Соціальні складові економічного зростання в Україні

1

Міністерство освіти та науки України

Хмельницький національний Університет

Кафедра економічної теорії

Курсова робота

з дисципліни «Макроекономіка»

на тему:

«Соціальні складові економічного зростання в Україні»

Студент групи:

Науковий керівник:

Хмельницький , 2010

Зміст 

                                                                                                                               Ст.

          Вступ………………………………………………………………………..3

1. Економічне зростання: суть, фактори, соціальні передумови та наслідки………………………………………………………………………….6

1.1. Зміст, типи та рушійні сили економічного зростання…………….6

1.2. Характеристика факторів економічного зростання……………….9

1.3. Необхідність та наслідки економічного зростання для країни….12

1.4. Особливості формування стратегії економічного зростання в Україні……………………………………………………………………………15

2. Аналіз соціальних аспектів економічного зростання в Україні.20

2.1. Соціальні складові  утвердження нової якості економічного зростання в Україні…………………………………………………………..…20

2.2. Моніторинг розвитку соціальної сфери, виявлення та системний аналіз найбільш гострих соціальних проблем, що негативно відзначаються на економічному зростанні країни……………………………………………….23

2.3. Проблема бідності як вагомий стримуючий чинник для стійкого соціально-економічного зростання України………………………………….29

3. Основні засади формування соціальної політики, орієнтованої на економічний розвиток………………………………………………………..36

3.1. Соціальна політика - пріоритетна складова економічного зростання України………………………………………………………………………….36

3.2. Модернізація соціальної політики держави як необхідна запорука економічного зростання……………………………………………………….40

Висновки…………………………………………………………………..46

Список використаної літератури……………………………………….50

Вступ

Період системної суспільної трансформації в Україні має закласти підґрунтя для збалансованого комплексного розвитку країни та її регіонів. Основним інструментом досягнення цієї мети є економічне зростання, і за сучасних умов пріоритетними стають його якісні характеристики, в першу чергу, – рівень взаємозалежності економічної динаміки та соціального поступу. Регіон як відносно цілісна частина території країни виступає місцем зосередження інтересів держави, суб’єктів господарювання і населення, що обумовлює його значущість як об’єкта політики економічного зростання.

Негативні тенденції і проблеми розвитку регіонів, які загострились в трансформаційний період, зокрема поглиблення економічних, соціальних, демографічних, екологічних диспропорцій, потребують комплексного дослідження і вирішення для забезпечення збалансованого розвитку на основі довгострокового зростання при узгодженні загальнодержавних та регіональних інтересів.

Системне формування засад довгострокового економічного зростання та нової якості життя в Україні потребує поглибленої теоретичної розробки сучасних концептуальних підходів, які дадуть змогу практично реалізувати ідею сталого розвитку, що є провідною для національної економічної стратегії. Становлення сучасної конкурентоспроможної національної економіки обумовлює актуальність та прикладну значущість проблеми розробки методології довгострокового економічного зростання в трансформаційний період і підвищення на цій основі якості життя, а також значний науковий інтерес до неї.

Метою даної роботи є аналіз теоретико-методологічних основ економічного зростання в трансформаційний період та цілісного механізму реалізації сучасної моделі соціально-ефективного розвитку на основі раціонального використання інтегрального потенціалу регіонів.

Відповідно до цієї мети в роботі послідовно ставились і розв’язувались такі задачі:

- аналіз методологічних засад довгострокового економічного зростання України та її регіонів на якісно новій основі, із посиленням соціальної спрямованості, які б дали змогу виявити детермінуючі фактори та проблеми, що потребують вирішення;

- виявлення особливостей економічного розвитку в умовах економіки трансформаційного типу, врахування прогресивного світового досвіду суспільно-економічної трансформації та адаптації його до національних умов;

- визначення закономірностей і принципів розвитку на етапі стабілізації та зростання економіки із урахуванням сучасних глобалізаційних тенденцій;

- здійснення комплексної оцінки сучасного економічного зростання в Україні та її регіонах на основі врахування складових потенціалу з метою оптимізації регіонального розвитку.

Вирішення окресленого кола теоретичних і прикладних завдань сприятиме формуванню ефективної національної економіки та практичній реалізації ідеї сталого розвитку в Україні на основі економічного зростання.

Об’єкт дослідження – процеси формування довгострокового економічного зростання в Україні та її регіонах в умовах системної трансформації економіки.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні, методичні і прикладні проблеми вдосконалення регіонального економічного зростання у трансформаційний період та забезпечення його довгострокового характеру і соціальної спрямованості засобами регіонального управління.

Сучасна теорія економічного розвитку та зростання представлена концепціями відомих зарубіжних вчених Дж.М. Кейнса, Р. Харрода, Є. Домара, Й. Шумпетера, Р.М. Солоу, У.А. Льюїса, Т. Шульца, Р. Нурксе, У. Ростоу, Г. Мюрдаля, Я. Тінбергена, Г. Манківа, Д. Ромера, Д. Уейла, М. Тодаро, Е. де Сото й інших. Вагомий внесок в розробку даної проблематики зробили вітчизняні вчені О.М. Алимов, О.І. Амоша, С.І. Бандур, П.П. Борщевський, І.К. Бистряков, В.М. Геєць, З.В. Герасимчук, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Л.М. Зайцева, В.С. Кравців, В.І. Куценко, А.С. Лисецький, І.І. Лукінов, А.Ф. Мельник, Я.Б. Олійник, В.І. Пила, М.Д. Пістун, В.А. Поповкін, В.Ф. Семенов, О.П. Сологуб, М.Ф. Тимчук, М.І. Фащевський, А.М. Федорищева, Л.Г. Чернюк, М.Г. Чумаченко, В.С. Яцков, чиї наукові здобутки мають велике наукове і практичне значення. Проте, незважаючи на високий рівень і міждисциплінарний характер існуючих теоретичних розробок, теорія, методологія та практика забезпечення соціально спрямованого економічного зростання в Україні та її регіонах потребують поглибленого обґрунтування на основі концепції сталого розвитку та підвищення ролі інституціональних факторів на сучасному етапі.

1.      Економічне зростання: суть, фактори, соціальні передумови та наслідки.

1.1.           Зміст, типи та рушійні сили економічного зростання.

Економіка - динамічна система. Вона завжди знаходиться в стані макроекономічних та мікроекономічних динамічних змін, в стані екстенсивного чи інтенсивного розвитку, економічного зростання, застою (депресії), чи спаду. Варто розглянути співвідношення понять "динаміка", "зростання" та "розвиток".

Динаміка - стан руху, хід змін будь-якого явища в будь-якому напрямі під впливом певних факторів. Зростання - збільшення в обсязі, кількості, розмірах, вазі і т.п. Розвиток - процес переходу від одного якісного стану в інший, досконаліший.

Питання суті економічного зростання є актуальним і дискусійним. Економічне зростання включає всі форми кількісних і якісних змін: зростання кількості вироблених речей і послуг, а отже зростання ВВП, підвищення якості предметів і послуг, що надаються, підвищення ефективності використання економічних ресурсів, зростання на цій основі рівня життя населення, підвищення його якості.

Всезагальною, найважливішою проблемою людства є забезпечення економічного зростання. Учасники економіки постійне, на всіх її ділянках прагнуть знайти способи, методи, джерела збільшення обсягу виробництва товарів та послуг, зниження витрат ресурсів на одиницю продукції'. Саме тому в світовому масштабі та в історичному плані існує позитивна тенденція до економічного зростання. Визначні досягнення в економічному зростанні мають такі країни як США, Японія. Канада, більшість країн Західної Європи. Україна ж в черговий раз опинилася напередодні змін, що вселяють надії на те, що і її економіка за рівнем розвитку приєднається до економік цивілізованого світу. А отже стає необхідним теоретичне, методологічне обґрунтування глибинних, сутнісних характеристик таких явищ і процесів як економічний розвиток, економічне зростання, науково-технічний прогрес, з'ясування чинників, умов економічного зростання економіки України, їх типологізація.

Важливо також дати теоретичне обґрунтування національної моделі економічного зростання, необхідності докорінних змін в структурі та матеріально-технічному, технологічному рівні розвитку економіки.

Важко погодитися з таким визначенням суті економічного зростання: "В політекономічному аспекті економічне зростання означає кількісне і якісне вдосконалення процесу суспільного відтворення в органічній єдності складових елементів (ВВП, відносин економічної власності,тощо), зростання національного багатства, спрямоване на реалізацію основної мети [8,454].

Уявляється, що економічне зростання не варто пов’язувати виключно з процесом відтворення, а також з відносинами власності, які є передусім юридичною, а не економічною категорією.

Вчені Санкт-Петербургзького державного університету економіки фінансів, вважають, що суттю реального економічного зростання є розв'язання основного протиріччя економіки: між обмеженими виробничими ресурсами і безмежними суспільними потребами [3, 309).

Представники західної економічної думки (Р. Макконнелл, Л. Брю, С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі та ін.) взагалі не схильні ставити і розв'язувати питання про суть економічного зростання, а намагаються з'ясувати фактори економічного зростання, залежність між зростанням ВВП і доходів, вплив росту останніх на рівень життя людей.

Існує два основних загальних типи чинників економічного зростання:

      сукупність факторів, які знаходяться безпосередньо у сфері виробництва предметів і послуг.

Це виробничі приміщення, природні ресурси, знаряддя і предмети праці, технологія виробництва, транспортні засоби та засоби зв'язку, професійно-кваліфікаційний та кількісний склад працівників і т.п. Вони
забезпечують фізичну, техніко-технологічну здатність економіки до зростання;             

      сукупність соціально-економічних умов, законів, принципів, мотивів, норм, правил.

Здавалося б, що матеріально-технічні, організаційні, речові і особисті фактори, що знаходяться безпосередньо у сфері виробництва є основними, вирішальними в забезпеченні економічного зростання. І з цим не можна не погодитись. Але істеричний досвід розвитку економіки свідчить про те, що саме досконала, ефективна соціально-економічна система забезпечує економічне зростання. Вона здатна сприяти і науково-технічному, технологічному, організаційному прогресу, і ефективному застосуванню людських здібностей. Недосконала, штучне створена соціально-економічна система залишає на довгі роки низький рівень техніки і технології, ручну працю, неефективне використання економічних ресурсів, панування екстенсивного типу економічного зростання. І тут нема нічного дивного. В природних, технічних, технологічних факторах економічного зростання, у факторах праці економіка знаходить засоби, які відповідають на питання яким чином відбувається процес створення речей і надання послуг. Які саме знаряддя та предмети праці, яких професій та кваліфікації працівників необхідно залучити для виробництва того чи іншого продукту, тієї чи іншої послуги, що в них необхідно змінити, щоб забезпечити розвиток економіки.

Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення об­сягів функціонуючих факторів виробництва і практично за збе­реження незмінними їх попередніх техніко-технологічних пара­метрів. Інтенсивний тип економічного зростання характери­зується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціонального використання всього виробничого потенціалу. Як відхилення від закономірного проце­су економічного розвитку в окремі періоди для ряду країн може мати (і має) місце регресивний тип зростання, для якого харак­терне тривале зниження обсягів суспільного виробництва. Зок­рема, таке явище спостерігалось протягом 90-х рр. у всіх країнах СНД, у тому числі і в Україні, що в літературі отримало назву трансформаційного спаду.