Оцінка фінансового стану підприємства та шляхи його зміцнення

Неможливо переоцінити  значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для вирішення поточних та перспективних фінансово-господарських проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівняні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових критеріїв та правил [27].

З цією метою підприємство повинно розробити свою фінансову  облікову політику, яка підпорядковується  потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, для прийняття ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств, підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації в рамках галузі, регіону, усієї економічної системи країни. Процес такої уніфікації називають стандартизацією бухгалтерського обліку, що являє собою процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об’єктів бухгалтерського обліку. Стандарт у широкому розумінні — зразок, еталон, модель, що беруться за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів [53].

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі — П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87 [7].

Дане положення визначає:

ü мету фінансових звітів та їх склад;

ü звітний період;

ü якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;

ü вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.

Фінансова звітність  визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська  звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Основою П(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку [26].

Метою такої звітності  є забезпечення загальних інформаційних  потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень (таблиця 1.8).

Таблиця 1.8

Інформаційні  потреби основних користувачів фінансових звітів⁷

 

Користувачі звітності	Інформаційні потреби
1	2
Інвестори, власники	• Придбання, продаж та володіння цінними паперами. • Участь у капіталі підприємства. • Оцінка якості управління. • Визначення суми дивідендів.
Керівництво підприємства	• Регулювання діяльності підприємства.
Банки, постачальники та інші кредитори	• Забезпечення зобов’язань підприємства. • Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання.
Замовники	• Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання.
Працівники  підприємства	• Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання. • Забезпечення зобов’язань підприємства перед працівниками.
Органи державного управління	• Формування макроекономічних показників.

 

 

Фінансова звітність  забезпечує такі інформаційні потреби користувачів:

§ щодо придбання, продажу цінних паперів та володіння ними;

§ участі в капіталі підприємства;

§ оцінювання якості управління;

§ оцінювання здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

§ забезпеченості зобов’язань підприємства;

§ визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

§ регулювання діяльності підприємства;

§ прийняття інших рішень [26].

Отже, фінансова звітність  – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період, складові фінансової звітності наведено на рис. 1.3.

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Складові фінансової звітності

 

Для прийняття економічних  рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї належать: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів.

Інші звіти (звіт керівництва  компанії, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є  фінансовою звітністю [53].

Фінансові звіти містять  статті, склад і зміст яких визначається відповідними положеннями (стандартами).

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої  та неупередженої інформації про  фінансовий стан підприємства.

Інформація, яка надається  у фінансовій звітності, повинна  бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності [17].

Для того, щоб фінансова  звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО 1 передбачає наявність у ній  даних про:

ü підприємство, дату звітності та звітний період;

ü валюту звітності та одиницю її виміру;

ü відповідні показники (статті) за звітний та попередній періоди;

ü облікову політику підприємства та її зміни;

ü аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;

ü консолідацію фінансових звітів;

ü обмеження щодо володіння активами, участь у спільних підприємствах;

ü виявлені помилки та пов’язані з ними коригування;

ü переоцінку статей фінансових звітів та іншу інформацію [27].

 

Фінансова звітність  має бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. У разі надмірної  затримки в наданні звітної інформації вона може втратити свою актуальність.

Дані фінансової звітності  є підставою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а  й для їх прогнозування. Так, інформація щодо фінансового стану та результатів  діяльності часто використовується як підстава для прогнозування майбутнього фінансового стану [28].

Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти  господарських операцій і подій  за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття  облікової політики та її змін, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства (табл. 1.9).

Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові  результати, звіт про власний капітал  та звіт про рух грошових коштів, складаються зі статей, які об’єднуються у відповідні розділи. Форми, перелік статей фінансових звітів та їх зміст установлені П(С)БО 2—5 [17].

Таблиця 1.9

Призначення основних компонентів фінансової звітності⁸

 

Компоненти  фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
1	2	3
Баланс	Наявність економічних  ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство (імовірно) контролюватиме в майбутньому
Звіт про  фінансові   результати	Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звіт. період	Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів та витрат
Звіт  про власний   капітал	Зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Звіт про  рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду	Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства
Примітки	Вибрана облікова політика. Інформація, не наведена безпосередньо у фін. звітах, але обов’язкова за П(С)БО. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості	Оцінка та прогноз: облікової політики; ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання; діяльності підрозділів підприємства тощо

 

 

Отже, для прийняття  економічних рішень користувачам фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Фінансовий аналіз є способом оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних. Тому, фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та порівнянну інформацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА  «ЕНЕРГОМОНТАЖПРОЕКТ»

 

2.1. Економічна  характеристика ВАТ «Енергомонтажпроект»

 

Відкрите акціонерне товариство «Енергомонтажпроект» засновано  в 1998 році і здійснює діяльність у  сфері архітектури та будівництва в м. Києві і Київській області.

Науково-дослiдний, проектно-технологiчний i конструкторський iнститут "Київенергомонтажпроект" Мiнiстерства енергетики України був  створений на базi проектної контори  тресту "Южтеплоэнергомонтаж" згідно розпорядження Ради Мiнiстрiв СРСР №2378 вiд 06.11.69 р. та наказiв Мiнiстерства енергетики та електрифiкацiї СРСР №25 вiд 13.11.69 р. та №78/а вiд 14.05.70р. як фiлiал проектно-технiчного iнституту "Енергомонтажпроект" (Москва). Наказом Мiненерго СРСР №156 вiд 30.05.91 р. Київський фiлiал iнституту "Енергомонтаж" перетворено в інститут "Київенергомонтажпроект". Наказом Мiнiстерства енергетики та електрифiкацiї України №73 вiд 19.11.91р. iнститут "Київенергомонтажпроект" включено до складу Мiненерго України.

ВАТ «Енергомонтажпроект» надає проектно-технологiчнi i конструкторськi послуги. Основним ринком збуту є будiвельна галузь України.

Основні напрями діяльності «Енергомонтажпроект»:

§ розробка проектів виконання робіт по монтажу, ремонту, реконструкції обладнання об’єктів теплової енергетики;

§ розробка технологічних схем такелажних робіт та робіт з використанням вантажопідйомних кранів;

§ розробка проектів металоконструкцій на стадії конструкторсько-монтажної документації (КМД);

§ розробка проектів трубопроводів пари і гарячої води III і IV категорій (КМД);

§ розробка проектів (КМД) нестандартизованого устаткування (НСО).

Головними конкурентами є пiдприємства галузi.

ВАТ «Енергомонтажпроект»  в організаційному плані є  єдиним трудовим колективом з єдиним управлінням, системою бізнес-процесів і системою мотивації. На даний момент в ВАТ «Енергомонтажпроект»  працює 9 чоловік.

За організацію фінансової роботи в ВАТ «Енергомонтажпроект» відповідає голова правлiння, фінансовий менеджер та старший бухгалтер. Фінансова  робота ВАТ «Енергомонтажпроект» здійснюється за наступними основними напрямками:

§ фінансове прогнозування та планування, тобто визначається потреба та можливість отримання грошових коштів для нормальної виробничо-господарської діяльності, напрямку їх використання;

§ оперативна, поточна фінансово-економічна робота: робота з постачальниками та покупцями по розрахункам з дебіторами та кредиторами, розрахунки з працівниками підприємства, забезпечення платежів до бюджету, цільові фонди, робота з банками;