Оцінка фінансового стану підприємства та шляхи його зміцнення

 

 

Аналіз фінансової стійкості  дає змогу визначити фінансові  можливості підприємства на відповідну перспективу. Оцінка фінансової стійкості  підприємства має на меті об’єктивний  аналіз величини та структури активів  і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності результатів фінансово-господарської діяльності підприємства його цілям. Тобто, фінансова стійкість підприємства – це такий стан господарюючої одиниці, коли при розподілі і використанні ресурсів забезпечується її поступальний розвиток, зростають прибуток і капітал, тобто зберігається платоспроможність [27]. Фінансова стійкість – це одна з найважливіших характеристик поведінки будь-якої організації в ситуації зовнішніх і внутрішніх змін. Від правильності визначення факторів фінансової стійкості залежить точність та якість показників діяльності [26].

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті виявляється, насамперед, у швидкості обороту його засобів. На цій основі можна робити висновки щодо наявних резервів прискорення обороту всіх перелічених складових майна та коштів підприємства, а отже – щодо стану його ділової активності (таблиця 1.7).

Таблиця 1.7

Показники ділової активності⁶

№ п/п	Найменування показника	Норм. знач.	Формула розрахунку
1	2	3	4
1.	Коефіцієнт оборотності  активів	збільш.	Ф.2р.035/ ф.1(р.280(гр.3)+р.280(гр.4))/2
2.	Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості	збільш.	Ф.2р.035/  ф.1(Σ(р.520-р.600)гр.3+ +Σ(р.520-р.600)гр.4)/2
3.	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	збільш.	Ф.2р.035/  ф.1(Σ(р.150-р.210)гр.3+ +Σ(р.150-р.210)гр.4)/2
4.	Строк погашення дебіторської заборгованості (днів)	зменш.	Трив.періоду/ к-т 3.
5.	Строк погаш. кредитор. заборг. (днів)	зменш.	Трив.періоду/ к-т 2.
6.	Коефіцієнт оборотності  основних засобів (фондовіддача)	збільш.	ЧистД. ф.2р.035/  ф.1(р.031(гр.3)+ +(р.031(гр.4))/2
7.	Коефіцієнт оборотності  ВК	збільш.	Ф.2р.035/  ф.1(р.380(гр.3)+ +(р.380(гр.4))/2

 

 

Підбиваючи пiдсумок pозгляду  питань оцінки фінансового стану підприємства можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою моделей, методів і показ-ників, що відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Слід підкреслити, що всі показники, які визначають фінансовий стан підприємства взаємопов’язані  і взаємозумовлені. Тому об’єктивно і виважено оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на вказані показники. Метою оцінки фінансового стану підприємства виступає пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності. Якщо підприємство досягає у визначених напрямах необхідних оптимальних параметрів, його фінансовий стан стійкий. Якщо ж підприємство не отримує, скажімо, прибуток у розмірах, який би забезпечував необхідний приріст власних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв’язку і впливу на фінансовий стан підприємства є досить суттєвим.

 

1.3. Інформаційне  забезпечення оцінки фінансового стану підприємства

 

Показники, джерелом формування яких є зовнішня інформація:

а). Показники, що характеризують загальноекономічний розвиток держави і використовуються для аналізу зовнішнього середовища та прогнозування умов функціонування підприємства у разі прийняття стратегічних рішень щодо його фінансової діяльності (стратегія розвитку активів і капіталу, здійснення інвестицій тощо):

• показники макроекономічного рівня – сума доходів і видатків державного бюджету, розмір бюджетного дефіциту, обсяг емісії грошей, грошові доходи населення, вклади населення в банках, індекс інфляції, облікова ставка центрального банку;
• показники розвитку галузі, до якої належить підприємство, – обсяг виробництва (реалізації) продукції, загальна вартість активів та їх структура, загальна сума використовуваного капіталу (в т.ч. власного), сума балансового і чистого прибутку, ставки оподаткування діяльності підприємства, індекс цін на продукцію;

б). Показники, що характеризують кон'юнктуру фінансового ринку і використовуються для прийняття управлінських рішень щодо формування портфеля довготермінових фінансових інвестицій, здійснення короткотермінових фінансових вкладень та розв'язання інших проблем фінансового менеджменту;

• показники кон'юнктури фондового ринку - види основних інструментів фондового ринку, їх котирувальні ціни, обсяги угод з основними фондовими інструментами, зведений індекс цін фондового ринку;
• показники кон'юнктури грошового ринку - депозитні та кредитні ставки комерційних банків, офіційні валютні курси, курси купівлі-продажу валют комерційними банками;

в). Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів. Їх використовують для прийняття управлінських рішень з питань оперативної фінансової діяльності. Основними об'єктами інформаційних досліджень є банки, страхові компанії, постачальники продукції (сировини, матеріалів), покупці продукції, конкуренти. Склад інформації для кожного об'єкта визначається конкретними завданнями фінансового менеджменту, обсягом господарських операцій, тривалістю партнерських взаємин із конкретними контрагентами.

 

Показники, джерелом формування яких є внутрішня інформація:

ü склад  господарських ресурсів, зобов’язань  і  фінансових джерел фірми;

ü рівень прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;

ü обороти фірми та якість її активів;

ü обсяг та якість потоків грошових коштів.

Існує кілька підходів до оцінки діяльності підприємства. Один з них — це аналіз його фінансових звітів, який можна зробити трьома способами:

1) вивчити звіт про фінансові результати та баланс;

2) порівняти джерела та напрямки використання і розміщення коштів підприємством на певні періоди;

3) проаналізувати, як пов’язані звіти про фінансові результати та баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень [27].

Мета аналізу фінансових звітів за допомогою цих трьох  підходів — допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях фірми, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про найефективніше вкладення коштів і ресурсів, скоригувати напрямки майбутньої діяльності підприємства [26]. Аналіз фінансових звітів допомагає вивчити ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспроможність підприємства.

Головне в аналізі  фінансових звітів — це зрозуміти та правильно інтерпретувати результати обробки даних. Масштаб і напрямок роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.

Мета фінансової звітності  — надання користувачам для прийняття  рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства [53].

 

Фінансова звітність  забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

 

§ придбання, продажу та володіння цінними паперами;

§ участі в капіталі підприємства;

§ оцінки якості управління;

§ оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

§ забезпеченості зобов’язань підприємства;

§ визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

§ регулювання діяльності підприємства;

§ інших рішень.

Головна мета аналізу  фінансових звітів — оцінити результати ефективності діяльності підприємства за звітний період і його поточний фінансовий стан, а також своєчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства й підвищення його платоспроможності.

Фінансовий аналіз —  це спосіб оцінювання і прогнозування  фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних [28].

 

Джерелами інформації для  оцінювання фінансового стану підприємства   є дані:

ü балансу (форма №1) – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і капітал підприємства на встановлену дату;

ü звіту про фінансові результати (форма №2), що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства;

ü звіту про рух грошових коштів (форма №3);

ü звіту про власний капітал (форма №4), що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду;

ü примітки до звітів (форма №5) – сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію;

ü дані статистичної звітності та оперативні дані;

ü дані внутрішньогосподарського (управлінського) бухгалтерського обліку;

ü звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг;

ü розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованості;

ü звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос);

ü зведена таблиця основних показників;

ü звіт про рух коштів в іноземній валюті;

ü бізнес-план;

ü матеріали маркетингових досліджень;

ü висновки аудиторських перевірок та інша інформація.

Основним джерелом інформації для здійснення аналізу фінансово-господарської  діяльності є форми річної фінансової звітності підприємств.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану  підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну).

Інформація, яка міститься  в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє  свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства [26].

Усі показники бухгалтерського  балансу та звітності взаємопов’язані  один з одним. Їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану  підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

З погляду фінансового  аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності. Бухгалтерська  звітність повинна уможливлювати:

• оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підприємством;

• оцінку наявних у підприємства фінансових ресурсів та ефективності їх використання;

• прийняття обґрунтованих управлінських рішень у сфері фінансів для здійснення інвестиційної політики [19].

У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час  їх розподілено і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу [53].

Звіт про фінансові  результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя,           9 місяців, рік).

У звіті про фінансові  результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності; надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.

Фінансова звітність  підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних  визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі [28].