складає 1070 млрд. грн., індекс споживчих цін – 109,4. Скорегувавши значення номінального ВВП за допомогою показника індексу споживчих цін та розрахував співвідношення загальних обсягів надходжень до Зведеного бюджету України на суму реального ВВП, отримаємо значення показника державного навантаження на економіку країни в 2010 році. Цей показник складає 26,4%.

Але якщо провести аналіз динаміки номінального та реального рівня податкових надходжень, використовуючи дані Держкомстату України за показником індексу споживчих цін (у 2002-2009 рр. до відповідного періоду попереднього року), то неважко помітити, що обсяг надходжень характеризується їхнім суттєвим зниженням у реальних цінах за досліджуваний проміжок часу (табл. 2.5-2.6). Це припущення наочно підтверджує графік, відображений на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Динаміка обсягів номінальних та реальних податкових надходжень в період з 2002 по 2010 р.

Номінальна сума податкових надходжень у 2010 році склала – 209 940 924 650,60 грн., скорегувавши це значення за допомогою індексу цін, отримаємо реальні податкові надходження в розмірі – 191 902 124 909,14 грн. Різниця між номінальним та реальним обсягами податкових надходжень складає більш ніж 18 млрд. грн.

2.2. Прогнозування податкового навантаження у зв’язку із зміною податкового законодавства України

Незважаючи на велику кількість іноземних досліджень та вітчизняних наукових розробок з питань створення нової та вдосконалення існуючої методики і методології бюджетного планування та прогнозування, в українській практиці прогнозування використовуються лише декілька методів, кожен з яких має, як переваги, так і значні недоліки.

Існує два основних підходи до класифікації методів прогнозування податкових надходжень до державного бюджету.

Перший підхід передбачає дослідження закономірностей розвитку економічних процесів. До нього належать такі методи, як: метод макроекономічних показників, макроекономічний інтегрований метод, метод міжгалузевого балансу та інші. Наприклад, метод макроекономічних показників передбачає дослідження даних, що характеризують тенденції зміни загальноекономічних показників розвитку країни, галузей народного господарства, конкретного регіону.

Другий підхід базується на використанні економіко-математичних методів прогнозування. Наприклад, методи та моделі кореляційно-регресійного аналізу, методи та моделі прогнозування часових рядів економічних систем, імітаційні моделі. Методи кореляційно-регресійного аналізу передбачають дослідження залежностей між економічними явищами та процесами: функціональної, стохастичної, кореляційної.

Імітаційне моделювання – це економіко-математичний метод дослідження, за якого досліджувана економічна система замінюється моделлю, що з достатньою точністю описує реальну систему і з нею проводяться експерименти з метою отримання інформації про характер функціонування досліджуваної економічної системи.

Методи і моделі прогнозування часових рядів економічних систем представляють собою сукупність способів і прийомів, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних зовнішніх і внутрішніх даних, а також їх змін у розглянутому періоді часу вивести судження певної вірогідності відносно майбутнього розвитку об’єкта.

Всі методи аналізу часових рядів поділяються на три великі групи: екстраполяція тенденції, адаптивні моделі прогнозування та експертні методи прогнозування.

Перша група – екстраполяційні методи. Екстраполяційні методи є одними з найпоширеніших і найбільш розроблених серед усієї сукупності методів прогнозування. Вони дають позитивні результати на найближчу перспективу прогнозування – 1-3 роки. Результатом застосування цих методів є побудова трендової моделі.

Трендова модель – економіко-математична динамічна модель, в якій розвиток модельованої економічної системи відображається через тренд (тенденцію) її основних показників.

Друга група – адаптивні моделі прогнозування. Адаптивні моделі прогнозування – це моделі дисконтування даних, які здатні швидко адаптувати свою структуру і параметри до зміни зовнішніх умов. Всі адаптивні моделі базуються на двох схемах: ковзної середньої (МА–моделі) і авто регресії (AR-моделі). До адаптивних моделей належать: модель Брауна (модель експоненціального згладжування), модель прогнозування за лінійним трендом (лінійна модель Брауна).

Остання група – експертні методи прогнозування. Методи, які ґрунтуються на припущенні про те, що на базі суджень спеціалістів в певній галузі знань можна побудувати адекватну картину майбутнього розвитку з урахуванням всіх можливих зміщень та стрибків, отримали назву методів експертних оцінок.

В українській практиці бюджетного прогнозування найчастіше використовуються методи екстраполяції тренду. В наукових працях вітчизняних вчених є практичне висвітлення застосування моделі авторегресії (AR-моделі) в процесі прогнозування податкових надходжень до державного бюджету [1].

В рамках даного дослідження використано один з методів екстраполяції тренду – метод побудови трендової моделі на основі кривих зростання. Прогнозування податкових надходжень проводилося в програмі Microsoft Excel пакету Microsoft Office з використанням вбудованих функцій програми.

Використання методу екстраполяції на основі кривих росту для прогнозування базується на двох припущеннях:

–       часовий ряд економічного показника дійсно має тренд, тобто переважну тенденцію;

–       загальні умови, що визначали розвиток показника в минулому, залишаться без істотних змін протягом періоду попередження.

Нараховується велика кількість типів кривих зростання. Найбільш часто в економіці використовуються поліноміальні, експоненціальні і S-подібні криві зростання.

Першим етапом прогнозування за допомогою методів екстраполяції є аналіз об’єкту прогнозування, визначення цілі й задачі дослідження.

Об’єктом прогнозування виступатимуть обсяги надходжень бюджетоформуючих податків української податкової системи (податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб та податок на прибуток підприємств).

Метою прогнозування є формування точкового та інтервального прогнозу обсягів податкових надходжень на 2011 та 2012 роки.

Другим етапом є графічний аналіз часового ряду податкових надходжень та визначення типу тренду.

Третій етап – побудова математичної моделі, яка представляє собою концентроване вираження найсуттєвіших економічних взаємозв’язків досліджуваного об’єкту (обсягів податкових надходжень) у вигляді математичної функції.

Для часових рядів, які характеризують динаміку обсягів надходжень трьох податків: податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб та податок на прибуток підприємств, було обрано математичну функцію поліном 2-го порядку, графічна модель – парабола.

Аналітично поліном 2-го порядку або параболічний тренд можна представити формулою:

де ty — прогнозне значення;

a0, a1, a2 — параметри моделі;

t2, t — параметр часу (t = 1, 2, …, n).

Побудована математична модель динаміки обсягів надходжень податку на додану вартість має наступне аналітичне вираження:

Математична модель, яка характеризує динаміку обсягів надходжень податку з доходів фізичних осіб, наступною формулою:

Графічний аналіз часових рядів податкових надходжень представлено на рис. 5-7

Рис. 2.5. Динаміка фактичних обсягів надходжень податку на додану вартість в період з 2002 по 2010 р.

Рис. 2.6. Динаміка фактичних обсягів надходжень податку на прибуток підприємств в період з 2002 по 2010 р.

Наступний етап – це розрахунок значень обсягів податкових надходжень за допомогою побудованих математичних моделей.

Прогноз на основі трендових моделей містить два елементи: точковий та інтервальний прогноз.

Точковий прогноз – прогноз, за яким визначається єдине значення прогнозованого показника.

Це значення отримується підстановкою у вибране рівняння (математичну модель) величину часу t, яка відповідає періоду упередження.

Рис. 2.7. Динаміка фактичних обсягів надходжень податку з доходів фізичних осіб в період з 2002 по 2010 р.

Очевидним є той факт, що точний збіг фактичних даних у майбутньому і прогнозних точкових оцінок малоймовірний, тому точковий прогноз повинен супроводжуватись двухсторонніми границями, тобто значенням інтервалу значень, у якому з достатньою долею ймовірності можна очікувати появу прогнозованої величини. Встановлення такого інтервалу називається інтервальним прогнозом.

Підставивши у математичні моделі величину часу t, отримуємо прогнозне значення податкових надходжень на 2011 та 2012 роки.

Наприклад, точковий прогноз для податку на додану вартість буде наступним: у 2011 році – 96 601 697 411,29 грн., у 2012 – 103 922 368 788,39 грн. Враховуючи той факт, що ставка податку на додану вартість в ці роки відповідно до нового податкового законодавства змінюватися не буде, можна вважити що такі прогнозні значення достатньо ймовірні з огляду на тенденцію, яка склалася на сьогоднішній день.

Інтервальний прогноз для податку на додану вартість представлено на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Прогнозні значення обсягів надходжень податку на додану вартість на 2011-2012 рр. (точковий та інтервальний прогнози)