Оцінка фінансового стану підприємства та шляхи його зміцнення

Науковці КНЕУ у підручнику «Фінансовий менеджмент» зазначають, що «оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства» [28, с. 369].

Теоретичне  визначення поняття «фінансовий стан підприємства» є принциповим з огляду на його подальше практичне використання, оскільки дослідження нормативних документів свідчить про відсутність єдиних підходів щодо трактування цього поняття [66, с.93]. Більшість економістів, що досліджували теорію фінансового стану, вважають, що фінансовий стан — це комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів підприємства, виконання зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання. Дотримуються цієї точки зору автори робіт з дослідження теорії та практики визначення фінансового стану Г.Б. Поляк, Т.А. Краєва, В.Г. Артеменко, А.Д. Шеремет, Н.А. Русак та ін. [72, с.26].

Варто звернути увагу на існування іноді досить обмеженого трактування фінансового стану як просто сукупності показників, які або відображають наявність, розміщення та використання ресурсів (саме так визначено поняття фінансового стану у Положенні про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації), таке тлумачення  дають учені А.І. Ковальов, В.П. Привалов, М.І. Баканов, А.Д. Шеремет [72, с.27].

Варто зазначити, що більшість економістів, такі як Г.В. Савицька, О.В. Єфімова, В.В. Бочаров, А.Г. Грязнова, М.А. Федотова, Г.Б. Поляк, І.А. Акодіс, Т.А. Краєва, О.Н. Волкова, В.Г. Артеменко та інші не бачать різниці між поняттями фінансовий стан та фінансове положення, оперуючи у більшості випадків обома цими поняттями в статичному їх значенні.

Чіткості  у цьому питанні додає доктор економічних наук, професор І.О. Бланк, який вводить визначення фінансового стану в понятійний апарат, що використовується при висвітленні проблем фінансового управління. «Фінансовий стан, — визначає І.О. Бланк, — це рівень збалансованості окремих структурних елементів активів та капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання» [14. с.144].

Досить вдалою, на нашу думку,  є позиція економіста М.Я. Коробова, який стверджує, що «…фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності, міра забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями, …характеристика діяльності підприємства, у якій, як у дзеркалі, знаходять вплив у вартісній формі загальні результати роботи підприємства, у т. ч. й роботи з управління фінансовими ресурсами» [22, с.25].

Розвиваючи концепцію М.Я. Коробова, сформулюємо свою думку щодо визначення сутності фінансового стану. На наш погляд, фінансовий стан — це економічна категорія, яка виступає складною, інтегрованою за багатьма показниками характеристикою діяльності підприємства у певному періоді, що відображає ступінь забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами, ступінь їх співвідношення між собою та раціональності розміщення, забезпеченості власними обіговими коштами для здійснення ефективної господарської діяльності в майбутньому та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Заслуговують  на увагу декілька принципових моментів щодо вищезазначеного визначення сутності фінансового стану. По-перше, складність та інтегрованість самого поняття, по-друге — у визначенні чітко позначено динамізм економічної категорії, тобто це не комбінація показників на певну дату, а характеристика діяльності у визначеному періоді, по-третє, фінансовий стан відображає забезпеченість ресурсами та їх структуру, якість інвестиційної політики підприємства, по-четверте, у визначенні відбито мету, задля якої здійснюється господарська діяльність будь-якого підприємства, — щодо здійснення ефективної господарської діяльності у майбутньому та своєчасного проведення грошових розрахунків за зобов’язаннями [72, с.27].

Порівняння визначень  цього поняття різними авторами та їх аналіз дає підстави дійти  висновку, що «фінансовий стан підприємства»  об’єктивно формується в системі зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин підприємства і його слід розуміти насамперед як фінансову спроможність підприємства [38, с.171].

Під фінансовим станом підприємства також розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями, тобто фінансовий стан підприємства можна визначити як його спроможність фінансувати свою діяльність. Тому, можна сказати, що здатність підприємства своєчасно погашати свої боргові зобов’язання характеризує його фінансовий стан. Аналiз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки  планів та прогнозів його фінансового оздоровлення [9, с.8].

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства – це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому [26]. Значна увага в аналізі фінансового стану підприємства приділяється тому, що з одного боку він є результатом діяльності підприємства, свідчить про досягнення, а з іншого – виявляє передумови розвитку підприємства [45, с.309].

Предметом оцінки фінансового  стану підприємства є його фінансові  ресурси, їх формування та використання.

Метою оцінки фінансового  стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності і платоспроможності, підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами [35].

Основними завданнями аналізу  фінансового стану є:

• дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

• дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

• об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

• оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому  ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності; аналіз ділової активності підприємства;

• визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Аналіз фінансового стану підприємства переслідує декілька цілей:

§ визначення фінансового положення (ідентифікацію фінансового стану);

§ виявлення змін у фінансовому стані в просторово-часовому розрізі;

§ виявлення основних факторів, що викликають зміни у фінансовому стані;

§ прогноз основних тенденцій фінансового стану;

 

Досягнення цих цілей  досягається за допомогою різних методів і прийомів.

Аналіз фінансового  стану підприємства дає змогу:

• вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;

• об’єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;

• своєчасно вживати заходів щодо підвищення платоспроможності підприємства;

• забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених у ході аналізу резервів;

• забезпечувати розроблення плану фінансового оздоровлення підприємства [26].

Кожне підприємство прагне до позитивного фінансового стану, тобто до створення достатнього  обсягу фінансових ресурсів, що виступає гарантом своєчасності розрахунків із постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку [27]. Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості. Він є синтетичним показником виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства, який впливає на ефективність господарської діяльності підприємства [15, с.214].

У результаті фінансового  аналізу менеджер одержує певну  кількість основних, найбільш інформативних  параметрів, які дають об’єктивну та точну картину фінансового стану підприємства. При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

Фінансовий аналіз –  це частина загального аналізу господарської  діяльності підприємства, який складається  з двох взаємозв’язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Розподіл аналізу господарської  діяльності на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємопов’язані, мають спільну інформаційну базу (рис. 1.1)  [9].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Місце  фінансового аналізу у загальній  системі аналізу

 господарської  діяльності підприємства 

 

 

 

Виділяють внутрішній і  зовнішній фінансовий аналіз. Різниця  в їх змісті пов’язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, які вони вирішують.

Основний зміст зовнішнього  фінансового аналізу – надання  інформації численним користувачам про прибутковість діяльності підприємства, його платоспроможність, фінансову  незалежність, стійкість, ділову активність, тощо. Відповідні аналітичні показники розраховують за даними публічної фінансової звітності підприємства. Зовнішній аналіз не дає змоги розкрити всі фактори успіху або невдач підприємства, оскільки базується лише на даних публічної звітності.

Результати внутрішнього фінансового аналізу призначені для керівництва підприємства. Він здійснюється аналітиками підприємства і ґрунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані. Його основний зміст: факторний аналіз прибутку (збитку), рентабельності, собівартості виробництва за видами продукції та видами витрат, пошук точки беззбитковості (критичного обсягу виробництва), фінансовий аналіз інвестиційних проектів, аналіз ліквідності та платоспроможності, оцінка ділової активності, аналіз самоокупності підприємства та ін.

Оцінка фінансового  стану має здійснюватись за допомогою вирахування системи економічних показників, які характеризують господарсько-фінансовий стан підприємства. Основними з цих показників є: прибутковість (рентабельність) та платоспроможність підприємства; оптимальний розподіл прибутку; наявність оптимальних розмірів власних обігових активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції; наявність власних джерел формування обігових активів в обсязі, достатньому для їх покриття та ін. [27].

Підприємство має опрацювати таку систему показників, за допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити свої поточні та стратегічні можливості. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового  стану підприємства.

Схема аналізу фінансового стану  підприємства наведена на рис.1.2. [26, с.29].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Схема  аналізу фінансового стану підприємства

 

 

Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками: аналіз та оцінка показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції; аналіз фінансових результатів; аналіз та оцінка використання чистого прибутку; аналіз взаємозв’язку витрат, обсягів виробництва та прибутку; аналіз взаємозв’язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків; факторний аналіз показників рентабельності та ін.

Аналіз фінансового  стану підприємства проводиться  за такими напрямками:

ü аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

ü аналіз фінансової стійкості підприємства та ліквідності балансу;

ü комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства [59]. 

Завдання фінансового  аналізу зумовлені завданням  управління підприємством у трьох сферах діяльності – фінансовій, інвестиційній та операційній, що поєднані рухом фінансових ресурсів. Звідси завдання фінансового аналізу полягають в інформаційному забезпеченні прийняття обґрунтованих рішень за такими напрямками діяльності:

1. Фінансовою – управління пасивами; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування;

2. Інвестиційною – управління активами; розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів;

3. Операційною – управління фінансовими результатами діяльності; прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів.

Жоден фінансовий аналіз не вважається повним, якщо не охоплює всіх сфер діяльності підприємства і складається лише з цифр. Якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки за його допомогою можна встановити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його виробничої діяльності [20]. Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів та прийомів аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання  фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Аналіз фінансового стану має ретроспективну спрямованість. Процес його організації побудований на досліджені сукупності чинників-симптомів, що вже проявили себе у минулі часи. Оскільки фінансовий стан є результатом взаємодії усіх елементів системи фінансових відносин підприємства протягом певного аналізованого періоду, єдиної економічної ознаки, яку можна було б розглядати як виняткову характеристику рівня фінансового стану підприємства не існує.