Напрями удосконалення інноваційної стратегії діяльності ПАТ КЗШВ «Столичний»

Як видно з проведених розрахунків, показники рентабельності капіталу перебувають на досить низькому рівні. Позитивним є їх зростання на кінець звітного періоду. Заради зростання рентабельності власного капіталу підприємству доводиться жертвувати своєю фінансовою незалежністю ( в цьому випадку розмір власного капіталу діє різноспрямовано стосовно визначення фінансової незалежності та рентабельності капіталу підприємства). У зв’язку з цим слід зазначити, що для підприємства дуже важдивим є вибір оптимального стану, точки рівноваги між фінансовою автономією та рентабельністю власного капіталу.

Також, слід зазначити те, що протягом 9 місяців поточного року всі коефіцієнти рентабельності мають від’ємне значення, оскілки протягом цього періоду обсяги фінансового результату від звичайної, операційної діяльності, чистий прибуток підприємства мають від’ємне значення, тобто саме в цей період діяльність підприємства є збитковою.

Визначимо динаміку коефіцієнта рентабельності сукупного капіталу на підприємстві протягом 2010 року. Так, його значення протягом звітного періоду збільшилося на 177,47% та на кінець звітного періоду складає 0,083. А темпи зростання рентабельності власного капіталу складають 95,83% та значення коефіцієнта рентабельності у 4 кварталі – 0,1, тобто 1 грн. вартості власного апіталу генерує суму чистого прибутку у розмірі 0,1 грн.

Коефіцієнт операційної рентабельності продажів збільшився протягом чотирьох кварталів на 0,24 та на кінець звітного року становить 0,07. Зростання показника операційної рентабельності продажів із незначним значенням показника чистої рентабельності продажів свідчить про збільшення частки податку на прибуток в загальній сумі прибутку підприємства. Такі тенденції мають стати стимулом для керівництва підприємства щодо проведення робіт з мінімізації податкових платежів. Також відбувалося зростання коефіцієнта чистої рентабельності реалізованої продукції до рівня 0,05 або 340%.

Оскільки існує безліч показників рентабельності, найбільш поширеним вважається рентабельність власного капіталу. В основі модифікованої схеми факторного аналізу фірми “Du Pont” покладено таку детерміновану модель:

Rroa = Rnpm*Ruidd*Kзал

Де  Rnpm – чиста рентабельність продажів,%

Ruidd – ресурсовіддача

Kзал – коефіцієнт фінансовї незалежності.

Використовуючи метод ланцюгових підстановок, визначимо вплив факторів на зміну рентабельності власного капіталу підприємства.

Таблиця 2.13

Вихідні дані для аналізу рентабельності власного капіталу на підприємстві ПАТ КЗШВ “Столичний” у 2010 році

Згальна зміна рентабельності власного капіталу протягом досліджуваного періоду склала 0,21. Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок зміни показника чистої рентабельності продажів складе:

Rroa 1= Rnpm1*Ruidd0*Kзал0- Rnpm0*Ruidd0*Kзал0= 0,09

За рахунок зміни показника ресурсовіддачі:

Rroa 2= Rnpm1*Ruidd1*Kзал0- Rnpm1*Ruidd0*Kзал0= 0,07492

За рахунок зміни коефіцієнта фінансової залежності:

Rroa 3= Rnpm1*Ruidd1*Kзал1- Rnpm1*Ruidd1*Kзал0= -0,0008

Таким чином, за рахунок зростання коефіцієнта чистої рентабельності продажів на 0,22, показник рентабельності власного капіталу зріс на 0,09. Зменшення коефіцієнта фінансової залежності протягом досліджуваного періоду на 0,01, призвело до зменшення рентабельності власного капіталу на 0,00008, тобто зменшення ступеня фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування призводить до зменшення рентабельності власного капіталу. А зростання показника ресурсовіддачі на 1,42, призвело до зростання коефіцієнту рентабельності власного капіталу на 0,07492.

2.3. Оцінка ефективності стратегії інноваційної діяльності ПАТ КЗШВ «Столичний»

Аналіз зовнішнього середовища підприємства

Зовнішнє середовище, або середовище непрямого впливу, діє не безпосередньо на кожну окрему організацію, а на всі одразу. Це не означає, що їхній вплив менший за вплив факторів безпосереднього оточення. Нині існують різні підходи до визначення складових цього прошарку середовища та дослідження його впливу на діяльність організації. Доволі відомим є підхід до аналізу зовнішнього середовища, який здобув назву PEST-аналізу; виходячи з абревіатури англійських слів: р — policy; e — economy; s — society; t — tech­nology — тобто групи основних факторів — політичних, економічних, соціальних та технологічних, які впливають на організацію. Зауважимо, що цей підхід не тільки передбачає аналіз стану середовища, а й визначає тенденції його розвитку за допомогою сценарного прогнозування.

Фактори зовнішнього середовища найчастіше класифікують за такими групами:
              1. Економічні — фактори, що пов’язані з обігом грошей, товарів, інформації та енергії.
              2. Політичні — фактори, що впливають на політичні погляди та поділяють людей на окремі політичні групи і знаходять вираження в діяльності та прийнятті рішень місцевими органами влади та уряду.
              3. Соціально-демографічні фактори, які впливають на рівень і тривалість життя людей, а також формують їхню ціннісну орієнтацію.
              4. Технологічні — фактори, що пов’язані з розвитком техніки, обладнання, інструментів, процесів обробки та виготовлення продуктів, матеріалів і технологій, а також «ноу-хау».
              5. Конкуренція — фактори, які відбивають майбутні та поточні дії конкурентів, зміни в сегментах ринків, концентрації конкурентів.
              6. Географічні — фактори, пов’язані з розміщенням, топографією місцевості, кліматом і натуральними ресурсами .                                                                                                                                  Таблиця 3.1
Матриця PEST-аналізу КЗШВ «Столичний»

Результатом такого аналізу є виявлення загроз підприємству, що містяться у зовнішньому середовищі і можливостей, які надає йому це середовище.Таким чином, провівши аналіз ми бачимо, що існує ряд загроз, які виникають для підприємства у майбутньому, проте ми бачимо, що для підприємства існують чинники, які дозволяють підприємству захистити себе в умовах ринкової конкуренції.

Аналіз проміжного середовища організації, за допомогою моделi п’яти сил конкуренції Портера.

Модель п'яти сил конкуренції Портера є найбільш розповсюдженим, потужним інструментом для систематичної діагностики основних конкурентних сил, що впливають на ринок, оцінки ступеня впливу кожної з них та визначення характеру конкурентної боротьби на даному ринку.

Згідно класичної моделі конкурентне середовище формується під впливом таких конкурентних сил, як:

                  суперництво між конкуруючими продавцями однієї галузі;

                  конкуренція з боку товарів, що виробляються фірмами інших галузей, і що є гідними замінниками (субститутами), а також конкурентоспроможні за ціною;

                  загроза входу в галузь нових конкурентів;

                  економічні можливості та торгівельні спроможності постачальників;

                  економічні можливості та купівельні спроможності покупців.

Рис.2.2. Модель 5 сил конкуренції Портера

У моделі М. Портера значення і сила впливу кожного з факторів конкуренції змінюється від ринку до ринку і визначає ціни, витрати, розміри капіталовкладень у виробництво, збут продукції і прибутковість бізнесу. Постачальники і покупці, намагаючись використати сприятливу для них ситуацію, знижують прибуток фірми. Конкуренція всередині галузі також знижує прибуток, тому що для підтримки конкурентних переваг доводиться збільшувати витрати (на рекламу, організацію збуту, НДДКР), або втрачати прибуток за рахунок зниження цін. Наявність товарів-замінників зменшує попит і обмежує ціну, яку фірма може запросити за свій товар. З погляду вхідних бар'єрів, дія чинників, представлених у моделі, багато в чому визначається, з одного боку, наявністю реальних і потенційних конкурентів, з іншого - перешкодами для входу на ринок. Всі вищезгадані чинники створюють умови для динамічного розвитку конкуренції і «застарівання» наявних конкурентних переваг.