Интеграция банковской системы Украины

     В Україні ми спостерігаємо наступні фактори ефективного використання іноземного капіталу:

     1. високий розрив між процентними ставками іноземних і національних банків на прикладі дисконтних ставок центральних банків  (рис. 2.6)

     2. стрімкі темпи росту кредитування

     3. підвищення довіри населення до банок і збільшення споживання широкого спектра банківських послуг

     4. позитивне сальдо платіжного балансу України в 2005 - 2007, як додатковий фактор інвестиційної привабливості країни

Рис. 2.6

       Проаналізував графік, ми побачимо, що розрив між дисконтними ставками центральних банків США і Єврозони (основні іноземні банки, представлені в Україні) завжди був существенен. А виходячи з того, що облікова ставка  -  один  з  монетарних інструментів,  за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного   ринку   орієнтир   щодо  вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і  є  основною   процентною  ставкою,  яка  залежить  від  процесів,  що відбуваються  в   макроекономічній,   бюджетній   сферах   та   на грошово- кредитному ринку, те отже й норма прибутковості по кредитних операціях в Україні вище.

     Динаміка  присутності іноземного капіталу в  банківському секторі України впродовж 1995-2005 рр. характеризується різною інтенсивністю. Сьогодні ці кредитні інститути зайняли певну нішу на ринку, однак не можна однозначно стверджувати, що банки з іноземним капіталом істотно потіснили банки з українським капіталом.

     У цілому, прихід іноземних банків в  Україну пояснюється інтересом  до динамічно, що розвивається економіці, і ненасиченому ринку банківських послуг. Також іноземні банки в Україні можуть одержати більшу норму прибутку (через високу ризиковість самих інвестицій), чим в «своїх» країнах.

     Важливо відзначити той факт, що найчастіше іноземні фінансові групи приходять у регіон для обслуговування інтересів клієнтів своєї країни або клієнтів, яких уже обслуговують у своїх країнах (як правило, транснаціональні корпорації (ТНК). Це видно на прикладі Citibank Україна, що довгий час обслуговує великі західні ТНК, не роблячи ніяких спроб розвити успіх на українському ринку.

     Ефект, які українські споживачі очікували  від іноземних банків, складався  у двох моментах: зниження процентних ставок по кредитах і підвищення якості обслуговування. Якщо якість обслуговування в іноземних банках через дотримання відповідних західних стандартів, як правило, вище, те із процентними ставками інша ситуація. Виплачуючи значні суми за придбання українських банків, західні фінансисти змушені «відбивати» інвестиції, і знижувати процентні ставки (незважаючи на те, що мають доступ до більше дешевих ресурсів) їм не вигідно.

     За  станом на 1 квітня 2010 року з 175 працюючих  в Україні банків 51 фінустанови  - з іноземним капіталом (на 1 січня - 51 банк із іноземним капіталом з 182 працюючих), у тому числі 18 - з 100%-им іноземним капіталом (на 1 січня - 18 банків).  

     Таблиця 2.2

     Іноземні  банки в банківському секторі  України 1995-2010

     Як  бачимо, з вищенаведених даних (табл.2.2), зростає активність іноземних банків, що може бути залежні від істотної зміни вітчизняного законодавчого середовища.

     При цьому кількість закордонних  банків збільшилося з 2001 року більш  ніж у два рази. Сукупний зареєстрований статутний капітал українських банків на 1 квітня 2010 року склав 128,390 млрд. гривень (на 1 січня - 119,189 млрд. гривень).  У січні 2010 року частка іноземного капіталу в банківській системі скоротилася на 0,6 п.п. до 35,2%, у лютому 2010 року збереглася на тім же рівні.

     За 2009 рік частка іноземного капіталу в банківській системі скоротилася  на 0,9 п.п. з 36,7% до 35,8%.

Рис.2.6.

     Якщо  на початкових етапах стратегія присутності  банків з іноземним капіталом  в Україні визначалася потребою обслуговування іноземних компаній, які розгортали бізнес на українських ринках, або крупних українських підприємствах - суб'єктах зовнішньоекономічної діяльності, у ряді випадків - орієнтацією на розширення клієнтської бази за рахунок привабливих вітчизняних підприємств та спекулятивною діяльністю в період надвисокої дохідності облігацій внутрішньої державної позики, те останнім годиною стратегія приходу іноземного фінансового капіталу на український ринок змінюється в бік сегментів споживчого та іпотечного кредитування для домогосподарств

     В Україні на ринку злиття й поглинання було укладено близько 110 угод загальною  вартістю майже 5млрд.діл. США. Усього за роки активної купівлі вітчизняних  банків іноземцями (останні 3 роки) було укладено угод на загальну суму близько 10 млрд.діл.США [4]. Іноземний капітал займає дедалі більше місце в банківській системі України. Іноземні банки та їхні філії, використовуючи дешевші ресурси, а саме кредити (табл. 2) витісняє українські банки з найприбутковіших ніш банківського ринку й, як наслідок, отримують контроль над українською банківською системою іншого рівня

Рис.2.7. Порівняльна динаміка приросту іноземного капіталу і кількості іноземними банків України за2001-2010рр.

     Аналіз  динаміки іноземної експансії банків за останні 9 років показує, що закордонні банки стали відходити від кількісного «захоплення» української території до якісного, а саме - їхня частка у вітчизняному капіталі значно більше чим частка в загальній кількості банків, при тім, що в 2001 році співвідношення аналогічних показників було майже рівним (мал.2). При придбанні українських банків, «іноземці» дивляться не стільки на обсяги активів, що здобуваються, скільки на частку ринку, охопленого впливом даного банку - рівень розвитку торговельної мережі, диверсифікованість кредитного портфеля не тільки з погляду збалансованості кількості-якості виданих кредитів, притягнутих клієнтів і обсягів кредитування, але і його різноплановості по галузях фінансування. Пріоритетними напрямками їхньої роботи є: проектне фінансування й розвиток рітейла (роздрібного бізнесу), що у свою чергу, є джерелом стабільного менш ризикового доходу, забезпеченого спонукуваним і нерухомим майном, при цьому рівень прибутковості від кредиту зростає зі зниженням ліквідності застави. Проектне фінансування більше дохідне й дозволяє покроково контролювати розвиток галузевих напрямків у країні, щоб при необхідності можна було вчасно втрутитися в хід подій ну й звичайно ж взяти участь у наступному одержанні прибутку від проекту.

     Ще  одним зі способів інвестування закордонними банками коштів в економіку України є фінансування державних програм, гарантом яких виступає Уряд країни. В основі своєї - це програми по поліпшенню електропостачання, будівництву житлового фонду, розвитку промислових галузей і інфраструктури України в цілому.

     Останнім  часом, у тому числі й завдяки  вступу України у ВТО, іноземні банки  одержали реальну можливість розширення своєї присутності на українському ринку, а світові фінансово-промислові групи, тим самим - ефективно вкласти інвестицій у ринкову економіку, що розвивається, нашої країни, що володіє більшим економічним потенціалом за рахунок вигідного територіального розташування в центрі Європи, наявності високої власної науково-технічної бази, природних ресурсів і порівняно низьких видатків на працю. Здійснення інвестицій в економіку України за допомогою власних банків - це ні що інше, як спосіб захистити їх завдяки поетапному контролю за інвестиційним процесом, а також одержати надприбуток.

     Отже, зростання кількості банків з іноземним капіталом має більше позитивних наслідків, сприяючи поглибленню економічної інтеграції України з розвинутими країнами. Алі слід враховувати, що головною проблемою в діяльності філій іноземних банків є недосконалість законодавства в частині визначення інструментів впливу, за необхідності на діяльність філії, яку не є юридичною особою. Викладене вище дає підстави для узагальнення, що питання консолідації банків шляхом злиття та поглинання є ефективними способом поповнення власного капіталу вітчизняних банківських установ і системи банків у цілому. Метою консолідації банків є створення нової, потужної та ефективної банківської встанови, що можливо лише в тому випадку, коли інтеграційний процес максимально враховуватиме особливості банків, які прагнуть цього. Стратегічною метою банківської діяльності на сучасному етапі має статі забезпечення системної стабільності банків на ринку банківських послуг. Для України це означає: необхідність відмови від практики створення захисних бар'єрів для збереження слабких банків; необхідність зосередитися на показниках ефективності банківської діяльності з метою створення банків, здатних до стабільного розвитку, до розвитку в міжнародному масштабі.

     Можливим  шляхом вирішення цього завдання є додаткове вкладення капіталу як з боку акціонерів, так і через об'єднання з іншими фінансовими.

     Експансія іноземних банків на вітчизняний  ринок настільки поглинула увагу  громадськості, що рух у зворотному напрямку — вихід наших банків на зовнішні ринки — залишилося непоміченим. Тим часом цей процес теж активно розвивався до фінансової кризи. Вітчизняні банки відкривали за рубежем представництва, філії або дочірні установи. Зараз  цей процес припинений. (?) Це робилося для зручності вже існуючих і пошуку нових клієнтів, а також для залучення ресурсів.

     Представництва  — це найбільш простий і дешевий  спосіб виходу на ринок іншої країни, хоча й не припускає здійснення банківської діяльності. Географічний розкид інтересів фінустанов досить широкий: їхні офіси є не тільки у світових фінансових центрах начебто Лондона, Нью-Йорка й Москви, але й у Кишиневі, Празі, Відні, Будапешті, Алма-Аті. Імэксбанк, крім представництва у Відні, недавно відкрив офіс у столиці ПАР Кейптауні.

     Національний  банк підтримує прагнення підопічних за рубіж. У квітні 2006 року постановою №143 «Про затвердження Положення про  створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав», він зм'якшив умови відкриття закордонних підрозділів.

     Розглянуте  Положення майже не містить ніяких вимог до економічних нормативів банків і в основному містить вимоги до документації, яку необхідно надати для відкриття дочірнього банку, філії або представництва за кордоном. Перелік документів, необхідних для створення дочірнього банку, філії й представництва перелічені у Додатку 1.

       Раніше дочірній банк або філія  могли створити лише банки зі статутним капіталом не менш 10 млн євро, а представництво — не менш п'яти мільйонів євро. Тепер регулятор не пред'являє ніяких вимог до розміру статутного капіталу фінустанов, що виходять на зовнішні ринки. (зараз? Де?)Нацбанку більше важлива участь держави, у якому хоче працювати банк, в “антівідмінніх” угодах, строк роботи банку (повинен бути не менше трьох років), виконання їм нормативів і бізнес-план діяльності його закордонних підрозділів.

     Робота будь-якого  банківського представництва зводиться до рішення двох завдань: сприяти більшій інтеграції нашого банку в міжнародний фінансовий сектор і сприяти обслуговуванню великих корпоративних клієнтів, які мають свої інтереси в багатьох куточках планети. Представництва Укрексимбанка в Нью-Йорку й Лондоні допомагають залучати запозичення.

       Представництво Промінвестбанку  в Москві займається організацією  розрахунків і підписанням угод  з банками-контрагентами, а також  бере участь у парламентських  слуханнях у Держдумі, нарадах  Асоціації російських банків, шукає компанії, які хочуть працювати на ринку України.

     Засновуючи  представництво, банк заявляє про  свої інтереси в цій країні. Наприклад, для Укрексимбанка представництво в Москві — перший крок до створення російської дочки. Так роблять закордонні банки: Citibank, Зовнішторгбанк РФ, BNP Paribas, перш ніж обзавестися в Україні дочірніми структурами, відкрили представництва. Буває, що представництва всупереч очікуванням не приносять віддачу. У такому випадку банки їх закривають або тимчасово “заморожують” — так надійшли Приватбанк із офісом у Молдавії й банк “Надра” з латвійським представництвом.