Інтуїтивні та формалізовані методи соціально-економічного прогнозування

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………2-3

Основна частина:

1. Складні речі простими словами…………………………………….4
2. Інтуїтивні проти формалізованих: хто кого………………………5-9
3. «Шок без терапії»…………………………………………………10-12
4. Поганому танцюристу, або досконалість буває лише уві сні…………………………………………………………………..13-14
5. А наостанок я скажу……………………………………………..…15

Висновки………………………………………………………………..16

Список використаних джерел………………………………………....17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В перехідні епохи розвитку суспільства, в умовах невизначеності та наростаючих криз  передбачення майбутнього, а саме прогнозування  соціально-економічного становища  країни набагато складніше й неточніше, ніж у часи еволюційного, інерційного розвитку. Прогнозування покликане відповісти на такі питання: чого з найбільшою ймовірністю слід очікувати у майбутньому? Як треба змінити внутрішні та зовнішні умови, щоб досягти поставлених цілей? Від якісного прогнозування соціальних та економічних чинників та можливих явищ залежать регулятивні дії державної влади на макрорівні та планування підприємницької діяльності на мікрорівні. Саме завдяки прогнозуванню можна отримати об’єктивні ймовірнісні оцінки шляхів та методів досягнення поставлених цілей. До того ж попередження розвитку негативних кризових явищ в країні (або на окремому підприємстві) є можливим лише за систематичної та об’єктивної оцінки її майбутнього стану. Тому методологічний інструментарій прогнозування соціальних та економічних явищ та вдосконалення його використання має особливе значення, оскільки є одним з ланок успішного економічного та соціального розвитку країни.

Застосування методів  соціально-економічного прогнозування  є досить обширною проблемою і  включає в себе цілий ряд питань: на якому рівні знаходиться методологія прогнозування в Україні; які чинники можуть впливати на вибір того чи іншого методу для прогнозування соціально-економічних процесів та яким при цьому є відсоток помилок; який з видів методів за ступенем формалізації є більш ефективним та які з них слід використовувати частіше; при прогнозуванні яких явищ слід краще використовувати інтуїтивні методи, а при яких – формалізовані, чи слід робити подібне угруповання? З мінімально виокремлених вище проблематик сьогодення я буду намагатися дати аргументовану відповідь на питання: «Ефективність розглянутих методів та обмежуючі фактори якісних прогнозів», оскільки дослідження у цій сфері, як мінімум на крок, зможуть приблизити нас до вдосконалення теоретичних та методологічних підходів до прогнозування, а отже і раціоналізації управлінських рішень державних органів влади для досягнення поставлених цілей та для соціально-економічного зростання та розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СКЛАДНІ РЕЧІ ПРОСТИМИ СЛОВАМИ

Перш за все, перед тим, щоб почати хоча б щось аналізувати  з обраної мною проблеми, слід визначити  категоріальний апарат, яким я буду користуватися надалі, аби навіть якщо неандертальці вирішать прочитати  цю роботу, вони зрозуміли про що йде мова.

Якщо запитати дитину, що таке інтуїтивні методи соціально-економічного зростання, мабуть, спершу вона злякається, але згодом відповість, що це щось, що пов’язане з шостим відчуттям, так  званою інтуїцією. І, чесно кажучи, дитина буде у чомусь й права. А ось  про формалізовані методи взагалі  слід мовчати, щоб не руйнувати дитяті уяву про яскравий безтурботний світ.

Отже, що таке інтуїтивні та формалізовані методи соціально-економічного аналізу і з чим взагалі  їх їдять?

Інтуїтивні методи – це методи, що передбачають залучення експертів, як спеціалістів у даній галузі пізнання і практики, а також метод мозкових атак. Дослідники значне місце відводять аналізові методу колективного опитування та оцінювання. [3, с.179]  Формалізовані методи базуються в основному на математичному моделюванні. Тут використовуються групи різних методів: екстраполяції та моделювання. Відповідно до першої групи відносять методи найменших квадратів, експонентного згладжування, ковзних середніх. До другого – структурне, мережне, матричне й імітаційне моделювання.

На сьогодні панує думка, що формалізовані методи є більш  зручними та придатними з точки зору їх застосування, оскільки вони менш залежать від суб’єктивізму фахівців-експертів, мають достатню інформаційну базу у  вигляді статистичних даних, потребують значно менших затрат за одночасного забезпечення досить високої надійності й точності прогнозних оцінок [4, с. 232]. Перевіримо?

 

 

 

 

ІНТУЇТИВНІ ПРОТИ  ФОРМАЛІЗОВАНИХ: ХТО КОГО?

У рамках відносно невеликого есе неможливо оцінити переваги та недоліки використання усіх методів  соціально-економічного прогнозування, визначити межі їх використання та характер вирішуваних завдань, тому я проведу короткий аналіз лише деяких методів, зазначивши, які з них  є найбільш ефективними інструментами  для здійснення відповідного прогнозу.

До інтуїтивних методів  економісти відносять відомий метод Дельфі. Для розуміння його змісту та важливості, на мій погляд, достатньо привести приклад: за останніми даними зайнятості населення декількох країн світу можна визначити рейтинг цих країн за обраним критерієм (дані за лютий 2001 року). Але слід зауважити на те, що за основу рейтингу береться гендерна класифікація. У моєму прикладі приведені такі країни, як: Австралія, США, Швеція, Канада, Фінляндія.

Матриця вихідних даних

Країна	Безробітні жінки	Безробітні чоловіки	Всього
Австралія	114.7	113.2	113.9
США	99.3	95.8	97.4
Швеція	106.7	107.5	107.1
Канада	108.1	102.4	105.1
Фінляндія	101.4	100.5	101.0

 

Матриця стандартизованих коефіцієнтів

Країна	Безробітні жінки	Безробітні чоловіки
Австралія	114.7/114,7= 1	113.2/113,2=1
США	99.3/114,7= 0,87	95.8/113,2=0,85
Швеція	106.7/114,7=0,93	107.5/113,2=0,96
Канада	108.1/114,7=0,94	102.4/113,2=0,91
Фінляндія	101.4/114,7=0,88	100.5/113,2=0,89

 

 

Матриця квадратів, встановлення рейтингу країн

 

Країна	Безробітні жінки	Безробітні чоловіки	Сума	Рейтинг
Австралія	12=1	12=1	2	1
США	0,872=0,76	0,852=0,72	1,48	5
Швеція	0,932=0,86	0,962=0,92	1,78	2
Канада	0,942=0,88	0,912=0,83	1,71	3
Фінляндія	0,882=0,77	0,892=0,79	0,61	4

 

За допомогою методу Дельфі мені вдалося встановити, що на період лютого 2011 року з перелічених країн  найбільший рівень зайнятості населення  був в Австралії, а найнижчий  – в США.

Економісти, професори метод Дельфі визначають, як метод проведення опитування експертів з якогось певного питання у декілька турів, що дозволяє враховувати дані з попередніх турів та використовувати їх у наступній оцінці певних явищ або чинників. І при такому розумінні методу Дельфі можна визначити такі його негативні та позитивні риси: плюси – він дає змогу узагальнити думку експертів у погоджену групову точку зору, дозволяє ліквідувати ряд труднощів, пов’язаних з роботою колективної експертної оцінки; мінуси – не дозволяє співвіднести результати прогнозування з довгостроковим плануванням; досить сильній психологічний тиск на експертів.

Але, проглянувши декілька прикладів, що дають у відповідній  літературі, та створивши свій власний  вище зазначений приклад на основі статистичних даних, я можу сказати, що не так уявляю сутність цього  інструментарію соціально-економічного прогнозування. У всіх прикладах береться саме статистика: чи це статистика якогось підприємства на мікрорівні, чи то статистика будь-яких макропоказників. Але важливо відмітити, що у всіх прикладах, і в моєму також, метод Дельфі використовується для встановлення рейтингу. На мою думку, метод Дельфі не призначений для якісного прогнозування соціально-економічних явищ, оскільки, по-перше, рейтинги слабко відносяться до прогнозування, лише характеризуючи теперішню ситуацію на підприємствах, або у країнах; рейтинги не можуть бути головною рушійною силою для прийняття регулятивних рішень державними органами влади; роблячи розрахунки ми беремо лише вузьке коло показників, не враховуючи інші важливі нормативи та потенційну зміну економічних та соціальних факторів у майбутньому; і, авжеж, цей метод страждає від суб’єктивізму експертів.

Також до інтуїтивних методів  відноситься метод «мозкового штурму», або «мозкової атаки». Цей метод, на мою думку, також не придатний для здійснення прогнозування, оскільки, як відомо, він являє собою колективну генерацію ідей, а воно ведеться для того, щоб прийняти вірне управлінське рішення. А мене цікавить саме прогнозування, яке вже стане безпосередньо причиною прийняття того чи іншого рішення. Прогнозування  це не висування ідей, як передбачити майбутнє, це вже саме передбачення. Тому, на мою думку, цей метод більш придатний для використання менеджерами якогось підприємства чи фірми.

До формалізованих методів  відносять метод «екпоненційного згладжування». Завдяки цьому методу можна робити щомісячний прогноз зміни соціальних або економічних показників. Наприклад, спрогнозуємо зміну заборгованості по виплаті заробітної плати в Україні узяті реальні статистичні дані). Візьмемо константну згладжування для цього методу, яка буде дорівнювати 0,7. А початковий прогноз на січень 2011 року, допустимо, становитиме 1300 млн. грн.

 

Період	Заборгованість  по виплаті з/п	Алгоритм розрахунку	Прогноз
Січень 2010	1473,3		1300 млн. грн.
Лютий 2010	1692,4	1473,3*0,7+(1-0,7)*1300=	1421,31
Березень 2010	1737,7	1692,4*0,7+(1-0,7)*1300=	1574,68
Квітень 2010	1711,3	1737,7*0,7+(1-0,7)*1300=	1606,39
Травень 2010	1698,2	1711,3*0,7+(1-0,7)*1300=	1587,91
Червень 2010	1887,0	1698,2*0,7+(1-0,7)*1300=	1578,74
Липень 2010	1791,9	1887,0*0,7+(1-0,7)*1300=	1710,9
Серпень 2010	1550,1	1791,9*0,7+(1-0,7)*1300=	1644,19
Вересень 2010	1409,5	1550,1*0,7+(1-0,7)*1300=	1475,07
Жовтень 2010	1340,3	1409,5*0,7+(1-0,7)*1300=	1376,65
Листопад 2010	1283,9	1340,9*0,7+(1-0,7)*1300=	1328,63
Грудень 2010	1340,9	1283,9*0,7+(1-0,7)*1300=	1288,73
Січень 2011	1218,1	1340,9*0,7+(1-0,7)*1300=	1328,63
Лютий 2011		1218,1*0,7+(1-0,7)*1300=	1242,67

 

Дані розрахунки є неточними, оскільки константна згладжування не була розрахована відповідним способом.

З таблиці видно, що заборгованість із виплати заробітної плати на лютий 2012 року становитиме 1242,67 млн. грн. Відповідно до таблиці досить різке збільшення заборгованості із виплати заробітної плати буде спостерігатися  з липня на серпень 2011, що говорить про можливі зміни інших показників, наприклад, інфляції, або неправильно складеного бюджетного плану та неправильного розподілу коштів. Але в лютому 2012 року заборгованість із виплати заробітної плати буде найнижчою за увесь прогнозований період. Завдяки даному виду прогнозування можна визначити приблизний рівень того чи іншого показника, та помісячну динаміку його зміни.